ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" липня 2006 р. 14 год 50 хв. Справа № АС-45/230-06
вх. № 7714/5-45
Суддя господарського суду Харківської області Калініченко Н.В.
за участю секретаря судового засідання Мелешева О.Б.
представників сторін
позивач: Іванова О.І., доручення від 12.06.2006 р.
1 відповідач: Осадча В.В., доручення від 16.01.2006 р.
2 відповідач: Горюнов В.В., доручення від 18.07.2006 р.
по справі за позовом ПНВФ "Диатест", м. Х-в
до Харківська митниця, м. Харків
ВДК у м. Харкові, м. Харків
про стягнення 79032,05 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з рахунку державного бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 100851,94 грн. (враховуючи уточнення позовних вимог) та покладення на Харківську митницю судових витрат по справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при здійсненні митного оформлення ввезеного позивачем товару за вантажними митними деклараціями № 80000/4/040151 від 06.02.2004 р., № 80000/4/040462 від 24.03.2004 р., № 800000006/4/040988 від 01.06.2004 р., № 800000006/4/041300 від 09.07.2004 р., № 800000006/4/041957 від 07.10.2004 р., № 800000006/4/042252 від 10.11.2004 р., № 800000006/4/042522 від 07.12.2004 р., № 800000007/4/040202 від 30.01.2006 р., № 800000007/4/040221 від 30.01.2006 р., № 800000007/4/0404414 від 15.02.2006 р., № 800000007/4/040567 від 13.03.2006 р., № 800000007/4/040612 від 16.03.2006 р., № 80000000/6/042559 від 10.11.2005 р., № 800000006/5/040834 від 28.04.2005 р., № 800000006/5/041300 від 29.06.2005 р., № 800000006/5/042210 від 19.10.2005 р. ним був зайво сплачений податок на додану вартість, оскільки його сплата не передбачалася чинним законодавством, що підтверджується поданими при митному оформлені документами.
Під час розгялу справи ухвалою суду від 03.07.2006 р. за клопотанням 1-го відповідача було здійснено заміну першого відповідача, Східна регіональна митниця, на його правонаступника - Харківська митниця, а також замінено другого відповідача на належного - Відділення державного казначейства в м. Харкові.
Перший відповідач проти позову заперечує та вказує, що відповідно до ст. 186 Митного кодексу України декларант самостійно визначає митний режим товарів та транспортиних засобів, при поданні до митного оформлення вищевказаних вантажних митних декларацій уповноваженою особою не було зазначено наявність пільги по сплаті ПДВ, що зазначається в гр. 36 ВМД та вказує на самостійність сплати цього податку. Додатково 1-й відповідач вказує на те, що претензії позивача направлялись ним за іншими підставами, що податкове зобов"язання самостійно визначене платником податків не може бути ним оскаржено в адміністративному або судовому порядку .
Також перший відповідач 19.07.2006 р. заявляв клопотання щодо його заміни на декларантів, які здійснювали декларування товару, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою від 19.07.2006 р.
Другий відповідач зазначає, що у правовідносинах з позивачем не знаходиться, обов’язки по контролю за сплатою та надходженням до державного бюджету податкових платежів при ввезенні товарів покладені законодавством на митні органи.
У судовому засіданні 21.07.2006 р. представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі, вказує на вимушеність сплати даного податку через незаконні дії першого відповідача, а також недотримання Східною регіональною митницею вимог законодавства щодо здійснення митного оформлення та митного контролю при ввезенні товарів на митну територію України.
Представники першого та другого відповідачів проти позову заперечують з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та в усних поясненнях.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідачів, суд дійшов висновку щодо законності вимог позивача та їх задоволення з наступних підстав.
Згідно вантажних митних декларацій:
- № 80000/4/040151, № 80000/4/040462, № 800000006/4/040988, № 800000006/4/041300, № 800000006/4/041957, № 800000006/4/042252, № 800000006/4/042522 (за 2004 р.),
- № 80000000/6/042559, № 800000006/5/040834, № 800000006/5/041300, № 800000006/5/042270 (за 2005 р.),
- № 800000007/4/040612, № 800000007/4/040202, № 800000007/4/040221, № 800000007/4/0404414, № 800000007/4/040567 (за 2006 р.)
ПНВ фірма "Діатест" було ввезено на митну територію України лікарскі засоби (імунологічні препарати, що зареєстровані в Україні як медичні імунобіологічні препарати) зі сплатою ПДВ у загальній сумі 100851,94 грн., що підтверджується відмітками посадових осіб Харківської митниці на ВМД. При здійсненні митного оформлення позивачем було надано пакет документів, у тому числі й Сертифікати про державну реєстрацію в Україні ввезеного товару (імунологічних препаратів) як виробів для медичного застосування.
Згідно підп. 5.1.7. п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, є операціями, що звільняються від оподаткування ПДВ. Дія даної норми була зупинена Законом України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”, однак у повному обсязі була поновлена з 01 січня 2005 року, тобто з моменту набуття чинності Законом України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, який станом на момент проведення митного оформлення ВМД жодних особливостей дії норми підп. 5.1.7. п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” не передбачав. Згідно ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Відповідно до ст. 10 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Разом з тим, при здійсненні митного оформлення та митного контролю Харківською митнецею факт того, що ввезений позивачем товар за наданими сертифікатами є виробом медичного призначення, до уваги прийнято не було, у рахунок сплати податку на додану вартість було здійснено списання суми 100851,94 грн.
Суд не приймає до уваги посилання першого відповідача, що при митному оформленні ВМД позивач не зазначив пільги по сплаті ПДВ, оскільки відсутність обов’язку з його оплати в даному випадку не є пільгою, встановленою для окремих суб’єктів, а є операцією, що звільняється від оподаткування, як це передбачено підп. 5.1.7. п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”. Дана норма є нормативним приписом, який повинен застосовуватися в силу обов’язковості законодавства усіма посадовими особами. Надані позивачем документи надавали для цього достатні підстави.
При цьому суд виходить з того, що чинним законодавством на митні органи покладено обов’язки зі здійснення митного оформлення та митного контролю щодо ввезених на територію України товарів та вчинення необхідних дій суб’єктами ЗЕД. Отже митні органи зобов’язані вчиняти законні дії, незалежно від того, більша чи менша сума митних платежів зазначена у ВМД при поданні її до митного оформлення, що випливає з ст. 4 Митного кодексу України.
Згідно статтям 40, 41 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
Відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації затвердженому наказом Державної митної служби України № 561 від 14.10.2002 року (який мав чинність на час митного оформлення до 20.04.2005 р. і втратив чинність на підставі наказу державної митної служби від 20.04.2005 N 314) та до наказу державної митної служби від 20.04.2005 N 314 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 р. за N 439/10719 „Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації” уповноважена посадова особа митного органу на етапі прийняття ВМД до оформлення перевіряє відповідність даних, унесених декларантом до граф B, 23, 28, 34, 36, 44, 47, 48 ВМД, даним, що містяться в документах, поданих разом з нею, і несе відповідальність за проведення такого контролю (п.3.5.), за наявності достатніх підстав на кожному з етапів контролю посадовою особою може бути відмовлено в митному оформленні з обов'язковим оформленням Картки відмови (п. 6.1.). При прийнятті ВМД до оформлення здійснюються в тому числі й перевірка комплектності отриманих від декларанта документів і їх відповідності даним, зазначеним у графах 40 і 44 ВМД.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
За результатами розгляду справи суд покладає усі судові витрати на позивача, осківльки останній зазначив про залишення даних витрат на ньому.
Керуючись статтями ст.ст. 158, 159, 162, 163 , 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з рахунку Відділення державного казначейства у місті Харкові, адреса: м. Харків вул. Гуданова, 4/10 на користь Приватна Науково-виробнича фірма "Діатест", адреса: вул. Сумська, 1, м. Харків (рахунок 2600803001 в ХФ АТ Укрінбанк, МФО 351243, код ЗКПО 31633660)) з рахунку № 31116031605002, банк - УДК у Хар ківській області, МФО 851011, ЗКПО 24134490 зайво сплаченого податку на додану вартість 100851,94 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду повністю або частково на протязі місяця з моменту її підписання через господарський суд Харківської області.
Про апеляційне оскарження постанови через суд першої інстанції спочатку подається заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Апеляційна скарга подається через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова проголошена та підписана 21.07.2006 року та набирає законної сили після закінчення терміну на її оскарження в апеляційному порядку.
Суддя Калініченко Н.В.