КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.07.2009                                                                                           № 25/57

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:            Кондратової  І.Д.

          Попікової  О.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Мельниченко О.В. – представник, дов. б/н від 01.12.2008р.

 від відповідача - Татарченко В.Г. – представник, дов. б/н від 19.08.2008р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Агро"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.06.2008

 у справі № 25/57 (суддя Морозов С.М.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросвіт"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Агро"

              

             

 про                                                   стягнення 201620,78 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Товариством з обмеженою відповідальністю „Украгросвіт” (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна-Агро (надалі відповідач) 162211,10 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р., укладеного між позивачем – продавцем та відповідачем покупцем. На зазначену заборгованість на підставі п. 8.2 Договору відповідачеві нарахована пеня в сумі 22965,13 грн., а також відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 37 844,80 грн. інфляційних нарахувань та три відсотки річних в розмірі 3763,38 грн. (позовні вимоги з урахуванням уточнень, викладених в заяві від 15.05.2008р.). Також позивач просив стягнути з відповідача 8500 грн. збитків, визначених як витрати, які поніс позивач на підставі Договору № 30/02/08 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2008р. у даній справі позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 226784,41 грн., з яких 162211,10 грн. складає сума основного боргу, 22965,13 грн. пені, 37844,80 грн. індексу інфляції, 3763,38 грн. - 3% річних  В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано доведеністю з боку позивача факту належного виконання своїх зобов’язань за Договором купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р., що підтверджується видатковими накладним, копіями розрахунків-фактур та Актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.04.08р. Суд, посилаючись на вимоги статей 526, 530, 549, 551 та 625 Цивільного кодексу України визнав правомірним та обґрунтованим визначений позивачем розрахунок про стягнення 162211,10 грн. основного боргу, 22965,13 грн. пені, 37844,80 грн. індексу інфляції, 3763,38 грн. 3% річних (з урахуванням заяви про уточнення від 15.05.2008р. №68/3). Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 8500,00 грн. збитків за надання юридичних послуг, суд з огляду на вимоги ч. 2 статті 80 Цивільного кодексу України визнав їх безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню. Судові витрати згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України в сумі 2360,00 грн. державного мита 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу було покладено на відповідача.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Україна-Агро” не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2008р. у даній справі, просить його скасувати в частині стягнення на користь позивача зайвої пені, інфляційних витрат та 3% річних.

В наступному, відповідачем було подано заяву про уточнення вимог за апеляційною скаргою, згідно якої останній просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2008р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Україна Агро» відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- заявник наголошує на тому, що подана позивачем засвідчена копія Договору купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1 УА від 01.06.2007р. частково не відповідає примірнику такого ж Договору наявного у відповідача, а саме: редакція пункту 5.3 примірника договору наявного у відповідача, встановлює повністю інший строк розрахунків за товар.

- при цьому, апелянт зазначає, що після підроблення позивачем п. 5.3 Договору, зміст пункту 5.4 цього ж Договору суперечить змісту п. 5.3 примірника Договору позивача,

- крім того, відповідач наголошує на тому, що якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, проте, позивачем не було надано доказів на пред’явлення вимоги про оплату поставленого товару в порядку ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2008р. було прийнято апеляційну скаргу ТОВ „Україна-Агро” до провадження та призначено розгляд справи на 19.08.2008р.

В процесі апеляційного провадження відповідачем до суду було подано клопотання від 19.08.2008р. про призначення судової технічної експертизи примірників Договору купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р., з метою вирішення питання щодо підроблення одного із наявних у сторін оригіналів примірників згаданого Договору, шляхом заміни першої сторінки договору після його підписання сторонами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2008р. у справі № 25/57 було призначено судову технічну експертизу та на підставі ч. 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження  у даній справі.

28 травня 2009 року до Київського апеляційного господарського суду надійшов висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України  № 10500 від 27.03.2009р. у даній справі.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду  № 01-23/1/10 від 01.06.2009р. "Про зміну складу колегії суддів", в зв’язку з виробничою необхідністю (формуванням постійного складу колегії суддів) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 25/57 колегії суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючий суддя, суддів Кондратова І.Д., Попікова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2009р. було поновлено провадження у справі № 25/57 та призначено до розгляду на 16.06.2009р.

14.07.2009р. Відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю „Україна-Агро” було подано доповнення до заяви про уточнення позовних вимог за апеляційною скаргою, в якій останній просить окрім скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2008р. у даній справі та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Україна Агро» відмовити повністю, стягнути з позивача на користь відповідача витрати по оплаті судової технічної експертизи примірників Договору купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р.

У судовому засіданні 21.07.2009р. присутній представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача усно заперечував проти апеляційної скарги  та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду І інстанції просив залишити без змін з мотивів, у ньому викладених.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне:

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено судом першої інстанції 01.06.2007р. між позивачем (продавцем)  та відповідачем (покупцем) укладено Договір купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1УА, яким визначено умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (надалі - товар). Відповідно до пункту 1.2 Договору предметом якого є товар, який належить позивачу на момент укладання договору або буде набутий відповідачем у майбутньому. Згідно п. 2.1 Договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною Договору. Згідно пунктів 2.2 та 3.1 Договору всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії Договору є його невід'ємною частиною, поставка товару здійснюється партіями.

Також судом І інстанції було встановлено, що на виконання умов згаданого договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 176156,10 грн., що підтверджується наявними в справі видатковими накладними, довіреностями на отримання товару. Відповідач частину товару на суму 1900,80 грн. повернув та частково розрахувався за поставлений товар на суму 12 044.20 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи). Заборгованість відповідача перед позивачем складає 162211,10 грн., що підтверджено зокрема, наявним в матеріалах справи Актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.04.2008р. між позивачем та відповідачем, які підписані та скріплені печатками сторін.

Наведені обставини слугували підставою для суду І інстанції дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ  „Украгросвіт” про стягнення з відповідача ТОВ «Україна Агро» 162211,10 грн. заборгованості за поставлений згідно Договору купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р. товар.

Однак, з таким висновком І інстанції не можна погодитись з огляду на наступне:

Під час здійснення апеляційного провадження, у зв’язку із наявністю у сторін різних примірників першого аркушу Договору купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р., апеляційний суд на підставі п. 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України призначив у справі № 25\57 судову технічну експертизу.  

Апеляційна інстанція, враховуючи приписи статей 41-42 Господарського процесуального кодексу України надала оцінку як висновку  судово технічної експертизи у даній справі так і наявним доказам, зокрема залученим сторонами примірникам договору купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1УА від 1.06.2007р., та встановила наступне:

Висновок № 10500 судово-технічної експертизи, проведений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз містить наступні результати дослідження: у примірнику договору купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1УА від 1.06.2007р., який наданий ТОВ „Україна Агро”, заміна аркушів не учинялась. У примірнику договору купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1УА від 1.06.2007р., який наданий ТОВ „Украгросвіт”, перший аркуш замінений. Текст на першому аркуші примірника договору купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1УА від 1.06.2007р., який наданий ТОВ „Украгросвіт”, надрукований не на тому лазерному принтері, на якому надрукований текс на другому аркуші цього примірнику договору та двох аркушах примірнику договору ТОВ „Україна Агро”, а на іншому лазерному принтері. Текст на першому аркуші примірнику договору купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1УА від 1.06.2007р., який наданий ТОВ „Украгросвіт”, надрукований не одночасно з текстом на другому аркуші цього примірнику договору та на двох аркушах примірнику договору ТОВ „Україна Агро”.

Примірник першого аркушу договору купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1УА від 1.06.2007р.,  містить різну редакцію п. 5.3 цього договору, а саме: в примірнику відповідача – ТОВ „Україна Агро” зазначено: „оплата Товару проводиться наступним чином: покупець сплачує 100% від вартості товару з відстрочкою до 14 червня 2007р.”

У примірнику позивача – ТОВ „Украгросвіт” п. 5.3 викладно в наступній редакції: „оплата Товару проводиться наступним чином : покупець оплачує 100% від вартості товару з відстрочкою на 14 днів з моменту поставки товару, згідно додатку або накладних документів на відпуск товару”.

Відповідно до вимог статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідним для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

Наведена норма кореспондується з приписами ч. 2 статті 180 Господарського кодексу України, згідно яких господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом, чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як вбачається з договору купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р., сторони при його укладанні,  визначили та погодили усі істотні умови, необхідні для договорів даного виду. Згаданий договір підписано та скріплено печатками обох сторін.

Враховуючи встановлений КНДІСЕ висновок щодо заміни першого аркуша примірника наданого ТОВ „Украгросвіт”, апеляційна інстанція дійшла висновку що сторони уклали договір та погодили його умови (зокрема щодо п. 5.3 в редакції, викладеній на першому аркуші примірника договору, наданого ТОВ „Україна Агро”, а саме:  п. 5.3 «оплата товару проводиться наступним чином: покупець оплачує 100% вартості товару з відстрочкою до 14 червня 2007року.”

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ „Украгросвіт” щодо стягнення з ТОВ „Україна Агро” 162211,10 грн. заборгованості за поставлений згідно Договору купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р. товар, не врахував наступні обставини:

Підставою позовних вимог ТОВ „Украгросвіт” було визначено договір купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р. та обов’язок відповідача – ТОВ „Україна Агро” виконати грошові зобов’язання у строк, вказаний в договорі (п 5.3)

На підтвердження факту поставки товару на цю суму позивачем надано наступні документи: видаткова накладна № УС-0000226 від 11.06.2007р. на суму 13263,60 грн. (довіреність серії ЯНЯ № 742956 від 4.06.2007р.); видаткова накладна № РН-0000244 від 25.06.2007р. на суму 34995,90 грн. (довіреність серія ЯНЯ № 74296 від 16.06.2007р.); видаткова накладна № РН-0000249 від 25.06.2007р. на суму 58658,40 грн. (довіреність серія ЯМЯ № 375466 від 23.04.2007р.); видаткова накладна № РН-000316 від 21.08.2007р. на суму 60060 грн.; видаткова накладна № РН-00340 від 14.12.2007р. на суму 9178,20 грн. (довіреність серія ЯНЯ № 742992 від 14.12.2007р.) Саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарської операції і містять інформацію як про асортимент, кількість, так і про вартість поставленого товару.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена норма кореспондується з приписами статті  526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частин 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 662 Цивільного кодексу України  продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно вимог статті 663 цього Кодексу продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ( ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу)

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення з відповідача 162211,10 грн. заборгованості за поставлений товар, посилається на порушення з боку останнього умов  Договору купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р., а саме: щодо неоплати отриманого товару у строк, визначений умовами п. 5.3 згаданого договору.

Як було встановлено під час апеляційного провадження умовами п. 5.3 договору купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р. сторони погодили наступні умови оплати: «оплата товару проводиться наступним чином: покупець оплачує 100% вартості товару з відстрочкою до 14 червня 2007року.”

Однак, як вбачається з матеріалів справи,  товар був поставлений позивачем (згідно первинних бухгалтерських документів: видаткових накладних, довіреностей), як до 14 червня 2007р. -  згідно видаткової накладної № УС-0000226 від 11.06.2007р. на суму 13263,60 грн. (довіреність серії ЯНЯ № 742956 від 4.06.2007р.), а решта – після 14.06.2007р., тобто за межами строку, визначеного сторонами у договорі купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р., як строк оплати за поставлений товар.

Разом з тим, отриманий відповідачем товар згідно видаткових накладних № РН-0000244 від 25.06.2007р. на суму 34995,90 грн.; № РН-0000249 від 25.06.2007р. на суму 58658,40 грн.; № РН-000316 від 21.08.2007р. на суму 60060 грн.; № РН-00340 від 14.12.2007р. на суму 9178,20 грн. не містять посилання на договір купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р. як на підставу поставки.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку мало місце як поставка на умовах договору купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р., (на суму 13263,60 грн., згідно видаткової накладної № УС-0000226 від 11.06.2007р.) так існування між сторонами зобов’язань з приводу поставки товару за накладними № РН-0000244 від 25.06.2007р. на суму 34995,90 грн.; № РН-0000249 від 25.06.2007р. на суму 58658,40 грн.; № РН-000316 від 21.08.2007р. на суму 60060 грн.; № РН-00340 від 14.12.2007р. на суму 9178,20 грн.

Зважаючи на те, що підставою позовних вимог ТОВ „Украгросвіт” було визначено договір купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р. та обов’язок відповідача – ТОВ „Україна Агро” виконати грошові зобов’язання у строк, вказаний в договорі (п 5.3), апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за накладними № РН-0000244 від 25.06.2007р. на суму 34995,90 грн.; № РН-0000249 від 25.06.2007р. на суму 58658,40 грн.; № РН-000316 від 21.08.2007р. на суму 60060 грн.; № РН-00340 від 14.12.2007р. на суму 9178,20 грн., за відсутності обґрунтування позовних вимог в цій частині та підстав позову, визначеними  ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

За наведених обставин,  позовні вимоги про стягання з відповідача заборгованості за поставлений на підставі договору купівлі - продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р. товар, підлягають задоволенню в частині стягнення боргу у розмірі 11219,40 грн. ( 13263,60 грн. вартість товару за видатковою накладною  № УС-0000226 від 11.06.2007р.  – 2044,20 грн. часткова оплата відповідачем товару (банківська виписка від 16.06.2007р.).

Відповідно до приписів ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене та враховуючи приписи чинного законодавства, за умови встановлення факту прострочення з боку відповідача зобов’язання щодо оплати поставленого товару на суму 11219,40 грн. (прострочення починаючи з 15.06.2007р.), нарахування на цю суму боргу 297,16 грн. – 3% річних та 2983,98 грн. – інфляційних втрат є правомірним, а  розмір та період нарахування є обґрунтованим.

Згідно вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до вимог п.п. 1,3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В свою чергу, у відповідності до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено спеціальним законом, яким є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в преамбулі якого зазначено, що він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Приписами ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

Пунктом 8.2 договору купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р. сторони погодили, що за прострочення виконання зобов’язання покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,08 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. При цьому, сторони погодили, що відповідно до п. 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за цим договором, здійснюється без обмеження строку ( п.8.3)

В свою чергу, перевіривши розрахунок пені та строк її нарахування (додаток № 1 до заяви про уточнення від 15.05.2008р. № 68\3), суд встановив, що позивач визначив розмір пені у відповідності до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а тому враховуючи що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості поставленого на підставі договору купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р. товару (згідно видаткової накладної № УС-0000226 від 11.06.2007р.), та враховуючи вимоги ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 743,87 грн. визнаються обґрунтованими  і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої вимоги про стягнення з відповідача 8500 грн. збитків, апеляційна інстанція погоджується з висновками викладеними в рішенні Господарського суду м. Києва у даній справі щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в цій частині з огляду на наступне:

Згідно з вимогами статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до приписів статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються: вартість втраченого, пошкодженого майна; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобов'язання та які знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з неправомірною поведінкою боржника. Необхідною умовою для відшкодування збитків є порушення умов зобов'язання або вчинення господарського правопорушення та причинний зв'язок між таким порушенням та збитками.

Віднесення до складу збитків вартість витрат, понесених позивачем внаслідок укладання договору № 30\02\08 з ТОВ „Незалежна юридична компанія” про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт  за здійснення комплексу дій щодо стягнення заборгованості із ТОВ „Україна Агро” за договором купівлі-продажу № УАС-01.06.07/1УА від 01.06.2007р. суперечить приписам статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог статті  28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

При цьому, враховуючи здатність юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, отримання позивачем юридичних послуг, пов’язаних з представленням інтересів позивача в суді, не можуть розглядатись у якості обов’язкових витрат, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права.

За наведених обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва – зміні на підставі п.1 ч.1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, а саме: в частині розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 11219,40 грн. боргу,   297,16 грн. – 3% річних, 2983,98 грн. – інфляційних втрат та 743,87 грн. пені. (загалом на суму 15244,41 грн.)

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України. Витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2368,80 грн. понесені відповідачем, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна Агро” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2008р. у справі № 25\57 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна Агро” (код ЄДРПОУ 25586892, 01601, м.Київ, вул. Голосіївська, 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгросвіт” (код ЄДРПОУ 31239796, 03038 м.Київ, вул. Ямська, 28-а)  15244 (п’ятнадцять тисяч двісті сорок чотири ) грн. 41 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна Агро” (код ЄДРПОУ 25586892, 01601, м.Київ, вул. Голосіївська, 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгросвіт” (код ЄДРПОУ 31239796, 03038 м.Київ, вул. Ямська, 28-а) 152 грн. 44 коп. державного мита та 7,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

В задоволенні решти позовних вимог відмовити»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгросвіт” (код ЄДРПОУ 31239796, 03038 м.Київ, вул. Ямська, 28-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна Агро” (код ЄДРПОУ 25586892, 01601, м.Київ, вул. Голосіївська, 9) 1156,92 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги та 2210 грн. 10 коп. витрат за проведення судової експертизи.

4. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду м. Києва.

5. Справу № 25\57 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Ропій  Л.М.

 Судді                                                                                          Кондратова  І.Д.

                                                                                          Попікова  О.В.

 05.08.09 (відправлено)