АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Косован Т. Т.

Суддів Колотило О.О. та Давнього В.П.

секретар судового засідання Дзюбак М.В.

учасники судового провадження:

прокурор Романюк П.І.

захисник ОСОБА_1

обвинувачений ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 лютого 2016 року, по кримінальному провадженню №12014260020001391 від 05.10.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 лютого 2016 року,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, на утриманні малолітня дитина, раніше неодноразово судимого, останній раз 15.09.2008 року Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. 3 ст. 185, ст. 198 та 304 КК України до 4 років позбавлення волі,звільнився по відбуттю покарання 15.09.2011 року,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289 та ч. 2 ст. 185 КК України і призначено йому покарання:

- за ч.2 ст. 289 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2, визначено рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 18 год. 05 хв. 05.03.2015 року, із зарахуванням строку попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишено - тримання під вартою.

В задоволені цивільних позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_4- відмовлено.

Вирішено долю речових доказів.

На вказаний вирок суду першої інстанції подали апеляційні скарги:

- обвинувачений ОСОБА_2, який просить скасувати вирок районного суду та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, при цьому посилається на неповноту судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону;

- захисник ОСОБА_1, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, і просить вирок Першотравневого районного суду від 29.02.2016 року скасувати, а кримінальне провадження відносно її підзахисного на підставі ст. 284 КПК України - закрити, при цьому посилається на те, що вирок районного суду є не законним передчасним та необґрунтованим, а висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають обставинам справи.

20 квітня 2016 року на вказані апеляційні скарги прокурором Чернівецької місцевої прокуратури ОСОБА_5, було подано заперечення, в якому він просить вирок Першотравневого районного суду від 29.02.2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а вищевказані апеляційні скарги без задоволення.

Згідно вироку районного суду, ОСОБА_2 в нічний час 05.10.2014 року, перебуваючи біля будинку №249 по вул. Руській в м. Чернівці, скориставшись відсутністю власника припаркованого біля вказаного будинку автомобіля марки «Фольксваген-Гольф», державний номерний знак НОМЕР_1, 1987 року випуску, синього кольору, який належить на праві власності ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння даним автомобілем, діючи умисно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, не маючи права керувати вказаним автомобілем та дозволу власника на його експлуатацію, зламавши замок у дверях за допомогою викрутки, відчинив автомобіль та проник до салону. З’єднавши дроти запалення, запустив двигун і на вказаному автомобілі марки «Фольксваген-Гольф», номерний знак НОМЕР_1, 1987 року випуску, поїхав в напрямку вул. Руської  м. Чернівці, таким чином, розпорядився даним автомобілем на власний розсуд, чим спричинив власнику автомобіля ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 47 000 (сорок сім тисяч) гривень.

06.10.2014 року біля 06 год. 00 хв. ОСОБА_2, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем, діючи умисно, повторно перебуваючи біля будинку №229-Б, що по вул. Руській в м. Чернівці, побачивши припаркований біля вказаного будинку автомобіль НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_4О, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, не маючи права керувати вказаним автомобілем та дозволу власника на його експлуатацію, за допомогою викрутки пошкодив замок дверей та проник до салону даного автомобіля, з’єднав дроти запалення, запустив двигун і на вказаному автомобілі поїхав в напрямку вул. Руської  м. Чернівці, таким чином, розпорядившись автомобілем НОМЕР_2 на власний розсуд, чим спричинив власнику автомобіля ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 35 000 (тридцять п’ять тисяч) гривень.

Крім цього, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, 05.03.2015 року в період часу з 02 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., діючи умисно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу проник на територію колишнього заготівельного зерноскладу, що по вул. Першотравневій, 54 в смт. Глибока, Чернівецької області, де з автомобіля марки «Мерседес Бенц» державний номерний знак НОМЕР_3 таємно викрав дві акумуляторні батареї марки «Multu» 135 А, загальною вартістю 6000 гривень та 50 літрів дизельного палива, вартістю 1300 гривень.

З викраденим ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, завдавши своїми діями потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 7300 гривень.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції та основні доводи апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_1, які підтримали подані апеляційні скарги та просили задовольнити в повному об’ємі, думку прокурора, який просив вирок районного суду, як законний і обґрунтований залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, вислухавши доводи учасників судового провадження в дебатах та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія судді вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В апеляційному суді, обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вказаному не визнав та пояснив, що будь-яких кримінальних правопорушень він не вчиняв, а обвинувачення відносно нього сфальсифіковано.

Не зважаючи на невизнання вини у вчиненому, обвинуваченим ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч.2 ст. 289 КК України повністю доведена і підтверджується дослідженими та перевіреними доказами, зібраними у кримінальному провадженні.

Так, із показів потерпілого ОСОБА_3, які він надав районному суду вбачається, що 04.10.2014 року він залишив автомобіль поруч із його будинком, а  вранці 05.10.2014 року побачив, що автомобіль зник, після чого звернувся до правоохоронних органів.

08.10.2014 року його автомобіль було знайдено в районі вул. Немирівська в м. Чернівці. У автомобілі був відірваний передній бампер, побита права фара, в салоні автомобіля була відсутня панель приборів, пошкоджено замки дверей і замок запалення, а також зникли відео реєстратор, дитяче крісло, два набори інструментів, вудочки,  паспорт та довіреність.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні районного суду показав, що в приватній власності у нього є автомобіль «3A3-DAEWOO LANOS Т131» жовто-зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_4. Даний автомобіль було викрадено з-під будинку де він проживає, ІНФОРМАЦІЯ_5, в жовтні 2014 року після Дня міста. Через два тижні працівники міліції знайшли автомобіль в селі Задубрівка, Заставнівського району Чернівецької області в домогосподарстві, яке знаходиться біля церкви, куди він поїхав з працівниками міліції. Автомобіль стояв в кущах без номерних знаків, замка запалення, з пошкодженим замками багажника та задніх правих дверей. Також з автомобіля зникли набір металевих ключів, запасне колесо, жіноча дубльонка світло-коричневого кольору та моторне масло.

В судовому засіданні районного суду потерпілий ОСОБА_7 показав, що 04 березня 2015 року з його вантажного автомобіля марки «Мерседес», що знаходився на складі в смт. Глибока було викрадено пальне та два акумулятори. Злито було приблизно 20 літрів пального, яке працівники міліції йому повернули. Акумулятор важить біля 26,5 кг і для того, щоб його зняти треба мати ключі. Щоб злити пальне та зняти акумулятори потрібно приблизно 30-ть хвили. Оскільки акумулятори та пальне йому повернуто, то до обвинуваченого він претензій не має.

Свідок ОСОБА_8 допитаний в судовому засіданні районного та апеляційного суду показав, що 04 жовтня 2014 року на день міста біля 18 години вечора, йому зателефонував ОСОБА_2 і запропонував відсвяткувати день міста, нащо він погодився. Вони зустрілись біля 19 години вечора на площі Турецькій в м. Чернівці, оскільки грошей у них не було, через деякий час вони розійшлися.

Ввечері того ж дня, біля 23 години, ОСОБА_2 знову зателефонував йому і попросив його принести дві викрутки, до магазину «Максимал», що по вул. Руській, біля адміністративної будівлі заводу «Гравітон». При зустрічі ОСОБА_2 забрав в нього викрутки і пішов в бік вулиці ОСОБА_7, попросивши його зачекати біля ЖЕКУ. Приблизно через 15 хвилин повз нього проїхав автомобіль «Фольксваген Гольф» синього кольору, після чого йому зателефонував ОСОБА_2 і сказав підійти до вказаного автомобіля. Коли він сів в салон автомобіля, ОСОБА_2 сказав йому, що він викрав автомобіль і пригрозив, щоб про це нікому не розповідав. В автомобілі було вирвано замок запалення, а на задньому сидінні знаходилося дитяче крісло. Після чого вони зустрілись з ОСОБА_9 і почали їздити по «Гарячому Урбану», так як ОСОБА_2 підшукував місце, де можна було б сховати автомобіль. Через деякий час ОСОБА_2 хтось зателефонував і він кудись поїхав, а він з ОСОБА_9 пішли додому. Вранці біля 06 години ОСОБА_2 зайшов до ОСОБА_9 додому, де він (ОСОБА_8), також проживав, спалив паспорт і якісь картки, які забрав з автомобіля «Фольксваген Гольф». ОСОБА_2 телефонував йому з номера мобільного телефону НОМЕР_5, на його номер НОМЕР_6. Телефон ОСОБА_2 він не забирав, користувався своїм телефоном. Щодо навиків керування транспортними засобами то у ОСОБА_2 вони є.

05 жовтня 2014 року біля 18 години вечора, йому знову зателефонував ОСОБА_2, який попросив його принести йому, біля 22-23 години, дві викрутки до ТЦ «Норма», куди він прийшов з ОСОБА_9 При зустрічі ОСОБА_2 був з дівчиною на ім’я Тоня. В розмові з ними останній запропонував їм пошукати на стоянці автомобіль без сигналізації. Коли вони відмовились, він попросив у нього мобільний телефон, який повернув йому приблизно через 4 години і пішов у сторону стоянки.

Приблизно через тиждень, в районі «Кемпінгу» в м. Чернівці, він бачив ОСОБА_2 за кермом автомобіля «3A3-DAEWOO LANOS Т131». При зустрічі ОСОБА_2 попросив його поїхати з ним в с. Задубрівка Заставнівського району. Погодившись з пропозицією ОСОБА_2, він разом з Петром на автомобілі «Фольксваген Т-4» поїхав в с. Задубрівка. Також він бачив, що в автомобілі було пошкоджено замок запалення, а саме вирвані дроти.

Допитаний в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції свідок ОСОБА_9 показав, що знайомий з ОСОБА_2 з літа 2014 року. В ніч з 04 на 05 жовтня 2014 року, йому на мобільний телефон телефонував ОСОБА_8 і просив підійти на вул. Немирівську в м. Чернівці, що він і зробив. На обумовленому місці він побачив, як із автомобіля «Фольксваген Гольф» вийшов ОСОБА_8 та пояснив йому, що ОСОБА_2 шукає місце, де можна було б заховати вказаний автомобіль. Перед тим, як сховати автомобіль, ОСОБА_2 витер сліди пальців рук в автомобілі, а прийшовши до нього додому, спалив в пічці якісь документи.

06 жовтня 2014 року вранці він бачив ОСОБА_2 за кермом автомобіля «3A3-DAEWOO LANOS Т131», останній знову шукав місце, де його можна було б сховати. Автомобіль був жовто-зеленого кольору. Коли він сидів в автомобілі то бачив там вирвані дроти із замка запалювання. Із-за швидкої їзди, ОСОБА_2 пошкодив бампер автомобіля з лівого боку, після чого заховав автомобіль біля річки Прут. ОСОБА_2 телефонував йому з номера мобільного телефону НОМЕР_5 на номер телефону НОМЕР_7. Він бачив як ОСОБА_2 взяв телефон ОСОБА_8, щоб подзвонити, а через певний час віддав. Викрутки, які просив ОСОБА_2, належали йому.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні районного та апеляційного суду показала, що зустрілася з ОСОБА_2 на день міста, в жовтні 2014 року, біля 22-23 години вечора по вул. Руській в м. Чернівці. Останній запропонував їй пройтись. Коли вони проходили по вул. Руській то біля магазину «Норма» зустріли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Поспілкувавшись з ними, ОСОБА_2 сказав, що незабаром повернеться і пішов в невідомому напрямку. Коли вони, очікували ОСОБА_2 то вона телефонувала йому, проте останній збивав її дзвінки, а через деякий час зателефонував їй сам і попросив її передати трубку ОСОБА_9 Пам’ятає, що останні цифри номера мобільного телефонну, на який дзвонив ОСОБА_2 - 788.

Приблизно 1-2 години ночі вони з ОСОБА_2 зустрілись на «Гарячому Урбані», куди вона пішла разом з ОСОБА_8 При зустрічі ОСОБА_2І пояснив, що викрав автомобіль. До цього моменту останній був відсутнім десь півтори години.

Також показала суду, що ОСОБА_2, через свого друга ОСОБА_11 на початку листопада 2015 року, просив її змінити покази, які вона дала суду та пообіцяв заплатити 5000 гривень.

Оцінюючи покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, даними ними в суді першої інстанції та апеляційної інстанції, судова колегія вважає їх правдивими, послідовними і такими, що доповнюють одні одних.

Допитаний в судовому засіданні районного суду свідок ОСОБА_12 показав, що в середині вересня 2014 року, під час розмови ОСОБА_2 повідомив йому, що працівники міліції обвинувачують його у крадіжці автомобіля, який знайшли в с. Задубрівка і просив його, знайти декількох знайомих для забезпечення алібі. Через 2-3 тижні після цієї зустрічі ОСОБА_2 пропонував йому взяти участь у викрадені автомобіля.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні районного суду показала, що її друг на прізвище ОСОБА_14, 05 березня 2015 року, запросив її покататися на автомобілі, з чим вона погодилась. Коли сіла в машину, там вже знаходились ОСОБА_15 і ОСОБА_16. Вони разом покаталися по місту Чернівці та поїхали в смт. Глибока, де заїхали на якусь закинуту територію на якій стояли автобус та одна вантажівка. ОСОБА_2 та ОСОБА_16 вийшли з автомобіля, а приблизно через 20 хвилин, в багажник автомобіля було покладено якийсь вантаж. Коли ОСОБА_14 сів за кермо, вона відчула запах пального, якого саме не знає. Все це відбувалося вночі. При виїзді із смт. Глибока, їх автомобіль зупинили працівники ДАІ., після чого їх затримали.

В судовому засіданні районного суду свідок ОСОБА_16 показав, що 05 березня 2015 року він з ОСОБА_2 знаходились у гуртожитку по вул. Текстильників в м. Чернівці, звідки ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_14 і попросив останнього відвезти їх в смт. Глибока до знайомих дівчат. В смт. Глибока, вони заїхали на територію покинутих складів, де стояли вантажівки, одна з яких марки «Мерседес». ОСОБА_2 запропонував їм піти з ним подивитись на акумулятори, які він збирався придбати, а коли вони відмовилися пішов сам. Через деякий час він повернувся з двома каністрами солярки. Одну каністру залив в бак автомобіля ОСОБА_14 і знову пішов, після чого приніс один акумулятор, а згодом другий, які вони завантажили в багажник автомобіля ОСОБА_14 і поїхали в Чернівці. Він особисто не бачив, як і де ОСОБА_2 брав паливо і акумулятори. По дорозі в Чернівці їх затримали працівники міліції. При цьому він не бачив, щоб при їх затриманні, до будь-кого із них працівники міліції застосовували фізичне насильство.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні районного суду показала, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. Приблизно у жовтні 2014 року, точної дати не пам’ятає, ввечері її сусід ОСОБА_2 приїхав з товаришами на автомобілі. Автомобіль зупинився біля їхнього домогосподарства. Її чоловік вийшов на подвір’я, повернувшись повідомив, що то приїхав ОСОБА_15. Вранці на сусідньому подвір’ї вона побачила автомобіль, якогось жовтого кольору із зеленим відблиском. В розмові з нею ОСОБА_2 сказав їй, що автомобіль його друга. Приблизно через тиждень автомобіль забрали працівники міліції.

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_18 - сусід обвинуваченого в с. Задубрівка показав, що восени 2014 року приблизно о 22-23 години вечора, бачив у сусідньому дворі, автомобіль, біля якого стояв ОСОБА_2, а поруч стояв ще один автомобіль та якісь незнайомі люди з якими спілкувався ОСОБА_2 В розмові з ним ОСОБА_2 повідомив, що то автомобіль його знайомого. В подальшому він бачив, як ОСОБА_2 переганяв вищевказаний автомобіль до свого подвір’я.

Аналізуючи показання подружжя ОСОБА_18 даних в суді першої інстанції та підтриманих в апеляційному суді, судова колегія, вважає їх послідовними і такими, що співпадають з показами свідка ОСОБА_8 частині, що ОСОБА_2 переганяв автомобіль «3A3-DAEWOO LANOS Т131» в с. Задубрівка в супроводі іншого автомобіля і спростовують посилання ОСОБА_2 на відсутність навичок у керуванні автомобілем.

 Свідок ОСОБА_15 - мати обвинуваченого, в судовому засіданні районного суду показала, що про автомобіль «3A3-DAEWOO LANOS Т131», який знаходився на подвір’ї її будинку в с. Задубрівка дізналась від секретаря сільської ради після того, як цей автомобіль забрали працівники міліції. Син їй пояснив, що цю машину йому залишили за борги. ОСОБА_2 самостійно з’явився до Першотравневого РВ і давав там пояснення з приводу цього автомобіля.

Посилання матері обвинуваченого, допитаної судом першої інстанції в якості свідка, в частині того, що автомобіль був переданий обвинуваченому за борги, спростовуються показами потерпілого ОСОБА_4 який показав суду, що його автомобіль «3A3-DAEWOO LANOS Т131» жовто-зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_4, було викрадено з-під будинку де він проживає, ІНФОРМАЦІЯ_5, в жовтні 2014 року після Дня міста.

Допитаний в судовому засіданні районного суду за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_19 показав, що до нього, як адвоката в жовтні 2014 року прийшла мати обвинуваченого і повідомила, що її сина підозрюють у викрадені автомобіля. Після укладення угоди, він з ОСОБА_2 прийшов до райвідділу міліції, де повідомив про те, що будь-які процесуальні дії з обвинуваченим мають проводитись за його присутності. Ніяких процесуальних дій в той день не проводилось і вони розійшлися. Після того дня, ОСОБА_2 його жодного разу не запрошував брати участь у процесуальних діях.

Крім вище викладеного, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненому підтверджується і зібраними письмовими доказами в межах кримінального провадження, які були досліджені та перевірені апеляційним судом, а саме:

- протоколом огляду місця події від 05.10.2014 року, в ході якого було оглянуто територію біля дитячого майданчику та будинку №249, що по вул. Руській №249 м. Чернівці(а.к.п.19-20 т.1);

- протоколом огляду місця події від 10.10.2014 року, в ході якого було оглянуто автомобіль марки «Фольксваген Гольф» номерний знак НОМЕР_1, який розташований по вул. Немирівській в лісосмузі біля річки Прут м.Чернівці  та виявлено пошкодження  замка дверей зі сторони водія. На водійських дверях виявлені сліди рукавичок та сліди рук (а.к.п. 21-29 т.1);

- протоколом огляду місця події від 06.10.2014 року, в ході якого було оглянуто територію біля будинку №229 В, що по вул. Руській м. Чернівці (а.к.п. 30-32 т.1);

- протоколом огляду місця події від 20.10.2014 року, в ході якого було оглянуто автомобіль марки «3A3-DAEWOO LANOS Т131», жовтого кольору, виявлений в с. Задубрівка, Заставнівського району, біля одноповерхового будинку 5-ий провулок Щербини. В ході огляду автомобіля були виявлені механічні пошкодження та сліди рук (а.к.п.34-42 т.1);

- протоколом огляду диску «DVD-R», фірми «Digital», та роздруківкою інформації щодо вхідних і вихідних дзвінків мобільного терміналу, якою встановлено, що з абонентського номеру НОМЕР_5, яким користувався ОСОБА_2, на № НОМЕР_8, у вказаний період часу, обвинувачений телефонував свідку ОСОБА_8, 04.10.2014 року, починаючи  з 18 години 14 хвилин по 18 годину 37 хвилин, о 21 годині 50 хвилин і 22 годині 11 хвилин, о 23 годині 02 хвилини, 23 годині 10 хвилин, 23 годині 17 хвилин, 23 годині 25 хвилин, перебуваючи в м. Чернівці по вул. О.Пчілки, 5 (ВАТ «Вимірювач»), що збігається із показами свідка ОСОБА_8 про місце його знаходження.

       Також у роздруківці за 05.10.2014 року вказані з’єднання обвинуваченого з ОСОБА_8 протягом ночі. Дзвінки лунали з районів вулиць ОСОБА_20 в м. Чернівці, вулиці Фастівської, села Малий Кучурів Заставнівського району, вулиці ОСОБА_21. З 01 години 45 хвилин по 02 годину 00 хвилин з’єднання відбувались з району заводу «Гравітон» та ВАТ «Вимірювач», що також співпадає з поясненнями свідка.

       Після 3 години ранку дзвінки обвинуваченого до свідка лунали з району вулиці Фастівської.

      Після 18 години 05.10.2014 року такі дзвінки лунали з району заводу «Гравітон» по вулиці Руській та району вулиці Миколаївської в м. Чернівці. Такі ж дзвінки в різний час, але практично з тих же місць в районі вулиць Фастівської, Руської, заводу «Гравітон» ВАТ «Вимірювач» лунали 05 та 06 жовтня 2014 року (т. 1 а.к.п. 49-52).

       Дані про зв’язування обвинуваченого з іншими свідками, зокрема ОСОБА_9 (т.1 а.к.п. 51) також підтверджуються роздруківкою, дослідженою судом, а факт зустрічі обвинуваченого із свідком ОСОБА_10 не заперечувався обвинуваченим, підтверджений ним, та додатково підтверджується роздруківкою телефонних дзвінків і постійними перемовинами протягом ночі 06 жовтня 2014 року (т.1 а.к.п. 51). Факти перебування певних осіб в конкретних місцях, окрім їх показань, даних в судовому засіданні додатково підтверджуються дослідженою роздруківкою;

- протоколом затримання ОСОБА_2 як особи, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення від 05.03.2015 року в якому є запис обвинуваченого про відсутність у нього заяв та зауважень до протоколу, що спростовує посилання ОСОБА_2 щодо застосування до нього фізичного насильства при його затримані (а.к.п.6-8 т. 2);

- протоколом огляду місця події від 05.03.2015 року, в ході якого було оглянуто автомобіль марки «Мерседес Бенц», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_9, який знаходився  на узбіччі дороги по вул. Центральній, 120 в смт. Глибока. В багажнику даного автомобіля виявлено дві акумуляторні батареї марки «Mutlu»; металеву каністру, зеленого кольору, ємністю 20 л., заповнену дизельним пальним (а.к.п.11-15 т.2);

- протоколом огляду місця події від 05.03.2015 року, в ході якого було оглянуто територію колишнього заготівельного зерноскладу, що по вул. Першотравневій, 54  смт. Глибока. Вхід на територію здійснюється через металеві ворота, які відчинені. На відстані 60 м. від воріт знаходився автомобіль марки «Мерседес Бенц», білого кольору номерний знак НОМЕР_3. Замок правих дверцят пошкоджений, з лівого паливного баку знята кришка, яка лежить на відстані одного метру від автомобіля. Також було оглянуто автомобіль марки «Мерседес Бенц» номерний знак НОМЕР_10. В даному автомобілі виявлено пошкодження замків дверей, а також відсутність двох акумуляторів прямокутної форми (а.к.п.16-21 т.2);

- довідкою «Техно-нафта-газ» №151 від 30.03.2015 року, відповідно до якої вартість дизельного пального станом на 05.03.2015 року становила 26 грн. 99 коп. (а.к.п. 23 т.2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.04.2015 року, в ході якого свідок ОСОБА_16, перебуваючи на території колишнього заготівельного зерноскладу, що по вул. Першотравневій смт. Глибока описав, як в ніч з 04.03.2015 року на 05.03.2015 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 каталися на автомобілі з малознайомим йому хлопцем на ім’я ОСОБА_14. В подальшому, вони поїхали до смт. Глибока, де ОСОБА_2, взяв шланг та каністру злив з одного з автомобілів пальне, яке перелив у бак їх автомобіля. Після цього ОСОБА_2 взяв ключі і знову пішов до автомобіля, який перебував на території колишнього зерноскладу звідки через деякий час приніс дві акумуляторні батареї, які поклав до багажнику автомобіля (а.к.п. 24-33 т.2).  

З огляду на вище викладене, аналізуючи всі докази в їх сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за кваліфікуючою ознакою - вчинена повторно та ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортними засобами за кваліфікуючою ознакою - вчинені повторно повністю доведена матеріалами кримінального провадження.

Щодо показів свідка ОСОБА_12 даних ним апеляційному суду в режимі відіоконференції, згідно яких він зустрівшись з ОСОБА_2 та його знайомими 06.10.2014 року, приблизно о 5-6 годині ранку поїхали в гараж в районі вул. Залозецького м. Чернівці для продовження святкування, а також відмови від своїх показів даних ним в суді першої інстанції, посилаючись на те, що він оговорив обвинуваченого ОСОБА_2 під тиском працівників міліції та прокурора, які погрожували йому та іншим свідкам по кримінальному проваджені і давали інструкції щодо свідчень по кримінальному проваджені проти ОСОБА_2 то судова колегія вважає їх такими, що не відповідають дійсності.

Так, апеляційним судом встановлено, що в суді першої інстанції ОСОБА_12, при його допиті в якості свідка не заявляв суду щодо здійснення на нього тиску зі сторони працівників міліції та прокуратури, які здійснювали досудове розслідування по даному кримінальному провадженню не звертався з відповідними заявами у вище стоячі органи міліції та прокуратури, давав покази добровільно будучи попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів. Покази останнього, дані в суді першої інстанції узгоджуються і підтверджуються показами інших свідків допитаних судом. Не знайшло свого підтвердження і посилання ОСОБА_12, що на інших свідків по даному кримінальному провадженні також здійснювався тиск зі сторони правоохоронних органів, так як у матеріалах кримінального провадження, відсутні будь-які дані, про звернення свідків по даному кримінальному проваджені з відповідними заявами.

За таких обставин колегія суддів вважає, що свідок ОСОБА_12, змінив покази дані ним суду першої інстанції, які підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненому, намагаючись таким чином, допомогти останньому уникнути кримінальної відповідальності. Тому суд першої інстанції, обґрунтовано зіслався на покази ОСОБА_12 в якості свідка, як на доказ вини обвинуваченого ОСОБА_2, у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

З приводу тверджень сторони захисту щодо неповного дослідження обставин справи, в частині відмови суду у витребуванні та дослідженні інформації про вхідні, вихідні дзвінки та текстові повідомлення з мобільних телефонів абонентів - свідків у кримінальному провадженні, є необґрунтованим, оскільки інформація щодо вхідних та вихідних дзвінків, CMC - повідомлень абонентського номеру обвинуваченого була досліджена як судом першої так і апеляційної інстанції.

Твердження сторони захисту, що ОСОБА_2 не міг за час вказаний у вироку встигнути зняти акумуляторні батареї та злити паливо є необґрунтованим, оскільки потерпілий ОСОБА_22 висловив припущення з приводу того, скільки часу може знадобитись для того, аби зняти акумулятори та злити пальне вказавши при цьому, що для зняття акумуляторів потрібно приблизно 5-10 хвилин. Також в своїх показах даних ним в суді першої інстанції, показав, що для того щоб зняти акумулятори потрібні ключі, а не спеціальні ключі, нащо безпідставно посилається сторона захисту.

Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_13 також вказали приблизний час, протягом якого ОСОБА_2 був відсутній, перебуваючи на території зерноскладу, що в смт. Глибока. Зокрема свідок ОСОБА_13 вказала, що хлопці були відсутні майже одну годину. Таким чином, у своїй сукупності покази потерпілого та свідків не містять розбіжностей щодо фактичних обставин справи, а лише взаємно доповнюють одні одних.

Посилання захисника ОСОБА_2, в своїй апеляційні скарзі на те, що останній придбав акумуляторні батареї та пальне в особи, яка напередодні допомагала йому витягнути машину із болота на думку колегії суддів є надуманим, так як під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, ОСОБА_2 не вказав на особу в якої він нібито придбав пальне та акумулятори, не заявляв клопотання про встановлення її та виклик до суду з метою підтвердження своїх показів. Зазначене свідчить про те, що вказаної особи взагалі не існує, а покази обвинуваченого в цій частині є надуманими, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також необхідно зазначити, що під час слідчого експерименту проведеного 16.04.2015 року зі свідками ОСОБА_16 та ОСОБА_13 встановлено, що ОСОБА_2 взявши з багажника автомобіля, на якому вони приїхали в смт. Глибока, каністру та шланг, злив з одного із автомобілів пальне, яке перелив у бак їх автомобіля. Після цього ОСОБА_2 взявши ключі, знову пішов до автомобіля, який перебував на території та повернувся з двома акумуляторними батареями, які поклав до багажнику автомобіля. Зазначене знайшло своє підтвердження у протоколі огляду місця події від 05.03.2015 року, згідно з яким біля автомобіля «Мерседес Бенц» номерний знак НОМЕР_3 з лівого паливного бака знята кришка, яка лежить на відстані 1 метра від автомобіля, під відкритим баком наявна мокра пляма із характерним запахом паливно-мастильних матеріалів, на відстані 2,5 метра від автомобіля наявна мокра пляма із характерним запахом паливно-мастильних матеріалів та пластикова 2-літрова пляшка з відрізаною бічною поверхнею (у вигляді лійки).

Вище викладене підтверджується протоколом огляду місця події від 05.03.2015 року, відповідно до якого із багажника автомобіля «Мерседес Бенц», номерний знак НОМЕР_9, який знаходився на узбіччі дороги по вулиці Центральній, 120 смт. Глибока, вилучено 2-і акумуляторні батареї марки «Мульті», металеву каністру зеленого кольору ємністю 20 л., заповнену дизельним паливом, два шланги чорного кольору, один прозорий шланг із білими нитками.

Судова колегія, також вважає покази свідка ОСОБА_23, допитаного в судовому засіданні апеляційного суду, в частині того, що ОСОБА_2, не має навиків керування автомобілем такими, що не відповідають дійсності, так як вони спростовуються показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_18 які показали суду, що бачили обвинуваченого ОСОБА_2 за кермом викрадених автомобілів, а також показами свідка ОСОБА_12 даними ним в судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконференці, згідно яких останній показав, що ОСОБА_2 з його дозволу їздив на автомобілі його батька.

Покази свідка ОСОБА_24 дані апеляційному суду в режимі відеоконференції, згідно яких 06.10.2014 року приблизно о четвертій годині ночі рухаючись на автомобілі під керуванням ОСОБА_25, вони зустріли ОСОБА_2 і ОСОБА_12 та разом поїхали в гараж розташований по вул. Южно - Окружній, 2, де після вживання спиртних напоїв, ОСОБА_2 заснув і вони залишивши його в гаражі, розійшлись по домівках. В понеділок 06.10.2014 року він не міг розбудити ОСОБА_2 і тільки у вівторок 07.10.2014 року ОСОБА_2 отрезвів і покинув гараж, судова колегія вважає також неправдивими, так як вони протирічать показам свідка ОСОБА_12 в тому, що для продовження святкування дня міста вони поїхали в гараж в районі вул. Залозецького, а не Южно - Окружнній та дослідженій в суді роздруківці телефонних розмов між обвинувачем та свідками, згідно якої у вказаний період часу, між ними велися телефонні розмови.

Щодо показів свідка ОСОБА_25, даних апеляційному суду, що в один із святкових днів в 2014 році, він їхав разом з ОСОБА_24, по дорозі зустріли ОСОБА_2 з його знайомим і він відвіз їх в гараж, що знаходився по вул. Южно-Окружній, залишив їх там і поїхав до дому, то судова колегія вважає їх неконкретними, так як з них не можливо зробити висновок, що це мало місце саме 06.10.2014 року.

Щодо посилання обвинуваченого ОСОБА_2 в апеляції на те, що його не було в залі судового засідання під час проголошення вироку, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки згідно журналу судового засідання (а.с.196 т.4) останній був присутній під час проголошення вироку.

Посилання обвинуваченого в апеляції на те, що він не ознайомлений з матеріалами справи, журналом судового засідання, технічним записом, колегія суддів вважає також необґрунтованим, так як в матеріалах справи є розписка обвинуваченого, в якій він засвідчує своїми підписами факт ознайомлення з матеріалами справи а саме: з т. 3 та 4 обвинувачений ознайомився - 23.03.2016 року, з т. 1 та 2 - 28.03.2016 року (а.к.п. 211 т.4), а з записом технічної фіксації судового засідання - 28.03.2016 року (а.к.п. 212 т.4).

Щодо посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що ніяких відбитків пальців на автомобілях та салонах автомобілів заволодіння якими інкриміновано ОСОБА_2 досудовим слідством не встановлено, а відповідно останній не вчиняв незаконне заволодіння ними, то вони спростовуються показами свідка ОСОБА_9, даними ним в судовому засіданні першої інстанції, згідно яких, ОСОБА_26 коли залишав автомобіль витер на автомобілі всі відбитки пальців.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_2 виду та міри покарання, то колегія суддів вважає, що районний суд дотримався вимог ст.ст. 65-67 КК України.

Так, призначаючи вид та міру покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обтяжуючі та пом’якшуючі обставини.

Зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_2, вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст. 289 та ч. 2 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких та середньої тяжкості злочинів, раніше неодноразово судимий за вчинення крадіжок, кримінальні правопорушення вчинив в період не знятої та непогашеної судимості, по місцю попереднього ув’язнення характеризується посередньо, перебуває на консультативному обліку в Чернівецькому наркологічному диспансері з діагнозом: вживання алкоголю зі шкодою для здоров’я та має на утриманні одну малолітню дитину.

У зв’язку з наведеним колегія суддів вважає, що районний суд дотримався положень ст. 50 КК України, а саме те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а тому прийшов до обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства.

Порушень кримінально - процесуального та кримінального законів під час встановлення фактичних обставин вчинення даного кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновок суду про винність обвинуваченого, на кваліфікацію його дій та обґрунтованість призначеного покарання, колегією суддів не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 418 та 419 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 залишити - без задоволення, а вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 лютого 2016 року, щодо ОСОБА_2,- без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 зарахувати строк попереднього ув’язнення з 05.03.2015 року по 21.06.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий Косован Т.Т.

Судді Колотило О.О.

ОСОБА_27

Копія вірна суддя