АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/334/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Денисова Т.С.

Провадження № 22-ц/789/710/16 Доповідач - Дикун С.І.

Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

при секретарі - Коваль О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Експобанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Експобанк” ( далі — Банк) звернувся з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 67А від 24 квітня 2008 року.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2016 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на те, що усі спори чи розбіжності, що виникають за кредитним договором № 67А або у зв'язку з його виконанням, передаються на розгляд суду за місцезнаходженням Банку. На підставі вищенаведеного, відповідач вважає, що відкривши провадження по даній справі, суд першої інстанції порушив правила підсудності та закріплену договором кредиту договірну підсудність.

Сторони, будучи належно повідомленими про розгляд справи, у судове засідання апеляційного суду не з’явились, про причини неявки не повідомили. Колегія суддів вважає, що розгляд справи слід проводити у відсутності осіб, які беруть участь у справі, та, у відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України, не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.

Згідно з ч.1 п.5 ст.293 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана цивільна справа є підсудною Борщівському районному суду Тернопільської області.

Такі висновки суду першої інстанції зроблено у відповідності з вимогами закону.

Як вбачається з п.7.3 Договору № 67А від 24 квітня 2008 року, усі спори чи розбіжності між Банком і Позичальником, що виникають за цим Договором або у зв'язку з його виконанням, передаються на розгляд суду за місцезнаходженням Банку (договірна підсудність). (а.с.16)

Аналогічна норма міститься у п. 3.2. Договору поруки від 24 квітня 2008 року. (а.с.51)

Відповідно до ст.2 ч.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду та вирішення справ.

Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Питання щодо підсудності справ врегульовано главою 1 розділу 3 ЦПК України і на час відкриття провадження у справі 06 квітня 2016 року вже не діяло правило щодо договірної підсудності, оскільки ст.112 ЦПК України виключена на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453, який в цій частині набрав чинності з 30 липня 2010 року.

До суду позивач звернувся для вирішення спору у березні 2016 року, коли Цивільний процесуальний кодекс не передбачав можливості подачі позову за правилами ст.112 ЦПК України за договірною підсудністю, а тому суд першої інстанції вірно відкрив провадження у справі за загальним правилом - за місцем знаходження відповідача, оскільки застосуванню станом на березень 2016 року підлягав чинний процесуальний закон, а не угода сторін щодо підсудності, яка в цій частині не відповідає вимогам ЦПК України.

Відповідно до ст.109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їх місцезнаходженням.

Згідно з даними паспорта громадянина України серії МС 248844, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до паспорта ОСОБА_2 серії ЕЕ 807707, остання зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

З матеріалів справи вбачається, що АТ “КБ “Експобанк” звернулося до первинного відповідача з позовом про стягнення заборгованості, тобто спір виник з приводу порушення та невиконання ОСОБА_1 умов договору, укладеного між сторонами. З даним позовом Банк звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за місцем реєстрації відповідача 1 — ОСОБА_1, тобто до Борщівського районного суду Тернопільської області.

За наведених обставин, у судді Борщівського районного суду Тернопільської області були законні підстави для відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Така позиція узгоджується і з роз'ясненнями, наданими у пунктах 37,39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», якими визначено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду. Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (частина восьма статті 110 ЦПК). Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено статтею 532 ЦК. При цьому слід ураховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини першої статті 532 ЦК) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Таким чином, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції діяв у межах закону і, зважаючи на вимоги ст. 109 ЦПК України, дійшов вірного висновку, що справа підсудна саме Борщівському районному суду Тернопільської області, оскільки позивач у відповідності до процесуального закону пред'явив позов за місцем реєстрації відповідача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги і скасування оскаржуваної ухвали суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 324 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Дикун С.І.

ОСОБА_3

Судді: Храпак Н.М.