У х в а л а

08 червня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Остапчука  Д. О., ДербенцевоїТ. П., Попович О. В.,

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунального підприємства «ОМБТІ та РОН», Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про право власності на домоволодіння, визнання недійсним рішення Одеської міської ради та скасування державних актів на мельну ділянку, зобов'язання Комунального підприємства «ОМБТІ та РОН» скасувати реєстрацію здійснити реєстрацію, визнання права власності, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсної угоди про землекористування, визначення землекористування та виділення в натурі частини житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, виконавчий комітет Одеської міської ради, департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання недійсним розпорядження та зобов'язання знести збудовані приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, у якому зазначала, що вона є співвласником домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на 1/6 частини вказаного домоволодіння у неї виникло внаслідок прийняття спадщини (спадкової трансмісії) після батька, який помер у 1981 році. Прибудовані у спірному будинку кімнати, а саме: 3-1 кухня, площею 9,9 кв. м; 3-2 житлова кімната, площею 9,1 кв. м; 3-4 веранда, площею 6,6 кв. м, вона збудувала спільно з батьком та чоловіком у 1984-1985 роках. Вважає, саме вона має право власності наказані прибудови, а тому для захисту її права на особисту приватну власності у вигляді спірних кімнат необхідно скасувати правоустановчі документи відносно зазначених кімнат, в частині власника, та визнати право власності за нею.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати недійсними правоустановчі документи в частині власника відносно прибудов літ. «а-1» та літ. «а-4», які розташовані по АДРЕСА_1; скасувати державні акти на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6; визнати право власності на прибудови літ. «а-1» та літ. «а-4», які розташовані за вказаною адресою; зобов'язати реєстраційну службу зареєструвати зазначені прибудови на своє ім'я; виділити в натурі частку у спільному майні; визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 та стягнути грошову компенсації за частку у спільному майні.

У грудні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому, посилаючись на те, що вказані прибудови негативно впливають не несучі конструкції всього будинку, просив знести кімнати, а саме: 3-1 - кухня, площею 9,9 кв. м; 3-2 - житлова кімната, площею 9,1 кв. м; 3-4 - веранда, площею 6,6 кв. м, які знаходяться у будинку будинок АДРЕСА_1.

У квітні 2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, у якому зазначали, що необхідно визначити порядок користування частиною будинку та земельної ділянки виключно пропорційно долі ОСОБА_4 у співвласності, а саме, у розмірі 1/6 частини. Вони, як співвласники, не визнають збільшення долі ОСОБА_4 у спільному майні за рахунок визнання особистої приватної власності на спірні приміщення.

Посилаючись на зазначені обставини, просили припинити право часткової власності ОСОБА_4 на 1/6 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та стягнути з них на її користь вартість вказаної частини спірного домоволодіння; визнати за ними право власності по 1/12 частини домоволодіння за кожним; виселити ОСОБА_4 разом з членами її родини з приміщень 3-3, 3-2, 3-1, А-4 у будинку АДРЕСА_1; стягнути на їх користь з ОСОБА_4 судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, зустрічний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено повністю.

Скасовано свідоцтво про право власності № 017309, видане 14 лютого 2002 року ОСОБА_5 управлінням ЖКГ ВК ОМР, на 1/6 частини права власності.

Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування на приміщення, які складається з: 3-1 - кухня площею 9,9 кв. м, 3-2 - житлова кімната площею 9,1 кв. м (літ. «а-1»), 3-4 - веранда площею 6,6 кв. м (літ. «а-4») у розмірі 1/6 частини, що складає 4,27 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Скасовано в частині запис у Реєстрі права власності на земельну ділянку від 14 липня 2004 року, здійснений на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 17 березня 2004 року, площею 0,0831 га та державний акт на право власності на земельну ділянку від 14 липня 2004 року площею 0,0831 га, яка розташована по АДРЕСА_1, який виданий на ім'я ОСОБА_5 на підставі рішення Одеської міської ради від 17 грудня 2002 року № 837-XXIV, у розмірі 112,71 кв. м, в межах: від границі огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду (від точки 2) по прямій лінії на відстані 6,13 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 5); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,29 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 6); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 10,36 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем до перетинання з кордоном огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 7); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 5,40 м. по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 8); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,80 м (до точки 9 ); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 6,46 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», розташованої між приміщеннями 1-6 - житлова кімната і 3-2 - житлова кімната, 3-1 - кухня (до точки 10); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,37 м внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», розташованої між приміщеннями 3-3 - житлова кімната та 3-1 - кухня до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. «А» і далі в тому ж напрямку по прямій лінії (до точки 11); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,9 м до перетину з кордоном огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду до початкової точки відліку (до точки 2), відповідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 013/2014 від 17 березня 2014 року.

Визнано недійсним в частині рішення Одеської міської ради від 17 березня 2002 року № 837-XXIV про надання дозволу на передачу в приватну власність шляхом безоплатної приватизації земельної ділянки зазначеної у державному акті на право власності на землю на ім'я ОСОБА_5 в межах: від границі огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду (від точки 2) по прямій лінії на відстані 6,13 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 5); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,29 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 6); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 10,36 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем до перетину з кордоном огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 7); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 5,40 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 8); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,80 м (до точки 9 ); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 6,46 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А» , розташованої між приміщеннями 1-6 житлова кімната і 3-2 - житлова кімната, 3-1 - кухня (до точки 10); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,37 м внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», розташованої між приміщеннями 3-3 - житлова кімната та 3-1 - кухня до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. «А» і далі в тому ж напрямку по прямій лінії (до точки 11); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,9 м до перетину з кордоном огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду до початкової точки відліку (до точки 2), відповідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №013/2014 від 17 березня 2014 року.

Встановлено порядок користування для ОСОБА_4 частиною домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 3-1 - кухня площею 9,9 кв. м; 3-2 - житлова кімната площею 9,1 кв. м (літ. «а-1»); 3-4 - веранда площею 6,6 кв. м (літ. «а-4»).

Встановлено порядок користування для ОСОБА_4 частиною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, а саме: від границі огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду (від точки 2) по прямій лінії на відстані 6,13 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 5); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,29 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 6); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 10,36 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем до перетину з кордоном огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 7); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 5,40 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 8); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,80 м (до точки 9 ); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 6,46 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», розташованої між приміщеннями 1-6 - житлова кімната і 3-2 - житлова кімната, 3-1 - кухня (до точки 10); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,37 м внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», розташованої між приміщеннями 3-3 - житлова кімната та 3-1 - кухня до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. «А» і далі в тому ж напрямку по прямій лінії (до точки 11); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,9 м до перетину з кордоном огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду до початкової точки відліку (до точки 2) відповідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 013/2014 від 17 березня 2014 року.

Визнано недійсною угоду про порядок користування земельною ділянкою від 04 листопада 2002 року, укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму компенсації вартості надлишкової площі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 134 228 грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У позові ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про знесення самовільно збудованих приміщень відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2015 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року в частині вирішення позову ОСОБА_4 та зустрічного позову ОСОБА_6 про відмову у виділенні ОСОБА_4 ідеальної частки із домоволодіння, стягнення суми компенсації вартості надлишкової площі земельної ділянки скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Виділено в натурі ОСОБА_4 частку майна відповідно її ідеальної частини в розмірі 1/6 частини від кімнат: 3-1 - кухня площею 9,9 кв. м; 3-2 - житлова кімната площею 9,1 кв. м; 3-4 - веранда площею 6,6 кв. м, що складає 4, 27 кв. м. домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 розмір грошової компенсації, яка належить ОСОБА_4 за різницю у площі земельної ділянки в сумі 221 643 грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки при проведенні її попереднього розгляду встановлено обставини, передбачені ч. 5 ст. 332 ЦПК України.

Керуючись ч. 5 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Справу за позовом ОСОБА_4 до департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунального підприємства «ОМБТІ та РОН», Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про право власності на домоволодіння, визнання недійсним рішення Одеської міської ради та скасування державних актів на мельну ділянку, зобов'язання Комунального підприємства «ОМБТІ та РОН» скасувати реєстрацію здійснити реєстрацію, визнання права власності, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсної угоди про землекористування, визначення землекористування та виділення в натурі частини житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, виконавчий комітет Одеської міської ради, департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання недійсним розпорядження та зобов'язання знести збудовані приміщення призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: Д. О. Остапчук

Т. П. Дербенцева

О. В. Попович