УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "13" серпня 2009 р. | Справа № 17/906 |
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Шніт А.В.
при секретарі Безносюк О.М.
за участю представників сторін
від позивача Мозговий О.П. дов. б/н від 01.06.2009р.
від відповідача Баланенко В.І. дов. б/н від 02.04.2009р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватної фірми "Степаненко і К" (м. Біла Церква Київської області)
до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи (с. Андрушки Попільнянського району)
про стягнення 12779,15грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 12779,15грн., з яких: 10977,70грн. основного боргу, 292,34грн. 3% річних, 1509,11грн. інфляційних нарахувань.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу за №263 від 24.04.2008р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.
В судовому засіданні 13.08.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.08.2009р. подав відзив, в якому позовні вимоги визнав та просить суд відстрочити виконання рішення суду строком до 01.02.2010р. обгрунтовуючи скрутним фінансовим станом яке склалось на підприємстві у зв'язку з великою заборгованістю по заробітній платі в сумі 3210000,00грн., по податковим платежам в сумі 709000,00грн. та по кредитам в сумі 9719419,61грн. Разом з тим, належних доказів в обгрунтування зазначених обставин суду не надав.
Представник позивача заперечив щодо відстрочки виконання рішення суду строком до 01.02.2010р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до укладеного між Приватною фірмою "Степаненко і К" - продавець (позивач у справі) та Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Цюрупи- покупець (відповідач у справі) договору купівлі-продажу за №263 від 24.04.2008р. (а.с. 12), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 34955,40грн., що підтверджується накладною №94 від 25.04.2008р., видатковою накладною №102 від 02.05.2008р. (а.с.13,14), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю серії ЯПА №161710 від 25.04.2008р. (а.с. 15), оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
В пункті 6.1 вищезазначеного договору, сторони погодили, що розрахунок проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в термін з 01.07.2008р. по 20.07.2008р.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 10977,70грн.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача 3% річних за період з 20.07.2008р. по 09.06.2009р. становить 292,34грн., інфляційних нарахувань - 1509,11грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 3% річних, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 21.07.2009р., про що зазначалось вище та вважаючи, що у 2008 році кількість днів 365, тоді як 2008 рік налічував 366 календарних днів.
Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 21.07.2008р. по 09.06.2009р.:
- за період з 21.07.2008р. по 31.12.2008р. (10977,70 (сума боргу) х 3% х 164 (кількість прострочених днів) : 366 (кількість днів у 2008 році) = 147,57грн.;
- за період з 01.01.2009р. по 09.06.2009р. (10977,70 х 3% х 160 : 365 (кількість днів у 2009 році) = 144,36грн.;
За таких умов, сума 3% річних складатиме 291,93грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Відповідач позовні вимоги визнав (відзив №2519 від 12.08.2009р.(а.с. 45)).
Суд відхиляє клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 01.02.2010р. як необгрунтоване, оскільки, відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують обставини викладені у відзиві (а.с. 45), а саме що підтверджують заборгованість по заробітній платі в сумі 3210000,00грн. та по податковим платежам в сумі 709000,00грн.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 12778,74грн., з яких: 10977,70грн. основного боргу, 291,93грн. 3% річних, 1509,11грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 0,41грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених позовних вимог.
На підставі ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи, 13543, Житомирська область, Попільнянський район, с. Андрушки, вул. Заводська, 5, ідентифікаційний код 00385767 на користь Приватної фірми "Степаненко і К", 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Глиняна, 100, ідентифікаційний код 23576814 - 10977,70грн. основного боргу, 291,93грн. 3% річних, 1509,11грн. інфляційних нарахувань, 127,79грн. витрат по сплаті державного мита, 312,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | Шніт А.В. |
1 - в справу; 2,3-сторонам.