УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "11" серпня 2009 р. | Справа № 17/1082 |
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Шніт А.В.
при секретарі Безносюк О.М.
за участю представників сторін
від позивача Рубцов О.В. дов. №14/20-202-09 від 14.01.2009р.
від відповідача Фоменко В.Д. дов. від 11.08.2009р.
прокурор Слівінський О.О. посв. №115.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Коростенського району в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м.Київ)
до Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (м. Коростень)
про стягнення 17654,40грн.
Прокурором пред'явлена вимога в інтересах держави про стягнення з відповідача на користь позивача 17654,40грн., з яких: 13565,19грн. заборгованості по лізингових платежах, 614,64грн. пені, 346,79грн. інфляційних нарахувань, 75,78грн. 3% річних, 3052,00грн. штрафу.
В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором фінансового лізингу №6-07-64сфл від 26.02.2007р., в частині оплати позивачу фактично отриманих відповідачем тракторів у встановлений договором строк.
Представник позивача та прокурор в судовому засіданні 11.08.2009р. повідомив суд про сплату відповідачем заборгованості по лізингових платежах, а саме 14.07.2009р. - 6000,00грн. та 28.07.2009р. - 7565,19грн., підтримали позовні вимоги в частині стягнення 614,64грн. пені, 346,79грн. інфляційних нарахувань, 75,78грн. 3% річних, 3052,00грн. штрафу.
Представник відповідача в судовому засіданні повідомив суд про сплату заборгованості по лізингових платежах в сумі 13565,19грн. та заперечив щодо стягнення штрафних санкцій. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на скрутне становище підприємства.
Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
26.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" - лізингодавець (позивач у справі) та Дочірнім підприємством "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради - лізингоодержувач (відповідач у справі) було укладено договір фінансового лізингу №6-07-64сфл, а також додатки до нього.
Згідно п.1 договору фінансового лізингу №6-07-64сфл від 26.02.2007р. позивач передає відповідачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а відповідач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.
Додатком №1 до договору фінансового лізингу №6-07-64сфл від 26.02.2007р. (а.с. 10) встановлено найменування предмету лізингу - трактор МТЗ - 82.126, кількість 2 одиниці, назва постачальника - ТОВ "Укрзапчастина", вартість предмету лізингу разом з ПДВ становить 183120грн.
На виконання договору відповідачу було передано сільськогосподарську техніку (трактори МТЗ-82.1.26) в кількості 2 одиниць, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки за №99 від 28.02.2007р. (зворотна сторона а.с. 10).
Згідно ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
В пункті 4.1 зазначеного договору сторони погодили, що з моменту підписання тристороннього акту одержання предмета лізингу відповідач за користування останнім сплачує позивачу чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу; винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна 3 (трьом) місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через 3 (три) місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні 3 (три) місяці.
Пунктом 4.2 зазначеного договору сторони встановили, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".
Відповідно до додатку №2 до договору №6-07-64сфл від 26.02.2007р. (а.с. 9), відповідач зобов'язувався перераховувати лізингові платежі в загальній сумі 211721,06грн., а саме:
- 1 платіж 28.05.2007р. - 10506,51грн.;
- 2 платіж 28.08.2007р. - 10370,31грн.;
- 3 платіж 28.11.2007р. - 10234,12грн.;
- 4 платіж 28.02.2008р. - 10097,92грн.;
- 5 платіж 28.05.2008р. - 9961,73грн.;
- 6 платіж 28.08.2008р. - 9825,53грн.;
- 7 платіж 28.11.2008р. - 9689,34грн.;
- 8 платіж 28.02.2009р. - 9280,76грн.;
- 9 платіж 28.05.2009р. - 7782,60грн.;
- 10 платіж 28.08.2009р. - 7782,60грн.;
- 11 платіж 28.11.2009р. - 7782,60грн.;
- 12 платіж - 7782,60грн.;
- 13 платіж - 7782,60грн.;
- 14 платіж - 7782,60грн.;
- 15 платіж - 7782,60грн.;
- 16 платіж - 7782,60грн.;
- 17 платіж - 7782,60грн.;
- 18 платіж - 7782,60грн.;
- 19 платіж - 7782,60грн.;
- 20 платіж - 7782,60грн.
Відповідач свої зобов'язання по вищезазначеному договору виконав частково, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 13565,19 грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2009р., тобто до пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 16.07.2009р. за вх. №1609), відповідач перерахував позивачу 6000,00грн. боргу та 28.07.2009р. - після пред'явлення позову до суду 7565,19грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем по договору фінансовго лізингу №6-07-64сфл від 26.02.2007р. відсутня, що підтверджується довідкою позивача за №249 від 11.08.2009р. (а.с. 18).
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно п.7.1 договору фінансового лізингу №6-07-64сфл від 26.02.2007р., за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно розрахунку позивача (а.с. 11) за період з 01.03.2009р. по 17.06.2009р. складає 614,64 грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок пені за період з 01.03.2009р. по 17.06.2009р. вважаючи що у 2009р. - 360 календарних днів, тоді як 2009 рік налічує 365 календарних днів та застосувавши подвійну облікову ставку НБУ в розмірі 24%.
Відповідно до п. 1 Постанови Національного банку України від 12.06.2009р. за №343, Правлінням Національного банку України було установлено з 15.06.2009р. облікову ставку в розмірі 11% річних.
Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за період з 01.03.2009р. по 17.06.2009р.:
- за період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р. (7782,59 (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2009 році) х 31 (кількість прострочених днів)= 158,64грн.;
- за період з 01.04.2009р. по 27.05.2009р. (6782,59 х 24% : 365 х 57) = 254,21грн.;
- за період з 28.05.2009р. по 11.06.2009р. (14565,19 х 24% : 365 х 15) = 143,66грн.;
- за період з 12.06.2009р. по 14.06.2009р. (13565,19 х 24% : 365 х 3) = 26,76грн.;
- за період з 15.06.2009р. по 17.06.2009р. (13565,19 х 22% : 365 х 3) = 24,53грн.
Таким чином, загальна сума пені складає 607,80грн.
Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 11) 3% річних становить 75,78грн., інфляційних нарахувань - 346,79грн.
Пунктом 7.2 договору визначено за ненадання підтверджуючих документів реєстрації предмету лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобов'язань, визначених цим договором, відповідач сплачує штраф в розмірі 20% від вартості предмету лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє його від обов'язку по виконанню умов договору.
Як вбачається з позовної заяви, позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 2% від вартості предмету лізингу в сумі 3052,00грн. обґрунтовуючи тим, що відповідно до п.7.2 договору за порушення зобов'язань визначених договором відповідач сплачує на користь позивача штраф в розмірі 2% від вартості предмета лізингу за кожний випадок порушення. Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 договору відповідач повинен був здійснити страхування предмету лізингу та ризиків на весь строк дії договору.
В позовній заяві прокурор зазначає, що ці умови договору відповідач в добровільному порядку на виконує, предмет лізингу станом на 17.06.2009р. не застраховано.
Разом з тим, прокурор та позивач доказів в обґрунтування порушень відповідачем п.п. 6.2, 6.3 договору, а саме нездійснення відповідачем страхування предмету лізингу суду не надано.
Таким чином, позивач необґрунтовано нарахував відповідачу штраф в розмірі 2% від вартості предмету лізингу в сумі 3052,00грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечення відповідача стосовно нарахування штрафних санкцій відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки відповідач не надав доказів в підтвердження своїх заперечень.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 1030,37грн., з яких: 607,80грн. пені, 346,79грн. інфляційних нарахувань, 75,78грн. 3% річних. В частині стягнення 6000,00грн. заборгованості, 6,84грн. пені, 3052,00грн. штрафу в позові необхідно відмовити. В частині стягнення 7565,19грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 80 п. 1.1, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради, 11500, м. Коростень, вул. Кірова, 61, ідентифікаційний код 30913009:
- на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", 01601, м.Київ, вул. Мечникова, 16-а, ідентифікаційний код 30401456 - 607,80грн. пені, 346,79грн. інфляційних нарахувань, 75,78грн. 3% річних;
- в дохід Державного бюджету України - 85,95 грн. державного мита;
- в дохід Державного бюджету України - 57,45 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 на ім'я УДК в м. Житомирі код ЗКПО 22062319 банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області МФО 811039 код 22050000).
3. В частині стягнення 6000,00грн. заборгованості, 6,84грн. пені, 3052,00грн. штрафу в позові відмовити.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 7565,19грн. заборгованості.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | Шніт А.В. |
1 - в справу; 2,3-сторонам; 4,5-прокурору.