ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"14" липня 2006 р. | Справа № 34/172-06-4705А |
14.07.06р. в 14год.55хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г
при секретарі судового засідання Колотенко О.П.
за участю представників від позивача: Мокрого Р.В. - представника, діючого на підставі довіреності б/н від 17.05.2006р.; від відповідача: Шульги М.В. - головного державного податкового інспектору сектору супроводження судових справ юридичного відділу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси, діючого на підставі довіреності №17651/9/10-0 від 20.09.2005р.;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №7 адміністративну справу №34/172-06-4705А,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОЧНИЙ ЕКСПРЕС"
до відповідача Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси від 26.04.06р. №0001422301/0 про визначення суми податкового зобов’язання по єдиному податку на загальну суму 105880,16грн. та №0001432301/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 71210,37грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОЧНИЙ ЕКСПРЕС" звернулося до суду з позовною заявою та доповненням до позовної заяви, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 26.04.06р. №0001432301/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 47473,37грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 23737грн. та №0001422301/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання по єдиному податку на суму 86536,16грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 19344грн.
Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на позов, посилаючись на правомірність визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 47473,37грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 23737грн. по податковому повідомленню-рішенню від 26.04.06р. №0001432301/0 у зв’язку з наявністю порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.7.4.4 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (зі змінами та доп.) та правомірність визначення позивачу податкового зобов’язання по єдиному податку на суму 86536,16грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 19344грн. по податковому повідомленню-рішенню від 26.04.06р. №0001422301/0 у зв’язку з наявністю порушення позивачем вимог ст.1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 (в ред.Указу №746/99).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив.
09.02.2006р. відповідач звернувся листом до позивача з проханням надати на перевірку у 10-денний термін бухгалтерські документи за період з 01.01.2003р. по 01.01.2006р., на виконання якого 07.03.2006р. та 20.03.2006р. позивачем були направлені до відповідача на перевірку документи згідно з описами, які наявні в матеріалах справи.
10.04.2006р. документи фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОЧНИЙ ЕКСПРЕС»за період з 21.12.2001р. по 01.12.2005р. були вилучені для приєднання до матеріалів кримінальної справи, про що свідчить протокол виїмки складений о/у ВСВ УБОЗ Черновим Н.Н.
Поряд з цим, в період з 10.04.06р. по 18.04.06р. на підставі направлення від 10.04.06р. №387 та направлення від 17.04.06р. №405 головним державним податковим ревізором інспектором сектору документальних перевірок відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Сябрук М.М. проведена позапланова документальна перевірка позивача за період 01.07.2003р. по 01.01.2006р. з питань правильності нарахування податку на прибуток, єдиного податку та податку на додану вартість за результатами якої відповідачем був складений акт перевірки від 21.04.06р. №2275/23-20/25047474.
На підставі цього акту перевірки Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м.Одеси були прийняті податкові повідомлення - рішення від 26.04.06р. №0001432301/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 47473,37грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 23737грн. та №0001422301/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання по єдиному податку на суму 86536,16грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 19344грн.
Перевіркою Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси встановила порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.7.4.4 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (зі змінами та доп.) внаслідок включення податку на додану вартість на суму 47473,37грн. до складу податкового кредиту по ПДВ в податкових деклараціях з ПДВ за 4-тий кв.2004р. на суму 2000грн., 1-ий квартал 2005р. на суму 9254,17грн., квітень 2005р. на суму 5589,6грн., травень 2005р. на суму 3197грн., липень 2005р. на суму 12665,6грн., вересень 2005р. на суму 4676,8грн., жовтень 2005р. на суму 10090,2грн. без наявності податкових накладних та з витрат, які не мають відносин до фінансово-господарської діяльності підприємства, що зумовило визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 47473,37грн.
Поряд з цим, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог ст.1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 (в ред.Указу №746/99) внаслідок заниження виручки від реалізації на загальну суму 1444519,18грн., а саме: за 4-ий квартал 2003р. на суму 13289,69грн., за 1-ий квартал 2004р. на суму 5129,21грн., за півріччя 2004р. на суму 24261,96грн., за 9 місяців 2004р. на суму 29801,37грн., за 2004р. на суму 37999,05грн., за 1-ий квартал 2005р. (з 01.01.2005р. по 30.03.2005р.) на суму 4503,37грн., за 1-ий квартал 2005р. (31.03.2005р.) на суму 2394,34грн., за 2-ий квартал 2005р. на суму 61369,85грн., за 3-ій квартал 2005р. на суму 6432,02грн., за 4-ий квартал 2005р. на суму 1318530,86грн. та за 2005р. на суму 1393230,44грн., що зумовило визначення відповідачем позивачу податкового зобов’язання по єдиному податку на суму 86536,16грн.
Здійснене відповідачем визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 47473,37грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 23737грн. є неправомірним з наступних підстав.
Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. (із змінами та доп.), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 названого Закону у разі коли платник придбає товарні (роботи, послуги) вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 назначеного закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З наданих позивачем на розгляд суду копій документів, вбачається, що позивачем включені до складу податкового кредиту з податку на додану вартість лише суми податку на додану вартість сплаченого у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, які підтверджені належним чином оформленими податковими накладними від 29.12.2004р., №45 від 23.03.2005р., від 30.04.2005р., від 31.05.2005р., від 31.07.2005р., від 30.09.2005р. та від 30.10.2005р. на загальну суму ПДВ 47473,37грн., відображеними в книзі обліку придбавання товарів (робіт, послуг) та в реєстрі отриманих податкових накладних, відображених у складі податкового кредиту по ПДВ по податковим деклараціям з ПДВ.
Надані позивачем на розгляд суду документи податкового та первинного обліку спростовують твердження відповідача викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 названого Закону.
Здійснене відповідачем визначення позивачу податкового зобов’язання по єдиному податку на суму 86536,16грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 19344грн. є неправомірним з наступних підстав.
Згідно ст.1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 (в ред.Указу №746/99) виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Згідно протоколу загальних зборів учасників позивача від 16.12.2005р. прийнято рішення про збільшення статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОЧНИЙ ЕКСПРЕС»з 20000грн. до 1320000грн. та розподілу часток учасників у статутному фонді позивача: Кузаконь М.В. – 1306600грн. ( 98,98% ), Кузаконь І.М. – 6800грн. ( 0,52% ),
Кузаконь Д.В. –6600грн. (0,5%).
Згідно квитанції №301 від 20.12.2005р. здійснено внесок на розрахунковий рахунок позивача до статутного фонду грошовими коштами у розмірі 1300000грн., що відображено в бухгалтерському обліку позивача по рахункам 31 „Рахунки в банках”, 40 ”Статутний капітал”, 46 „Несплачений капітал” у грудні 2005р. згідно Оборотно-сальдової відомості позивача за грудень 2005р., тобто сума у розмірі 1300000грн. є внеском до статутного фонду позивача, а не є сумою, фактично отриманої позивачем на свій розрахунковий рахунок за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) в розумінні ст.1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 (в ред.Указу №746/99).
Доказів здійснення продажу операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) за отримані на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 1300000грн. в обґрунтування підстав для визначення позивачу податкового зобов’язання по єдиному податку на суму 86536,16грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 19344грн. відповідач суду не надав.
Поряд з цим, визначення відповідачем позивачу податкового зобов’язання по єдиному податку з грошових коштів у розмірі 1300000грн. у вигляді поворотної фінансової допомоги від фізичних осіб з посиланням на не віднесення по Дебету рахунку 301 „Каса” –Кредиту рахунку 55 „Інші довгострокові зобов’язання” за жовтень 2003р. –грудень 2005р. на суму 78080,44грн. та по Дебету рахунку 311 „Розрахунковий рахунок” –Кредиту рахунку 55 „Інші довгострокові зобов’язання” за жовтень 2003р. – грудень 2005р. на суму 15150грн. до складу виручки від реалізації відповідно до п.1 названого Указу Президента України суд вважає неправомірним, оскільки операції з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) не є поворотною фінансовою допомогою.
Посилання відповідача в акті на ст.87 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. (із змінами та доп.), згідно якої рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру, судом не приймаються до уваги, оскільки дана норма стосується відношень товариства з третіми особами для захисту інтересів останніх.
Крім того, відповідно до п.2 ст.84 кодексу України від 16.01.2003р. (із змінами та доп.) угоди, укладені засновниками до дня реєстрації товариства і в подальшому не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідки лише для осіб, які уклали ці угоди, тобто рішення засновників про збільшення розміру статутного фонду тягне наслідки лише для учасників товариства.
Згідно п.6 ст.144 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. (із змінами та доп.) збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.
Поряд з цим внесок учасника позивача до складу статного фонду грошових коштів внаслідок збільшення розміру статутного фонду позивача згідно протоколу загальних зборів учасників позивача від 16.12.2005р. на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 1300000грн., про що свідчить квитанція №301 від 20.12.2005р., здійснений своєчасно у відповідності до вимог ст.144 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. (із змінами та доп.) та п.6.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОЧНИЙ ЕКСПРЕС".
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОЧНИЙ ЕКСПРЕС" підлягають задоволенню, слід визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 26.04.06р. №0001422301/0 та №0001432301/0.
Відповідно до ч.1 ст.87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, вичерпний перелік яких встановлений частиною 3 цієї статті і розширеному тлумаченню не підлягає. До складу витрат, пов’язаних з розглядом справи не належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Таким чином, згідно ст.94 КАС України, слід відшкодувати з Державного бюджету України лише судовий збір в сумі 6,80грн.
Керуючись ст.94, п.3 ст.160, ст.ст.161-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОЧНИЙ ЕКСПРЕС" задовольнити повністю.
2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 26.04.06р. №0001422301/0 та №0001432301/0.
3. Стягнути з Державного бюджету України в особі Управління Державного Казначейства в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОЧНИЙ ЕКСПРЕС" (п/р26006311165501 в АБ „ПІВДЕННИЙ”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 25047474, адреса: м.Одеса, Миколаївська дорога, буд.307-б) судовий збір на загальну суму 6(шість)грн.80коп. Виконавчий лист видати в порядку ст.259 КАС України.
4. Ухвалу господарського суду Одеської області від 10.07.2006р. скасувати.
Сторонам надано право ст.185 КАС України подати апеляційну заяву на постанову господарського суду Одеської області протягом 10 днів з дня її складання в повному обсязі.
Згідно п.1 ст.254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого п.3 ст.186 КАС України.
Суддя Фаєр Ю.Г.