ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
17 серпня 2009 р. № 10/236/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Капацин Н.В. –(доповідача у справі)
суддів :Грека Б.М.
Демидової А.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги
ОСОБА_1
на рішеннягосподарського суду Запорізької області від 22.05.2009
у справі№ 10/236-09
господарського судуЗапорізької області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Роза Вітрів-2005"
доКирилівської селищної Ради Якимівського району
провизнання об"єктами нерухомості будівлі та визнання права власності.
В С Т А Н О В И В:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Пункт 32 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 22.04.1993р. № 15, передбачає, що з позовних заяв про право власності на майно, про визнання недійсними договорів відчуження майна, про визнання права на частку в майні, про виділення частки із загального майна і про витребування спадкоємцями належної їм частки майна державне мито сплачується виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки.
У постанові Верховного суду України від 25.12.07р. № 8/2199-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита.
Проте, скаржником не дотримано встановленого порядку щодо сплати державного мита у належному розмірі.
Як вбачається із матеріалів справи, скаржником оскаржується рішення місцевого господарського суду, яким визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Вітрів-2005" на об"єкт нерухомості адміністративну будівлю (літ. А-2) занальною площею 31,7м.кв., розташовану на земельній ділянці площею 1,7407 га по вул. Коса Федотова, 27 в смт. Кирилівка.
Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” пункту 2 підпункту “г” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами розмір ставки складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно платіжних доручень № 3/5 від 02.07.09р., № 4/7 від 06.07.09р. скаржник сплатив державне мито лише у сумі 51,50 грн., в той час як належний до сплати розмір державного мита становить 63,50 грн.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Оскільки державне мито у повному обсязі не оплачено, підстав для порушення касаційного провадження у справі немає, і касаційна скарга підлягає поверненню на підста ві пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Нормами частини 4 статті 111і ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2009 у справі № 10/236/09 повернути без розгляду.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді Б.М. Грек
А.М. Демидова