Справа № 2-1018 2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2007 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
в складі : головуючого судді - Слюсар Л.П.
при секретарі - Олексенко М.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м.
Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про
розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 22 жовтня 1999 року вона зареєструвала
шлюб із відповідачем . Від спільного життя мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , яка проживає з позивачкою. Спору з приводу
місця проживання дитини між ними не має. Після розірвання шлюбу дитина буде
проживати із позивачкою. Шлюбні відносини припинені три роки тому. За ці роки
втрачено почуття любові та поваги і шлюб є формальним. Спору про розділ майна
не має. Вважає, що подальше збереження сім'ї суперечить її інтересам.
Просила шлюб розірвати.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги. Вказала на те,
що з 2004 року єдиною сім'єю не проживають. На утримання дитини з відповідача
стягуються аліменти.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав. Просив суд розірвати
шлюб. Вказав, що дійсно сім'я розпалася три роки тому. Проживають окремо,
примирення не можливе. Майновий спір відсутній.
Виходячи із наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити
при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнані позову ухвалюється судове
рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК
України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних
підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами 22 жовтня 1999 року в
відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Індустріальної
районної ради м. Дніпропетровська , актова запис НОМЕР_1, був зареєстрований
шлюб. В шлюбі народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Судом встановлено, що сторони з 2004 року проживають окремо,
спільне господарство не ведеться, примирення не можливе. Майновий спір
відсутній. Спір про місце проживання дитини відсутній.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що причини, якими мотивують
сторони свої вимоги є обґрунтованими, подальше сумісне життя подружжя і
збереження сім'ї не можливе.
Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити та розірвати шлюб, судові
витрати віднести за рахунок відповідача.
Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 104, 110 Сімейного Кодексу
України , ст.ст. 10, 11, 15, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( дошлюбне
прізвище ІНФОРМАЦІЯ_2), зареєстрований 22 жовтня 1999 року в
відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Індустріальної
районної Ради м. Дніпропетровська , актова запис НОМЕР_1, які мають
неповнолітню дитину - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу витрати в розмірі 17 грн. 00 коп.
віднести за рахунок відповідача, позивачку від сплати звільнити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області
через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня
проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього
протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне
оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня
проголошення рішення.
Суддя:
Л.П. Слюсар