КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.07.2009                                                                                           № 8/74

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:            Кондратової  І.Д.

          Попікової  О.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Денисенко Є.В. дов. від 26.01.2009р. № 3\09

 від відповідача - Симоненко О.Л. дов. від 10.06.2009р. № 147

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«БП-1 КМБ-1»

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2009

 у справі № 8/74 (суддя Катрич В.С.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю

«Українські пластикові вікна»

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю

«БП-1 КМБ-1»

 про                                                   стягнення 170831,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські пластикові вікна" (надалі позивач) заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-1 КМБ-1» (надалі відповідач) про стягнення з відповідача 60 683,81 грн. основного боргу, 738,20 грн. – 3% річних, 4 921,20 грн. – пені, 104 488,50 грн. – штрафу за прострочення з боку відповідача зобов’язання за договором підряду № 28/06-07 від 19.06.2007р.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 525, 526, 551, 625 та 854 Цивільного кодексу України з огляду на те, що позивач на виконання умов згаданого договору виконав роботи на загальну суму 1 044 885,43 грн., а відповідач оплатив їх вартість частково – на суму 984 201,62 грн. Залишок несплаченої за роботи суми становить 60 683,81 грн., і відповідно боржник зобов’язаний сплатити позивачу за час прострочення платежу, а саме: з 01.09.2008р. по 26.01.2009р. - 60 683,81 грн. заборгованості та 738,20 грн. - 3% річних, 4 921,20 грн. – пені, 104 488,50 грн. – штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2009р. у даній справі позовні вимоги задоволені повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-1 КМБ-1» стягнуто 60 683,81 грн. - основного боргу, 738,20 грн. – 3% річних, 4 921,20 грн. – пені, 104 488,50 грн. – штрафу, 1 708,32 грн. – державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивовано доведеністю з боку позивача факту належного виконання своїх зобов’язань щодо виконання робіт вартістю 1 044 885,43 грн., за умови їх часткової оплати з боку відповідача, сума заборгованості становить 60 683,81 грн. Суд визнав правомірними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача  60 683,81 грн. – суми основного боргу, 738,20 грн. – 3% річних, нарахованих згідно вимог статті 625 Цивільного кодексу України, а також задовольнив позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 4 921,20 грн. та штрафу в розмірі 104 488,50, нарахованих згідно вимог статті 230 Господарського кодексу України та п. 7.3 договору.

Відповідач -  Товариство з обмеженою відповідальністю  «БП-1 КМБ-1» не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2009 р. у цій справі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- апелянт наголошує на тому, що позивачем, в порушення вимог  п.п. 4.1 та 4.2  договору № 28\06-07 від 19.06.2007р., не було надано відповідачу сертифікати  відповідності на застосовані матеріали та повний комплект виконавчої документації, і за наведених обставин, на думку заявника, день остаточного розрахунку за виконані роботи не настав;

- відповідач зауважує на тому, що суд І інстанції безпідставно задовольнив вимоги позивача щодо сплати штрафу у розмірі 10 % від загальної вартості робіт, оскільки замовник будівництва об’єкту не розрахувався за виконані роботи з відповідачем, при цьому, останній не відмовляється від виконання своїх обов’язків;

- окрім цього, відповідач наголошує на порушенні судом І інстанції процесуальних вимог, оскільки останньому не було належним чином надіслано копії позовної заяви і доданих до неї документів та ухвали про порушення провадження у справі, що позбавило відповідача змоги взяти участь у розгляді справи.

Від позивача - ТОВ "Українські пластикові вікна" надійшов відзив від 7.07.2009р. № 259, у якому останній просить залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2009р. у даній справі з мотивів, у ньому викладених.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне:

Пред'являючи позов, ТОВ "Українські пластикові вікна" зазначило в позовній заяві юридичну адресу відповідача - ТОВ «БП-1 КМБ-1»   04201, м. Київ, вул. Рокосовського, 8. кв. 30. Згадана адреса зазначена і у залученому до позовних матеріалів копії свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «БП-1 КМБ-1»   

За вказаною адресою господарським судом і направлялись ухвали про порушення справи і призначення її до розгляду на 12 березня 2009р.

Проте, як було встановлено під час апеляційного провадження. у відповідача - ТОВ «БП-1 КМБ-1» місцезнаходження юридичної особи: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21 корп. 8. (що підтверджується залученою копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Із залученого свідоцтва вбачається, що 11.02.2009р. внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи до свідоцтва про державну реєстрацію було внесено відповідні зміни.

Отже, з урахуванням наведеного не можна погодитись з висновком господарського суду щодо належного повідомлення відповідача про місце і час слухання справи, оскільки станом на 17.02.2009р. (скерування сторонам ухвали про призначення справи до розгляду) та станом на 12.03.2009р. (розгляд справи та оголошення рішення у даній справі) місцезнаходження відповідача вже було інше (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21 корп. 8.), ніж адреса, куди скеровувалась кореспонденція.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 12.03.2009р.  представників з боку відповідача не було.

Розглянувши справу у відсутності відповідача, не повідомленого належним чином, суд порушив статті  42, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також принципу змагальності.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19 червня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські пластикові вікна" (субпідрядник), укладений договір підряду № 28/06-07, згідно умов якого останній зобов’язується виконати роботи по заповненню віконних та дверних прорізів металопластиковими конструкціями із ПВХ профілю з ущемленням по периметру монтажу піною за адресою: м. Київ, вул. Г. Сталінграду, ділянка 134, а генпідрядник зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах договору. Загальна вартість робіт складає 941317 грн. Сума договору може змінюватись згідно фактично виконаного об’єму робіт, що підтверджується актом виконаних робіт форми КБ-2В та довідкою форми КБ-3 (п. 3.1-3.2 договору).

Умовами договору сторони погодили і порядок розрахунків, а саме: оплата по договору здійснюється в безготівковому порядку платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок субпідрядника  у два етапи. Перший етап полягає у сплаті 70 % від суми договору протягом п’яти календарних днів з моменту підписання договору, другий етап оплати – 30 % від суми договору протягом трьох календарних днів з моменту підписання сторонами останнього акту форми КБ-2В, довідки форми КБ-3, передачі сертифікатів відповідності на застосовані матеріали, виконавчої документації та документального підтвердження інших супутніх витрат (п. 4.1 та п. 4.2 договору).

До згаданого договору було укладено додаткові угоди за №№ 1, 2, 3, 4, яким сторони погодили додатковий обсяг робіт по заповненню віконних прорізів та їх вартість, із зазначенням специфікації до металопластикових виробів.

Договір підряду від 19 червня 2007р. № 28/06-07 та додаткові угоди  підписані з боку  позивача (субпідрядника) директором  Колісниченко В.П., з боку відповідача (генпідрядника) - директором  Бондаренко І.М. та скріплений печатками.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності. Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу  України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання виконав належним чином, що підтверджується наявними Актами приймання виконаних робіт за вересень, листопад, грудень  2007р., січень, березень, травень, липень 2008р. по формі №КБ-2 та Довідками про вартість виконаних робіт за вересень, листопад, грудень  2007р., січень, березень, травень, липень 2008р. на загальну суму 104488543 грн., які підписані та скріплені печатками сторін без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Відповідач в свою чергу власні зобов'язання по  договору щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав належним чином, сплативши лише 984201,62 грн., залишок несплаченої за виконані позивачем роботи становить 60683,81 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заборгованості між сторонами було складено та підписано акти звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2008р., 01.11.2008р. та 01.01.2009р., якими сторони встановили заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 60 683,81 грн.

Наведені обставини визнаються апеляційною інстанцією доведеними та не заперечуються і з боку відповідача.

Згідно вимог ч. 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати певні будівельні роботи, а замовник зобов'язується прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Відповідно до частини 3 вказаної норми до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. За приписами частини 6 цієї статті Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

При цьому типові форми первинних облікових документів у будівництві затверджені спільним наказом Держкомстатистики України та Держкомітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. N 237/5 і поширюються на всі будівельні структурні підрозділи підприємств усіх форм власності, що виконують будівельні роботи з капітального та поточного ремонту, споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування - це акт приймання виконаних підрядних робіт N КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3.

Відповідно до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена норма кореспондується з приписами статті  526 ЦК України. встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладені обставини, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 60 683,81 грн. за виконані підрядні роботи згідно договору підряду від 19 червня 2007р. № 28/06-07, яка утворилась внаслідок неоплати в повному обсязі з боку субпідрядника  прийнятих згідно Актів приймання виконаних підрядних робіт за вересень, листопад, грудень  2007р., січень, березень, травень, липень 2008р. по формі №КБ-2, визнається апеляційним судом доведеним, і відповідно позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 60 683,81 грн. є обґрунтованими та правомірними.

При цьому, доводи відповідача щодо відсутності підстав оплачувати у повному обсязі виконані позивачем роботи через невиконання з боку останнього вимог п.п. 4.1 та 4.2  договору підряду № 28\06-07 від 19.06.2007р., а саме: не надання останнім відповідачу сертифікати  відповідності на застосовані матеріали та повний комплект виконавчої документації, визнаються апеляційною інстанцією непереконливими  з огляду на наступне:

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту пунктів 4.1, 4.2 договору підряду № 28\06-07 від 19.06.2007р., вбачається, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості виконаних робіт, а саме: другий етап оплати – 30 % від суми договору протягом трьох календарних днів з моменту підписання сторонами останнього акту форми КБ-2В, довідки форми КБ-3, передачі сертифікатів відповідності на застосовані матеріали, виконавчої документації та документального підтвердження інших супутніх витрат.

Як було встановлено під час апеляційного провадження, сертифікати відповідності надавались відповідачеві як під час підписання договору так і під час виконання робіт, оскільки ці сертифікати поновлювались (копії було залучено судом до справи).

При цьому, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 7.07.2009р. у цій справі відповідача було зобов’язано надати докази звернення останнього до позивача за сертифікатами відповідності на застосовані матеріали та іншу виконавчу документацію, а також докази відмови позивача від надання генпідряднику-відповідачу цих документів.

Присутній у судовому засіданні 21.07.2009р. представник відповідача зазначених доказів не надав, усно повідомивши про їх відсутність.  

Отже, враховуючи наведені обставини та доведеність факту належного виконання з боку позивача свого зобов’язання за договором підряду, що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт  та довідками про їх вартість, підписаними відповідачем без зауважень, за умови  встановлення прострочення з боку останнього їх оплати, апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

При цьому, як вірно встановив місцевий господарський суд, у договорі чітко встановлений строк виконання зобов’язання щодо оплати виконаних робіт, а тому воно підлягає виконанню у зазначений у договорі строк, тобто протягом трьох днів з моменту підписання акту приймання виконаних підрядних робіт. Акти прийому виконаних робіт сторонами підписані, що  не оспорюється із боку відповідача.

Згідно вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи того факту, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору підряду № 28\06-07 від 19.06.2007р., а відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме: не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі та у встановлений договором строк, апеляційна інстанція визнає правомірним та обґрунтованим стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 738,2 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 4921,2 грн. пені, апеляційні інстанція погоджується з наявністю правових підстав для їх задоволення з огляду на наступне:

Згідно вимог статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та п 7.2 договору, яким  сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання будь-якої з сторін своїх зобов’язань за договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5 % від загальної вартості робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату нарахування пені, позовні вимоги в цій частині є правомірними, розмір та строки нарахування обґрунтованими.

Стосовно стягнення з відповідача 104488,5 грн. штрафу, передбаченого  п. 7.3 договору підряду № 28\06-07 від 19.06.2007р., апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині з огляду на наступне:

Відповідно до п 7.2 договору підряду № 28\06-07 від 19.06.2007р, у випадку несвоєчасного виконання будь-якої з сторін своїх зобов’язань за договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5 % від загальної вартості робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату нарахування пені.  

Крім того, сторони погодили, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов’язків протягом дії даного договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від загальної вартості робіт даного договору (п. 7.3 договору)

Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.  Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.  Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання протирічить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому підстави для нарахування одночасно пені та штрафу відсутні. (дана правова позиція також підтверджується постановою Вищого Господарського суду України N 13/710-06  від 12.07.2007 року.)

Враховуючи викладене та приписи статті 233 Господарського кодексу України, за умови встановлення того що штраф у розмірі 104488,5 грн.  є надмірно великий порівняно із збитками кредитора (доведеність наявності яких було покладено на позивача ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 7.07.2009р.) апеляційна інстанція відмовляє у стягненні штрафу.

За наведених обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва – скасуванню на підставі п. 2. ч.3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, з прийняттям нового рішення, а саме: Позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 60 683,81 грн. основного боргу, 738,20 грн. – 3% річних, 4 921,20 грн. – пені. У задоволенні позову про стягнення  104 488,50 грн. штрафу – відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  «БП-1 КМБ-1»  задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2009р. у справі № 8/74 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення,  яким „Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські пластикові вікна»  задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  «БП-1 КМБ-1»   (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21 корп. 8. код ЄДРПОУ 32346942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські пластикові вікна» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 14360920) 60 683  (шістдесят тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 81 коп. основного боргу, 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 20 коп. – 3 % річних, 4 921 (чотири тисячі дев’ятисот двадцять одну) грн. 20 коп. – пені.,  663,43 грн. державного мита та 45 (сто вісімнадцять) грн. 82 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 104 488,50 грн. штрафу – відмовити. ”

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські пластикові вікна» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 14360920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «БП-1 КМБ-1»   (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21 корп. 8. код ЄДРПОУ 32346942)  331грн. 67 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6.          Справу № 8/74 скерувати до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Ропій  Л.М.

 Судді                                                                                          Кондратова  І.Д.

                                                                                          Попікова  О.В.

 07.08.09 (відправлено)