Справа № 2-610/ 2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
в складі : головуючого судді - Слюсар Л.П.
при секретарі - Олексенко М.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м.
Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про
розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 27 квітня 1991 року він зареєстрував
шлюб з відповідачкою . Від спільного життя мають неповнолітню доньку ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з відповідачкою. Спору з приводу місця
проживання дитини між ними не має. Після розірвання шлюбу дитина буде
проживати із відповідачкою. Сімейно-шлюбні відносини припинені з травня 2006
року. Сім'я фактично розпалася, збереження не можливо. Спору про розділ
майна не має. Просив шлюб розірвати.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала. Просила суд
розірвати шлюб. Вказала, що дійсно сім'я розпалася, із травня 2006 року вони
проживають окремо, примирення не можливе. Майновий спір відсутній.
Виходячи із наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити
при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнані позову ухвалюється судове
рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК
України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних
підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами 27 квітня 1991 року в
Палаці одруження м. Воронежу , актова запис НОМЕР_1, був зареєстрований шлюб. Від
спільного життя є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження. Судом встановлено, що сторони з травня 2006 року проживають
окремо, спільне господарство не ведеться, примирення не можливе. Майновий
спір відсутній. Спір про місце проживання дитини відсутній.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що причини, якими мотивують
сторони свої вимоги є обґрунтованими, подальше сумісне життя подружжя і
збереження сім'ї не можливе.
Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити та розірвати шлюб, судові
витрати віднести за рахунок позивача.
Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 104, 110 Сімейного Кодексу
України , ст.ст. 10, 11, 15, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( дошлюбне прізвище
ІНФОРМАЦІЯ_2), зареєстрований 27 квітня 1991 року в Палаці
одруження м. Воронежу, актовий запис НОМЕР_1, які мають неповнолітню дитину -
розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу витрати в розмірі 17 грн. 00 коп.
віднести за рахунок позивача, відповідачку від сплати звільнити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області
через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня
проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього
протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне
оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня
проголошення рішення.
Суддя:
Л.П. Слюсар