4
Справа № 2-207 /07р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 р. Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
в складі: головуючого судді: Слюсар Л.П.
при секретарі : Олексенко М.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровську
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Комунальне житлово-експлуатаційне
підприємство НОМЕР_2 Індустріального району м. Дніпропетровська, Комунальне
виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району
м. Дніпропетровська, виконавчий комітет Індустріальної районної ради м.
Дніпропетровська про визнання права користування житловим приміщенням, про
визнання втраченим права користування жилим приміщенням, зустрічній позовній
заяві ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя
особа Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство НОМЕР_2 Індустріального
району м. Дніпропетровська про визнання права користування житловим
приміщенням, про визнання втраченим права користування житловим приміщенням ,
суд -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2006 року позивач звернувся із позовною заявою до відповідачки
ОСОБА_2, треті особи Комунальне житлово-
експлуатаційне підприємство НОМЕР_2 Індустріального району м. Дніпропетровська,
Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство
Індустріального району м. Дніпропетровська, виконавчий комітет Індустріальної
районної ради м. Дніпропетровська про визнання права користування житловим
приміщенням, про визнання втраченим права користування жилим приміщенням
квартирою АДРЕСА_1. В своїй
позовній заяві та в ході судового засідання позивач та його представник
посилалися на те, що в 1977 році ОСОБА_3 на сім'ю із
чотирьох чоловік : чоловіка ОСОБА_4, сина ОСОБА_5, сина ОСОБА_1 був виданий ордер на
квартиру АДРЕСА_1. Квартира
трикімнатна, загальна площа 36,08 кв.м. З даного жилого приміщення позивач
виписався і вибув в 1981 році у зв'язку із зміною місця проживання.
Відповідачка вселилася і зареєструвалася в спірній квартирі як дружина
ОСОБА_5 в 1982 році. В 1988 році помер батько - ОСОБА_6, а в 1990
році померла мати - ОСОБА_3. В 1995 році між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 шлюбні відносини були припинені в вони розлучилися. Після розірвання шлюбу
відповідачка виселилася із спірної квартири і почала постійно проживати в с.м.
т. Чапліно Дніпропетровської області. В січні 2000 року між позивачем та його
колишньою дружиною були припинені шлюбні відносини і він з дозволу брата знову
вселився в спірну квартиру і почав там постійно проживати, так як іншого житла
не має. Проживали разом із братом однією сім'єю, вели спільне господарство.
Однак прописатися не встиг. ІНФОРМАЦІЯ_1 року брат помер. Після смерті брата
позивач добросовісно користується спірною квартирою, оплачує комунальні
платежі. Просили визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язати КЖЕП НОМЕР_2 забезпечити
реєстрацію в спірній квартирі. Просили визнати ОСОБА_2
такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язати КЖЕП НОМЕР_2 забезпечити зняття з
реєстраційного обліку ОСОБА_2 з АДРЕСА_1. В зустрічній позовній заяві просили
відмовити.
Відповідачка позовні вимоги не визнала. Вказала, що вважає позовні вимоги
безпідставними та необґрунтованими у повному обсязі. Крім того, вважає себе
єдиним законним користувачем спірної квартири. Подала зустрічну позовну заяву
до ОСОБА_1, третя особа КЖЕП НОМЕР_2 Індустріального
району, про визнання права користування житловим приміщенням, про визнання
втраченим права користування жилим приміщенням .
В зустрічній позовній заяві і в ході судового засідання ОСОБА_2 та її
представник посилалися на те, що вона вселилася і була зареєстрована в
спірній квартирі , як член сім'ї наймача, тому вважають, що у ОСОБА_2
виникло право на користування спірним приміщення, оскільки це приміщення було
єдиним для її постійного проживання. Наприкінці 1995 року, з причини тяжкої
хвороби рідної матері, виникла необхідність в постійному догляді за нею.
Причина тимчасової відсутності ОСОБА_2 понад встановлені строки в
спірній квартирі є поважною. Незважаючи на необхідність постійного догляду за
матір'ю, вона продовжувала добросовісно користуватися квартирою фактично до
смерті чоловіка. В жовтні 1998 року був укладений договір про надання послуг
електрозв'язку та інші. ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла матір. Після смерті
матері ОСОБА_2 разом із сином повернулася для постійного проживання в
спірну квартиру однак ОСОБА_1 її вигнав. ОСОБА_2 має прописку
в спірній квартирі біля 20 років, також фактично до смерті чоловіка вела з ним
спільне господарство.
Вказала, що ОСОБА_1 приблизно у 1980 році виписався із спірної квартири
у зв'язку зі зміною місця проживання та укладеним шлюбом, тому він втратив
право користування спірною квартирою. Просила визнати ОСОБА_1 таким, що
втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 з моменту укладання шлюбу та
визнати за ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_1 з урахуванням поважних причин
тимчасової відсутності.
Представник третьої особи КЖЕП НОМЕР_2 в судове засідання не з'явився. Відповідно
до листа просили розглядати справу без їх представника та прийняти рішення
відповідно до закону.
Представник третьої особи виконавчого комітету Індустріальної районної у м.
Дніпропетровську ради в судове засідання не з'явився. Відповідно до листа від
21.12.2006 року №18/5-378 просили розглядати справу за відсутністю
представника виконкому і винести рішення суду в межах діючого законодавства.
Представник третьої особи КВРЖЕП Індустріального району м. Дніпропетровська
в судове засідання не з'явився. Відповідно до заяви просили розглядати справу
в їх відсутності.
Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає,
що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а зустрічна позовна
заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 лютого 1978 року виконавчим комітетом Індустріальної
районної Ради м. Дніпропетровська був виданий ордер НОМЕР_1 на право заняття
квартири АДРЕСА_1 на
ОСОБА_3 на склад сім'ї із 4- х осіб : на неї, чоловіка
- ОСОБА_4, сина - ОСОБА_5, сина -
ОСОБА_1 Спірна квартира трикімнатна. Жила площа 39,1 кв.
м .( а.с.40) .
Основний квартиронаймач - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3
року ( а.с.11). ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року ( а.с.
44). ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року ( а.с.10)
Згідно до довідки КЖЕП НОМЕР_2 від 18.07.2006 року в квартирі АДРЕСА_1 рахунок відкрито на ОСОБА_3. В житловому
приміщенні проживає один член сім'ї ОСОБА_2 ( а.с.
104) . На даний час особовий рахунок не переоформлений. Муніципальна картка
оформлена на ОСОБА_3 (а.с.15).
Як показала ОСОБА_2 вона 22 грудня 1979 року зареєструвала шлюб із
ОСОБА_5 і за згодою всіх членів сім'ї вселилася в
спірну квартиру в 1982 році , в якій із 28 січня 1985 року прописана
постійно. В шлюбі народився син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 року
народження ( а.43). Шлюб розірвано 16 вересня 1992 року ( а.с.46).
Як показав ОСОБА_1 після розірвання шлюбу ОСОБА_2 пішла із спірної
квартири і не проживає до даного часу. Ці показання підтвердили свідки:
ОСОБА_8 , вказав що після розірвання шлюбу відповідачка залишила квартиру,
про це він знає зі слів колишнього чоловіка ОСОБА_5. Свідок ОСОБА_9, вказав, що років 8-10 не бачив ОСОБА_2. З березня 2006 року вона
разом із сином проживає в нього на квартирі.
Свідок ОСОБА_10 , колишня дружина позивача. Розповіла про те, що із 1994
року стали погано жити із чоловіком. В 1999 рік на Новий рік він пішов із
дому, і як пізніше вияснилося, що він переїхав проживати до брата.
Відповідачку, вона добре знає в 1992 році ОСОБА_2 після смерті
свекрухи пішла проживати до іншого чоловіка.
Свідок ОСОБА_11, сусід , розповів про те, що відповідачка після
розірвання шлюбу пішла із спірної квартири. ОСОБА_5 до
смерті проживав із братом ОСОБА_1, який і поховала його. Він заходив в
гості до сусіда один-два рази в місяць. Вказав, що у відповідачки був вільний
доступ в квартиру після смерті її колишнього чоловіка, але вона проживала в с.
Чапліно.
Суд не може прийняти до уваги твердження ОСОБА_2 про те, що то вона
понад встановлені строки була відсутня у спірній квартирі з поважних причин,
оскільки це було пов'язано з перебуванням у особи, яка мала потребу у
постійному догляді. Оскільки свідки ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10 показали що ОСОБА_2 була відсутня в спірній квартирі із 1992 року.
Відповідно до акту Чаплінської селищної ради від 11.09.2006 року ОСОБА_2 здійснювала догляд за матір'ю із 01.02.1996 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року ( а.с.
84). Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року ( а.с.51).
Свідок ОСОБА_7, син відповідачки по основному позову, підтвердив, що із
1996 року по 2004 рік він разом із матір'ю проживав в с. Чапліно, а в 2005
році повернулися жити в м. Дніпропетровськ.
Також суд не може прийняти твердження ОСОБА_2 про те, що навіть при
тривалій відсутності вона продовжувала добросовісно користуватися квартирою
фактично до смерті чоловіка, оскільки в судовому засіданні її показання були
спростовані свідками ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8 Посилання
на те, що жовтні 1998 року вона уклала договір про надання послуг
електрозв'язку також спростовується доказами наданими ОСОБА_1 (
квитанціями про оплату комунальних послуг, муніципальною карткою ) . Крім того
ОСОБА_2 були укладені договори в 2006 році, коли вирішувався спір в
суді.
Згідно до ст.71 ЖК України , при тимчасовій відсутності наймача або члена
його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Суду не
надані поважні причини, які б могли бути підставою для продовження
строку збереження за ОСОБА_2 спірного жилого приміщення.
Згідно до ст.64 ЖК України до членів сім'ї наймача належить дружина наймача,
їх діти і батьки.
Згідно до ст.65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку вселити в
займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї позивача, набувають
рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщення.
В судовому засіданні встановлено, що з дозволу наймача ОСОБА_5 його брат
ОСОБА_1 вселився в спірну квартиру і набув право користування житловим
приміщенням. В даний час ОСОБА_1 продовжує проживати в спірній квартирі,
сплачує квартирну плату, іншого житла не має.
Виходячи із вище викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання права
користування житловим приміщенням підлягає задоволенню.
Таким чином, оцінюючи всі докази, які були досліджені судом при розгляді
справи, у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність позивачем
ОСОБА_1 своїх вимог в частині визнання ОСОБА_2 такою, що втратила
право користування житловим приміщенням.
В частині зобов'язання КЖЕП НОМЕР_2 забезпечити реєстрацію в спірній квартирі
позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки згідно до. ст.106 ЖК
України, член сім'ї наймача в разі смерті наймача вправі вимагати визнання
його наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення замість
попереднього наймача. Позовні вимоги, щодо визнання його наймачем спірної
квартири замість померлої матері і зобов'язання КВЖРЕП укласти з ним
договір житлового найму на квартиру АДРЕСА_1 не заявлялися.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за
зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на
підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64,65,71 ЖК України, ст.ст.
11,15,31,60, 212-215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково .
Визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_1.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право
користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.
В іншій частині позову відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області
через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня
проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього
протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне
оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня
проголошення рішення.
Суддя:
Л.П.Слюсар