АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 648/3222/15-ц Головуючий в 1 інстанції: Коваленко А.В. Номер провадження: 22-ц/791/1563/16 Доповідач - Іванова І.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого - Іванової І.П.

суддів: Воронцової Л.П., Стародубця М.П.,

секретар - Пісоцька Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2

на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 26 квітня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання недійсними кредитного договору, додаткових угод та договору іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання недійсними договору поруки та додаткових угод,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум», Банк) звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 червня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступник - ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0031/08/79 СL, відповідно до якого було відкрито кредитну лінію з лімітом кредитування 15 000 доларів США з кінцевим строком погашення до 26 червня 2018 року зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитними коштами. Додатковими угодами до кредитного договору від 05 червня 2009 року, 22 липня 2010 року та 27 вересня 2010 року кінцевий розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами було встановлено на рівні 14, 67 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань між Банком та ОСОБА_3 та між Банком та ОСОБА_4 були укладені договори поруки від 27 червня 2008 року, за якими останні зобов'язалися відповідати як солідарні боржники за зобов'язаннями позичальника. Позивач зазначив, що свої зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_2 не виконує та станом на 11 серпня 2015 року має заборгованість, яка складає 11 400,76 доларів США та 13 561, 01 грн.

У зв'язку з чим, позивач просив стягнути зі ОСОБА_2 та її поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на свою користь заборгованість за кредитним договором № 0031/08/79 СL від 27 червня 2008 року в сумі 11 400,76 доларів США та 13 561, 01 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 10 453,82 доларів США; заборгованості по відсотках у розмірі 946,94 доларів США; пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків у сумі 8 561,01 грн.; штрафу за порушення зобов'язання по страхуванню предмету застави в розмірі 5 000 грн.

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним з моменту підписання договір поруки від 27 червня 2008 року та додаткові угоди до нього №1 від 05 червня 2009 року та № 2 від 22 липня 2010 року, посилаючись на те, що укладений кредитний договір та додаткові угоди до нього укладені з порушенням законодавства, під впливом обману та містять несправедливі умови.

ОСОБА_2, звертаючись до суду із зустрічним позовом, просила визнати недійсними з моменту підписання кредитний договір № 0031/08/79 СL від 27 червня 2008 року укладений між нею та Банком та додаткових угод до вказаного договору №1 від 05 червня 2009 року та № 2 від 22 липня 2010 року, а також договір іпотеки від 27 червня 2008 року, укладений між нею та позивачем, посилаючись на те, що укладення кредитного договору та додаткових угод до нього відбулось без надання Банком надання інформації, з несправедливими умовами та договір іпотеки укладений без надання згоди ОСОБА_3 про передачу спільного нерухомого майна в іпотеку, та з порушенням прав неповнолітніх дітей, які є співвласниками вказаного майна.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 26 квітня 2016 рокупозов задоволено частково. Стягнуто достроково солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 0031/08/79 СL від 27 червня 2008 р., яка виникла станом на 11 серпня 2015 року в сумі 11 400,76 доларів США, що складається з заборгованості по кредиту в розмірі 10 453,82 доларів США, заборгованості по відсотках у розмірі 946,94 доларів США, а також пені в сумі 3561 грн. 01 коп., штрафу в сумі 5000 грн. У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Форум» відмовлено повністю. Стягнуто зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в сумі 1487 грн. 28 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на несправедливість рішення суду, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ «Банк Форум» та задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Судом встановлено, що27 червня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №0031/08/79 СL, відповідно до умов якого відкрито кредитну лінію з лімітом кредитування 15 000 доларів США з кінцевим строком погашення до 26 червня 2018 року зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитними коштами.

Додатковою угодою до кредитного договору № 1 від 05 червня 2009 року внесено зміни щодо сплати 17 відсотків річних за користування кредитними коштами та згідно додаткової угоди № 2 від 22 липня 2010 року за користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 14,67 відсотків річних.

Відповідно до договору іпотеки від 27 червня 2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_2, відповідачка передала в заставу в предмет іпотеки магазин-кафе, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно договорів поруки від 27 червня 2008 року, укладених між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, за якими останні зобов'язалися відповідати як солідарні боржники за зобов'язаннями позичальника.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 26 квітня 2016 року провадження по справі в частині позовних вимог ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_4 закрито у зв'язку зі смертю останньої на підставі ст. 205 ч.1 п.1 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи вимоги ПАТ «Банк Форум», суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існують договірні відносини. Умови кредитного договору від 27 червня 2008 року позичальником ОСОБА_2 було порушено, станом на 11 серпня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 11 400,76 доларів США та 13 561,01 грн. Згідно умов договору позивач має право достроково стягнути всю суму заборгованості. Такого висновку суд дійшов обґрунтовано.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049ЦК України закріплений обов'язок позичальника повернути позику, а саме: позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на вказані норми, зауваження апелянта щодо несправедливої умови відповідно до п. 2.9. кредитного договору, в якій зазначено, що за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування позичальник в день отримання кредиту сплачує Банку кошти в розмірі 2 % від суми кредиту в національній валюті по курсу НБУ на день сплати не заслуговують на увагу, оскільки сторони погодили в установленому порядку на засадах добровільності всі істотні умови договору та згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У своїй апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що представником ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_5 не надано документів, що підтверджують її повноваження. Суд апеляційної інстанції не приймає цей довід до уваги, оскільки повноваження ОСОБА_5 були перевірені судом першої інстанції та підтвердженні довіреністю, виданою та посвідченою належним чином (т. 1, а.с. 38).

Посилання представника ОСОБА_2 на неотримання позичальником та поручителями письмових вимог Банку про дострокове повернення заборгованості спростовуються повідомленням про вручення вказаного відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи, з чого вбачається, що ОСОБА_2 отримала листи-вимоги, адресовані їй та поручителям (т.1, а.с. 17, 21, 26). Доводи про те, що позичальником було направлено лист-вимогу не за належною адресою не заслуговують на увагу, оскільки в кредитному договорі, додаткових угодах та договорах поруки зазначена адреса: АДРЕСА_1 постійним місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Згідно даних копій паспорту відповідачів, наданих позичальникові при укладанні договорів, місцем реєстрації також була зазначена вказана адреса. Крім того, п.3.3.4 кредитного договору зобов'язує позичальника про зміну свого місця проживання повідомляти Банк у письмовій формі (а.с. 4-5). Як вбачається з матеріалів кредитної справи, ксерокопії якої долучено до матеріалів справи, такого повідомлення ОСОБА_2 Банку не направляла.

Доводи апеляційної скарги про те, що всупереч підписаному кредитному договору від 27 червня 2008 року, ОСОБА_2 не отримувала кредитних коштів в іноземній валюті, а отримала їх у гривневому еквіваленті не підтверджені жодними доказами в розумінні ст. 57 ЦПК України.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Тому посилання апелянта на те, що ПАТ «Банк Форум» надав розрахунки заборгованості, які ніяким чином не перевірені судом та невідомо як здійснені, голослівні, оскільки сторона не була позбавлена можливості надати свої розрахунки у разі незгоди з наданими розрахунками. Сторони надають свої докази, а суд вже вирішує питання про їх допустимість.

Також не заслуговує на увагу довід апелянта, що позичальником нараховані пеня та штраф за одне і те саме правопорушення.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, згідно п. 4.1. кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів. Пунктом 4.4. передбачено, що за кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених п. 3.3. (крім п. 3.3.2.) договору, позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5000 грн. Позивач зазначив порушеним п.3.3.7., у зв'язку з чим просив стягнути вказану суму за порушення зобов'язання по страхуванню предмету застави. Тому, в цьому випадку має місце не одне й те саме правопорушення, а окремо: несвоєчасне повернення кредитних коштів та порушення зобов'язання щодо страхування предмета застави протягом дії кредитного договору.

Представник ОСОБА_2 в апеляційні скарзі посилається на пропущення позивачем строку пред'явлення позову до поручителя, тобто до ОСОБА_3

Розрахунок заборгованості свідчить, що 26 січня 2015 року ОСОБА_2 проведено останній платіж. У лютому платіж не поступив, з чого часу треба розраховувати строк позивної давності. Як вбачається з матеріалів справи, Банком направлені документи до суду 27 серпня 2015 року, що свідчить про те, що позивач не пропустив строк звернення з позовом до поручителя.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідно до п. 7.7, підписаного позичальником кредитного договору, «Умови кредитування» відповідно до п.2 ст.11 «Про захист прав споживачів» позичальником отримано до укладання цього договору, доводи позичальника та поручителя за зустрічними позовами про те, що перед укладанням кредитного договору позичальник не отримував від Банку інформацію про умови кредитування є безпідставними. Тому твердження скаржника про те, що укладення договору відбулось без надання інформації, необхідної для здійснення виваженого вибору, те, що п. 7.7. не відповідає дійсності, а кредитний договір та додаткові угоди до нього укладені під впливом обману та помилки, не підтвердженні жодними доказами.

У розумінні ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, підписавши кредитний договір, додаткові угоди до нього, договір іпотеки ОСОБА_2 погодилася зі всіма умовами погашення кредиту.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2відхилити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 26 квітня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий І.П. Іванова

Судді: Л.П. Воронцова

М.П. Стародубець