КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3271/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач:Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Епель О.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою заяву задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 889 від 09 липня 2015 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта міліції ОСОБА_3, командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 375 о/с від 02 жовтня 2015 року в частині звільнення з органів Міністерства внутрішніх справ лейтенанта міліції ОСОБА_3, командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області; поновити ОСОБА_3 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області з 02 жовтня 2015 року; зарахувати строк вимушеного прогулу до стажу роботи в органах внутрішніх справ та стягнути кошти у розмірі 10 629,88 грн. у якості грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року по справі 825/3271/15-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року залишено без змін.

Позивачем 01 березня 2016 року подано заяву про перегляд судового рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.

Як вбачається зі змісту заяви позивача останній як на нововиявлену обставину посилається на той факт, що його підлеглого ОСОБА_4 не було притягнено до кримінальної відповідальності, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження № 42015130000000132, про яку йому стало відомо лише 03 лютого 2016 року під час отримання посилки у відділенні Нової пошти №1 у м. Чернігів.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви зазначив, що зі змісту постанови Чернігівського окружного адміністративного суду віл 29 жовтня 2015 року по справі № 825/3271/15-а та матеріалів справи вбачається, що обставини, вказані заявником вже досліджувалися судом, оскільки у вищевказаному рішенні суду зазначено, що встановлені в ході службового розслідування факти порушення вимог нормативно-правових актів щодо правил Перетину лінії розмежування підтверджено постановою прокуратури Луганської області від 21 вересня 2015 року (ЄРДР № 42015130000000132).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду першої інстанції порушує його права, оскільки суд не досліджував постанову про закриття кримінального провадження від 21 вересня 2015 року, внесену до ЄРДР за № 42015130000000132, в той час як її дослідження могло б вплинути на розгляд справи.

Колегія суддів з такими доводами позивача не погоджується та вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з п.1 ч.2 статті 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Обставини, що могли вплинути на судове рішення характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто є такими фактичними даними, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.

Судом встановлено, що 09 липня 2015 року наказом начальника УМВС України в Чернігівській області № 889 позивача звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - за порушення дисципліни.

Підставою для звільнення, як встановлено у ході службового розслідування висновком від 09 липня 2015 року, було те, що підлеглий позивача - молодший сержант міліції ОСОБА_4 періодично і не безоплатно надавав громадянам допомогу у незаконному перетині лінії розмежування на блокпості, підконтрольному підрозділу батальйону патрульної служби МОП «Чернігів» під керівництвом командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС області лейтенанта міліції ОСОБА_3 Факти порушення вимог нормативно-правових актів щодо правил перетину лінії розмежування, як зазначено в акті розслідування, підтверджено постановою прокуратури Луганської області від 21 вересня 2015 року (ЄРДР № 42015130000000132).

Однак, після розгляду вищезазначеної адміністративної справи, 03 лютого 2016 року після отримання документів поштою позивачу стало відомо, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015130000000132 від 17 червня 2015 року було закрито у зв'язку із відсутністю в діянні молодшого інспектора зв'язку БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області молодшого сержанта міліції ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 365 КК України.

Відтак, вважаючи, що підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 889 від 09 липня 2015 року є «неналежне виконання посадових обов'язків у частині відсутності дієвого контролю за діями підпорядкованого особового складу, вчинення підлеглим дій, які містять ознаки корупційних», що наразі є спростованим, позивач наполягає на перегляді рішення суду за ново виявленими обставинами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, на які вказує позивач не відносяться до нововиявлених обставин, оскільки про існування даної постанови було відомо, зокрема, під час судового розгляду справи суддею Дворянським В.В., оскільки постанова від 21 вересня 2015 року згадується в рішенні суду першої інстанції. Так, в постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року вказано, що факт порушення вимог нормативно-правових актів щодо правил перетину лінії розмежування підтверджено постановою прокуратури Луганської області від 21 вересня 2015 року (ЄРДР № 42015130000000132).

Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, постанова про закриття кримінального провадження, винесена прокуратурою Луганської області, взагалі не може впливати на розгляд справи через те, що в ній вказуються процесуальні рішення, які проводяться відповідно до КПК України та факт встановлення ознак злочину.

Відповідно до норм кримінально процесуальною кодексу України слідчий не наділений повноваженнями, щодо встановлення фактів порушення службової дисципліни працівниками ОВС України, а лише здійснює свої повноваження передбаченими КІІК України.

Окремо слід зазначити, що ОСОБА_4 було звільнено з органів внутрішніх справ України не за вчинення кримінального правопорушення (притягнення до кримінальної відповідальності), а за грубе порушення службової дисципліни за матеріалами службового розслідування, проведеного працівниками інспекції по особовому складу УКЗ УМВС області спільно з підрозділом внутрішньої безпеки ДВБ МВС України, що не виключає відповідальність позивача зі дії підлеглих.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що якщо позивач вважає, що при винесенні постанови по суті справи судом не повно була досліджена зазначена вище постанова прокуратури, то це є підставою для оскарження рішення, зокрема, у касаційному порядку, а не перегляд його за нововиявленими обставинами. Тим більше, постанова від 21 вересня 2015 року вже існувала на момент прийняття судом рішення (29 жовтня 2015 року), а позивачем не наведено обставин, за яких він не мав об'єктивної можливості бути обізнаним про це.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що викладені в заяві обставини не можуть бути визнані істотними обставинами в розумінні статті 245 КАС України, отже відсутні підстави для задоволення заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасування постанови суду та прийняття нової постанови.

Таким чином, вірним є рішення Чернігівського окружного адміністративного суду про відмову в задоволенні даного адміністративного позову на тій підставі, що вказані обставини не є істотними.

Отже, при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Епель О.В.

Мєзєнцев Є.І.