Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2009 р. справа № 2а-9868/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ісаєнко Ю.А.
при секретарі Хріпуновій С.Ю.
при секретарі Хріпуновій С.Ю.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3, про визнання рішення недійсним та зобов’язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову посилається на те, що 03 червня 2009г. Комунальним підприємством «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1. Підставою для проведення державної реєстрації права власності було рішення третейського суду при Асоціації «Лойєр-консалтінг груп №4» м. Алчевська №79/22-2008 від 31.03.2008р. Згідно даного рішення було визнано дійсним усний договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності від імені співвласників квартири ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8. Також за ОСОБА_3 було визнано право власності на дану квартиру. Вищевказаним рішенням третейського суду були порушені її майнові права, оскільки у дорученні на продаж квартири не була вказана ОСОБА_9 як шостий співвласник квартири АДРЕСА_1. Позивач вважає, що відчуження квартири без довіреністі від імені ОСОБА_9 є незаконним. 5 березня 2009 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1076-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" (набрав чинності 31 березня 2009 року) (далі – Закон), яким внесено зміни та доповнення до Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про третейські суди". Так, Законом внесено зміни та доповнення, зокрема до статті 6 Закону України "Про третейські суди", яка встановлює підвідомчість справ третейським судам. Третейські суди в порядку, передбаченому Законом України "Про третейські суди", можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки (пункт 7) та справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 13). Згідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" вищевказаного Закону не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності Законом і не виконані на день набрання чинності Законом, у справах, які відповідно до Закону не підвідомчі третейським судам. Також згідно «Методичніх рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна на підставі рішень судів», затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 26.05.2009 № 914/5, після 31 березня 2009 року не підлягають виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності Законом і не виконані на день набрання чинності Законом, у справах, які відповідно до Закону не підвідомчі третейським судам. Рішення третейських судів у справах, які відповідно до Закону не підвідомчі третейським судам, у тому числі у спорах щодо нерухомого майна, прийняті до набрання чинності Законом і не виконані до 31 березня 2009 року (зокрема не здійснено державної реєстрації прав власності на нерухоме майно), не є підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Просив суд , визнати недійсним рішення КП «Горлівське БТІ» про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення третейського суду при Асоціації «Лойер-консалтінг груп №4» м. Алчевська №79/22-2008 від 31.03.2008р. та зобов’язати КП «Горлівське БТІ» скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення третейського суду при Асоціації «Лойер-консалтінг груп №4» м. Алчевська №79/22-2008 від 31.03.2008р.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач надав судові заперечення проти позову, у яких посилається на те, що 3 червня 2009 року Комунальним підприємством «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» було проведено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі рішення Третейського суду при Асоціації «Лойєр-Консалтінг-Груп №4» від 31.03.2008р. ОСОБА_3 також було надано ухвалу Алчевського міського суду Луганської області від 07.04.2008 року про видачу виконавчого документу, виконавчий лист виданий 07.04.2008 Алчевським міським судом Луганської області. Державну реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснено на підставі рішення третейського суду, яке є одним з правовстановчих документів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Мінюсту від 28.01.2003 №6/5, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна. Відповідно до ст.55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконуються зобов’язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Сторонами третейського розгляду є позивач та відповідач, що зазначені в рішенні. Сторонами третейського розгляду є позивач та відповідач. КП «Горлівське міське БТІ» в розгляді даної справи участі не приймало, стороною по справі не виступало, тому, вважають, що не може йти мови про виконання рішення комунальним підприємством «Горлівське міське БТІ». Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення судів та інших органів у разі невиконання їх у добровільному порядку. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів і розпочинається з моменту відкриття виконавчого провадження. Реєстрацію права власності на об’єкт нерухомості за ОСОБА_3 на підставі рішення третейського суду КП «Горлівське міське БТІ» здійснило добровільно – постанова про відкриття виконавчого провадження до КП «Горлівське міське БТІ» не надходила. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
В останнє судове засідання представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет позову – ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права у сфері, що складаються у зв’язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист. Особливістю цих відносин є те, що вони пов’язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб’єктів у сфері публічно – правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
КП «Горлівське міське БТІ» – відповідач у справі здійснює діяльність на підставі статуту, основними видами його діяльності є технічна інвентаризація та облік об'єктів нерухомого майна, ведення державного реєстру правовстановчих документів, державна реєстрація переходу права власності на нерухоме майно тощо.
Тобто, комунальним підприємствам бюро технічної інвентаризації державою делеговані повноваження щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Таким чином, відповідач у справі – орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені обов’язки щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Відповідно до ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
Згідно ст. 19 вказаного Закону, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
Згідно договору міни від 9 липня 1996 року ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_10 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 / а.с.23-24/.
Відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого Горлівським бюро технічної інвентаризації , 22 липня 1996 року, зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_10 /а.с.29/.
Рішенням Третейського суду при Асоціації «Лойєр-Консалтінг Груп» №4 від 31 березня 2008 року по справі №79/22-2008 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_11 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, та визнання права власності на нерухоме майно, договір купівлі продажу квартири, яка розташована за адресою : м. Горлівка, Донецької області, вул. Безсонова, 35/64 від 06.04.2000р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_12 від імені яких діяв ОСОБА_4 визнано дійсним, та визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру, яка розташована за адресою:АДРЕСА_1 від 06.04.2000р./а.с.18-19/.
Ухвалою Алчевського міського суду Луганської області від 7 квітня 2008 року задоволено заяву ОСОБА_3 про видачу виконавчого листа за рішенням третейського суду при Асоціації «Лойєр-Консалтінг-Груп» №4 від 31.03.2008р. по справі №79/22-2008 задоволено /а.с.20/.
Згідно витягу про реєстрації права власності на нерухоме майно за №22912628 від 03.06.2009 року Комунальним підприємством «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.22/.
5 березня 2009 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1076-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" (набрав чинності 31 березня 2009 року) (далі – Закон), яким внесено зміни та доповнення до Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про третейські суди". Законом внесено зміни та доповнення, зокрема до статті 6 Закону України "Про третейські суди", яка встановлює підвідомчість справ третейським судам. Третейські суди в порядку, передбаченому Законом України "Про третейські суди", можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки (пункт 7) та справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 13). Згідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" вищевказаного Закону не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності Законом і не виконані на день набрання чинності Законом, у справах, які відповідно до Закону не підвідомчі третейським судам.
Згідно «Методичніх рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна на підставі рішень судів», затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 26.05.2009 № 914/5, після 31 березня 2009 року не підлягають виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності Законом і не виконані на день набрання чинності Законом, у справах, які відповідно до Закону не підвідомчі третейським судам. Рішення третейських судів у справах, які відповідно до Закону не підвідомчі третейським судам, у тому числі у спорах щодо нерухомого майна, прийняті до набрання чинності Законом і не виконані до 31 березня 2009 року (зокрема не здійснено державної реєстрації прав власності на нерухоме майно), не є підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи рішення третейського суду виконано КП «Горлівське міське БТІ» 3 червня 2009 року, тобто після вступу в законну силу Закону України № 1076-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" (набрав чинності 31 березня 2009 року).
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач, здійснивши реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення третейського суду при Асоціації «Лойер-Консалтінг груп №4» м. Алчевська №79/22-2008 від 31.03.2008р., діяв не у спосіб встановлений Законом, та вважає за необхідне відповідно до ч.2 ст.11 КАС України з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправними дії КП «Горлівське БТІ» щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі рішення третейського суду при Асоціації «Лойер-Консалтінг груп №4» м. Алчевська №79/22-2008 від 31.03.2008р. та зобов’язує КП «Горлівське БТІ» скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі рішення третейського суду при Асоціації «Лойер-Консалтінг груп №4» м. Алчевська №79/22-2008 від 31.03.2008р.
На підставі викладеного, статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15 ,17 ,23, 48, 58, 69-72, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.
Визнати протиправними дії КП «Горлівське БТІ» від 3 червня 2009 року щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі рішення третейського суду при Асоціації «Лойер-Консалтінг груп №4» м. Алчевська №79/22-2008 від 31.03.2008р.
Зобов’язати КП «Горлівське БТІ» скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі рішення третейського суду при Асоціації «Лойер-Консалтінг груп №4» м. Алчевська №79/22-2008 від 31.03.2008р.
Повний текст постанови виготовлено 10 серпня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ісаенко Ю.А.