АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа №2018/8609/2012 Головуючий суддя І інстанції Шмадченко С. І.

Провадження № 22-ц/790/3638/16 Суддя доповідач Трішкова І.Ю.

Категорія: Спори про відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого – Трішкової І.Ю.,

суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря - Сотнікової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Київського районного суду м.Харкова від 27 вересня 2012 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства “Харківводоканал” до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідачки на його користь майнову шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 21 січня 2011 року о 17-30 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Ніссан Армада» державний номерний знак НОМЕР_1, рухалася по вул..Іванова, де виконуючи поворот ліворуч на вул..Артема, не дотрималась безпечної дистанції, допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, належним позивачу, яким керував водій ОСОБА_4 Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача були спричинені механічні пошкодження. Вартість відновлюючих робіт автомобіля, згідно висновку спеціаліста автотоварознавця становить 6132,24 грн., вартість автотоварознавчого дослідження становить 600 грн., які позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь. Також просив стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору у сумі 218,80 грн.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Заочним рішенням Київського районного суду м.Харкова від 27 вересня 2012 року позов задоволено. З ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства “Харківводоканал” стягнуто 6732,24 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 218,80 грн.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 22 березня 2016 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно розглянуті надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.212-215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що 21 січня 2011 року о 17-30 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Ніссан Армада» державний номерний знак НОМЕР_1, рухалася по вул..Іванова, де виконуючи поворот ліворуч на вул..Артема, не дотрималась безпечної дистанції, допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, належним позивачу, яким керував водій ОСОБА_4 Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача були спричинені механічні пошкодження. Сума матеріального збитку, понесеного внаслідок пошкодження автомобіля позивача згідно висновку спеціаліста автотоварознавця №001 від 04.02.2011 року становить 6132,24 грн.

Відповідачка ОСОБА_3 за порушення п.13.1 Правил дорожнього руху України 11.03.2011 року Київським районним судом м.Харкова притягнута до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КпАП України та на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, договір оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом , використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано стягнув кошти на відшкодування майнової шкоди з особи, яка винна у ДТП, що сталася, а саме з ОСОБА_3

На час розгляду даної справи рішення суду виконано.

Доводи апеляційної скарги про скасування рішення суду у зв’язку з розглядом справи у відсутності відповідача, судовою колегією не приймаються, оскільки не грунтуються на чинному законодавстві.

Частиною 1 ст.999 ЦК України передбачено, що законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи ( обов’язкове страхування).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Ніссан Армада» державний номерний знак НОМЕР_1 на час ДТП була застрахована в ПрАТ АСК “ІнтерТрансПоліс” згідно договору обов’язкового страхування від 13.08.2010 року.

Відповідачка наполягала на тому, що вона своєчасно повідомила страхову компанію про настання страхового випадку.

Позивач не заперечував про те, що знав про наявність страхового полісу, навіть сам також звертався до ПрАТ АСК “ІнтерТрансПоліс” та МТСБУ з вимогою про сплату страхового платежу, але відповіді не отримав.

Судова колегія не приймає доводів апеляційної скарги про те, що страхова компанія повинна у даному випадку сплатити страхове відшкодування, а не відповідач, а тому це є підставою для скасування рішення суду і відмови у позові.

У правовій позицій у справі №6-2808цс15 Верховний Суд України зазначив, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Оскільки потерпілий обрав такий спосіб захисту своїх прав, звернувшись з позовом безпосередньо до заподіювача шкоди, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив такі позовні вимоги.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 27 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності ухвалою.

Головуючий:

Судді: