Справа № 534/943/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Клименко С.М.

суддів Кузнецова А.В., Святської О.В.

за участю секретаря Кірікової В.С.

прокурорів Роєнко В.М., Шаманського М.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці обвинувальний акт від 29 квітня 2016 року у кримінальному провадженні № 12016170000000129 від 11 березня 2016 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 Полтавської

області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, нежонатого, непрацюючого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу та з проникненням у приміщення і його дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України.

В зв’язку з тим, що судове провадження не завершене, а строк тримання під вартою закінчується, на розсуд учасників кримінального провадження винесено питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор просив продовжити захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою посилаючись, що заявлені ризики, які були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2 заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити його на домашній арешт посилаючись, що ризики, які існували на час його обрання перестали існувати та прокурором інші не зазначені.

Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши наявні матеріали, суд вважає, що обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить продовжити на максимальний строк враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18 лютого 2010 року по справі «Гаркавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Отже, право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1, опинившись на волі, може перешкоджати встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він підозрюється і щодо яких є обґрунтована органами досудового розслідування підозра; мотиви, за яких вчинені дії, що ставляться йому у провину, а також його моральні якості та репутація, враховані при обранні запобіжного заходу, може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, за сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги дані про особу ОСОБА_1 вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі, запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК, у тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів.

Так як дане кримінальне провадження стосується підозри у насильницькому злочині, суд, вважаючи необхідним продовжити тримання під вартою обвинуваченого і керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при цьому розміру застави.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 177, 178, 183, 197, 205 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Розгляд справи відкласти на 22 серпня 2016 року на 10 год. 00 хв.

Запобіжний захід ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 тримання під вартою залишити без змін та продовжити його на строк до шістдесяти днів, з 05 липня 2016 року по 03 вересня 2016 року включно і утримувати його у Полтавській установі виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області ( № 23).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. М. Клименко

Судді: А.В. Кузнецов

ОСОБА_3