ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 червня 2016 року м. Київ К/800/15612/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пилипчук Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2015

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016

у справі № 804/6018/15

за позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протипраними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС подано в межах строку, встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Суб'єкт владних повноважень не входить до переліку суб'єктів, передбаченого в статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги), звільнених від сплати судового збору.

До касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Суддя-доповідач не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити повністю або частково від сплати судових витрат.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондують положенням ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції Закону від 22.05.2015 № 484-VIII) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або

скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2015 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 гривень (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 № 80-VIII).

У відповідності до абз. 2 п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) за подання адміністративного позову майнового характеру ставка становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (4872 грн.).

У справі подано позовну заяву майнового характеру - загальна оспорювана сума за податковими повідомленнями-рішеннями від 12.12.2014 № 0000214203 та № 0000204203 становить 6775109,5 грн. При цьому максимальна ставка за подання позову складає 4872 грн.

Таким чином, ставка судового збору, яку відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, складає: 4872 грн. х 120% = 5846,4 грн.

Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, протягом якого відповідач має надати/надіслати документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Керуючись ст. ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без руху.

Встановити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків: до 14.07.2016.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г.Пилипчук