Номер провадження: 22-ц/785/4853/16

Головуючий у першій інстанції Погрібний С. О.

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді Сидоренко І.П., суддів Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі Колмакові В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01лютого 2016р. про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про заборону вчиняти дії та усунення перешкод у користуванні майном, -

встановила:

Ухвалою суду від 01 лютого 2016р. було частково задоволено клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Судом заборонено ОСОБА_2, ОСОБА_4 та усім особам за їх дорученням здійснювати будь-які будівельні роботи з реконструкції одноповерхового нежитлового приміщення в житловий будинок з надбудовою другого мансардного поверхів зі спорудженням шести квартир за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонено Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Одеській міській раді та Одеському міському управлінню земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради вчиняти будь-які дії щодо складання та внесення змін до дозвільних документів на реконструкцію, прийняття в експлуатацію об'єкта реконструкції нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і постановити ухвалу про відмову у задоволені заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову, посилаючись на те, що вона була ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справа розглянута у відсутності позивача ОСОБА_3, який був належним чином сповіщений про слухання справи в апеляційній інстанції, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, яка оскаржена, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку представника апелянта ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

За правилами ч. 2 п. 4 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню по справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З виділених матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2016р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про заборону вчиняти дії та усунення перешкод у користуванні майном.

В позовній заяві позивач ОСОБА_3 просить заборонити реконструкцію одноповерхового нежитлового приміщення в двоповерховий житловий будинок з надбудовою мансардного поверху зі спорудженням шести квартир за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці, що не була відведена відповідачам та з порушенням її цільовому призначенню, а також усунути позивачу разом з мешканцями будинку АДРЕСА_1 перешкоди в користуванні дворовою та прибудинковою територіями шляхом знесення самочинно збудованого паркана.

Також ОСОБА_3 подав заяву, в якій просив забезпечити позов шляхом заборони здійснювати будь-які будівельні роботи з реконструкції одноповерхового нежитлового приміщення в житловий будинок з надбудовою другого мансардного поверху зі спорудженням шести квартир за адресою: АДРЕСА_1, і заборонити шляхом компетентним органам вчиняти будь-які дії щодо внесення змін до дозвільних документів на реконструкцію, прийняття в експлуатацію об'єкта реконструкції, а також щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки та заборони Одеській міській раді приймати будь-які рішення з питань оформлення права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, на ім'я відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Ухвалою суду від 01 лютого 2016р. було частково задоволено клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Судом заборонено ОСОБА_2, ОСОБА_4 та усім особам за їх дорученням здійснювати будь-які будівельні роботи з реконструкції одноповерхового нежитлового приміщення в житловий будинок з надбудовою другого мансардного поверху зі спорудженням шести квартир за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонено Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Одеській міській раді та Одеському міському управлінню земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради вчиняти будь-які дії щодо складання та внесення змін до дозвільних документів на реконструкцію, прийняття в експлуатацію об'єкта реконструкції нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність передбачити можливість порушення прав позивача, а також необмеженого кола осіб в разі невжиття запобіжних заходів, тому вважав за необхідне вжити заявлені заходи щодо забезпечення позову до вирішення справи.

Суд вказав, що має додатково врахувати доводи позивача про те, що в разі незастосування зазначеного заходу забезпечення позову, надбудова додаткового поверху й реконструкція спірної будівлі за допомогою важких будівельних матеріалів може мати руйнівні наслідки для будівель, що знаходяться поряд. Вказана реконструкція, за твердженням позивача, призведе до осаду сусідніх житлових будівель та призведе до їх руйнування. Крім того, внесення змін до дозвільних документів, їх складання на новостворене майно, зміна цільового призначення будівлі призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, та спричинить виникнення інших спорів, що суперечить завданням цивільного судочинства.

Суд відмовив у задоволені заяви позивача про встановлення заборони компетентним органам вчиняти будь-які дії щодо внесення змін до дозвільних документів на реконструкцію, прийняття в експлуатацію об'єкту реконструкції, а також щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки та заборони Одеській міській раді приймати будь-які рішення з питань оформлення права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_4, з тих підстав, що заявником не зазначено для яких компетентних органів суд має встановити заборону.

Суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити клопотання про забезпечення позову в силу наявності обґрунтованих підстав передбачати можливість порушення прав позивача в разі невжиття таких заходів.

Судова колегія вважає, що вказані висновки суду не відповідають вимогам процесуального закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову (ч. 1 статті). У заяві про забезпечення позову повинно бути визначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 2 статті). Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 статті).

Відповідно ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам (ч. 1 статті). У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову (ч. 2 статті). Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 статті).

За положеннями ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 статті), про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена (ч. 5 статті), залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 6 статті), суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (ч. 8 статті).

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

В заяві позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову зазначено, що забезпечити позов необхідно з тих підстав, що до розгляду справи по суті існує очевидна небезпека заподіяння шкоди майновим правам та інтересам позивача та іншим мешканцям багатоквартирного будинку, а будівельні роботи, введення реконструйованого об'єкту в експлуатацію може завдати значної шкоди, а для відновлення прав та інтересів мешканців будинку АДРЕСА_1 необхідно буде докласти значних зусиль, витрат коштів та часу. При цьому в даній заяві позивач вказав, що предметом суперечки є здійснення відповідачами реконструкції нежитлового приміщення в житловий будинок на прибудинковій території та дворовий території, що порушує права позивача та інших мешканців будинку взагалі (а.с.6).

Судова колегія вважає, що по суті в заяві про забезпечення позову як підстава для забезпечення позову зазначено вказані дії відповідача, в тому числі відносно третіх осіб.

Тобто позивач зазначив у вказаній заяві як підставу так і вид забезпечення позову, але суд першої інстанції зобов'язав ОСОБА_2, ОСОБА_4 та усім особам за їх дорученням здійснювати будь-які будівельні роботи з реконструкції одноповерхового нежитлового приміщення в житловий будинок, та заборонив вчиняти будь-які дії щодо складання та внесення змін до дозвільних документів на реконструкцію, прийняття в експлуатацію об'єкта реконструкції нежитлової будівлі, не звернув увагу на наступне.

Суд першої інстанції заборонив ОСОБА_2, ОСОБА_4 та усім особам за їх дорученням здійснювати будь-які будівельні роботи з реконструкції одноповерхового нежитлового приміщення в житловий будинок, не звернув увагу на те, що позивач ОСОБА_3 в заяві про забезпечення позову не просив зобов'язати саме ОСОБА_2 і ОСОБА_4 здійснювати будь-які будівельні роботи з реконструкції одноповерхового нежитлового приміщення в житловий будинок, а вказівка суду відносно усіх осіб є безпідставною, оскільки суд першої інстанції не надав належної оцінки і не звернув увагу на те, що у справі не притягнуті до участі будь-які треті особи, а також позивач ОСОБА_3 необґрунтовано зробив посилання на інших мешканців будинку, які не заявляли позовні вимоги до відповідачів.

З урахуванням того, що судом не було вирішено питання про залучення до справи будь-яких третіх осіб, суд першої інстанції безпідставно заборонив невідомим особам вчиняти будь-які дії.

Безпідставною є вказівка суду першої інстанції відносно заборони Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Одеській міській раді та Одеському міському управлінню земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради вчиняти будь-які дії, оскільки суду слід конкретно вказати які саме дії.

З аналізу позовної заяви ОСОБА_3, заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову, та ухвали суду про задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову вбачається, що суд першої інстанції задовольнив заяву про забезпечення позову, фактично вирішив позовні вимоги ОСОБА_3 по суті.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 1 та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом п. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. При цьому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Задовольнив заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову суд першої інстанції вказав, що виходячи з того, що заявлені вимоги про забезпечення позову стосуються майна, правомірність спорудження якого становить предмет спору та подальшого дослідження судом, беручи до уваги, що позивач просить привести реконструйоване майно у первісний стан, суд дійшов висновку про необхідність передбачити можливість порушення прав позивача, а також необмеженого кола осіб в разі невжиття запобіжних заходів, тому вважає за необхідне вжити заявлені заходи щодо забезпечення позову до вирішення справи.

Однак, суд першої інстанції вказав, що позивач просить привести реконструйоване майно в первісний стан, не встановив чи зроблена така реконструкція, та не звернув увагу на те, що таких вимог заявника не було, не встановив, чи є у відповідачів дозвіл на проведення відповідної реконструкції, чим також порушив права відповідачів.

З урахуванням викладеного, вищенаведених правових положень, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у даній справі порушив порядок, встановлений для вирішення питання про забезпечення позову, і висновок суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про забезпечення позову за наведених обставин є передчасним.

Слід питання за заявою ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову по справі направити до суду першої інстанції на новий розгляд та при новому розгляду вказаного питання необхідно розглянути його за участю відповідачів з метою надання їм можливості заперечувати відносно вищевказаної заяви, а також з урахування викладених в даній ухвали недоліків при вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 307 ч. 2, ст. 312, ст. ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2016р. про вжиття заходів забезпечення позову - скасувати.

Питання за заявою ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про заборону вчиняти дії та усунення перешкод у користуванні майном направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І.П.Сидоренко

Судді С.О.Погорєлова

Т.В. Цюра