ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 54/204 | 08.07.09 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музичний центр"
про стягнення 284 263,19 грн.
Суддя Демченко Т.С.
Представники:
від позивача Брагар А.А., за дов. № 01-04д від 01.04.2009 р.
від відповідача не з’явився
У судовому засіданні 08.07.2009 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Геміні" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музичний центр" про стягнення 282 627,50 грн. основного боргу, 902,26 грн. процентів річних та 733,43 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, поставленого за договором від 01.01.2009 р.
Ухвалою суду від 05.06.2009 р. порушено провадження у справі № 54/204, розгляд справи призначено на 08.07.2009 р.
У судове засідання 08.07.2009 р. представник відповідача не з’явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів на надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялася на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/3772 від 01.06.2009 р.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геміні" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Музичний центр" було укладено договір, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, постачає та передає у власність відповідачеві диски для лазерних систем зчитування, аудіо- або відеокасети із записом аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних з оригінальною поліграфією та наклеєними іменними контрольними марками України (надалі –товар), відповідач, як покупець, приймає та оплачує товар відповідно до товаротранспортної документації, що є невід’ємною частиною договору, на умовах даного договору (пункт 1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору товар постачається на умовах DDP на склад відповідача відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року.
Датою поставки згідно з п 2.2. договору вважається дата приймання товару по видатково-прибутковим накладним. Право власності на товар переходить до відповідача з моменту, коли товар поставлено відповідачу у пункті поставки, та сторони підписали документацію, що засвідчує, що товари були отримані відповідачем за видатково-прибутковими накладними (п. 2.4. договору).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За видатковими накладними №15/01, № 16/01 від 22.01.2009 р., № 26/01 від 29.01.2009 р., № 18/02 від 12.02.2009 р., № 35/02 від 27.02.2009 р., № 01/03 від 02.03.2009 р., № 03/03 від 05.03.2009 р., № 19/03 від 12.03.2009 р., № 17/03 від 17.03.2009 р., № 31/03 від 19.03.2009 р., № 34/03 від 20.03.2009 р., № 49/03 від 27.03.2009 р., № 02/04 від 03.04.2009 р., № 19/04 від 10.04.2009 р., № 32/04 від 24.04.2009 р. позивач передав відповідачеві товар, визначений договором, на загальну суму 339 259,50 грн.
Відповідно до п 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Товар за вказаними накладними було отримано у повному обсязі уповноваженими особами відповідача за довіреностями серії ЯПД № 582846 від 16.01.2009 р., ЯПД № 582861 від 28.01.2009 р., ЯПД № 582873 від 12.02.2009 р., ЯПД № 582885 від 23.02.2009 р., ЯПД № 582897 від 05.03.2009 р, ЯПД № 582906 від 10.03.2009 р., ЯПД № 582907 від 10.03.2009 р., ЯПД № 582915 від 18.03.2009 р., ЯПД № 582917 від 18.03.2009 р., ЯПД № 582918 від 18.03.2009 р., ЯПД № 582927 від 01.04.2009 р., ЯПД № 582937 від 06.04.2009 р., копії яких містяться у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що розрахунок за поставлений товар провадиться з відстрочкою у 45 календарних днів з моменту отримання відповідачем партії товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач частково оплачував поставлений товар.
Згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2009 р., підписаним обома сторонами і скріпленим відбитками печаток позивача та відповідача, заборгованість відповідача складала 312 627,50 коп. Після підписання вказаного акту 13.05.2009 р. та 22.05.2009 р. відповідачем було сплачено 30 000,00 грн., а 03.06.2009 р., 09.06.2009 р. та 19.06.2009 р. ще 18 000,00. Всього після підписання акту відповідачем було сплачено 48 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.
Крім того, на момент пред’явлення позову до суду 01.06.2009 р. строк оплати товару, поставленого за накладною № 32/04 від 24.04.2009 р. на суму 9 630,00 грн., ще не настав.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 254 997,50 грн. (312 627,50 –30 000,00 –18 000,00 –9 630,00 = 254 997,50).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 733,43 грн. інфляційних втрат та 902,26 грн. процентів річних.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають задоволенню за розрахунками позивача.
Як передбачено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач всупереч вказаним вимогам не надав доказів повної оплати поставленого товару та не навів підстав для звільнення від обов’язку його оплатити.
З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 256 633,19 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача 8 100,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. На підтвердження понесених витрат позивачем надані копії договору № 20/05-2009 від 20.05.2009 р. про надання юридичних послуг, укладеного позивачем із Адвокатською агенцією "ЮКом", рахунку № 403 від 21.05.2009 р., платіжного доручення № 585 від 22.05.2009 р., виписки з банківського рахунку Адвокатської агенції "ЮКом" від 22.05.2009 р. про зарахування 8 100,00 грн., свідоцтва № 2276/10 від 29.05.2003 р. на право зайняття адвокатською діяльністю Перемежко О.А., довіреності № 01-04д від 01.04.2009 р.
Розглянувши надані позивачем документи, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.
З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті послуг адвоката, державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Музичний центр" (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 3, кв. 61-62, код ЄДРПОУ 32531882, п/р 26001300111871 у 1-й КФ АТ "ВіЕйБі Банк", МФО 321637, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні" (03040, м. Київ, вул. Кустанайська, 1, код ЄДРПОУ 31862302) 254 997 (двісті п’ятдесят чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто сім) гривень 50 коп. боргу, 733 (сімсот тридцять три) гривні 43 коп. інфляційних втрат, 902 (дев’ятсот дві) гривні 26 коп. процентів річних, 2 566 (дві тисячі п’ятсот шістдесят шість) гривень 33 коп. державного мита, 282 (двісті вісімдесят дві) гривні 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7 312 (сім тисяч триста дванадцять) гривень 69 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя Т.С. Демченко
Датою підписання повного тексту рішення є 23.07.2009 р.