Справа № 11- 415/2009 р.              Головуючий у І інстанції Войтех О.І.

Категорія ст. 121 ч.2 КК              Доповідач Щербаков О.С.

 

 

 

 

                                      У Х В А Л А

                         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

           

30 липня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

 

 

 

головуючого Щербакова О.С.  

суддів Широян  Т.А., Оседача  М.М.    

з участю прокурора Гапєєвої Н.П.

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

 

 

       

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2009 року.

 

Цим вироком  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель с. Бакланова Муравійка Куликівського району Чернігівської області, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, не працює, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 1 ст. 296 КК України до 1 місяця арешту, за ч.2 ст.121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України  за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. В строк відбуття покарання зарахований строк затримання та відбування покарання з 18.05.2007 по 04.07.2008 року і остаточно призначене покарання  у вигляді 3 років 318 днів позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь фінансового управління Куликівської районної державної адміністрації за відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих 253 грн. 40 копійок.

Суд закрив провадження по справі в частині цивільного позову прокурора в інтересах потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.

 

 

Як встановив  суд,  ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 14.10.2006 року, в нічний час, в період часу з 00 годин 20 хвилин до 02 годин 30 хвилин, біля сільського Будинку культури, який знаходиться в с. Бакланова Муравійка Куликівського району Чернігівської області по вулиці Центральній, №25-а, в парку, який є громадським місцем, в ході бешкетування, зневажливо ставлячись до громадського порядку і існуючих в суспільстві загальновизнаних правил поведінки та моральності, проявив особливу зухвалість і наніс потерпілому ОСОБА_4 не менше двох ударів кулаком руки в область обличчя та не менше п'яти ударів ногою в обличчя, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Окрім того, ОСОБА_3 в цей же період, при вчиненні хуліганських дій, наніс численні удари кулаками рук та ногами в обличчя та інші ділянки голови потерпілого ОСОБА_5, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, а також тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент спричинення, від якого ОСОБА_5, не приходячи до свідомості, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Куликівській ЦРЛ.

 

Одночасно по справі винесена окрема постанова від 25 травня 2009 року, якою суд звернув увагу начальника УМВС України в Чернігівській області на порушення чинного законодавства при проведені досудового слідства по цій кримінальній справі та профілактиці злочинності неповнолітніх.

 

 

В апеляції потерпіла ОСОБА_2, не погоджуючись із закриттям провадження по справі в частині заявленого цивільного позову, просить стягнути з засудженого на її користь матеріальну та моральну  шкоду.

 

Адвокат ОСОБА_1 в апеляції просить вирок суду щодо ОСОБА_3 скасувати і кримінальну справу закрити за недоведеністю обвинувачення. Посилається на те, що при дослідженні в суді зібраних на досудовому слідстві доказів повністю встановлена непричетність ОСОБА_3 до інкримінованих йому злочинів.  Так, органами досудового слідства не була встановлена особа, що нанесла удар, та не доведено причетність ОСОБА_3 до скоєного. Причетність інших осіб до скоєного підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4, які узгоджуються з іншими дослідженими в суді доказами, а саме висновками судово-медичної експертизи, згідно яких, на трупі потерпілого виявлені сліди самозахисту, а у засудженого відповідні тілесні ушкодження відсутні, як і відсутні сліди крові. Крім того, вказує, що суд безпідставно у вироку вказав час злочину між 00 год. 20 хв. та 02 год. 30 хв., тоді як  органами досудового  слідства  був встановлений інший час - 14 жовтня 2006 року близько 00 год. 20 хв. Вибіркове посилання суду на показання ОСОБА_3, які він давав в різні часи досудового і судового слідства, вказує на упередженість суду, оскільки ОСОБА_3 відмовився від тих свічень, де він визнав себе винним, тому, що  давав їх під впливом працівників міліції.

 

Заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_3, які підтримали свої  апеляції, думку прокурора про обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, апеляція потерпілої ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

 

В судовому засіданні суду   ОСОБА_3 заперечував своє відношення до вчинення хуліганських дій відносно потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_5, яке спричинило смерть останнього, посилаючись на те, що визнавальні показання під час досудового слідства давав під впливом умовлянь працівників міліції.

Разом з тим, такі показання засудженого ОСОБА_3 перевірялися  судом  І інстанції і не знайшли підтвердження.

 

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у злочинах, за вчинення яких його засуджено, підтверджується сукупністю зібраних під час досудового слідства і досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, допитаний в стадії досудового слідства в присутності захисника в якості підозрюваного, а згодом і обвинуваченого, ОСОБА_3 пояснював, що 13 жовтня 2006 року у вечірній час він разом зі своїми друзями розпивав спиртні напої неподалік магазину в селі Бакланова Муравійка. В нічний час 14 жовтня 2006 року, ідучи через парк, він зустрів ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які перебували в стані сильного алкогольного сп”яніння. Він запропонував їм допомогти дістатися додому, але вони у відповідь почали брутально лаятись та намагалися його вдарити. Побачивши з боку останніх загрозу для свого життя, він почав наносити потерпілим удари кулаком, а коли вони попадали на землю, то і ногами,  в обличчя та область голови і наніс кожному близько 5 ударів. Бійку припинив ОСОБА_6, який проходив повз них ( т.1 а.с. 73-74, 238-239, 282-283 )

Ці показання ОСОБА_3 підтвердив під час відтворення обстановки та обставин події за участю захисника та законного представника неповнолітнього  (т.1 а.с. 75-77 ) та на очній ставці зі свідком ОСОБА_6 ( т.1 а.с. 241 )   

З показань потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні вбачається, що 13 жовтня 2006 року в с. Бакланова Муравійка блиько 18 годин він разом з ОСОБА_5 вживав спиртні напої. До них приєдналися якісь молоді люди, які хотіли випити  за їх рахунок, що призвело до сварки. Від вжитого алкоголю він дуже сп”янів і що було з ним не пам”ятає. Він отямився вже в лікарні, у нього було дуже побите обличчя і боліло тіло, але пояснити походження тілесних ушкоджень  не може.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 14 жовтня 2006 року від ОСОБА_7 їй стало відомо, що її сина ОСОБА_5 побили і він знаходиться в лікарні. Від жителів села вона чула, що сина побив ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 14 жовтня 2006 року близько 2 години 20 хвилин йшов додому і бачив, як ОСОБА_3 наносив удари ногою по людині, яка лежала на землі. Поруч лежав ще один чоловік. Він попросив ОСОБА_3 припинити наносити удари по чоловіку і забрав ОСОБА_3 додому.

        Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1452 від 07 листопада 2006 року у потерпілого ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців навколо правого та лівого очей, в правій лобній ділянці, на тильній поверхні правої кисті у основи другого пальця, на тильній поверхні лівої кисті у основи другого пальця, на тильній поверхні лівого променево - зап'ястного суглобу, на правій половині грудної клітки, по передній поверхні середньої третини правої гомілки, садна на спинці носа, в області лівої вилиці, на підборідді, на нижній губі, на тильній поверхні проксимальної фаланги першого пальця лівої кисті, крововиливи під слизову верхньої та нижньої губи, крововилив в шкірно-м'язовий клапоть голови в лівій скронево - тім'яній ділянці голови, крововилив під тверду мозкову оболонку та під м'яку мозкову оболонку над лівими тім'яною та скроневою частками головного мозку, які несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення. Дані тілесні ушкодження виникли прижиттєво, за 2-3 доби до настання смерті в результаті дії тупих предметів ( т.1 а. с. 209-220)

    Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2840 від 27 листопада 2006 року у потерпілого ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних синців, саден, подряпин на обличчі і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Дані ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів, в тому числі від нанесення ударів кулаками, ногами ( т.1 а.с. 224-225).

    Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 718 від 13.12.2006 року ОСОБА_3 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, психічним розладом не страждав, за своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_3 психічних розладів не виявлено, йому не показане застосування примусових заходів медичного характеру ( т.1 а.с. 229-232)

 

Оцінивши всі зібрані докази в їх сукупності і взаємозв”язку, суд І інстанції дійшов обгрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_3 в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а також нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5

Доводи адвоката ОСОБА_1 в апеляції про недоведеність вини ОСОБА_3 в інкримінованих йому злочинах колегія суддів вважає безпідставними.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд правильно встановив фактичні обставини справи і обгрунтував доказами висновок про вчинення інкримінованих ОСОБА_3 злочинів.

Доводи апеляції про те, що до побиття ОСОБА_5 та  ОСОБА_4 причетні зовсім інші особи були предметом перевірки під час додаткового розслідування і не підтвердилися.

 Так, в матеріалах кримінальної справи є постанова слідчого від 29 вересня 2008 року  щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відмову в порушенні відносно них кримінальної справи за відсутністю в їх діях складу злочинів передбачених ст.ст. 121 та 296 КК України ( т.2 а.с. 158 )

Посилання адвоката ОСОБА_1 на свідчення потерпілого ОСОБА_4, з яких, нібито, однозначно вбачається, що його та ОСОБА_5 в ніч на 14 жовтня 2006 року побив не ОСОБА_3, а зовсім інші молоді особи, не відповідає матеріалам кримінальної справи.

Так, з показань потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні вбачається, що його та ОСОБА_5 побила юрба хлопців за те, що у них не було грошей  для купівлі спиртних напоїв, при цьому серед ціх хлопців ОСОБА_3 не було.

Разом з тим, з матеріалів справи, а саме показань як  самого ОСОБА_4, так допитаних в суді свідків, також вбачається, що  ОСОБА_4 13 жовтня 2006 року знаходився в стані тяжкого алкогольного сп”яніння, прийшов до тями лише в лікарні і не пам”ятає перебіг подальших подій після вживання спиртних напоїв.

За таких обставин безумовно класти в основу вироку показання ОСОБА_4, як це пропонує адвокат ОСОБА_1 у апеляції, було б недоречним.

Той факт, що при експертному дослідженні у підногтьовому вмісті рук ОСОБА_3 та на його одязі не виявлено крові та клітин травматичного походження не свідчить про його непричетність до злочину, оскільки з показань останнього видно, що удари потерпілим він наносив кулаком, а одяг після побиття ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поправ.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції адвоката ОСОБА_1 про те, що місцевий суд перевищів свої повноваження вказавши, що злочин був вчинений в період часу між 00 годин 20 хвилин та 2 години 30 хвилин, оскільки цей висновок суду грунтується на показаннях свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві та в судовому засіданні.

Доводи апеляції про те, що ОСОБА_3 давав визнавальні показання під впливом умовлянь працівників міліції не заслуховують на увагу, оскільки з матеріалів справи видно, що слідчі дії з ОСОБА_3 проводились за участю адвоката та його законного представника.

Що стосується помилок допущених органами досудового слідства  при  складанні протоколу допиту свідка ОСОБА_10, на які вказує адвокат у апеляції, то ці та інші помилки досудового слідства були предметом дослідження суду і явились приводом для постановлення судом окремої постанови.

Дії ОСОБА_3 за ч.2 ст. 121, ч.1 ст. 296 КК України кваліфіковані правильно.

 При вирішенні питання про обрання покарання ОСОБА_3 суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, які обтяжують та пом”якшують покарання.

Підстав для скасування вироку і закриття кримінальної справи за недоведеністю обвинувачення, як про це йдеться у апеляції адвоката ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає.

Місцевий суд закрив провадження в частині цивільного позову прокурора, заявленого в інтересах потерпілої ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, пославшись на те, що це питання вже було вирішено Куликівським районним судом 3.03.2007 року при постановленні вироку щодо ОСОБА_3 і даний вирок в частині цивільного позову апеляційною інстанцією не скасовувався та не був предметом касаційного розгляду.

Разом з тим, апеляційний суд таке рішення суду І інстанції вважає помилковим, оскільки згідно з ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 29 травня 2008 року, як вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 3 березня 2007 року так і ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 2 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_3 скасовані.

За таких обставин вирок Куликівського районного суду від 25 травня 2009 року  щодо ОСОБА_3 в частині цивільного позову прокурора, заявленого в інтересах потерпілої ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди підлягає скасуванню, а кримінальна справа в цій частини - направленню на новий судовий розгляд.

 

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

 

                                     ухвалила:   

 

 

Апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2009 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову прокурора заявленого в інтересах потерпілої ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди  скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в Чернігівський районний суд Чернігівської області в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду залишити без зміни.

 

 

                                          СУДДІ:

 

 

ШИРОЯН  Т.А.               ЩЕРБАКОВ  О.С.             ОСЕДАЧ  М.М.