Справа № 11- 385/2009 р. Головуючий у І інстанції Салай М.Г.
Категорія ст. 121 ч. 2 КК України Доповідач Щербаков О.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого Щербакова О.С.
суддів Білоброва В.Д., Григор”євої В.Ф.
з участю прокурора Гапєєвої Н.П.
засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Суми, мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з середньою спеціальною освітою, не одружена, має неповнолітню дитину, не працює, раніше судима: 16.01.1998 року за ст. 141 ч.3,44 КК України до трьох років позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання на 2 року та штрафу в сумі 680 грн.; 05.07.2002 року за ст. ст. 185 ч.3, 140 ч, 42,43 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 07.11.2005 року за ст. 185 ч.2, ст.71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі; 07.07.2006 року за ст. 185 ч.2, 71 КК України до 2 років 9 місяців позбавлення волі, -
засуджена за ч.2 ст.121 КК України до покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської центральної районної лікарні 2162,8 грн. за лікування потерпілого та судові витрати в сумі 109,84 грн. на користь держави за проведення експертизи.
Питання про речові докази вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.
Як встановив суд, ОСОБА_1 14 грудня 2008 року о 21 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку АДРЕСА_2, в ході сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, нанесла один удар ножем в область живота ОСОБА_2 з яким проживала, завдавши йому тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, від яких він 19 грудня 2008 року помер.
В апеляції засуджена вирок суду просить змінити, перекваліфікувати її дії із ст. 121 ч.2 на ст. 119 КК України та пом'якшити призначене їй покарання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не в повній мірі були досліджені всі обставини справи та не прийняті до уваги показання свідків, які підтверджують, що наміру на вбивство потерпілого у неї не було, тілесні ушкодження завдала захищаючись, суд не надав належної оцінки проведеним по справі експертизам щодо причини смерті потерпілого та наявності у неї тілесних ушкоджень. Просить звернути увагу на наявність у неї неповнолітньої дитини.
Заслухавши доповідача, виступ засудженої ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, міркування прокурора про обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_1 стверджувала, що 14 грудня 2008 року під час розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 між нею та останнім виникла сварка під час якої він вдарив її по обличчю і розбив губу, а потім схопив зі столу ніж, зробив рух ножем в її бік і висловив погрозу вдарити. Вона сприйняла цю погрозу реально, двома руками схопила руку ОСОБА_2 і намагалася вивернути її, щоб ОСОБА_2 кинув ніж, але він замість цього наштовхнувся на ніж.
Разом з тим, ці показання засудженої ОСОБА_1 перевірялися судом І інстанції і не знайшли підтвердження.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у злочині, за вчинення якого її засуджено, підтверджується сукупністю зібраних під час досудового слідства і досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, допитана в стадії досудового слідства в якості підозрюваної, ОСОБА_1 визнавала, що під час сварки, коли ОСОБА_2 погрожував їй ножем, вона вихопила ніж з руки потерпілого і навмисно вдарила ним ОСОБА_2 у живіт. ( а.с. 29-30 )
З показань потерпілого ОСОБА_2 на досудовому слідстві перевірених в судовому засіданні вбачається, що 14 грудня 2008 року під час розпиття спиртних напоїв разом із ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 він посварився з ОСОБА_1 і, напевно, чимось її образив, бо вона схопила ніж зі столу і нанесла йому удар в живіт від чого він знепритомнів і отямився у лікарні. Заперечує, що під час сварки бив ОСОБА_1 та погрожував їй ножем.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 14 грудня 2008 року в будинку ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розпивала горілку, при цьому ОСОБА_1 за столом сиділа у неї на колінах. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка і останній вдарив ОСОБА_1 в обличчя та розбив їй губу. Оскільки ОСОБА_1 під час сварки продовжувала сидіти у неї на колінах, вона лише бачила, що ОСОБА_2 стояв перед ОСОБА_1, а потім раптом схопився за лівий бік і попросив викликати „Швидку допомогу”. На її запитання ОСОБА_1 відповіла, що це вона вдарила ОСОБА_2 ножем.
Також свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стверджували, що ОСОБА_2 як раніше, так і під час сварки, не погрожував ОСОБА_1 ножем, тим більше не міг взяти ніж зі столу лівою рукою, оскільки так було незручно.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини зліва з пошкодженням шлунку, порожнистої кишки, внутрішньо-черевна кровотеча, які могли утворитися 14.12.2008 року від дії колюче-ріжучого предмету типу ножа і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії колюче-ріжучого предмету типу ножа і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Не виключна можливість, що вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені лезом ножа, яке було надано на експертизу, від одного удару спереді назад, дещо зліва направо, з достатньою силою і не могло утворитися за обставин, на які вказує підсудна ( а.с. 78-82 )
За висновком імунологічної експертизи на джемпері, футболці, джинсах, трикотажних штанах, вилучених у ОСОБА_2, знайдена кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_2
Даних про присутність крові ОСОБА_1 не отримано ( а.с. 97-99 )
Показання засудженої ОСОБА_1, свідків, висновки судово-медичних експертиз підтверджуються даними протоколу огляду місця події ( а.с. 4-7 ), добровільної видачі ножа ( а.с. 12 )
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи у ОСОБА_1 на момент інкримінованого їй діяння, тобто 14.12.2008 року, а також в теперішній час виявлені клінічні ознаки емоційно-нестійкого розладу особистості, але вона може правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та давати про них правильні свідчення.
ОСОБА_1 могла усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння.
Примусові заходи медичного характеру їй не показані ( а.с.104-107 )
Оцінивши всі зібрані докази в їх сукупності і взаємозв”язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.
Доводи засудженої ОСОБА_1 в апеляції про недоведеність її вини за ч.2 ст. 121 КК України колегія суддів вважає безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив фактичні обставини справи і обґрунтував доказами висновок про вчинення вбивства потерпілого.
Твердження ОСОБА_1 про те, що смерть ОСОБА_2 настала від набряку головного мозку, а не від ножового поранення спростовується висновком судово-медичної експертизи №1930 згідно з яким безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 являється проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням шлунку, кишківника, яке ускладнилось черевною кровотечею внаслідок чого розвинувся набряк та набухання головного мозку. Вищевказані тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв”язку з настаннім смерті (а.с. 81-82 )
Посилання ОСОБА_1 на те, що свідки у справі давали неправдиві свідчення апеляційний суд вважає вигаданими, оскільки показання свідків як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні узгоджуються між собою та об”єктивно підтверджуються іншими доказами зібраними під час досудового слідства.
Порушень кримінально-процесуального законодавствства під час досудового слідства судом апеляційної інстанції не встановлено.
Дії засудженої ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно.
При вирішенні питання про обрання покарання засудженій ОСОБА_1 суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які обтяжують та пом”якшують покарання, в тому числі і ті на які посилається засуджена у апеляції.
ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин, в стані алкогольного сп”яніння, як особа характеризується негативно, тому рішення суду про призначення їй покарання у виді позбавлення волі є обґрунтованим.
Підстав для зміни вироку суду стосовно ОСОБА_1, як про це йдеться у її апеляції, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2009 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
СУДДІ:
БІЛОБРОВ В.Д. ЩЕРБАКОВ О.С. ГРИГОР”ЄВА В.Ф.