ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року Справа № 46/528-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,

суддів -Катеринчук Л.Й.,

Ткаченко Н.Г.,

за участю представників сторін:

Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко" - Трохимчука О.І.;

ДАК "Хліб України" - Цихуляка С.В., Метулинської І.О.,

Генеральної прокуратури України - Попенка О.С.,

Міністерства аграрної політики та продовольства України - Пантелеєнка Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі №46/528-б за заявою Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко" про визнання банкрутом Державної акціонерної компанії "Хліб України", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 (суддя Чеберяк П.П.) відмовлено в задоволенні заяви Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко." про відновлення матеріалів справи № 46/528-б про банкрутство Державної акціонерної компанії "Хліб України".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 (колегія суддів: Сотніков С.В. - головуючий, Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко." залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 46/528-б залишено без змін.

Фірма "Ф.Й. Ельснер унд Ко" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.2016 та прийняти нове рішення про задоволення заяви Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко." про відновлення матеріалів справи № 46/528-б про банкрутство ДАК "Хліб України", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.14 регулюється Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.79 ГПК України.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарги підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Фірма "Ф.Й. Ельснер енд К" звернулася до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Державної акціонерної компанії "Хліб України" у зв'язку з неспроможністю боржника сплатити заборгованість у розмірі 15 781 618,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2010 р. порушено провадження у справі про банкрутство Державної акціонерної компанії "Хліб України" за заявою Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2011 року, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2011, зупинено провадження у справі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України, надіслано матеріали справи № 46/528-б до прокуратури Печерського району м. Києва, зобов'язано прокуратуру Печерського району м. Києва повідомити суд про скерування матеріалів справи № 46/528-б за належністю до слідчого органу згідно з установленою підслідністю та про наслідки досудового слідства у кримінальній справі № 56-2766.

29.12.2015 Фірма "Ф.Й. Ельснер унд Ко." звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про відновлення матеріалів справи № 46/528-б, яка на думку заявника є втраченою, пославшись на повідомлення слідчого відділу Ленінського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Сеніна В.В. про те, що в матеріалах кримінального провадження № 120131110060003843 від 24.04.2013 відсутні будь-які оригінали документів господарської справи № 46/528-б про банкрутство Державної акціонерної компанії "Хліб України" (лист №43/3761 від 22.04.2015).

Відмовляючи в задоволенні заяви Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко." про відновлення матеріалів справи № 46/528-б, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що провадження у справі № 46/528-б за заявою Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко." до Державної акціонерної компанії "Хліб України" про банкрутство не закінчено (згідно ухвали від 14.01.2011 провадження зупинено), відновлення матеріалів вказаної справи виключається згідно пункту 7.6. постанову пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". При цьому, ініціюючий кредитор не позбавлений процесуального права на звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в загальному порядку, враховуючи, що провадження у справі № 46/528-б перебуває на стадії підготовчого засідання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суддів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 3 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Право доступу до правосуддя є одним із фундаментальних прав, гарантованих, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Прийняте рішення повинно призводити до змін у правовому становищі сторін.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі було зупинено та надіслано матеріали справи № 46/528-б до прокуратури Печерського району м. Києва, оскільки слідчими органами 20.12.2010 порушено кримінальну справу № 56-2766 за фактом шахрайських дій невстановлених осіб, спрямованих на заволодіння майном Державної акціонерної компанії "Хліб України" та підроблення і використання завідомо підробленого документа за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1, 3 ст. 358 КК України.

Звертаючись із заявою про відновлення матеріалів справи № 46/528-б, Фірма "Ф.Й. Ельснер унд Ко." зазначила про те, що їй стало відомо, що на підставі матеріалів кримінальної справи № 56-2766 24.04.2013 було розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120131110060003843.

Надалі, згідно з територіальною підсудністю матеріали кримінального провадження направлено до Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області для проведення досудового розслідування.

Згодом матеріали кримінального провадження були направлені до Ленінського районного відділу Дніпропетровського міського управління міліції.

Постановою слідчого Сеніна В.В. слідчого відділу Ленінського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 18.08.2014 кримінальне провадження за № 120131110060003843 закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Фірмою "Ф.Й. Ельснер унд Ко." було направлено запит до слідчих органів Ленінського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області стосовно надання інформації про повернення матеріалів справи про банкрутство до господарського суду м. Києва.

Листом №43/3761 від 22.04.2015 слідчий відділу Сенін В.В. повідомив про те, що в матеріалах кримінального провадження № 120131110060003843 від 24.04.2013 відсутні будь-які оригінали документів господарської справи № 46/528-б про банкрутство Державної акціонерної компанії "Хліб України".

Дійшовши висновку про те, що матеріали даної справи про банкрутство є втраченими, Фірма "Ф.Й. Ельснер унд Ко." звернулась до суду із заявою про відновлення втраченої справи.

Пославшись на роз'яснення в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (пункти 7.1. - 7.2.,7.6. щодо відновлення втраченої справи) , суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність відмови в задоволенні вказаної заяви, зазначивши про те, що не підлягає відновленню справа, втрачена до закінчення судового розгляду. В такому разі заявник не позбавлений права на подання нової позовної заяви (іншого звернення, передбаченого ГПК) у загальному порядку. При цьому про втрату справи зазначається в ухвалі про порушення провадження у новій справі.

Враховуючи, що провадження у справі № 46/528-б за заявою Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко." до Державної акціонерної компанії "Хліб України" про банкрутство не закінчено (згідно ухвали від 14.01.2011 провадження зупинено), відновлення матеріалів вказаної справи виключається.

При цьому, ініціюючий кредитор не позбавлений процесуального права на звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в загальному порядку, враховуючи, що провадження у справі № 46/528-б перебуває на стадії підготовчого засідання.

Однак, вказуючи на те, що ініціюючий кредитор не позбавлений процесуального права на звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в загальному порядку, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що стосовно боржника ДАК "Хліб України" вже порушено справу про банкрутство, а відповідно до ст. 14 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо стосовно боржника вже порушено справу про банкрутство.

Крім цього, відмовляючи в задоволенні заяви ініціюючого кредитора про відновлення втраченої справи про банкрутство ДАК "Хліб України", суди попередніх інстанцій взагалі не встановили, чи є дана справа втрачена, не здійснили відповідних дій стосовно розшуку даної справи .

Разом з тим, у разі втрати з будь-яких причин матеріалів справи (наприклад, при пересиланні їх поштою) господарському суду слід виходити з такого (розділ 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

ГПК не містить положень щодо відновлення втраченої справи. Однак це не може бути підставою для відмови в прийнятті чи залишенні без розгляду заяви, клопотання чи іншого передбаченого ГПК звернення учасника судового процесу до господарського суду.

Втрачена (у тому числі частково, - наприклад, окремі томи) справа може бути відновлена за заявою особи (осіб), що була учасником відповідного судового процесу і звернулася до того місцевого господарського суду, який розглянув справу по суті або припинив провадження в ній чи залишив позов без розгляду, а також зазначеним господарським судом з своєї ініціативи.

Заява про відновлення втраченої справи про банкрутство або окремих її матеріалів подається до господарського суду, який припинив провадження у справі або у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, незалежно від судової процедури, яка застосовується до боржника.

Відновлення втраченої справи здійснюється місцевим господарським судом, незалежно від того, на якій стадії розгляду (в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій) вона перебувала.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство Державної акціонерної компанії "Хліб України" порушено судом першої інстанції 26.11.2010 р. та зупинено 14.01.2011 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України з надісланням матеріалів справи № 46/528-б до прокуратури Печерського району м. Києва.

При цьому, протягом усього періоду часу суд першої інстанції не вжив вичерпних заходів, передбачених чинним процесуальним законодавством, з метою отримання інформації щодо наслідків досудового слідства у кримінальній справі № 56-2766 та з'ясування місцезнаходження матеріалів господарської справи № 46/528-б про банкрутство ДАК "Хліб України", враховуючи її скерування за належністю до слідчого органу згідно з установленою підслідністю.

Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення втраченої справи про банкрутство ДАК "Хліб України" належним чином не обґрунтовані, зроблені без посилань на докази, які досліджувалися судом чи процесуальні дії, які ним вчинялися з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи про банкрутство.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до п.27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (згідно ухвали у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" від 5 квітня 2001 року, №41413/98).

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що маючи на меті забезпечення розгляду справи за результатом дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності та вжиття передбачених законом засобів для встановлення належності і допустимості доказів по справі, судам слід дотримуватись критеріїв розумності строку розгляду справи, визначених у практиці Європейського суду з прав людини, враховуючи, що розумним є саме строк, який має забезпечити як реалізацію процесуальних прав сторін по справі, так і повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи та правильне вирішення господарського спору.

За таких обставин, ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою. Суд апеляційної інстанції на наведені порушення уваги не звернув та їх не усунув.

Допущені судами попередніх інстанцій істотні порушення норм матеріального та процесуального права свідчать про передчасність ухвалених рішень про відмову у задоволенні заяви Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко." про відновлення втраченої справи про банкрутство Державної акціонерної компанії "Хліб України" .

У зв'язку із викладеним та керуючись повноваженнями, передбаченими ч. 3 ст. 1119 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати як незаконні постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.2016 з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фірми "Ф.Й. Ельснер унд Ко" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі №46/528-б скасувати.

Справу № 46/528-б передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий: Білошкап О.В.

Судді:Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.