Справа N 1-37/09
2009р.
В И Р О К
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2009 року
Брусилiвський районний суд Житомирської областi
в складi: головуючого - суддi Грищенка М.В.,
при секретарi - Дубчак Н.В.,
з участю: прокурора - Немченiнової Г.В., Слiвiнського В.О.,
потерпiлого - ОСОБА_1,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду
в смт.Брусилiв Житомирської областi справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, урод-
женця АДРЕСА_1
АДРЕСА_1,
громадянина України, неодруженого,
з базовою вищою освiтою, не працюю-
чого, зареєстрованого в
АДРЕСА_2
АДРЕСА_2, проживаючого в
АДРЕСА_3
АДРЕСА_3, ранiше не судимого,
у вчиненнi злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК
України,
ВСТАНОВИВ:
30 вересня 2008 року близько 14 години 00 хвилин в
АДРЕСА_1 району Житомирської областi
по АДРЕСА_4, в жилому будинку, в якому проживає
потерпiлий ОСОБА_1, ОСОБА_2 з мотивiв осо-
бистої неприязнi пiд час з"ясування стосункiв з
потерпiлим умисно нанiс ОСОБА_1 один удар рукою в
обличчя, чим спричинив потерпiлому тiлеснi ушкодження у
видi перелому кута нижньої щелепи справа, якi
вiдносяться до тiлесних ушкоджень середнього ступеня
тяжкостi за ознакою довготривалого розладу здоров"я.
В судовому засiданнi пiдсудний ОСОБА_2
свою вину за обвинуваченням у вчиненнi злочину, пере-
дбаченого ч.1 ст.122 КК України, не визнав, пояснив, що
ОСОБА_1 викрав кастрюлю з борщем. На другий день
пiшов до нього i сказав, щоб повернув посуд. Будь-яких
ударiв ОСОБА_1 не наносив.
Показання пiдсудного в судовому засiданнi щодо об-
ставин заподiяння тiлесних ушкоджень середнього ступеня
тяжкостi потерпiлому ОСОБА_1 суд вважає не в
повнiй мiрi достовiрними, оскiльки вони не вiдповiдають
iншим доказам, якi були дослiдженi судом.
Винуватiсть пiдсудного ОСОБА_2 в
умисносму причиненнi тiлесних ушкоджень середньої
тяжкостi потерпiлому ОСОБА_1 пiдтверджується
дослiдженими у судовому засiданнi доказами.
Потерпiлий ОСОБА_1 в судовому засiданнi
пояснив, що того дня до нього зайшов ОСОБА_2 зi
своїм племiнником i запитали про кастрюлю, черпак i хлiб.
Вiдповiв, що нiчого не знає. ОСОБА_2 вдарив його
рукою i перебив щелепу. Племiнник вдарив в ногу. Боявся
ОСОБА_2 i пiсля цього втiк з села, поїхав до
дружини.
Свiдок ОСОБА_3 в судовому засiданнi пояснила,
що коли ОСОБА_1 приїхав до неї в м.Київ, то у нього
була перебита щелепа, розпухла нога, на грудях ссадина.
Сказав, що його побили ОСОБА_2 Наступного дня поїхали
в село i написали заяву дiльничому iнспектору мiлiцiї.
Свiдок ОСОБА_4 в судовому засiданнi пояснила,
що ОСОБА_5 їй розповiдав, що вдарив потерпiлого.
Свiдок пiдтвердила правдивiсть власних показань пiд час
досудового слiдства про те, що ОСОБА_5 їй розпо-
вiдав, що декiлька ударiв по тiлу ОСОБА_1 нанiс
ОСОБА_2 / а.с. 72 /.
Свiдок ОСОБА_6 в судовому засiданнi пояснила,
що до неї приходив ОСОБА_1 i скаржився, що його побив
ОСОБА_2 Обличчя у нього було перекривлене, була роз-
бита нога, щелепа, вiн не мiг їсти.
Свiдок ОСОБА_7 в судовому засiданнi пояснив,
що до нього приходили ОСОБА_2, ОСОБА_5 i
ОСОБА_1 ОСОБА_2 розповiв, що ОСОБА_1 вкрав
у нього кастрюлю з борщем. При ньому бiйки не було.
Свiдок ОСОБА_5 в судовому засiданнi пояснив,
що вдвох з дядьком прийшли до ОСОБА_1 Вiн
вiдмовився вiддати кастрюлю з борщем, яку вкрав. Сказав,
що вкрав ОСОБА_7 Втрьох пiшли до ОСОБА_7
Потерпiлого нiхто не бив. Потерпiлому тiльки
поставив пiднiжку. Працiвникам мiлiцiї давав не-
правдивi свiдчення, бо вони його залякали.
Пiд час досудового слiдства свiдок ОСОБА_5
свiдчив, що вiн i дядько вимагали в ОСОБА_1 повер-
нення викрадених речей, однак, вiн не вiддавав. Дядько
ОСОБА_1 вдарив його по обличчю кулаком чи долонею. Вiн
вдарив ОСОБА_1 ногою по лiвiй нозi./а.с. 30 /
Суд, оцiнюючи показання свiдка ОСОБА_5 пiд
час досудового слiдства i в судi, вважає його показання
пiд час досудового слiдства достовiрними, якi були данi
ним вiльно, без примусу, з дотриманням вимог
кримiнально- процесуального законодавства. Такi показан-
ня є послiдовними, логiчними i узгоджуються з iншими до-
казами по справi.
Пiд час проведення вiдтворення обстановки та обставин
подiї потерпiлий ОСОБА_1 продемонстрував, яким чином
i куди наносив йому удар в обличчя ОСОБА_2, що
пiдтверджується змiстом протоколу вiдтворення обстановки
та обставин подiї. / а.с. 38-41 /
Висновками судово-медичної експертизи N 202 пiдтверд-
жується, що у ОСОБА_1 виявленi синцi на груднiй
клiтцi та нижнiй кiнцiвцi, якi вiдносяться до легкого тi-
лесного ушкодження без короткочасного розладу здоров"я;
перелом кута нижньої щелепи справа, який вiдноситься до
тiлесного ушкодження середнього ступеню тяжкостi за ознакою
довготривалого розладу здоров"я. Данi тiлеснi ушкодження
утворилися вiд дiї тупих твердих предметiв, їх локалiзацiя
та характер виключають можливiсть їх утворення при будь-
якому падiннi. / а.с. 23 /
Оцiнюючи в сукупностi наведенi докази, суд вважає
доведеною винуватiсть пiдсудного у нанесеннi удару рукою
в обличчя потерпiлому ОСОБА_1, що спричинило остан-
ньому перелом кута нижньої щелепи справа.
Суд квалiфiкує такi умиснi дiї пiдсудного ОСОБА_2
ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КК України як умисне серед-
ньої тяжкостi тiлесне ушкодження, тобто умисне ушкодження,
яке не є небезпечним для життя i не потягло за собою на-
слiдкiв, передбачених у статтi 121 цього Кодексу, але таке,
що спричинило тривалий розлад здоров"я.
Обираючи пiдсудному вид покарання та визначаючи
його розмiр, суд враховує ступiнь тяжкостi вчиненого
злочину, особу винного, обставини, що пом"якшують i об-
тяжують покарання.
Пiдсудний ОСОБА_2 за мiсцем проживання
характеризується позитивно. / а.с. 29, 59 /
Обставин, що обтяжують або пом"якшують покарання,
судом не встановлено.
Обираючи пiдсудному покарання, суд враховує
вiдсутнiсть обставин, що пом"якшують або обтяжують пока-
рання, i вважає, що пiдсудному має бути призначене пока-
рання у видi обмеження волi в межах, передбачених в
санкцiї ч.1 ст.122 КК України, за якою квалiфiкованi йо-
го дiї, яке за переконанням суду є необхiдним i
достатнiм дял його виправлення та попередження нових
злочинiв.
Разом з тим, враховуючи тяжкiсть вчиненого злочину,
особу пiдсудного, який ранiше до кримiнальної вiдповiдаль-
ностi не притягувався, суд дiйшов до висновку про
можливiсть виправлення пiдсудного без вiдбування покарання,
а тому вважає можливим звiльнити ОСОБА_2 вiд
вiдбування покарання з випробуванням на пiдставi ст.75
КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у
вчиненнi злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, i
призначити йому покарання один рiк шiсть мiсяцiв обме-
ження волi.
На пiдставi ст.ст.75, 76 КК України звiльнити засуд-
женого ОСОБА_2 вiд вiдбування призначеного пока-
рання у видi обмеження волi, якщо вiн протягом визначеного
судом iспитового строку тривалiстю один рiк не вчинить
нового злочину i виконає покладенi на нього обов"язки:
повiдомляти органи кримiнально-виконавчої системи про змiну
мiсця проживання, не виїжджати за межi України на постiйне
проживання без дозволу органу кримiнально-виконавчої си-
стеми, перiодично з"являтися для реєстрацiї в органи
кримiнально-виконавчої системи.
Запобiжний захiд засудженому ОСОБА_2
ОСОБА_2 залишити без змiн у видi пiдписки про не-
виїзд до вступу вироку в законну силу.
На вирок може бути подана апеляцiя до апеляцiйного
суду Житомирської областi через Брусилiвський районний
суд Житомирської областi протягом п"ятнадцяти дiб з мо-
менту проголошення вироку.
Суддя М.В.Грищенко