Справа № 2- 168 / 09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20  травня   2009  року                Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Стрельченко Т.Г.,

                  при секретарі -  Мирній  Т.В.  

                  з участю  адвоката - ОСОБА_1,

      позивача  - ОСОБА_2

      відповідача   - ОСОБА_3

      представника третьої особи – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари справу за позовом                     ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Державного підриємства «Центр ДЗК», третя особа: Держкомзем у ОСОБА_6 районі про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним, визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки таким, що відбувся, та про визнання права власності на земельну ділянку , -

в с т а н о в и в :

    У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Державного підриємства «Центр державного земельного кадастру», третя особа: ОСОБА_6 районний відділ земельних ресурсів   про визнання недійсним  договору дарування земельної ділянки та дублікату Державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,13 га, визнання  права власності на земельну ділянку.

    В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що 05 липня 1999 року її батько, ОСОБА_7, купив у ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,13 га, розташовану в с. Нехвороща, Новосанжарського району, Полтавської області. За земельну ділянку сплатив кошти відповідачу, а відповідач надав просту письмову розписку та передав оригінал Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ПЛ № 047242 від 16 вересня 1996 року. Договір купівлі-продажу будівель та земельної ділянки посвідчений нотаріально не був, а 23.04.2001 року ОСОБА_7 помер.

    Відповідач ОСОБА_3 04.10.2007 року одержав дублікат Державного акту на право власності на земельну ділянку, а 06 червня 2008 року подарував спірну земельну ділянку ОСОБА_5

    В судовому засіданні позивач позов підтримала, пояснила, що за життя батько ОСОБА_7 користувався земельною ділянкою, а після його смерті і по даний час вона користується.

    Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову не заперечує.

    Відповідач ОСОБА_5, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з’явився.

    Представник відповідача – державного підприємства «Центру ДЗК» в судове засідання не з’явився, направивши до суду відповідну заяву, згідно якої в розгляді справи покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи – відділу держкомзему у ОСОБА_6 районі в судовому засіданні в розгляді справи покладається на розсуд суду.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем майна померлого 20 квітня 2001 року ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16 травня 2005 року (а.с. 19);

Згідно розписки ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_7 650 грн. у вигляді завдатку за продаж будинку і господарських будівель та 0,13 га землі, розташованої в

с. Нехвороща, Новосанжарського району, Полтавської області (а.с. 7);

Згідно договору дарування земельної ділянки від 06.06.2008 року ОСОБА_3подарував ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,13 га, розташовану в с. Нехвороща, Новосанжарського району, Полтавської області, яка належала йому на підставі дублікату Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданому ОСОБА_6 районним відділом земельних ресурсів 04.10.2007 року взамін втраченого серії І-ПЛ № 047242, який було видано 16.09.1996 року (а.с.46);

Відповідно до ст.6 Земльного Кодексу України (1992 р.), який діяв на час спірих правовідносин, громадяни набувають право власності у разі купівлі-продажу.

Провівши системний аналіз доказів у справі, суд приходить до висновку, що передача коштів за розпискою  мала на меті укладення угоди купівлі-продажу .

Вчиняючи правочин у вигляді договору дарування 06.06.2008 року відповідач ОСОБА_3 промовчав про обставини продажу спірної ділянки ОСОБА_7

Дані обставини з боку ОСОБА_3 суд вважає як такі, що є підставою для визнання договору дарування недійсним, в силу ст. 230 ЦК України.

В зв’язку з цим дублікат Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку підлягає скасуванню. Сам відповідач не заперечував у судовому засіданні, що віддав оригінал Державного акту  ОСОБА_7

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачка є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7    

Керуючись ст.ст. 10,60, 88, 154, 209, 212 ЦПК України,  ст.ст. 6, 39 Земельного Кодексу України в редакції від 13.03.1992 року, ст.47 ЦПК України (1963 р.), ст. ст. 16, 230, 1225, 1261  ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

    Визнати недійсним договір дарування  від 06.06.2008 року земельної ділянки, площею 0,13 га, що розташована в с. Нехвроща, Новосанжарського району, Полтавської області, переданої для обслуговування жилого будинку, укладений ОСОБА_3 та ОСОБА_5, посвідчений 06.06.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстром № 1972.

    Скасувати дублікат державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, серія ЯГ № 689250, виданий ОСОБА_3 ОСОБА_6 районним відділом земельних ресурсів 04.10.2007 року взамін Державному акту на право власності на земельну ділянку серії І-ПЛ № 047242, який було видано 16.09.1996 року Нехворощанською сільською радою Новосанжарського району, Полтавської області.

Вважати дійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ПЛ № 047242, виданий 16 вересня 1996 року Нехворощанською сільською радою Новоснажарського району, Полтавської області ОСОБА_3 .

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 05 липня 1999 року земельної ділянки, площею 0,13 га для обслуговування жилого будинку, яка розташована в с. Нехвороща, Новоснажарського району, Полтавської області, право власності на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії І-ПЛ № 047242 між ОСОБА_3 та ОСОБА_7.

Встановити факт, що ОСОБА_7 набув право власності на земельну ділянку, площею 0,13 га для обслуговування жилого будинку, яка розташована в с. Нехвороща, Новоснажарського району, Полтавської області.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на   земельну ділянку, площею 0,13 га для обслуговування жилого будинку, яка розташована в с. Нехвороща, вул. Леніна, 38, Новоснажарського району, Полтавської області як за спадкоємицею за законом після померлого 23 квітня 2001 року батька – ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 25 грн. 50 коп. державного мита.

Після набрання рішенням законної сили скасувати заходи забезпечення позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку  ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Рішення надруковане суддею власноручно і є оригінало.

Суддя   Новосанжарського районного суду

Полтавської  області                                        ОСОБА_8

З повним текстом  рішення строни  можуть ознайомитися 26.05.2009 р.