Справа № 1-192/2009 р.
В И Р О К
Іменем України
18 травня 2009 року Броварський міськрайонний суд Київської області
в складі: головуючого - Батюка В.В.
при секретарях - Коробовій І.О.
з участю прокурора - Таран Л.В.
законного представника ОСОБА_1.
адвоката - ОСОБА_2.
потерпілого ОСОБА_3.
представника служби
в справах неповнолітніх Скоробагатька Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу
про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м Бровари Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, навчається на 2-му курсі Броварського професійного ліцею, неодруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
в злочині, передбаченому ст. 121 ч.1 КК України, -
встановив:
20 грудня 2008 року, близько 22 години 00 хвилин, між підсудним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_3. на грунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, яка переросла в бійку.
Після якої ОСОБА_4. піднявся до АДРЕСА_1, де з кухні квартири взяв кухонний ніж, та з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3., спустився до першого поверху будинку, де при виході з під»їзду зустрів ОСОБА_3., з яким у нього перед цим були неприязні відносини внаслідок сварки та з метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, умисно наніс рукою один удар ножем в праву область обличчя потерпілого ОСОБА_3, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани голови в правій скроневій області, перелому чешу правої скроневої кістки, субдуральних нашарувань в області правих лобної, скроневої і тім»яних долей, геморагічного забою з формуванням внутрімозкової гематоми в правій скроневій долі, компресії правого бокового желудочка мозку і розвитку набухання головного мозку, які згідно висновку СМЕ № 33/01 від 19.03.2009 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечних для життя.
В пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України ОСОБА_4. винним себе визнав повністю . Показав, що 20.12.2008 року він був в гостях у свого товариша ОСОБА_5, який проживає в АДРЕСА_1. Близько 22 години вони вийшли на вулицю та стояли біля під»їзду. Він з ОСОБА_6 гралися на пластиковою трубою. Поруч стояв автомобіль марки «Газель», водій, якого зробив їм зауваження. Згодом між ним і водієм виник словесний конфлікт, в ході якого вони обізвали один одного. Через хвилину даний водій поїхав. Через 2-3 хвилини до нього підбіг потерпілий і між ними почалась бійка, під час якої вони наносили один одному удари по обличчю. Від якогось удару рукою він впав на землю. Згодом до ньоого підбігли двоє друзів потерпілого, які також били його.
Через деякий час він піднявся до квартири ОСОБА_5. Не пам'ятає як заходив до квартири. Прийшов до тями коли він у ванній кімнаті вмивав обличчя. Хто був у квартирі він не бачив. Пам'ятає, що в коридорі та у ванній горіло світло. Він зайшов на кухню та на столі взяв для захисту кухонний ніж і спустився по сходах до першого поверху, підійшов до вхідних дверей та натиснув на кнопку домофона. В цей момент відкрилися двері, перед ним стояв ОСОБА_3. і між ними знову почалась бійка в ході якої він відмахувався ножем, захищаючись від того і в результаті наніс ОСОБА_3. удар ножем в голову.
Про скоєне сильно жалкує і щиро розкаюється, оскільки він не бажав заподіяти такі ушкодження . Він добровільно відшкодував заподіяну шкоду.
Від дослідження письмових та інших доказів по справі підсудний відмовився, визнавши свою вину повністю в пред'явленому обвинуваченні та розмір цивільного позову. Тому суд визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, та матеріалів справи, які його характеризують. З цього приводу підсудному та учасниками судового розгляду судом роз'яснено вимоги ст. 299 КПК України, про те, що вони позбавлені права посилання на докази, які судом не досліджувалися, в апеляційній інстанції.
Таким чином, оцінючи в сукупності, зібрані в результаті їх дослідження в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина ОСОБА_4. у заподіянні ОСОБА_3. тяжкого тілесного ушкодження , доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ст. 121 ч.1 КК України та за цією ж статтею призначає підсудному покарання.
Позов ОСОБА_3. визнаний підсудним доведений і підлягає частковому задоволенню, оскільки стягнення шкоди підлягає тяльки з ОСОБА_4, т.я. неповнолітні у віці від 14 до 18 років, відповіднодо ст. 1179 ЦК України, відповідають за завдану нею шкоду на загальних підставах., а ОСОБА_1. буде нести субсидіарну відповідальність на стадії виконання судового рішення.
Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу підсудного, який позитивно характеризується по місцю проживання, вчинив злочин вперше, на обліку лікарів нарколога , психіатра не перебуває.
Обираючи покарання неповнолітньому суд крім того враховує, що він не перебував на обліку в кримінальній міліції, навчається, має середні здібності, виховується в повній родині, піддається контролю з боку батьків, які позитивно характеризуються та має задовільні житлово-побутові умови.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не виявлено.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить те, що підсудний вчинив злочин будучи неповнолітнім, щиро розкаявся у вчиненому та добровільно частково відшкодував заподіяну шкоду .
Тому, враховуючи всі вищевикладені обставини , суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а міра покарання йому повинна бути обрана у вигляді позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324,328, 330,331,332, 445,446 КПК України, ст..ст.1166,1179 ЦК України, суд -
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України і призначити по ній покарання у виді позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі на строк 5(п”ять ) років.
У відповідності до ст. ст. 75, 76,104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4. від відбування призначеного покарання з річним строком випробовування і покладенням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_4. залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3. у відшкодування матеріальної шкоди - 9910 грн. грн, у відшкодування моральної шкоди 10000 грн., а всього стягнути 19910 грн.
На вирок протягом 15 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд з моменту проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.
Суддя