Справа № 1-149\ 2009
В И Р О К
І менем У к р а ї н и
14 травня 2009 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого - судді Батюка В.В.,
при секретарі Коробовій І.О.
з участю : прокурора Мельниченка Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Гадяч Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта неповна середня, не працюючого , зареєстрований та проживаючий : АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України вважається таким , що не має судимості:
в злочинах, передбачених ст. ст. 296 ч.1 та 296 ч.3 КК України
в с т а н о в и в :
13.12.2008 року близько 19 год. 00 хв., підсудний ОСОБА_1. знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, в салоні маршрутного автобусу «Богдан А-091» №327 сполученням «Бровари-Київ», що проїздив по вул..Красовського в м.Бровари, в напрямку вул..Кутузова , де в той час знаходились пасажири, в розмові зі своїм товаришем ОСОБА_2. почав голосно висловлюватись нецензурними словами, тим самим показуючи свою зневагу до оточуючих. На зауваження кондуктора маршрутного автобусу ОСОБА_3. припинити виражатись нецензурними словами, ОСОБА_1. не відреагував та діючи умисно грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, почав ображати кондуктора маршрутного автобусу ОСОБА_3. нецензурними словами.
Після чого, продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1. не дивлячись на стать, вік ОСОБА_3., розуміючи нездатність останньої протидіяти його злочинним діям, умисно наніс один удар долонею правої руки по правій щоці ОСОБА_3., чим спричинив останній фізичний біль.
Побачивши вказане, того ж дня близько 19 години 05 хвилин водій маршрутного автобусу ОСОБА_4., який відповідальний за безпеку руху та пасажирів автобусу, з метою припинити хуліганські дії ОСОБА_1., зупинив рух маршрутного автобусу на проїзній частині дороги, розташованої по вул. Красовського, в напрямку до вул.Кутузова в м.Бровари, навпроти кафе «Імереті», зайшов у салон автобусу, де знаходився останній і наказав ОСОБА_1. припинити свої хуліганські дії.
Не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, ОСОБА_1., з метою опору діям ОСОБА_4., який намагався припинити його хуліганські дії, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, знаходячись навпроти, обличчям до ОСОБА_4., схопив останнього обома руками за горло, а потім умисно наніс один удар кулаком руки в обличчя ОСОБА_4.
Продовжуючи намагатись припинити хуліганські дії ОСОБА_1., водій маршрутного автобусу ОСОБА_4., з метою забезпечення безпеки пасажирів автобусу, руками виштовхав останнього через пасажирські двері з салону автобусу на вулицю.
Однак, ОСОБА_1., продовжуючи чинити активний опір діям ОСОБА_4., проявляючи п'яну зухвалість, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства наніс декілька ударів кулаками рук по склу правого бокового вікна автобуса вартістю 410 гривень, внаслідок чого останнє розбилось.
Після чого, водій маршрутного автобусу ОСОБА_4., намагаючись припинити хуліганські дії ОСОБА_1., вийшов з салону автобусу та підійшов до останнього.
ОСОБА_1., не реагуючи на вимогу ОСОБА_4. припинити хуліганські дії, продовжуючи чинити активний опір, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, наніс ОСОБА_4. один удар ногою в обличчя.
Від нанесеного удару ОСОБА_4. впав спиною на проїзну частину дороги. Однак ОСОБА_1., продовжуючи свої хуліганські дії, зневажливо ставлячись до громадського порядку, ігноруючи існуючи в суспільстві правила поведінки та моральності, умисно наніс ОСОБА_4. декілька ударів ногами в обличчя та в область тулуба.
Хуліганські дії ОСОБА_1., пов'язані з опором ОСОБА_4., який намагався припинити його хуліганські дії, тривали протягом 10-15 хвилин, під час яких ОСОБА_1. заподіяв ОСОБА_4., згідно висновку судово-медичної експертизи 19/422-08 від 09.02.2009 року дві забійні рани на нижній повіці правого ока, синець повік правого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В пред'явленому обвинуваченні в хуліганстві при викладених обставинах , ОСОБА_1. повністю визнав себе винним. Показав, що 13.12.2008 року близько 16 години він зі своїм товаришем ОСОБА_2відпочивали у кафе «Імереті» по вул.Красовського в м.Бровари. На вечірці він вжив велику кількість горілки, у зв'язку із чим перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння.
У вечірній час, він із ОСОБА_2пішли з кафе та сіли в автобус. Під час руху він виражався нецензурною лайкою і кондуктор зробила йому зауваження, у відповідь він почав ображати її нецензурною лайкою та ударив її долонею по лицю. Згодом водій зупинив автобус та почав його утихомирювати. А він почав битись з водієм..
Що відбувалось далі, він в деталях не пам'ятає, так як перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. Не заперечує, що вчиняв інкриміновані йому Хуліганські дії. В скоєному щиро розкаюється., він добровільно відшкодував потерпілим заподіяну шкоду.
Від дослідження письмових та інших доказів по справі підсудний відмовився, визнавши свою вину повністю в пред'явленому обвинуваченні та розмір цивільного позову. Тому суд визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалів справи, які його характеризують.
З цього приводу підсудному та учасникам судового розгляду судом роз'яснено вимоги ст. 299 КПК України, про те, що вони позбавлені права посилання на докази, які судом не досліджувалися, в апеляційній інстанції.
Таким чином, оцінюючи в сукупності, зібрані в результаті їх дослідження в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1. у вчиненні грубого порушення громадського порядку (хуліганства) з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю та , пов»язаного з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 296 та ч.3 ст. 296 КК України .
Цивільний позов ТОВ «Союз-Авто» доведений, визнаний підсудним і підлягає до задоволення. Потерпілі ОСОБА_3.та ОСОБА_4.від заявлених цивільних позовів відмовились.
Судових витрат та речових доказів не має.
Обираючи покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно, конкретні обставини справи.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не виявлено.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить те, що підсудний у вчиненому розкаявся та добровільно відшкодував заподіяну шкоду. Тому враховуючи всі вищевикладені обставини та думку потерпілих, які просили призначити ОСОБА_1. не суворе покарання, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе і без ізоляції від суспільства. А міра покарання підсудному у вигляді позбавлення волі буде достатньою для виправлення особи та попередженню вчинення ним нових злочинів
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 330,331,332 КПК України, суд -
з а с у д и в :
визнати ОСОБА_1 винним у злочині, передбаченому ч.1 ст.296 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі в кримінально-виконавчій установі на строк 1 (один ) рік.
Визнати ОСОБА_1. винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України і призначити по ній покарання у виді позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі на строк 2 ( два ) роки 6 місяців .
На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_1обрати шляхом поглинання менш суворого більш суворим у виді позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі на строк 2 ( два ) роки 6 місяців .
У відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1.. від відбування призначеного основного покарання з річним строком випробовування і покладенням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи та навчання, періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_1.. залишити без змін- підписка про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Союз-Авто» у відшкодування матеріальної шкоди - 690 грн.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.
Суддя Батюк В.В.