АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого - судді - Гошовського Г.М.,
суддів - Стана І.В., Марчука О.П.,
за участю прокурора - Ісака В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні 26 травня 2009 року в м. Ужгороді матеріали за апеляцією, яку подав помічник прокурора Тячівського району,
В С Т А Н О В И В :
постановою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 квітня 2009 року відмовлено у задоволенні подання слідчого СВ Тячівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області ( слідчого, тут і далі ) про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, гр. України, українця, з вищою освітою, приватного підприємця, не одруженого, не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
21 квітня 2009 року слідчий за згодою прокурора Тячівського району вніс до Тячівського районного суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1.
У поданні слідчий посилається на те, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може ухилятись від слідства й суду та перешкоджати встановленню істини в справі. З урахуванням наведеного, просив обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
З матеріалів справи вбачається, що органом досудового слідства ОСОБА_1 підозрювався в скоєнні злочину при таких обставинах.
15 квітня 2009 року приблизно о 16-й годині працівниками міліції при огляді автомобіля марки «Рено- Конго» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 і який надав згоду на його огляд, у салоні були виявлені в поліетиленовому кульку 20 пігулок з маркуванням «М», які згідно висновку спеціаліста містять МДМА і є особливо-небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
У постанові суду вказується на те, що в матеріалах кримінальної справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може ухилятись від слідства й суду та перешкоджати встановленню істини в справі. Дані про особу ОСОБА_1 : не судимий, має постійні місце роботи та проживання, за яким позитивно характеризується, не дають підстави для взяття його під варту. З врахуванням наведеного, суд відмовив в обранні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
В апеляції помічник прокурора Тячівського району вказує на те, що постанова суду є незаконною. Посилається на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Судом не враховано, що ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину не визнає, не одружений, не має дітей. Знаходячись на волі ОСОБА_1 може перешкоджати встановленню істини в справі, впливаючи на свідків, з якими необхідно провести ставки віч-на-віч. З урахуванням наведеного, вважає, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини в справі та ухилятись від слідства й суду. Просить постанову суду скасувати, а подання направити на новий судовий розгляд в іншому складі.
Заслухавши доповідача про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
У відповідності до вимог ст. ст.148, 150, 155 КПК України підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття особи під варту є сукупність даних, які вказують на те, що вона буде намагатись ухилятись від слідства й суду, виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість злочину, в скоєнні якого особа обвинувачується, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності та інші обставини, що її характеризують.
За змістом конституційних норм та положень кримінально-процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень подань про необхідність взяття особи під варту покладений на органи досудового слідства, - ініціаторів подань та прокурора. При цьому необхідно враховувати, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші ( менш суворі ) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.
Наведені в поданні та апеляції доводи про те, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може ухилитись від слідства й суду та перешкоджати встановленню істини в справі, не підтверджуються матеріалами кримінальної справи. Дослідивши матеріали кримінальної справи колегія суддів прийшла до висновку про те, що в ній відсутні будь-які достовірні дані про те, що, з часу порушення кримінальної справи - 18 квітня 2009 року до часу розгляду подання та апеляції, підозрюваний ОСОБА_1 впливав на будь - кого зі свідків по справі, з метою перешкоджання встановленню істини в справі, намагався ухилитись від слідства й суду.
Доводи апеляції про те, що ОСОБА_1 не визнає вину в скоєнні злочину, не одружений, не має дітей, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновок місцевого суду про відмову в обранні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який вважає обґрунтованим і таким, що узгоджується з вимогами закону.
Колегія суддів також вважає, що інші наведені в апеляції доводи, зокрема те, що судом не врахована тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 такими, що не ґрунтуються на вимогах закону і не є достатніми підставами для висновку про необхідність та доцільність взяття ОСОБА_1 під варту, а висновки місцевого суду в цій частині обґрунтованими. Окрім цього, зі змісту подання вбачається, що слідчий не посилався на цей довід у поданні в обґрунтування свого висновку.
З матеріалів справи також вбачається, що 18 квітня 2009 року ОСОБА_1 допитаний по справі в якості підозрюваного, - в цей же день йому були роз'яснені права та обов'язки підозрюваного і він був затриманий по підозрі у вчиненні злочину. За період з часу допиту ОСОБА_1 в якості підозрюваного до часу розгляду матеріалів за його апеляцією йому обвинувачення пред'явлено не було. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 у даній справі є тільки свідком, а також про те, що підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину викликали в слідчого сумніви в їх обґрунтованості.
Враховуючи вищенаведене, а також дані про особу ОСОБА_1 - має постійне місце проживання, є приватним підприємцем, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, колегія суддів не вбачає підстав для обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту й скасування в зв'язку з цим постановленого по справі законного та обґрунтованого судового рішення й залишає без задоволення апеляцію помічника прокурора Тячівського району, що приймав участь у розгляді подання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
апеляцію, яку подав помічник прокурора Тячівського району залишити без задоволення, а постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 січня 2009 року про відмову в обранні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без зміни.
Головуючий - суддя : Судді :