А П Е Л Я Ц І Й Н И Й    С У Д

     З А К А Р П А Т С Ь К О Ї   О Б Л А С Т І

________________________________________________________________________________

 

     В  И  Р  О  К

         

              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

   

21  липня 2009 року                                          м. Ужгород

 

 

 

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Стана І.В.,

            судді - Лізанця П.М.,

народних засідателів - Галіна І.М., Мудрі- Кості Є.Г., Огара В.І.,

            при секретарі - Долгош С.І.,

            за участю прокурора -  Фрицюк В.В.,

захисників - адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні  кримінальну справу про обвинувачення

 

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр. України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, тимчасово  не працював, судимого вироком Військового суду Західного регіону України від 14 грудня 2000 року за ст. 140 ч. 2, 3 ; ст.252 п. «а» ;  ст. 17 ч. 2 - ст. 93 п. п. «а»,  «г» ; ст. 142 ч. 3; ст. 223 ч. 2 ; ст. 222 ч. 1 ;  ст. 19  ч. 5 - ст. 252 п. «в» ; ст. 241 п. «а» ;  ст. 17 ч. 2 - ст. 140 ч. 2 ; ст. 193 ч. 3 ; ст. 239 п. «а» КК України ( у редакції Закону України 1960 року ) на вісім років позбавлення вОСОБА_13, 05 листопада 2005 року звільнений від відбування покарання згідно Указу Президента України від 28 жовтня  2005 року «Про помилування»  з випробуванням з іспитовим строком два роки,

 

ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12, 13 ;  ст. 187 ч. 4 ; ст. 289 ч. 3 ; ст. 263 ч. 1 ; ст. 187 ч. 3 ; ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12, 13 ;  ст. 187 ч. 4 ;  ч. 2  ст. 15 - ч. 3  ст. 289 КК України  

 

та

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Верхній Рогачин Херсонської області, мешканця АДРЕСА_2, українця, гр. України, не одруженого, з неповною середньою освітою, тимчасово не працював, у порядку ст.  89 КК України  не судимого,

 

ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 ;  ст. 187 ч. 4 ; ст. 289 ч. 3 ; ст. 263 ч. 1 ; ст. 187 ч. 3 ; ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12, 13 ;  ст. 187 ч. 4 ;  ч. 2  ст. 15 - ч. 3  ст. 289 КК України,

 

В С Т А Н О В И В :

 

У період між 23 - ю годиною 28 березня та 1-ю годиною 29 березня 2007 року підсудний ОСОБА_6 за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_7, знаходячись в автомобілі марки «ВАЗ - 21140» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, поблизу с. Рованці Луцького району Волинської області, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_8, під час якого умисно протиправно позбавили його життя та заволоділи належним йому майном і транспортним засобом.

 

31 березня 2007 року підсудний ОСОБА_6, незаконно придбавши мисливську гладкоствольну рушницю та шість патронів, разом із підсудним ОСОБА_7 незаконно виготовив із неї обріз, який разом із патронами вони поперемінно, незаконно носили, передавали один одному та зберігали, включно по 04 квітня того ж року, до часу виявлення та вилучення зброї та боєприпасів  працівниками міліції.

 

04 квітня 2007 року приблизно о 10 - й годині підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за попередньою змовою між собою, вчинили розбійний напад на потерпілу ОСОБА_9, яка знаходилась у приміщенні торгового кіоску «Міні АВС», що розташований по вул. 8- го Березня в м. Ужгороді,  під час якого, застосувавши обріз, заволоділи майном потерпілого ОСОБА_10 на загальну суму 75 гривень 90 копійок.

 

04 квітня 2007 року в період з 19-ї до 20-ї  години підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за попередньою змовою між собою, вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_11, який знаходився в мікрорайоні «Східний» на належній сім'ї земельній ділянці, що розташована на території земель Баранинської сільської ради Ужгородського району, під час якого умисно, протиправно позбавили його життя, заволоділи належними йому грошима й намагались заволодіти належним йому транспортним засобом, однак злочин не довели до кінця з незалежних від них причин.

 

Злочини підсудні  ОСОБА_6  та ОСОБА_7  вчинили  за таких  обставин.

 

29 березня 2007 року в проміжок часу між 1- ю та 2 - ю годинами підсудний ОСОБА_6, знаходячись на автодорозі Луцьк-Львів поблизу с. Рованці Луцького району Волинської області, в належному потерпілій ОСОБА_4 автомобілі марки «ВАЗ - 21140», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 39900 гривень, яким за дорученням керував потерпілий ОСОБА_8, скориставшись відсутністю останнього в автомобілі, з метою заволодіння грошима, іншими цінностями та транспортним засобом, домовився із підсудним ОСОБА_7 вчинити напад  на потерпілого, під час якого позбавити його життя. Реалізовуючи злочинні наміри, ОСОБА_6 попросив ОСОБА_8 зупинити автомобіль. Після зупинки автомобіля ОСОБА_6, пересвідчившись у відсутності очевидців, дав ОСОБА_7 вказівку про початок активних дій спрямованих на виконання домовленості, при цьому, сказавши : «пора зробити справу», кивнув йому головою. Діючи за попередньою домовленістю, виконуючи вказівку,ОСОБА_7, сидячи на задньому сидінні позаду ОСОБА_8, з метою подавлення опору, миттєво обхопив правою рукою його за шию й почав  здавлювати. У цей момент ОСОБА_6 переліз із переднього пасажирського сидіння автомобіля на заднє, витягнув з - під лівого переднього сидіння металеву палицю довжиною приблизно 30 сантиметрів і, приставивши її до шиї ОСОБА_8, з метою позбавити останнього життя, почав здавлювати органокомплекс шиї, притягуючи палицю назад до себе протягом 1-2 хвилин, поки потерпілий не перестав подавати будь-які ознаки життя й таким способом задушив. ОСОБА_7, відпустивши шию ОСОБА_8, переліз між сидіннями на переднє праве сидіння, знайшов у бардачку гроші в сумі приблизно 400 гривень, мобільний телефон марки «Соні-Еріксон» орієнтовною вартістю 100 гривень та документи ОСОБА_8. Одразу ж як ОСОБА_6 позбавив потерпілого життя ОСОБА_7 передав йому вищевказані гроші, телефон та документи. Удвох, переконавшись  у смерті ОСОБА_8, переклали труп на заднє сидіння. Після цього, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7, заволодівши автомобілем, з метою приховання слідів злочину, направились у напрямку с. Бакорин Млинівського району Рівненської області, де на пОСОБА_13 в копиці сіна заховали труп. Прикидавши труп сіном ОСОБА_6 з пальця вбитого зняв золоту каблучку орієнтовною вартістю 500 гривень. Оскільки автомобіль зламався тільки вранці при допомозі сторонньої особи на евакуаторі доставили автомобіль у майстерню в м. Луцьк і таким чином покинули місце події. Заволодівши каблучкою та автомобілем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у подальшому продали їх відповідно за 100 гривень та 500 доларів США.

 

31 березня 2007 року підсудний ОСОБА_6, знаходячись у с.Горішнє Горохівського району Волинської області, незаконно придбав у свідка ОСОБА_12 мисливську гладкоствольну рушницю 16 калібру моделі «Б» з номерним позначенням «НОМЕР_2», а також, через деякий проміжок часу, в невстановленої слідством особи шість патронів 16 калібру. Придбавши рушницю та патрони ОСОБА_6, без передбаченого законом дозволу, перевіз їх до кімнати № 413 готелю «Світязь», який знаходиться по вул. Набережна, 4 в м. Луцьк, де наступного дня, при допомозі ОСОБА_7, пилкою для різання металу, від'єднав від неї частину прикладу та блоку ствОСОБА_13в. Незаконно виготовивши вогнепальну зброю - обріз,  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно разом із боєприпасами її зберігали у кімнаті, а 03 квітня 2007 року на рейсовому автобусі сполученням «Луцьк - Ужгород» незаконно перевезли їх до м. Ужгорода. Наступного дня, знаходячись у м. Ужгороді,  випробували обріз, відстрілявши один патрон. У період 3 - 4 квітня 2007 року, пересуваючись по території м. Ужгорода та Ужгородського району, без передбаченого законом дозволу, носили зброю та боєприпаси, почергово, декілька разів, передаючи один одному, зберігали при собі, а також  використали їх при вчиненні розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_11. У період з 21 -й години 04 квітня 2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно зберігали обріз та 4 патрони в кімнаті № 11 готелю «Спорт», що розташований по вул. Гленци, 4 в м. Ужгороді, до часу виявлення та вилучення їх працівниками міліції.

 

 04 квітня 2007 року приблизно о 10 -й годині підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном, зайшли до приміщення торгового павільйону «Міні АВС», що знаходиться по вул. 8- го Березня ( під № 7, у торговому ряді ) в м. Ужгороді, де вчинили напад на продавця, раніше незнайому їм, потерпілу ОСОБА_9. Під час нападу ОСОБА_7, тримаючи в руках обріз, націлив його на ОСОБА_9 та погрожував застосувати, а ОСОБА_6 перевірив касу й, з'ясувавши, що в касі тільки 10 гривень, забрав їх, поклавши собі в кишеню та наказав продавцю складати у пакет продукти харчування і спиртне. Після того, як ОСОБА_9 склала в пОСОБА_13етиленовий пакет пляшку горілки „Неміров- чорний” ємністю 0,5 л., вартістю 16.8 гривні, по одній пляшці пива  «Рогань», „Стелла Артуа” та „Бекс”, вартістю, відповідно, 3.9 гривні, 4.8 гривні, 3.4 гривні, 2 пачки вершкового печива «Золоте кільце» на загальну суму 4.8 гривні, пачку печива «Фламенка» вартістю 3.0 гривні, 2 пачки горішків «Козацька розвага» на загальну суму 2.2 гривні, 2 пачки чіпсів «Люкс» на загальну суму 5.4 гривні, 2 пачки крабових паличок вагою 200 грамів на загальну суму 6.8 гривні, 2 пачки сухариків «Флінт» на загальну суму 2.00 гривні, пляшку води «Фруктайм» ємністю 2 л. вартістю 4.00 гривні та 2 пачки цигарок марки «Мальборо-лайт» на загальну суму 8.80 гривні, - всього майна на загальну суму 65.9 гривні, покинули приміщення. Внаслідок вчинених дій потерпілому ОСОБА_10 заподіяна матеріальна  шкода на загальну суму 75 гривень 90 копійок.

 

04 квітня 2007 року в період з 19 - ї до 20 - ї години підсудний ОСОБА_6 разом із підсудним ОСОБА_7, у стані алкогольного сп'яніння, проходячи поруч із земельною ділянкою, яка знаходиться в  мікрорайоні  «Східний»   на  території  земель  Баранинської   сільської  ради Ужгородського району й належить сім'ї ОСОБА_11, побачили на ній раніше незнайомого їм потерпілого ОСОБА_11 та автомобіль марки «ВАЗ - 21013», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, вартістю 6 208 гривень. Домовились, напасти на потерпілого й із застосуванням вогнепальної зброї, яка була у ОСОБА_6, заволодіти транспортним засобом та грошима. Також домовились, що у випадку вчинення ОСОБА_11им опору, ОСОБА_7 позбавить його життя. З цією метою ОСОБА_6 передав останньому заряджений обріз. Удвох підійшли до потерпілого. Підійшовши до ОСОБА_11, ОСОБА_6 наказав віддати їм ключі від автомобіля. Почувши відмову ОСОБА_11 передати їм ключі, ОСОБА_6, з метою заподіяння смерті потерпілому, заволодіння його автомобілем та грошима, одразу ж наказав ОСОБА_7 здійснити у нього постріл. Отримавши наказ, ОСОБА_7 зробив декілька кроків вперед у напрямку ОСОБА_11, витягнув обріз і вистрелив в останнього, який знаходився у вертикальному положенні, повернувшись задньою правою поверхнею тулуба до стріляючого. Після пострілу потерпілий одразу ж упав на землю, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підійшли до розташованої на земельній ділянці металевої будки. Зайшовши всередину, оглянувши кишені куртки, яка там знаходилась, ОСОБА_6, знайшов гаманець з грошима в сумі 400 гривень, які поклав собі до кишені та документи до автомашини, а також біля будки ключі від автомобіля. З метою приховання слідів злочину, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 занесли труп ОСОБА_11 до будки. Припускаючи, що ОСОБА_11 може бути живим, ОСОБА_6, бажаючи довести до кінця їх злочинні наміри на позбавлення його життя, дав ОСОБА_7 вказівку задушити потерпілого. Виконуючи вказівку, ОСОБА_7 обкрутив навколо шиї ОСОБА_11 знайдений у будці металевий дріт і, потягнувши за кінці, здавив шию. У цей момент ОСОБА_6, діючи згідно домовленості на заволодіння автомобілем, при допомозі ключів, намагався запустити двигун, однак автомашина не заводилась, внаслідок відсутності  електроживлення. З метою знищення слідів злочину - відбитків пальців та долонь рук, використовуючи знайдені ганчірки, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 витерли частини автомобіля, до яких  торкались й тільки після цього втекли  з місця події. Внаслідок вчинених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дій потерпілому ОСОБА_11 були заподіяні вогнепальні поранення життєво важливих органів, небезпечні для життя в момент спричинення, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і які стали безпосередньою причиною смерті й внаслідок яких останній помер на місці події.

У   судовому   засіданні :

 

- підсудний  ОСОБА_6 винуватим себе у незаконному  придбанні, виготовленні, носінні, передачі та зберіганні вогнепальної зброї і бойових припасів та в закінченому замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, визнав повністю, - у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном - майном потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11, поєднаному з заподіянням їм тяжких тілесних ушкоджень, які привели до їх смерті, - у нападі на потерпілу ОСОБА_9, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, - в умисному позбавленні життя потерпілого ОСОБА_11 та у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному із заподіянням значної матеріальної шкоди потерпілому визнав частково. В умисному позбавленні життя потерпілого ОСОБА_8 підсудний ОСОБА_6 вину не визнав і по суті  пред'явленого йому обвинувачення, зміненому прокурором під час розгляду справи апеляційним судом,  дав такі показання.

 

14 грудня 2000 року я був засудженим вироком Військового суду Західного регіону України за вчинення ряду злочинів, у тому числі за скоєння розбійного нападу та замах на умисне позбавлення життя людини, на вісім років позбавлення вОСОБА_13. 05 листопада 2005 року мене було звільнено від відбування покарання згідно Указу Президента України від 28 жовтня  2005 року «Про помилування»,  з випробуванням з іспитовим строком два роки.

 

В ніч з 28 на 29 березня 2007 року я разом із ОСОБА_7 на автомобілі під керуванням ОСОБА_8 поїхали в с. Рованці Волинської області на зустріч із знайомим таксистом. По дорозі нас зупинили працівники ДАІ, в зв'язку з тим, що ОСОБА_8 перевищив швидкість. Після того, як ОСОБА_8 вийшов з автомашини, ОСОБА_7, знаходячись у салоні автомобіля, відкрив бардачок, де побачив належні нам мобільні телефони та 300 гривень, які напередодні від нас пропали на дискотеці й розсердився. Після повернення ОСОБА_8 до автомашини поїхали на місце домовленої зустрічі. Зупинившись на одному з поворотів, вирішили зачекати знайомого. У цьому місці, знаходячись в автомобілі на передньому сидінні я заснув. Відчувши, як мене щось вдарило по нозі, проснувся. Повернувшись, побачив, як ОСОБА_7 металевою палицею, яка постійно знаходилась в автомобілі зі сторони водія,  душить ОСОБА_8  ззаду за шию. Після того, як потерпілий затих, я запитав у ОСОБА_7 за що він задушив ОСОБА_8. ОСОБА_7 відповів : «за те, що він викрав  їх телефони та гроші». Після цього, я разом із ОСОБА_7, перетягнувши тіло ОСОБА_8 на заднє сидіння, сів за кермо й ми поїхали в напрямку с. Бакорин, щоб відшукати місце, де можна було б заховати вбитого. Заїхавши в поле неподалік с. Бакорин перенесли тіло ОСОБА_8 з  автомобіля й заховали в скирті з соломою, при цьому, з пальця руки вбитого я зняв золоту печатку. Сховавши труп я забрав з автомобіля телефон, гроші та належні ОСОБА_8 документи. При виїзді з пОСОБА_13   автомобіль заглох і тому ми не змогли дальше на ньому їхати. В зв'язку з цим, ми направились до села, щоб знайти людину, яка допомогла б нам відтягнути автомобіль до майстерні, де б його відремонтували. Дочекавшись ранку на евакуаторі відвезли автомобіль у м. Луцьк до майстерні. У цей же день після обіду ми забрали автомобіль і, направляючись по дорозі, повторно попали в дорожньо-транспортну пригоду. Працівникам міліції, які приїхали на місце пригоди, я пред'явив документи видані на прізвище ОСОБА_8. Відбуксирувавши автомобіль до  майстерні в м. Луцьк, я довідався про те, що автомобіль не підлягає ремонту й тому ми його продали  за 500 доларів США.  

 

В кінці березня 2007 року на Львівській трасі я незаконно у невідомої мені особи за 400 гривень придбав гладкоствольну мисливську рушницю марки «Їж» 16 калібру та 6 патронів до неї 16 калібру. Придбавши зброю та боєприпаси в автомобілі незаконно перевіз їх у кімнату № 413 готелю «Світязь», що у м. Луцьк, де тимчасово проживав. При допомозі ОСОБА_7, у кімнаті пилкою для різання металу я відрізав від рушниці частину ствола та прикладу. Отримав обріз. 03 квітня 2007 року на рейсовому автобусі сполученням Ужгород - Луцьк у пОСОБА_13етиленовому пакеті я разом із ОСОБА_7 перевезли обріз та боєприпаси до м. Ужгорода, де, носили, почергово, передаючи один одному й зберігали при собі. Наступного дня при затриманні нас по підозрі у скоєнні злочинів співробітниками міліції в кімнаті готелю «Спорт», куди ми тимчасово поселились був виявлений та вилучений у нас обріз.

 

04 квітня 2007 року приблизно о 10-й годині я разом із ОСОБА_7 зайшов до приміщення торгового павільйону «Міні АБЦ», що розташований по вул. 8 - го Березня в м. Ужгороді, щоб забрати борг, який мені була винна тьотя ОСОБА_13. При собі мали поліетиленовий пакет, в якому знаходився обріз. Оскільки боржника не було, а продавець відмовилась  подзвонити тьоті ОСОБА_13, ми вийшли на вулицю. Знаходячись на вулиці, вирішили повторно зайти до приміщення і взяти продукти харчування. Зайшовши до приміщення ОСОБА_7 одразу ж поклав обріз на прилавок. Перелякавшись, продавець потерпіла ОСОБА_9 почала складати в поліетиленовий пакет пред'явлені нам в обвинувачення продукти харчування, в тому числі, пляшку горілки „Неміров” ємністю 0,5 л., по одній пляшці пива  «Рогань», „Стелла” та „Бекс”, дві пачки сухариків „Флінт”, дві пачки горішків, дві упаковки крабових паличок, дві пачки сигарет „Мальборо Лайт”, двох літрову пляшку фруктової води «Фруттайм», дві пачки печива та одноразові стаканчики. Під час знаходження в приміщенні я не забирав із каси 10 гривень. Знаходячись у приміщенні я наказав ОСОБА_9 записати в зошиті перелік продуктів, які ми забрали й особисто розписався, а також записав, що повернемось через тиждень. Після отримання продуктів харчування я разом із ОСОБА_7 направився в район «Білого озера», що знаходиться в м. Ужгороді в мікрорайоні «Східний», де ми разом із незнайомим нам рибалкою вживали спиртні напої. При собі мали обріз, який я, знаходячись біля озера, зарядив двома патронами, оскільки ОСОБА_7 мав намір його випробувати, здійснивши з нього постріли. При випробуванні обріза,  спочатку він не вистрілив, однак при повторному нажиманні ОСОБА_7 на курок із нього був здійснений постріл. Приблизно о 20 - й годині, розпивши спиртне, направились до дачних будинків. ОСОБА_7 йшов спереді, тримаючи в руках кульок, в якому знаходився заряджений обріз, а я ззаді. На одній із земельних ділянок побачили раніше незнайомого нам чоловіка - потерпілого ОСОБА_11, металеву будку та автомобіль марки ВАЗ-21013. ОСОБА_7 підійшов до потерпілого й почав просити від нього гроші. Підійшовши до ОСОБА_7, я попросив його залишити ОСОБА_11, взяв за рукав куртки і почав тягнути за собою. В цей час потерпілий також направився від нас у сторону будки. Ми зробили декілька кроків у сторону дороги. ОСОБА_7 одразу ж розвернувся  і знову почав йти до потерпілого. У цей момент я почув постріл. Повернувшись, побачив, що ОСОБА_11  лежить на землі  на спині, а ОСОБА_7 прямує до нього. Підбігши до потерпілого, побачив, що через одяг з правого або лівого плеча у нього сочиться кров. Одразу ж запитав у ОСОБА_7 : «навіщо він це зробив», однак останній не дав відповіді. Після цього ОСОБА_7 пішов до будки й одягнувся у штани та куртку, які там знаходились, з метою, щоб не забруднитись кров'ю. Я також зайшов до будки, де побачив  куртку. Оглянувши її кишені, знайшов гаманець, в якому знаходилось 400 гривень, які поклав до кишені куртки, в яку був одягнений та документи на автомобіль. У будці я також розібрав обріз. За  пропозицією ОСОБА_7 ми занесли потерпілого до будки. Взявши ключі від автомобіля, які знаходились біля будки, направився до автомашини, з метою запустити двигун і заволодіти транспортним засобом, покинувши на ньому місце події. ОСОБА_7, знаходячись у будці зняв із себе куртку, підійшов до автомобіля, в якому я знаходився й, скинувши з себе спортивні штани, залишив їх в автомашині. Оскільки автомобіль не заводився, ми пішки направились до м. Ужгорода. Покидаючи місце події, ганчірками витерли частини автомобіля, до яких торкались, щоб не залишити слідів пальців рук. Через деякий  час у приміщенні готелю «Спорт» в м. Ужгороді по підозрі у скоєнні злочинів нас затримали працівники міліції, які вилучили від нас обріз. При проведенні відтворення обстановки та обставин  події - розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_11 та  його вбивства, у вказаних мною місцях були виявлені рештки продуктів харчування, які ми забрали з приміщення торгового кіоску.

 

Підсудний ОСОБА_6 також дав такі показання. Я не домовлявся з підсудним ОСОБА_7  про вчинення нападу на потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_9, а також про те, що позбавлятимемо перших двох життя. Позбавляючи потерпілих життя, ОСОБА_7 діяв самостійно, спонтанно. Запускаючи двигун належного потерпілому ОСОБА_11 автомобіля ми мали намір ним заволодіти, однак автомобіль завести не зміг. У підсудного ОСОБА_7 не має підстав обмовляти мене у вчиненні дій, які я не скоював. Я повністю визнаю заявлений потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов, частково - потерпілим ОСОБА_11 й не визнаю цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_4. У вчиненому розкаююсь.

 

Підсудний ОСОБА_7 після роз'яснення йому в судовому засіданні прав та обов'язків, в тому числі положень ст. 63 Конституції України, винуватим себе в умисному позбавленні життя потерпілого ОСОБА_11 та незаконному виготовленні, носінні, передачі та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів  визнав повністю, - в скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, - майном потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11, поєднаному з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, в тому числі таких, які спричинили смерть потерпілих, - в умисному, з корисливих мотивів, позбавленні життя потерпілого ОСОБА_8, - у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, із заподіянням їй значної матеріальної шкоди, - у нападі вчиненому, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у приміщення визнав частково, -  у закінченому замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу - не визнав і по суті пред'явленого йому обвинувачення, дав такі показання.

 

    Пред'явлені мені в обвинувачення та ОСОБА_6 діяння, пов'язані з вчиненням нападу на потерпілого ОСОБА_8, заволодіння його майном та його умисного позбавлення життя, я вчинив самостійно, один. Підсудний ОСОБА_6 участі у вчиненні цих злочинів не приймав. Попередньої домовленості на скоєння цих злочинів між мною та підсудним ОСОБА_6 не було, останній під час вчинення цих злочинів спав, а проснувся тільки після умисного позбавлення потерпілого життя. Після вбивства потерпілого ОСОБА_6 сів за кермо автомобіля і ми разом поїхали, щоб відшукати місце, де можна було б сховати вбитого. В пОСОБА_13 поблизу с. Бакорин Рівненської області ОСОБА_6 з пальця  руки потерпілого зняв золоту каблучку. Після вчинення злочинів двічі, за нашої участі мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої був пошкоджений належний ОСОБА_8 автомобіль. Працівникам міліції, які приїхали на місце пригоди, ОСОБА_6 пред'явив документи видані на прізвище ОСОБА_8. Довідавшись про те, що належний потерпілому ОСОБА_8 автомобіль не підлягає ремонту, ми продали за 500 доларів США.

 

В кінці березня 2007 року ОСОБА_6 у незнайомої мені особи придбав гладкоствольну мисливську рушницю марки «Їж» 16 калібру та 6 патронів до неї 16 калібру. Придбавши зброю та патрони в автомобілі перевіз у кімнату № 413 готелю «Світязь», що у м. Луцьк, де тимчасово проживав. У кімнаті я допоміг ОСОБА_6 пилкою для різання  металу відрізати від рушниці частину ствола та прикладу. Отримали обріз, який 03 квітня 2007 року на рейсовому автобусі сполученням «Ужгород - Луцьк» у поліетиленовому пакеті я разом із ОСОБА_6 перевезли до м. Ужгорода, де, почергово, носили, передаючи один одному та зберігали при собі. Окрім цього, ми перевезли боєприпаси, які також, почергово, передаючи один одному, носили та зберігали при собі. Наступного дня при затриманні нас по підозрі в скоєнні злочинів співробітниками міліції в кімнаті готелю «Спорт» в м. Ужгороді, куди ми тимчасово поселились, був виявлений та вилучений у нас обріз.

 

04 квітня 2007 року приблизно о 10-й годині я разом із ОСОБА_6 зайшов до приміщення торгового павільйону «Міні АБЦ», що розташований по вул. 8 - го Березня в м. Ужгороді, щоб забрати борг, який ОСОБА_6 була винна тьотя ОСОБА_13. При собі мали поліетиленовий пакет, в якому знаходився обріз. Оскільки боржника не було, а продавець відмовилась  подзвонити тьоті ОСОБА_13, ми вийшли на вулицю. Знаходячись на вулиці, домовились повторно зайти до приміщення, застосувати обріз  і взяти продукти харчування. Удвох зайшли до приміщення. Зайшовши до приміщення, я одразу ж направив обріз у сторону грудей потерпілої ОСОБА_9, з метою її налякати та примусити віддати нам продукти харчування. Перелякавшись, потерпіла почала складати в поліетиленовий пакет пред'явлені мені в обвинувачення продукти харчування, в тому числі, пляшку горілки „Неміров” 0,5 л., по одній пляшці пива  «Рогань», „Стелла” та „Бекс”, дві пачки сухариків „Флінт”, дві пачки горішків, дві упаковки крабових паличок, дві пачки сигарет „Мальборо Лайт”, двох літрову пляшку фруктової води «Фруттайм», дві пачки печива та одноразові стаканчики. Знаходячись у приміщенні ОСОБА_6 наказав ОСОБА_9 записати в зошиті перелік продуктів, які ми забрали й особисто розписався, а також записав, що повернемось через тиждень. Після отримання продуктів харчування я разом із ОСОБА_6 направився в район «Білого озера», що знаходиться в м. Ужгороді в мікрорайоні «Східний», де ми разом із незнайомим нам рибалкою вживали спиртні напої. При собі мали патрони та обріз, який я мав намір випробувати,  здійснивши з нього постріли. Перед випробуванням, ОСОБА_6 зарядив його двома патронами. При випробуванні обріза,  спочатку він не вистрілив, однак при повторному нажиманні мною на курок із нього був здійснений постріл. Приблизно о 20 - й годині, розпивши спиртне, ми двох із ОСОБА_6 направились до дачних будинків, з метою заволодіти будь-яким транспортним засобом. Я йшов спереді, тримаючи в руках поліетиленовий пакет, в якому знаходився заряджений обріз, а ОСОБА_6 ззаді. На одній із земельних ділянок побачили раніше незнайомого нам чоловіка - потерпілого ОСОБА_11, металеву будку та автомобіль марки ВАЗ-21013. Домовились про те, що у випадку відмови потерпілого передати нам ключі від автомобіля я вистрелю в потерпілого з обріза. Під час домовленості ОСОБА_6 передав мені пакет, в якому знаходився обріз. Підійшовши до потерпілого я попросив від нього ключі від автомобіля. Останній відмовився виконати наше прохання. Після цього, ОСОБА_6 наказав мені :«Стріляй !». Діючи за попередньою домовленістю, я зробив декілька кроків вперед і крикнув потерпілому:«Стояти!». Одразу ж витягнув із пакета обріз і як тільки потерпілий обернув голову й трохи розвернув тулуб до мене,  нажав на курок, однак пострілу не прослідувало. Я повторно механічно нажав на курок і відбувся постріл, після якого потерпілий упав на землю. Я разом із ОСОБА_6 направились до будки, де я переодягнувся в штани та куртку, які там знаходились, з метою, щоб не забруднитись кров'ю, переносячи вбитого до будки. ОСОБА_6 оглянувши одяг, який знаходився в будці, знайшов у куртці вбитого гроші в сумі приблизно 400 гривень і  ключі від автомобіля.  За  моєю пропозицією ми занесли потерпілого до  будки. Після цього ОСОБА_6 направився до автомашини, з наміром її завезти, однак це йому не вдалось. Я у цей момент знаходився у будці й знімав із себе одяг, який перед цим одягнув. Витягнувши з обріза гільзу поклав її до кишені куртки, яку залишив у будці. Покидаючи місце події, витерли місця до яких торкались руками, з метою приховування слідів. Оскільки автомобіль не заводився, ми пішки направились до м. Ужгорода. Вчиняючи цей злочин ми керувались корисливим мотивом. Через деякий  час у приміщенні готелю «Спорт» в м. Ужгороді по підозрі у скоєнні злочинів нас затримали працівники міліції, які вилучили від нас обріз. При проведенні відтворення обстановки та обставин  події - розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_11 та  його вбивства, у вказаних нами місцях були виявлені рештки продуктів харчування, які ми забрали з приміщення торгового кіоску та гільза.

 

Окрім цього, підсудний ОСОБА_7 показав наступне. Я не домовлявся  з ОСОБА_6 перед вчиненням нападу на потерпілого ОСОБА_8 про його скоєння, а також про те, що позбавлятимемо ОСОБА_8 життя. Позбавляючи потерпілого життя, я діяв самостійно, спонтанно. При вчиненні дій щодо потерпілого ОСОБА_11 разом із ОСОБА_6 ми не мали наміру його вбивати, а хотіли тільки заволодіти належним йому транспортним засобом, однак оскільки двигун автомобіля не запускався, не змогли ним заволодіти з причин незалежних від нашої вОСОБА_13. Я повністю визнаю заявлені потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_11 цивільні позови й не визнаю заявлений потерпілою ОСОБА_4 цивільний позов. У вчиненому розкаююсь. Під час досудового слідства слідчі прокуратури ОСОБА_14 та ОСОБА_15, а також співробітники міліції застосовували до мене недозволені методи слідства, а саме фізичне насильство та заходи психологічного впливу,  в зв'язку з чим обмовив себе та підсудного ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за обставин, викладених у постанові про пред'явлення мені обвинувачення, в тому числі у вчиненні  розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8, вчиненому за попередньою змовою, його вбивстві. Я не можу назвати прізвища, займані посади та інші дані співробітників міліції, які застосовували до мене  незаконні методи. Я не звертався з письмовими заявами до компетентних правоохоронних органів з приводу застосування  до мене незаконних методів слідства, оскільки вважав це недоцільним, а також тому, що не мав на тілі видимих тілесних ушкоджень.

 

В подальшому під час розгляду справи апеляційним судом, а також після зміни прокурором обвинувачення підсудний ОСОБА_7 відмовився від вищенаведених показань, вину в скоєнні саме ним розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 та його умисного позбавлення життя заперечив і дав наступні показання. Діяння, які полягають у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 та його умисного позбавлення життя ОСОБА_6 вчинив самостійно, один. Я участі у вчиненні цих злочинів не приймав. Попередньої домовленості на скоєння цих злочинів між мною та підсудним ОСОБА_6 не було. Знаходячись в автомобілі саме ОСОБА_6 знайшов у бардачку автомобіля належні нам мобільні телефони і гроші. Розсердившись на ОСОБА_8 ОСОБА_6 повідомив мені про те, що вб'є ОСОБА_8, а автомобіль продамо.  Боячись ОСОБА_6 не чинив йому перешкод при скоєнні злочинів. Після вбивства потерпілого ОСОБА_6 сів за кермо автомобіля і ми разом поїхали, щоб відшукати місце, де можна було б сховати вбитого. В пОСОБА_13 поблизу с. Бакорин Рівненської області ОСОБА_6 взяв труп і відніс до копиці сіна, де заховав і де з пальця  руки потерпілого зняв золоту каблучку. Я повністю підтримую раніше дані мною інші показання в частині вчинюваних щодо потерпілого ОСОБА_8, його майна і транспортного засобу мною і ОСОБА_6 дій. Я також не визнаю вину в умисному позбавленні життя потерпілого ОСОБА_11. Знаходячись на земельній ділянці потерпілого ОСОБА_11 саме ОСОБА_6, з метою заволодіння транспортним засобом почав вимагати від потерпілого ключі від автомобіля. Після відмови передати ключі ОСОБА_6 вистрелив у потерпілого. Знаходячись у будці саме ОСОБА_6, діючи з наміром позбавити життя потерпілого додушив його. Я повністю підтримую раніше дані мною в судовому засідання показання в частині вчинених щодо потерпілого ОСОБА_11, його майна і транспортного засобу мною і ОСОБА_6 інших дій.

 

    Показання дані мною під час розгляду справи апеляційним судом, в яких я визнавав свою причетність до скоєння розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8, його умисного вбивства та умисного вбивства потерпілого ОСОБА_11 є наслідком погроз на мою адресу зі сторони підсудного ОСОБА_6, який, перебуваючи в СІЗО, передавав мені записки, в яких містились погрози.

 

Підсудні  ОСОБА_6  та ОСОБА_7,  окрім цього,  показали, що під час досудового слідства допитувались слідчими як прокуратури, так і міліції в присутності адвокатів, що вимоги ст. 63 Конституції України їм роз'яснювались, в тому числі право давати показання або  відмовитись від дачі показань щодо себе або своїх родичів.

 

Апеляційний суд, давши оцінку всім зібраним у справі доказам у їх сукупності, вважає, що показання підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про непричетність кожного до вчинення  розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11, скоєних за попередньою змовою групою осіб, під час яких потерпілих було умисно, з корисливих мотивів позбавлено життя, уваги не заслуговують і відхиляє їх, оскільки вони є непослідовними, містять у собі істотні суперечності, а це викликає сумніви в їх достовірності й направлені на ухилення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від відповідальності за вчинені ними за попередньою змовою групою осіб розбійні напади та умисні вбивства, скоєні з корисливих мотивів  та оскільки вони спростовуються сукупністю інших перевірених у судовому засіданні доказів. Колегія суддів надає перевагу показанням підсудних, які вони давали під час досудового слідства, визнаючи вину в скоєнні злочинів за попередньою змовою групою осіб. Змінюючи показання підсудні ОСОБА_6 та, неодноразово, ОСОБА_7, в тому числі під час розгляду справи апеляційним судом,  переконливих пояснень із цього приводу навести не змогли.

 

Окрім повного визнання вини підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у незаконному  придбанні, виготовленні, носінні, передачі та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів, часткового визнання вини ОСОБА_6 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном - майном потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11, поєднаному з заподіянням їм тяжких тілесних ушкоджень, які привели до їх смерті, - у нападі на потерпілу ОСОБА_9, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, - в незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному із заподіянням значної матеріальної шкоди потерпілому та у закінченому замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, їх вина в інкримінованих їм злочинах доведена сукупністю зібраних під час досудового слідства й досліджених у судовому засіданні  доказів, в тому числі, за епізодами :

 

( Епізод розбійного нападу  на потерпілого ОСОБА_8, умисного позбавлення його життя та заволодіння його транспортним засобом  )

 

Потерпілий ОСОБА_3 показав, мій син покійний ОСОБА_8 навчався стаціонарно на другому курсі в Закарпатському коледжі управління та бізнесу «Ерудит» у м. Ужгороді, де і проживав. В останній період часу до вбивства співмешкав з ОСОБА_19, з якою мав намір одружитись. У вільний від навчання час займався таксуванням, так як самостійно платив за навчання. Про зникнення сина я довідався  30 березня 2007 року від свідка ОСОБА_16, яка повідомила мені про те, що син поїхав у м. Луцьк і не повернувся й про те, що з ним не має зв'язку. Наступного дня я разом із свідком ОСОБА_17 виїхав у смт. Млинів, Рівненської області, звідки поступило повідомлення про виявлення трупа невстановленого молодого чоловіка, по опису схожого на сина. В присутності працівників міліції  мною було впізнано тіло покійного, яким виявився мій син  ОСОБА_8. В смт. Млинів, судово-медичний експерт видав мені довідку, з якої вбачалось, що причиною смерті сина була механічна асфіксія, внаслідок закриття дихальних шляхів блювотними масами. В зв'язку з вбивством сина мені заподіяна матеріальна та моральна шкода, яка полягає в  матеріальних збитках понесених у зв'язку з похоронами, душевними і фізичними  стражданнями в зв'язку з втратою рідної дитини, які привели до погіршення  стану мого здоров'я.

 

Потерпілі ОСОБА_16 та ОСОБА_4 в частині співмешкання, навчання та отримання повідомлення про виявлення тіла покійного ОСОБА_8 дали показання аналогічні до показань потерпілого ОСОБА_3. Окрім цього, потерпілі ОСОБА_16 та ОСОБА_4 показали про те, що ОСОБА_3 їздив на автомобілі марки «ВАЗ 21140», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який за кошти отримані в кредит придбала потерпіла ОСОБА_4. Потерпіла ОСОБА_16 також показала про те, що 23 березня 2007 року ОСОБА_8 в автомобілі відвіз своїх знайомих до м. Луцьк. Від'їжджаючи обіцяв повернутись через два або три дні. Був одягнений у сині джинси, зелену футболку з надписом, кофту чорного кольору з замком, джинсову з вельветом  куртку, чорні туфлі. При собі мав золоту каблучку, яку придбав за 500 гривень, її фотографії, документи на автомобіль, український та закордонний паспорти, документи про навчання та мобільний телефон марки «Соні Еріксон».  До 17 -ї години 28 березня 2007 року  вона постійно з ним спілкувалась по телефону, однак з вказаного часу номер його мобільного телефону не відповідав. У зв'язку з цим вона повідомила ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_8 пропав й у зв'язку з його зникненням нею була подана заява до Ужгородського міськвідділу міліції про його розшук. Потерпіла  ОСОБА_4 також показала, що у зв'язку з вбивством ОСОБА_8, викраденням належного їй автомобіля їй заподіяна матеріальна та моральна шкода, яка полягає в матеріальних збитках понесених у зв'язку з заволодінням її транспортним засобом, душевними і фізичними стражданнями в зв'язку з втратою племінника, які привели до погіршення  стану її здоров'я.

 

    Свідки ОСОБА_18 дала показання аналогічні до показань  потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_16 - аналогічні до показань потерпілої ОСОБА_19, а свідок ОСОБА_17 - аналогічні до показань потерпілої ОСОБА_4. Окрім цього, свідок ОСОБА_17 показав, що від ОСОБА_8 довідався про те, що ОСОБА_6, якого він мав намір везти в м. Луцьк обіцяв йому добре заплатити. Від'їжджаючи ОСОБА_8 також мав при собі 100 доларів США.

 

З перевірених у судовому засіданні  показань свідка ОСОБА_20 вбачається, що 29  березня 2007 року свідком у пОСОБА_13 в копиці сіна поблизу села Бакорин був виявлений труп ОСОБА_8. Про знахідку по телефону повідомив  голову сільської ради. Через деякий час на місце події приїхали співробітники міліції.

( т. 2, а. с. 190- 191 )

 

З перевірених у судовому засіданні показань свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22,  ОСОБА_23, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 вбачається, що 29 березня 2007 року, після отримання повідомлення про виявлення трупа ОСОБА_8, свідки в складі слідчо - оперативної групи приймали участь в огляді місця події поблизу с. Бакорин Рівненської області. За результатами огляду місця події свідок ОСОБА_21 склав протокол.    

( т. 2,  а. с. 182 - 183, 192 - 194, 195 - 196, 197 - 198, 199 -  200 )

   

Свідок ОСОБА_26 - міжрайонний судово-медичний експерт Млинівського міжрайонного відділення СМЕ, показав, 28 березня 2007 року приблизно о 21- й годині співробітниками міліції для судово-медичного дослідження до моргу Млинівської райлікарні, був доставлений труп ОСОБА_8. Співробітники міліції повідомили мені про те, що труп виявлено поблизу с. Бакорин і є підозра про насильницьку смерть потерпілого. Під час розтину мною було виявлено набряк головного мозку, що свідчило про порушення кровообігу або механічну асфіксію. Під час огляду під'язикової кістки та гортані, я оглядав її, тримаючи в руках. Від невеликого зусилля відбувся надлом під'язикової кістки, однак я не може з впевненістю стверджувати, що під'язикова кістка була ціла, можливо вона була тільки надломана, а я під час огляду її доламав. Зараз мені  зрозуміло, що саме я її зламав. Мною також були відібрані зразки органів та крові для гістологічного, біологічного, імунологічного та токсикологічного досліджень. Через декілька днів працівники міліції мені повідомили, що приїдуть родичі покійного й заберуть труп. Мною була виписана довідка, в якій було вказано про те, що  причиною смерті ОСОБА_8 є «механічна асфіксія. Закриття дихальних шляхів блювотними масами». Під час складання акту судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_8 № 38 я не вказав в акті, що при судово-медичному дослідженні під'язикова кістка потерпілого була зламана тому, що забув про те, що саме я її зламав або надламав. На підставі дослідження трупу та висновків лабораторних досліджень, мною було складено акт судово-медичного дослідження трупу № 38 від 04 травня 2007 року. Під час судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_8 мною не було встановлено, що у потерпілого є неповний перелом правого великого ріжка під'язикової кістки, непрямий перелом не редукованої жаберної дуги справа, звих лівого великого ріжка під'язикової кістки з розривом зв'язок по передній поверхні її, перелом дуги перснеподібного хряща, з крововиливом у м'які тканини  і не було відображено в акті дослідження, тому, що такі ушкодження виявляються тільки під час під час медико-криміналістичного дослідження.

 

Свідки ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 - інспектори дорожньо-патрульної служби УДАЇ УМВС України в Волинській області показали, що 30 березня 2007 року приблизно о 20-й годині  виїхали на місце шляхово-транспортної пригоди, яка мала місце поблизу смт. Голоби Волинської області. Приїхавши на місце події біля автомобіля марки  «ВАЗ-21140», який знаходився у кюветі побачили водія та пасажира, якими були ОСОБА_6 та ОСОБА_7. ОСОБА_6 пред'явив їм посвідчення водія на прізвище ОСОБА_8, технічний паспорт на автомобіль, доручення на право керування ним і тимчасовий реєстраційний талон. На місці події склали протоколи  про адміністративне правопорушення, огляду транспортного засобу та відібрали пояснення від водія, які через деякий час були направлені до Мукачівського міськрайонного суду, за місцем проживання водія, зазначеного в посвідченні. Посвідчення водія ОСОБА_27 здав командиру взводу №3 ОСОБА_30. Окрім цього, свідки ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 показали, що в зв'язку з тим, що було темно й фотографія особи на посвідченні водія ОСОБА_8 була схожа на ОСОБА_6, не змогли виявити, що водієм транспортного засобу був не ОСОБА_8, а ОСОБА_6.  

 

З протоколу пред'явлення фотознімків осіб для впізнання вбачається, що свідок ОСОБА_28 впізнав ОСОБА_6, як водія автомобіля марки «ВАЗ-21140», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, за участю якого мала місце дорожньо-транспортна пригода поблизу смт. Голоби та який пред'явив посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8.

( т. 3,  а. с. 19-22 )

 

З перевірених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_31 вбачається, що в кінці березня 2007 року в м. Луцьк зустрів свого знайомого ОСОБА_6 разом із його товаришем по імені ОСОБА_7 та водієм ОСОБА_32, які були в автомобілі марки «ВАЗ-21140» зеленого кольору. Від  ОСОБА_6 довідався про те, що автомашина належить йому, що він займається в м. Ужгороді комерційною діяльністю. Знаходячись у м. Луцьк ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_32 неодноразово проводили вечори в різних розважальних закладах. Вранці 29 березня 2007 року під час зустрічі свідок довідався від ОСОБА_6 про несправність автомашини, а також про те, що водія ОСОБА_32 він відправив додому.

( т. 3, а. с. 14-18 )

З перевірених у судовому засіданні  показань свідка ОСОБА_33 вбачається, що в кінці березня 2007 року на прохання ОСОБА_6 свідок відбуксировував при допомозі належного йому транспортного засобу із с. Бакорин у м. Луцьк автомобіль марки ВАЗ-2114 зеленого кольору.

( т. 2, а. с. 182- 183 )

 

З протоколу пред'явлення фотознімків осіб для впізнання вбачається, що свідок ОСОБА_33 впізнав ОСОБА_6, як особу, на прохання якої відбуксировував із с. Бакорин у м. Луцьк  автомобіль.

  ( т. 2, а. с. 186 - 189 )

 

З перевірених у судовому засіданні  показань свідка ОСОБА_34 вбачається, що 30.03.2007 року свідок разом із приватним підприємцем ОСОБА_35 на евакуаторі останнього доставляли в м. Луцьк автомобіль марки «ВАЗ-21140» зеленого кольору після ДТП, що мала місце  поблизу с. Голоби. Даний автомобіль за 500 доларів США придбав гр. ОСОБА_36. Того ж дня ОСОБА_7 та ОСОБА_6 забрали з автомашини належні їм речі. На пред'явлених йому для впізнання фотографіях свідок їх впізнав. Через деякий час свідок довідався від співробітників міліції про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вчинили вбивство власника автомобіля, який вони привезли після дорожньо-транспортної пригоди.

( т. 3, а. с. 33-40, 157 )

 

З перевірених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_37 вбачається, що приблизно в кінці березня на початку квітня 2007 року на належний свідку номер мобільного телефона НОМЕР_5 неодноразово дзвонив ОСОБА_6. Під час розмов свідок довідався від ОСОБА_6 про те, що останнього затримали співробітники міліції, а також про те, що керована ним автомашина зламалась.

                          ( т. 3,  а. с. 23 - 26, 156 )

 

З перевірених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_36 вбачається, що 31 березня 2007 року свідок придбав у ОСОБА_6 за 500 доларів США автомобіль марки «ВАЗ-21140» зеленого кольору, який мав намір використати на запасні частини. Автомобіль був пошкоджений  після дорожньо-транспортної пригоди й не підлягав ремонту. ОСОБА_6 також передав свідку  тимчасовий реєстраційний талон виданий на прізвище ОСОБА_8 й обіцяв через деякий час привезти реєстраційні документи на автомашину, пояснюючи їх відсутність тим, що їх вилучили співробітники міліції й такі знаходяться в ДАЇ м. Ковель.

                          ( т. 2,  а. с. 203 - 207 ).

 

З перевірених у судовому засіданні показань свідків ОСОБА_38 та ОСОБА_39 - адміністраторів готелю «Надія» в м. Луцьк, вбачається, що ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 у період з 25 березня по квітень 2007 року проживали у готелі, де вони працюють. Оскільки ОСОБА_6 не мав коштів заплатити за проживання, тому в заставу залишив паспорт гр. ОСОБА_8.

 ( т. 2,  а. с. 156-158, 166- 168 ).

 

Окрім цього, вина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 з метою заволодіння його майном та транспортним засобом, його умисного позбавлення життя підтверджується такими доказами.

 

Так, будучи допитаним 29 серпня 2007 року в якості обвинуваченого ОСОБА_7, у присутності захисника ОСОБА_40, дав такі показання. В ніч з 28 на 29 березня 2007 року ОСОБА_7 разом із ОСОБА_6 на автомобілі під керуванням ОСОБА_8 поїхали в одне із сіл Волинської області. По дорозі їх зупинили працівники ДАІ. Після того, як ОСОБА_8 вийшов з автомашини, знаходячись в автомобілі ОСОБА_6 сказав ОСОБА_7 про те, що їх розшукує міліція й їм не потрібен свідок, а тому ОСОБА_8 необхідно в перший підходящий момент убрати, тобто вбити, на що він погодився. Після повернення ОСОБА_8 в автомобіль поїхали по дорозі в напрямку, який вказував ОСОБА_6. На одному з поворотів зупинились і вирішили зачекати одного чоловіка, з яким ОСОБА_6 домовився про зустріч. У цьому місці, знаходячись в автомобілі на задньому сидінні ОСОБА_7, отримавши умовний сигнал від ОСОБА_6, який сказав : «Треба зробити справу», обхопив ОСОБА_8 ззаду за шию правою рукою і почав душити. При цьому ОСОБА_8 чинив опір. У цей момент ОСОБА_6 переліз із переднього пасажирського сидіння на заднє і, взявши металеву палицю, яка лежала між сидіннями в автомобілі, приставив її до шиї потерпілому й почав душити. Приблизно через хвилину ОСОБА_6 задушив потерпілого. Останній перестав подавати ознаки життя. Після цього ОСОБА_6 витяг тіло ОСОБА_8 на заднє сидіння, сів за кермо й вони поїхали, щоб відшукати місце, де можна було б заховати вбитого. Заїхавши в поле перенесли тіло ОСОБА_8 з салону в багажник. У цей час автомобіль зламався. Направились у село, щоб знайти людину, яка допомогла б їм відтягнути автомобіль до майстерні, щоб її відремонтувати. Оскільки нікого не знайшли повернулись до автомашини. Відкривши багажник витягли  тіло ОСОБА_8 й ОСОБА_6 відніс його до купи соломи, яка була на пОСОБА_13, де заховав. При цьому, ОСОБА_6 зняв з пальця трупа ОСОБА_8 золоту печатку, а ОСОБА_7 виявивши біля автомобіля туфлю ОСОБА_8 також відніс її до копиці, де кинув біля вбитого. Окрім цього, з показань ОСОБА_7 вбачається, що золоту каблучку ОСОБА_6 продав на ринку в м. Луцьк за 100 гривень.

( т. 3, а. с. 211 - 214 ).

 

Будучи допитаним 31 серпня 2007 року в якості обвинуваченого за ознаками злочинів передбачених ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 ;  ст. 187 ч. 4 ; ст. 289 ч. 3 КК України, за обставинами розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8, вчиненого за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_6, ОСОБА_7 у присутності захисника ОСОБА_40, повністю визнав вину в їх скоєнні за обставин, викладених у постанові про пред'явлення йому обвинувачення.

  ( т. 6, а. с. 46 - 51 ).

 

Будучи повторно допитаним 21 вересня 2007 року в якості обвинуваченого за ознаками злочинів передбачених ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 ;  ст. 187 ч. 4 ; ст. 289 ч. 3 ; ст. 263 ч. 1 ; ст. 187 ч. 3 ; ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12, 13 ;  ст. 187 ч. 4 ;  ч. 2  ст. 15 - ч. 3  ст. 289 КК України, ОСОБА_7 у присутності захисника ОСОБА_40, повністю визнав вину в їх скоєнні за обставин, викладених у постанові про пред'явлення йому обвинувачення, зазначивши, що такі відповідають дійсності й що щиро кається у вчиненому.

  ( т. 5, а. с. 64 - 75 ).

 

    Дані, що містяться в явках з повинною ОСОБА_7, в тому числі власноручно ним написаних, та протоколі допиту в якості підозрюваного від 05 квітня 2007 року, проведеного за участі захисника ОСОБА_40 не спростовують  показання  ОСОБА_7 про час, місце та обставини, за яких потерпілий ОСОБА_8 умисно, з корисливих мотивів був позбавлений життя.  

( т. 1, а. с. 41 - 44;  т. 2, а. с. 56  ;  т. 5, а. с. 229 - 230 ).

 

З матеріалів кримінальної справи також вбачається, що ОСОБА_7 під час досудового слідства показання, в яких повністю визнавав себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому за цим епізодом злочинів, а ОСОБА_6 - за змістом показань, частково, давали після роз'яснення кожному вимог ст. 63 Конституції України, в тому числі права відмовитись давати показання щодо себе або членів своєї сім'ї, в присутності захисника. Ці показання про  обставини  вчинених ними злочинів  співпадають  з іншими  об'єктивними  доказами, тому  апеляційний  суд  вважає  їх  достовірними та  приймає  до  уваги.

 

З  постанови про проведення виїмки, протоколів виїмки та огляду вбачається, що в УДАЇ УМВС України у Волинській області вилучені посвідчення водія ОСОБА_8 НОМЕР_6,  видане 23.04.2005 року та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомомобіля марки «ВАЗ-21140», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 НОМЕР_7, видане 20.06.2006 року на ім'я ОСОБА_4, які долучені до справи в якості речових доказів.

  ( т. 3,  а. с. 41-47 )

 

    З протоколу ексгумації вбачається, що ексгумований  труп ОСОБА_8 направлений на судово-медичну експертизу, після проведення якої повторно заборонений.                                 ( т. 3, а. с. 59- 61)

 

Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_8 наступила  внаслідок механічної асфіксії, в результаті здавлення органокомплексу шиї тупим твердим  предметом, можливо металевою трубкою. Даний висновок про причину смерті підтверджується наявністю ушкоджень на м'яких покривах шиї, наявністю неповного перелому правого великого ріжка під'язикової кістки, непрямого перелому не редукованої жаберної дуги ( аномалія розвитку ) справа,  звиху лівого великого ріжка під'язикової кістки з розривом зв'язок по передній поверхні її, переломом дуги перснеподібного хряща, з крововиливом у  м'які тканини,  наявністю загальноасфіктичних ознак, а також даними додаткових судово-гістологічних та медико-криміналістичних методів дослідження.  Смерть ОСОБА_8 настала за 16- 24 години до первинного дослідження трупа його, 29 березня 2007 року. На трупі виявлені такі тілесні ушкодження : крововиливи на каймі обох губ справа, ділянка осаднення на шкірних покривах підборіддя справа, що частково переходить на ділянку бороди і бокову поверхню шиї до рівня кута нижньої щелепи ; дрібнокрапкові крововиливи на лівій частині бороди та щоці, садна на шкірних покривах правої гомілки у середній та верхній третині її ; неповний перелом правого великого ріжка під'язикової кістки з крововиливом у підлеглі м'які тканини ; непрямий перелом не редукованої жаберної дуги ( аномалія розвитку ) справа ;  звих лівого великого ріжка під'язикової кістки з розривом зв'язок по передній поверхні її ; перелом дуги перснеподібного хряща, з крововиливами у підлеглі  м'які тканини. Виникли вищевказані тілесні ушкодження, окрім саден на правій гомілці, що виникли в результаті удару ногою об виступаючі частини салону автомобіля, внаслідок дії тупого твердого з обмеженою поверхнею дії предмету по типу здавлення органокомплексу шиї й знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на каймі обох губ справа, ділянка осаднення на шкірних покривах підборіддя справа, що частково переходить на ділянку бороди і бокову поверхню шиї до рівня кута нижньої щелепи, дрібнокрапкові крововиливи на лівій частині бороди та щоці, відносяться до легких тілесних ушкоджень, а всі вище описані переломи та звихи ріжка  під'язикової кістки та дуги перснеподібного хряща, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень  і знаходяться в прямому причинному зв'язку  з настанням смерті ОСОБА_8. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні ( скоріше за все сидів), спиною обернутий до скоївшої на нього напад людини. Тілесні ушкодження були заподіяні одномоментно, смерть наступила миттєво. ОСОБА_8 після заподіяння тілесних ушкоджень не міг скоювати цілеспрямованих дій, а також не міг сам собі спричинити тілесні ушкодження.  

      ( т. 3, а. с. 65- 78, 84- 86 )

 

З протоколу огляду місця події та приєднаних до нього фотографій, вбачається, що 29 березня 2007 року в пОСОБА_13 у копиці сіна поблизу с. Бакорин Млинівського району Рівненської області виявлено труп ОСОБА_8, без взуття на правій нозі. Біля трупа також виявлено туфель на праву ногу, акційний вкладиш від цигарок «Мальборо», запальничку, недопалки, сім карту, зім'яту пачку від цигарок «Мальборо» та липку стрічку зі слідом пальця, який  виявлено на  зім'ятій  пачці  з - під цигарок.

                      ( т. 2, а. с. 2- 16 ).

 

З протоколу огляду приміщення з додатками до нього вбачається, що 04 квітня 2007 року в приміщенні кімнати № 11 готелю «Спорт» у м. Ужгороді по вул. Гленци, 4, яку займали ОСОБА_7 та ОСОБА_6, виявлено та вилучено обріз мисливської гладкоствольної рушниці 16-го клабру, 4 набої 16 калібру до неї, особисті речі ОСОБА_6, та ОСОБА_7,  диплом кваліфікаційного робітника НОМЕР_8 від 04.02.2005 року та свідоцтво про базову середню освіту НОМЕР_9, видані на ім'я ОСОБА_8 Степановича.

( т. 4,  а. с. 10-17 )

 

Речовим доказом - зім'ятою пачкою від цигарок «Мальборо» та висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 951 від 31.08.2007 року підтверджено, що слід пальця руки на виявленій та вилученій 29.03.2007 року в ході огляду місця події - виявлення трупа гр. ОСОБА_8 біля с. Бакорин Млинівського району Рівненської області, пачці з - під цигарок  залишено середнім пальцем лівої руки  ОСОБА_6.

( т. 2,   а. с. 2 -16, 91 ;  т. 3, а. с. 91, 112, 117-125 )

 

    Копіями кредитного договору, платіжного календаря, договору застави, витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна підтверджено, що потерпіла ОСОБА_4 придбала автомобіль марки «ВАЗ-21140», 2006 року випуску за 8 105 доларів США, що відповідали  40 500 гривням, що саме на цю суму потерпілій заподіяна матеріальна шкода, яка підлягає до відшкодування.

  ( т. 3, а. с. 165- 196 ).

 

З протокОСОБА_13в огляду від 06 та 30 квітня 2007 року вбачається, що на території  комунально-експлуатаційної частини в м. Луцьк по вул. Ківерцівська, 1-«а», виявлено  автомобіль марки «ВАЗ-21140» зеленого кольору, без реєстраційного номерного знака, без колес, переднього лобового та заднього скла, дзеркал бокового виду, сидінь. Кузов автомобіля пошкоджений. Виявлений автомобіль вилучено і передано на зберігання і такий знаходиться на території штрафмайданчика Млинівського РВ.

( т. 2, а. с. 41- 42, 125, 126 ).

 

Речовим доказом - автомобілем марки «ВАЗ-21140» реєстраційний номерний знак  НОМЕР_1, 2006 року виготовлення та висновком судової автотоварознавчої експертизи № 27 від 28.07.2007 року підтверджено, що середня ринкова вартість даного автомобіля складає 39900 гривень, що вартість відновлювальних робіт перевищує його середню вартість. Вирішити питання щодо вартості працездатних складових частин не виявляється можливим.

( т. 2,  а. с. 124 ; т. 3, а. с. 129, 132 - 149, 152 )

 

З протоколу огляду речових доказів із додатками до нього та постанови про приєднання до справи речових доказів - диплома кваліфікаційного робітника НОМЕР_8 від 04.02.2005 року, свідоцтва про базову середню освіту НОМЕР_9, паспорта  НОМЕР_4, вилученого в адміністратора готелю «Надія» у м. Луцьк, який останній дав ОСОБА_6, талона тимчасової реєстрації автомобіля, вилученого у приватного підприємця ОСОБА_36, який останньому дав ОСОБА_6 при продажі автомобіля, - виданих на ім'я ОСОБА_8, пачкою з - під цигарок «Мальборо», автомобілем марки «ВАЗ-21140», реєстраційний номерний знак  НОМЕР_1,  вбачається, що вказані документи та предмети у встановленому законом порядку оглянуті та приєднані до справи.

  (т. 3, а. с. 48 - 55, т. 2, а. с. 169 - 172, 124, 125- 127 ).

 

Роздруківкою вхідних та вихідних телефонних дзвінків абонента НОМЕР_10 (ОСОБА_8) за період з 28 по 29 березня 2007 року, підтверджуються об'єктивність показань свідка ОСОБА_37 про розмови, які мали місце між останнім та ОСОБА_6, а також те, що саме між 1-ю  та 2-ю годинами 29 березня 2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було скоєно розбійний напад на ОСОБА_8, під час якого його умисно було позбавлено життя.      

( т. 3,  а. с. 165-166 )

 

( Епізод розбійного нападу  на потерпілу ОСОБА_9 та  незаконного придбання, виготовлення, носіння, передачі й зберігання підсудними   

ОСОБА_6  та ОСОБА_7  вогнепальної зброї і бойових припасів )

 

Потерпіла ОСОБА_9 показала, 04 квітня 2007 року приблизно о 09-й годині 30 хвилин до приміщення торгового павільйону «Міні АБЦ», що розташований по вул. 8 - го Березня в м. Ужгороді, де я працювала продавцем, зайшли підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7. У цей час у приміщенні не було нікого з відвідувачів. Зайшовши до приміщення ОСОБА_6 одразу ж запитав : „Де тьотя ОСОБА_13 ?”. Отримавши відповідь про те, що останньої не має й вона буде  через тиждень, пошептавшись, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли з приміщення. Знаходячись біля приміщення на вулиці вони про щось між собою переговорили й через декілька хвилин повернулись. Повторно зайшовши до приміщення ОСОБА_6 одразу ж наказав ОСОБА_7 закрити двері, що останній і зробив. Після цього, ОСОБА_6 вийняв із поліетиленового пакета рушницю з двома стволами й запитав мене, показуючи на рушницю : „Знаєш, що це таке ?”. Передавши рушницю ОСОБА_7 наказав : „Тримай її на мушці”. ОСОБА_7 навів на мене рушницю, а ОСОБА_6, грюкнувши рукою по прилавку, наказав : „Давай касу!”. Довідавшись про те, що в касі тільки 10 гривень, ОСОБА_6 зайшов за прилавок, відкрив гаманець, рукою попересовував товар на полицях й, переконавшись у відсутності коштів, ставши у кутку біля касового аппарату, повідомив мені : „Будемо брати товаром”. Підійшовши до холодильника взяв дві великі упаковки крабових палочок, а також  наказав мені складувати в пакет горілку „Неміров” 0,5 л., дві пляшки пива „Стелла” та „Бекс”, печиво в довгій упаковці, вафлі, дві пачки сигарет „Мальборо”, сухарики „Флінт”. При цьому, ОСОБА_6  наказав мені написати в зошиті „ОСОБА_42 от бабушки”, записати товар, який знаходився в пакеті, поставив підпис, а також  власноручно записав „ОСОБА_13, я взяв від вас в долг товар, буду через неділю, готовте гроші” й  поставив свій підпис. Виходячи з приміщення ОСОБА_6 попередив мене про наслідки у випадку звернення з заявою про скоєне до працівників міліції. Приблизно о 14 -й годині я повідомили власника павільйону ОСОБА_10 про скоєне, а останній одразу ж зателефонував працівникам міліції.

 

Потерпілий ОСОБА_10 показав, 04 квітня 2007 року приблизно о 14-й годині мій син ОСОБА_41 повідомив мені про те, що цього ж дня приблизно о 10-й годині  невідомі особи відкрито викрали товар та гроші з належного їх сім'ї торгового павільйону. Приїхавши до магазину від продавця ОСОБА_9 довідався про обставини, за яких ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відкрито, з застосуванням зброї заволоділи належним мені майном. Всього у мене викрадено майна на загальну суму 75 гривень 90 копійок. Окрім цього, ОСОБА_9 повідомила мені про те, що ОСОБА_6 погрожував їй розправою у випадку повідомлення про скоєне співробітникам міліції, а також показала зошит, в якому було записано прізвище ОСОБА_6, підписи та запис про те, що він прийде знову через тиждень.  Після цього я одразу ж звернувся до співробітників міліції з заявою про вчинений злочин.

 

З протоколів пред'явлення осіб для впізнання вбачається, що потерпіла ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як осіб, які 04 квітня 2007 року приблизно о 10 -й годині вчинили на неї розбійний напад з погрозою застосування зброї, під час якого заволоділи продуктами харчування та грошима в сумі 10 гривень, що знаходились у приміщенні торгового павільйону «Міні-АБЦ» в м. Ужгороді й належали потерпілому ОСОБА_10.

( т. 4,  а. с. 71-73,  74-76 ).

 

З протокОСОБА_13в очних ставок проведених між потерпілою ОСОБА_9, з однієї сторони та ОСОБА_6 і ОСОБА_7, з іншої, за участі захисника ОСОБА_40 вбачається, що під час досудового слідства потерпіла підтверджувала свої показання про час, місце та обставини, за яких ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили розбійний напад, в тому числі про те, що націлювали на неї зброю.

( т. 4,  а. с. 77-79, 80-82 )

 

Окрім цього, вина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні розбійного нападу на  потерпілу ОСОБА_9, поєднаного з застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу підтверджується такими доказами.

 

Будучи допитаними під час досудового слідства в якості підозрюваних та обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показували, що 04 квітня 2007 року приблизно о 09-й годині 30 хвилин зайшли до приміщення торгового павільйону «Міні АБЦ», що розташований по вул. 8-го Березня в м. Ужгороді. У приміщенні знаходилась тільки   продавець. Зайшовши до приміщенні ОСОБА_6 запитав у продавця : „Де тьотя ОСОБА_13 ?”. Почувши, що останньої не має й вона буде в інший час вони вийшли з приміщення. Знаходячись біля приміщення домовились напасти на продавця й забрати гроші та продукти харчування. З цією метою повторно повернулись до приміщення. Зайшовши до  приміщення, закривши на застібку двері, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 наставив на продавця обріз мисливської гладкоствольної рушниці, який був заряджений двома патронами. Після цього, ОСОБА_6 перевірив касу й з'ясувавши, що в касі тільки 10 гривень наказав продавцю складувати в пакет продукти харчування. При цьому, ОСОБА_6  наказав продавцю записати в зошиті перелік продуктів, які вони забрали й особисто розписався, а також записав, що повернуться через тиждень. Заволодівши, вказаними у постановах про пред'явлення їм обвинувачення, продуктами харчування, виходячи з приміщення ОСОБА_6 пригрозив продавцю розправою у випадку звернення її з заявою до працівників міліції.

       ( т. 4, а. с. 145- 146, 151-152, 159-161, , 164- 165, 169- 171, 175-177 ).

 

З явки з повинною ОСОБА_7 вбачається, що пояснення викладені в явці з повинною за змістом аналогічні до показань, які ОСОБА_7 та ОСОБА_6 давали  в якості підозрюваних та обвинувачених з приводу часу, місця та обставин, за яких вони разом із ОСОБА_6 вчинили розбійний напад на потерпілу ОСОБА_9 з метою заволодіння чужим майном.

                          ( т. 1,  а. с. 41-44 ).

 

З протокОСОБА_13в відтворення обстановки та обставин події з застосуванням відеозйомки та переглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що  підозрювані ОСОБА_6 і ОСОБА_7, за участі захисників, кожний окремо, самостійно, добровільно, без будь-якого примусу й тиску, підтвердили свої показання про час, місце та обставини, за яких вони вчинили розбійний напад, а також найменування та кількість майна, яким вони заволоділи. Окрім цього, з даних протоколів вбачається, що яких-небудь зауважень щодо їх змісту в підозрюваних ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших учасників слідчої дії не було  

( т. 4,  а. с. 147-150, 153- 156 ).

 

Вищевказані показання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 самостійно, добровільно давали у присутності адвокатів, після повідомлення кожному про те, що він підозрюється та обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ст. 187 ч. 3, 263 ч. 1 КК України й роз'яснення змісту ст. 63 Конституції України, передбачених законом  прав та обов'язків, в тому числі права давати показання щодо себе. Ці показання  про  обставини  вчинених ними злочинів  співпадають  з іншими  об'єктивними  доказами, тому  апеляційний  суд  вважає  їх  достовірними та  приймає  до  уваги.

 

З протоколу огляду місця події від 04 квітня 2007 року з приєднаними до нього фото таблицями вбачається, що в приміщенні торгового павільйону «Міні-АБЦ» виявлено два вирвані зі шкільного зошита аркуші паперу. У верхній частині аркуша паперу № 1 міститься запис «ОСОБА_6 підпис. буду через неділю, взяв від вас в долг. готовте гроші. 4 апреля 2007 г.”. На аркуші паперу № 2 міститься запис «Я, ОСОБА_42, свідчу про те, що ні мені, ні моєму онуку ОСОБА_43 в магазині ОСОБА_44 ніхто не боргує. Тому безпідставні наїзди ОСОБА_6 до вищевказаного магазину. При бажанні ОСОБА_44 подати позов до ОСОБА_6 я ОСОБА_42 буду свідчити проти нього 4.04. 2007 р». ОСОБА_42 підпис».

( т. 4,  а. с. 2-8 )

 

З протоколу огляду та постанови про приєднання до справи речових доказів від 10 квітня 2007 року вбачається, що оглянуті поліетиленовий пакет, в якому знаходився учнівський зошит із записами „ОСОБА_42 ( от бабушки )”. Крабі палочки - 2п. ( бол.),  фігурна дужка + 62.40. деньгами 10.00  7.70 + 1.80 ( підпис)», дві упаковки сухариків «Флінт», пляшка з - під  горілки „Неміров” 0,5 л., печиво, виявлені та вилучені під час огляду приміщення торгового павільйону «Міні-АБЦ» та кімнати № 11 готелю «Спорт», що знаходиться по вул. Гленци, 4  в м. Ужгороді, приєднані до справи в якості речових доказів.                                     (т. 4,  а. с. 39. 40 ).

 

З довідки виданої потерпілим ОСОБА_10 вбачається, що вартість викраденого у нього майна складає 65 гривень 90 коп.         ( т. 4,  а. с. 90 ).

 

Окрім цього, вина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у незаконному виготовленні, носінні, передачі та зберіганні вогнепальної зброї і боєприпасів, а ОСОБА_6 також у незаконному придбанні,  підтверджується такими доказами.

 

З перевірених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_46 вбачається, що  у період 30-31 березня 2007 року в керованому ним автомобілі марки «БМВ-316» реєстраційний номерний знак  НОМЕР_11 на прохання ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які знаходились в автомашині, із с. Горішнє Горохівського району Волинської області, до приміщення готелю «Світязь» у м. Луцьк перевозив мисливську рушницю. Виходячи з автомобіля ОСОБА_6 забрав рушницю і разом із ОСОБА_7 направились до готелю.

 ( т. 2,  а. с. 162-165 ).

 

З перевірених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що у період з 29 - 31 березня 2007 року приблизно о 21 - й годині до нього додому в с. Горішнє Волинської області в автомобілі приїхали ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Під час розмови на прохання ОСОБА_6 продав йому за 200 гривень гладкоствольну рушницю 16 калібру.

( т. 2, а. с. 175 - 177 )

 

З перевірених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_47 вбачається, що 01 квітня 2007 року приблизно о 19 -й годині, знаходячись у кімнаті готелю «Світязь», що у м. Луцьк, де проживав ОСОБА_6 бачила обріз мисливської рушниці, який їй показував останній.

( т. 2,  а. с. 152-155 )

 

Вищевказаним протоколом огляду кімнати № 11 готелю «Спорт» від 04 квітня 2007 року з приєднаними до нього фото таблицями підтверджено незаконне зберігання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обрізу та патронів.

 ( т. 4,  а. с. 10-17 ).

 

З протоколу огляду від 5 квітня 2007 року та постанови про приєднання до справи речових доказів вбачається, що оглянуті обріз мисливської рушниці 16 калібру за № 95413 - 53 та чотири патрони 16 калібру, виявлені та вилучені під час огляду приміщення кімнати № 11 готелю «Спорт» в м. Ужгороді, у встановленому законом порядку приєднані до справи в якості речових доказів.

(т. 4,  а. с. 34, 35 ).

 

З постанови про призначення балістичної експертизи та висновку експерта вбачається, що вилучений у кімнаті готелю «Спорт» обріз є справним, придатний для стрільби і відноситься до бойової вогнепальної зброї. Виготовлений із мисливської гладкоствольної рушниці 16 калібру моделі «Б» заводським способом, саморобним способом укорочено ствол до залишкової довжини 310 мм. 4 патрони придатні для стрільби відносяться до категорії боєприпасів для гладкоствольної мисливської зброї 16 калібру

( т. 4,  а. с. 105 -106, 110 - 117 )

 

З постанови про призначення хімічної експертизи та висновку експерта вбачається, що наявність у каналі правого ствола обрізу незгорівших частинок пороху вказує на те, що з обрізу після його останньої чистки проводився постріл. Встановити в який період часу  виконано постріл не можливо в зв'язку з відсутністю необхідних методик

( т. 4, а. с. 120, 124 - 130 ).

 

( епізод розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_11, його умисного позбавлення життя та наміром  заволодіти його транспортним засобом ).

 

Потерпілий ОСОБА_11 Т.Р. показав, 04 квітня 2007 року приблизно о 21 -й годині, розшукуючи батька покійного ОСОБА_11, я приїхав на належну сім'ї земельну ділянку, що знаходиться в мікрорайоні «Східний» с. Баранинці Ужгородського району, де побачив належний сім'ї автомобіль марки «ВАЗ-21013», реєстраційний номерний знак НОМЕР_12. Підійшовши до металевого вагончика побачив, що двері зачинені й перев'язані ззовні дротом. Я повернувся до автомобіля і побачив ключі в замку запалювання. Здивувався, оскільки батько ОСОБА_11 ніколи не залишав ключі в автомашині. Я сів в автомобіль і намагався його завезти, однак не зміг. Я знову повернувся до вагончика. Відкрив двері. Піднявши плівку, побачив тіло батька з дротом на шиї. Зрозумів, що батько мертвий. Одразу ж зателефонував до міліції. Через деякий час приїхали співробітники міліції, які склали протоколи огляду місця події й почали вживати заходи, спрямовані за встановлення осіб, які вбили батька. Належний сім'ї  автомобіль був обладнаний механічним пристроєм виключення електроживлення «маси», який розміщався в салоні під рульовою колонкою, без включення якого автомобіль завезти не можна було. В зв'язку з вбивством батька мені заподіяна моральна шкода, яка полягає в  перенесених мною душевних і фізичних стражданнях у зв'язку з втратою батька, які привели до погіршення  мого стану здоров'я.

 

Вина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_11, з метою заволодіння його майном та транспортним засобом, його умисного позбавлення життя також підтверджується такими доказами.

 

Будучи допитаним 30 серпня 2007 року в якості обвинуваченого, за участю захисника ОСОБА_40, ОСОБА_7 дав показання, аналогічні до показань, які він дав в якості підозрюваного, повністю визнавши вину в скоєнні інкримінованих йому за цим епізодом злочинів. Окрім цього, ОСОБА_7 показав, що, побачивши потерпілого ОСОБА_11, направляючись до нього, домовились із ОСОБА_6 заволодіти автомобілем. Також домовились про те, що у випадку відмови потерпілого передати їм ключі від автомобіля він вистрілить у нього з обріза. Під час домовленості ОСОБА_6 передав йому пакет, в якому знаходився заряджений ним обріз. Підійшовши до потерпілого попросив від нього ключі від автомобіля. На це останній  відповів «Ви що дурні, ніякі ключі я не дам». Почувши відповідь, ОСОБА_6 наказовим тоном, сказав йому : «Стріляй !». Після цього він зробив декілька кроків вперед і крикнув потерпілому : «Стояти !», витягнув із пакета обріз й одразу як тільки потерпілий обернув голову й трохи розвернув тулуб до нього,  нажав на курок, однак пострілу не прослідувало. Одразу ж він  повторно нажав на курок і відбувся постріл, після якого потерпілий упав на землю. Знайшовши ключі від автомобіля ОСОБА_6 намагався його завезти, однак йому це не вдалось. Покидаючи місце події, витерли місця до яких торкались руками, з метою приховування слідів. Вчиняючи злочини керувались корисливим мотивом.

( т. 5, а. с. 273 - 276 ).

 

Будучи повторно допитаним 21 вересня 2007 року в якості обвинуваченого в присутності адвоката, ОСОБА_7, повністю визнав вину в інкримінованих йому злочинах, підтримав раніше дані ним показання, в яких визнавав свою вину й обставини скоєння злочинів, які  викладені в постанові про притягнення його обвинуваченим, вказував на причетність до скоєного ОСОБА_6, каявся у вчиненому.

( т. 6,  а. с. 74-75 )

 

З протоколу відтворення обстановки та обставин події, проведеного 05 квітня 2007 року за участю підозрюваного ОСОБА_7, в присутності захисника ОСОБА_40, з застосуванням відеозйомки та переглянутого у судовому засіданні відеозапису, вбачається, що ОСОБА_7 добровільно, самостійно, розповів й на місці на манекені продемонстрував вчинювані ними дії щодо потерпілого ОСОБА_11, в тому числі про час, місце та обставини, за яких  вони  позбавили його життя. У вказаних ОСОБА_7 місцях були знайдені поліетиленовий пакет з написом «BOSS», пляшка з - під пива «Бекс» ємністю 0.5 л., на дачній ділянці плями бурого кольору схожі на кров, у куртці відстріляна гільза з мисливського набою, спортивна шапка білого кольору вбитого ОСОБА_11       ( т. 5, а. с. 234 -247 ).

 

Дані, що містяться в явці з повинною ОСОБА_7 не спростовують  показання ОСОБА_7 про час, місце та обставини, за яких потерпілий ОСОБА_11 умисно, з корисливих мотивів був позбавлений життя.               ( т. 1,  а. с. 41-44 ).

 

З протоколу огляду та додаткового огляду місця події та приєднаних до нього фотографій, проведених 05 квітня 2007 року вбачається, що  в металевому вагончику на земельній ділянці в мікрорайонні «Східний» Баранинської сільської ради Ужгородського району виявлено труп ОСОБА_11 з вогнепальним пораненням на зовнішній поверхні правого плеча, не правильної овальної форми із зазубреними краями, які осаднені. В правій підмишці виявлено вихідний вогнепальний отвір. На правій плечевій кістці виявлено перелом у верхній треті. На шкірних покровах шиї виявлена странгуляційна борозна, яка проходить з права на ліво, шириною 0.8 - 1.0 см., а також петля, яка складається з трьох дротів. На правому рукаві  куртки, в яку був одягнений труп виявлена кров. На відстані 10 метрів від металевого гаража знаходиться автомобіль марки «ВАЗ - 21013», реєстраційний номерний знак НОМЕР_12 з відкритими дверима. На передній лівій дверці виявлено сліди долоні та пальців, а на капоті -  пальців.

(т. 5, а. с. 2- 5, 6 - 21, 22- 26 ).

 

Висновком судово-медичної експертизи № 202 від 07.05.2007 року підтверджено настання смерті ОСОБА_11 внаслідок вогнепального поранення верхньої третини правого плеча та грудної клітини справа, яке привело до масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, яка призвела до шоку, що і став безпосередньою причиною смерті. На трупі ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді вогнепальної рани на верхній третині правого плеча, двох вогнепальних ран у правій підпахвинній ямці, відкритого багатоуламкового перелому верхньої третини правої плечової кістки, багатоуламкових переломів 5, 6, 7, 8, 9 ребер справа, пошкодження правої легені. Вищевказані тілесні ушкодження спричинені одиничним пострілом, внаслідок дії дробу ( картечі ). Стосовно живих осіб вищевказані тілесні ушкодження відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень. Окрім цього, на трупі виявлені тілесне ушкодження у вигляді странгуляційної борозни на шкірних покровах верхньої третини шиї, останнє виникло внаслідок дії туго-еластичного предмету по механізму здавлення, яким могла бути металева проволока й яке має опосередкований зв'язок із настанням смерті ОСОБА_11 Виключена можливість, що тілесні ушкодження потерпілий спричинив собі власноручно. Найбільш імовірно в момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні, повернутий задньо-правою поверхнею тулуба до джерела спричинення тілесних ушкоджень. Всі виявлені на трупі тілесні ушкодження спричинені прижиттєво.

 ( т. 5, а. с. 183-196 )

Висновком судово - дактилоскопічної експертизи № 459 від 25.04.2007 року підтверджено, що на виявлених та вилучених під час відтворення обстановки й обставин події вбивства ОСОБА_11 на пляшці з - під горілки «Неміров» два сліди пальців залишені великим пальцем правої руки, а слід пальця на пляшці з - під пива «Рогань» залишений  середнім пальцем лівої руки ОСОБА_6 й два сліди пальців рук виявлені на пляшці з - під пива «Бекс» залишені великим пальцем правої руки ОСОБА_7

( т. 5, а. с. 111-133 )

 

З висновку судово-цитологічної експертизи № 33 від 11.05.2007 року вбачається, що знайдені в піднігтьовому  вмісті пальців ОСОБА_11 епітеліальні клітини, властиві як самому ОСОБА_11, так і не виключена можливість  домішку крові та епітеліальних клітин від ОСОБА_6 та ОСОБА_7

( т. 5, а. с. 137-148 )

 

Висновком судово-цитологічної експертизи № 34 від 11.05.2007 року підтверджено, що знайдені в піднігтьовому вмісті пальців рук ОСОБА_6 епітеліальні клітини та кров, можуть походити як за рахунок клітин власного піднігтьового ложа, так і не виключена можливість домішку крові та епітеліальних клітин від потерпілого ОСОБА_11, а висновком  судово-цитологічної експертизи № 35 від 11.05.2007 року підтверджено, що знайдені в піднігтьовому вмісті пальців рук ОСОБА_7 епітеліальні клітини, можуть походити як за рахунок клітин власного піднігтьового ложа, так і не виключена можливість домішку епітеліальних клітин від потерпілого ОСОБА_11

( т. 5, а. с. 152-158, 162- 167 )

 

З висновку судово-імунологічної експертизи № 85 від 24.04.2007 року вбачається, що  кров виявлена у слідах ґрунту, вилученого під час огляду місця події та на куртці потерпілого ОСОБА_11,  може  походити  від ОСОБА_11

( т. 5,  а. с. 171-179 )

 

З висновку судово - автотоварознавчої експертизи № 851 від 03.08.2007 року вбачається,  що дійсна ринкова вартість автомобіля марки «ВАЗ-21013», реєстраційний номерний знак НОМЕР_12, 1986 року випуску становить 6 208 гривень.

                     ( т. 5,  а. с. 200-208  ).

 

    Актами медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп'яніння від 05 квітня 2007 року  підтверджено стан сп'яніння ОСОБА_6 та ОСОБА_7 внаслідок вживання алкоголю, неускладнений

( т. 1, а. с. 126, 193 )

 

Протоколом огляду речових доказів із додатками до нього та постановою про приєднання  до справи речових доказів - поліетиленового пакета чорно-зеленого кольору, скляної пляшки ємністю 0.5 л. з - під горілки «Неміров», пластмасової пляшки ємністю 1 л. з- під пива «Рогань», 2 упаковок з - під чіпсів «Люкс», 2 упаковок з - під горішків «Козацька розвага», 3 одноразових пластмасових стаканів, упаковки з - під батончика «Баунті», упаковки з - під печива «Фламенка», упаковки з - під печива «Золоте кільце», 2 упаковок з - під крабових паличок 200 гр., 2 пачок з - під сухариків «Флінт», пляшки від мінеральної води «Луганська» ємністю 1.5 л., пляшки з - під пива «Бекс» ємністю 0.5 л., чорного поліетиленового пакета з написом «BOSS» та відстріляною гільзою 16-го калібру до гладкоствольної мисливської рушниці, кепки білого кольору вбитого ОСОБА_11, автомобіля марки «ВАЗ-21013», реєстраційний номерний знак НОМЕР_12, підтверджено, що вказані речі та предмети у встановленому законом порядку оглянуті та приєднані до справи.

  (т. 5, а. с. 277, 278, 224- 227).

 

З матеріалів кримінальної справи також вбачається, що ОСОБА_7 під час досудового слідства показання, в яких повністю визнавав себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому за цим епізодом злочинів, і вказував на причетність ОСОБА_6 до вчинення нападу на  потерпілого ОСОБА_11 та умисного його позбавлення життя, давав після роз'яснення йому вимог ст. 63 Конституції України, в тому числі права відмовитись давати показання щодо себе або членів своєї сім'ї, в присутності захисника, що ці показання підсудного підтвердив ОСОБА_6 під час розгляду справи апеляційним судом, частково визнавши вину в скоєнні нападу, заволодінні майном потерпілого та закінченому замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, й ці показання об'єктивно узгоджуються з іншими здобутими по справі доказами.

 

Згідно висновків амбулаторних комплексних  судово - психолого - психіатричних експертиз підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у період часу, що відноситься до інкримінованих їм діянь, психічними захворюваннями не страждали і не страждають ними в теперішній час. ОСОБА_6 міг усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, розуміти їх протизаконність та наказуємість. ОСОБА_7 виявляв ознаки емоційно-нестабільного розладу особистості, про що свідчать анамнестичні дані та клінічні ознаки. Даний стан не позбавляв його в період часу до якого відносяться інкриміновані йому діяння усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи вікові та індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_7 міг правильно усвідомлювати важливі для справи обставини та передбачати наслідки вчиненого. Ознак хронічного алкоголізму не виявляють, застосування примусових заходів медичного характеру не потребують. Можуть постати перед слідством та судом.

( т. 1, а. с. 137-147, 202- 212)

 

Показання підсудного ОСОБА_7 про застосування до нього слідчими прокуратури та працівниками міліції недозволених методів ведення слідства, а саме заходів фізичного та психологічного впливу, які привели до його самообмови, а також обмови ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за обставин пред'явлених їм в обвинувачення спростовуються такими доказами.

 

Свідок ОСОБА_15 - слідчий прокуратури Закарпатської області, показав, я приймав участь у розслідуванні кримінальної справи, яка порушена по фактах розбійних нападів, під час яких умисно позбавлено життя потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11, розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_9, незаконного заволодіння транспортним засобом та незаконного поводження зі зброєю ОСОБА_7 та ОСОБА_6. По підозрі у вчиненні злочинів були затримані ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Показання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 давали добровільно, самостійно. Підозрюваний ОСОБА_7 добровільно, самостійно дав явки з повинною, вказавши на свою та ОСОБА_6 причетність до вчинення злочинів. Я не застосовував недозволені методи слідства з метою примусити підсудного ОСОБА_7 визнати себе винним у вчиненні злочинів та обмовити ОСОБА_6 в їх скоєнні, про їх застосування  під час досудового слідства підсудний мені  не заявляв й видимих тілесних ушкоджень на тілі у нього не бачив. Під час досудового слідства підсудні оглядались судово-медичним експертом з метою виявлення можливих слідів тілесних ушкоджень, однак таких виявлено не було. Підсудні добровільно давали показання, вказуючи про те, хто конкретно й які  дії  вчинював при скоєнні злочинів.

 

Свідок ОСОБА_14 - слідчий прокуратури Ужгородського району, показав,  я приймав участь у розслідуванні кримінальної справи, що порушена по фактах розбійного нападу, під час якого умисно позбавлено життя потерпілого ОСОБА_11 й мало місце намагання  незаконно заволодіти його транспортним засобом  за ознаками злочинів передбачених за ст. ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 ; 13; 187 ч. 4, 15 ч. 2 - 289 ч. 3 КК України. По підозрі у вчиненні злочинів були затримані ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Показання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 давали добровільно, самостійно. Підозрюваний ОСОБА_7 добровільно, самостійно дав явки з повинною, вказавши на свою та ОСОБА_6 причетність до вчинення злочинів. За участю ОСОБА_6 та ОСОБА_7  було проведено відтворення обстановки та обставин події, під час якого були знайдені речові докази, в тому числі гільза та інші речові докази. Я не застосовував недозволені методи слідства з метою примусити підсудного ОСОБА_7  визнати себе винним у вчиненні злочинів, про їх застосування під час досудового слідства підсудний мені  не заявляв й видимих тілесних ушкоджень на тілі у нього не бачив. Під час досудового слідства підсудні оглядались судово-медичним експертом з метою виявлення можливих слідів тілесних ушкоджень, однак таких виявлено не було. Підсудні добровільно давали показання, вказуючи про те, хто конкретно які дії  з них учинив при скоєнні злочинів.

 

З актів судово-медичного освідчення та висновків  судово-медичних експертиз  № 437, 436, проведених під час досудового слідства, вбачається, що під час проведення  судово - медичного освідчення в ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, які вкладаються в час скоєння злочину - 04 квітня 2007 року виявлено не було.

 ( т. 1, а. с. 124 - 130- 132 ;  191- 192, 197- 199, 164 ).

   

У судовому засіданні не здобуто які-небудь дані про те, що у потерпілої ОСОБА_9 були підстави для обмови підсудних, а також у підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були підстави для обмови один одного. Колегія суддів показання, в яких підсудні не визнають вини у вчиненні інкримінованих їм злочинів, визнає такими, що спрямовані на їх ухилення від покарання за скоєні злочини.

 

З копії вироку Військового суду Західного регіону України від 14 грудня 2000 року вбачається, що ОСОБА_6 був засуджений за вчинені ним декілька злочинів, у тому числі за злочини передбачені ст. 142 ч. 3, ст. 17 ч. 2 - ст. 93 п. п. «а», «г» КК України ( у редакції Закону України 1960 року ) за вчинені ним за попередньою змовою групою осіб розбійний напад та замах на умисне позбавлення життя двох і більше осіб, вчинений із корисливих мотивів, на вісім років позбавлення, а з ксерокопії виписки з Указу Президента України від 28 жовтня  2005 року «Про помилування» - що його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, тобто, що на час скоєння злочинів ОСОБА_6 був особою, раніше судимою за розбій та умисне вбивство.

 ( т. 1, а. с. 87- 122 ).

 

    Відхиляючи показання підсудних ОСОБА_6та ОСОБА_7 про те, що між ними не було попередньої домовленості на вчинення злочинів, колегія суддів вважає, що вищенаведені докази в їх сукупності  свідчать про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діяли  погоджено, кожний окремо виконуючи ті дії, про які домовлялись, що їх дії були спрямовані саме на досягнення поставленої мети - наслідків, які настали, тобто вони виступали  співвиконавцями злочинів.

 

При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, судова колегія вважає доведеною винуватість підсудних ОСОБА_6, особи, яка раніше вчинили розбій й умисне вбивство, та ОСОБА_7 у вчиненні нападу, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, під час якого вони умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, позбавили  життя потерпілого ОСОБА_8 та незаконно, за попередньою змовою групою осіб, з будь-якою метою заволоділи належним йому транспортним засобом, заподіявши йому значної  матеріальної  шкоди  на загальну суму 39 900 ( тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот ) гривень, що складає значну шкоду, оскільки вартість транспортного засобу, яким вони заволоділи в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в тому числі податкової соціальної пільги, на момент вчинення злочину й кваліфікує ці дії, кожного,  за  ст. ст. 187 ч. 4 ; 115 ч. 2  п. п. 6, 12 ;  289 ч. 3 КК України, а підсудного ОСОБА_6 також і за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

 

При викладених обставинах, також доведеною колегія суддів вважає винуватість підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, осіб, які раніше вчинили розбій та умисне вбивство, у вчиненні нападу, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи - потерпілої ОСОБА_9, яка зазнала нападу, з проникненням у приміщення, а також у вчиненні нападу, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, під час якого вони умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, позбавили  життя потерпілого ОСОБА_11  й у вчиненні закінченого замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом з будь якою метою, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, небезпечним для життя потерпілого й  кваліфікує ці дії, кожного,  за ст. ст. 187 ч. 3, 4 ;  115 ч. 2  п. п. 6, 12, 13 ;  15 ч. 2 -  289  ч. 3 КК України.

 

Окрім цього, вищенаведені докази в їх сукупності також підтверджують вину підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у незаконному виготовленні, носінні, передачі та зберіганні вогнепальної зброї та  бойових припасів, а ОСОБА_6 також у незаконному їх придбанні, й кваліфікує дії  кожного за ч. 1 ст. 263 КК України.

 

При кваліфікації дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за  ст. ст. 15 ч. 2 - 289 ч. 3 КК України колегія суддів враховує конкретні обставини справи  та  характер вчинених ними дій і  приходить до переконання,  що дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були спрямовані також і на незаконне заволодіння транспортним засобом, з будь якою метою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя потерпілого, однак  злочин  вони не довели до кінця з причин, що не залежали від їх вОСОБА_13.

  

Обставин, які пом'якшують покарання підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по справі не встановлено, а обставинами, які обтяжують їх покарання колегія суддів визнає вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння, а підсудного ОСОБА_6також рецидив злочинів.

 

При призначенні покарання підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_7, апеляційний суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кожним із них злочинів, дані про їх особи : ОСОБА_7 негативно характеризуються за  місцем навчання, а також те, що ОСОБА_6 - 14 грудня 2000 року, будучи засудженим вироком Військового суду Західного регіону України за вчинення ряду злочинів, у тому числі за скоєння розбійного нападу та замах на умисне протиправне позбавлення життя людини й 05 листопада 2005 року звільнений від відбування покарання згідно Указу Президента України «Про помилування» з випробуванням з іспитовим строком два роки, на шлях виправлення та перевиховання не став.

 

Колегія суддів, враховуючи, що підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили декілька злочинів, у тому числі особливо тяжких, поєднаних із позбавленням життя потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11, конкретні обставини, за яких скоєно злочини, дані про їх особи, які свідчать про їх особливу небезпечність для суспільства, вважає необхідним і справедливим призначити їм покарання у вигляді довічного позбавлення вОСОБА_13.

 

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

   

При визначенні розміру заподіяної потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, матеріальної шкоди апеляційний суд враховує зібрані по справі докази в підтвердження його розміру, а при визначенні розміру заподіяної потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_11 моральної шкоди - характер і тривалість душевних та фізичних страждань у зв'язку з втратою першим сина, а другим батька, стан їх здоров'я, ступінь вини кожного підсудного та конкретні обставини, за яких вчинено злочини, а при визначенні розміру заподіяної моральної шкоди заподіяної потерпілій ОСОБА_4 - характер і тривалість заподіяних потерпілій душевних страждань, які вона зазнала у зв'язку зі смертю племінника ОСОБА_8 й втратою належного їй майна.

 

Судові витрати за проведені по справі дактилоскопічні, балістичні, авто товарознавчі, психіатричні та хімічні експертизи покласти на підсудних.

   

Питання про речові докази вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

 

Керуючись    ст. ст. 323, 324 КПК України, апеляційний  суд, -

 

З А С У Д И В :

 

    Визнати  винними  та  призначити  покарання :

 

- ОСОБА_6 за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12, 13 КК України покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна ; за ст. 187 ч. 4 КК України - дванадцять  років  позбавлення вОСОБА_13 з конфіскацією всього належного йому майна ;  за  ст.  289   ч. 3 КК України - десять років позбавлення вОСОБА_13 з конфіскацією всього належного йому майна ;  за ст. 187 ч. 3 КК України - десять  років  позбавлення вОСОБА_13 з конфіскацією всього належного йому майна ;  за  ч.   2   ст.   15 - ч.   3   ст.   289 КК України  - дев'ять років позбавлення вОСОБА_13 з конфіскацією всього належного йому майна і за  ст. 263 ч. 1 КК України - три роки позбавлення волі.

 

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6  призначити покарання у вигляді довічного позбавлення вОСОБА_13 з конфіскацією всього належного йому майна.

 

На підставі ст. 71 КК України шляхом поглинання невідбутої частини покарання призначеного за вироком Військового суду Західного регіону України від 14 грудня 2000 року цим покаранням остаточно до відбуття ОСОБА_6 призначити покарання у вигляді довічного позбавлення вОСОБА_13 з конфіскацією всього належного йому майна.

 

- ОСОБА_7 за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12, 13 КК України покарання у вигляді довічного позбавлення вОСОБА_13  з конфіскацією всього належного йому майна; за ст. 187 ч. 4 КК України - дванадцять  років  позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна ;  за  ст.  289   ч. 3 КК України - десять років позбавлення вОСОБА_13 з конфіскацією всього належного йому майна ;  за ст. 187 ч. 3 КК України - десять  років  позбавлення вОСОБА_13 з конфіскацією всього належного йому майна ;  за  ч.   2   ст.   15 - ч.   3   ст.   289 КК України  - дев'ять років позбавлення вОСОБА_13 з конфіскацією всього належного йому майна і за  ст. 263 ч. 1 КК України - три роки позбавлення вОСОБА_13.

 

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_7   призначити покарання у вигляді довічного позбавлення вОСОБА_13 з конфіскацією всього належного йому майна.

           

            Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою, а строк відбуття їм покарання рахувати  з 05  квітня 2007 року, з  часу взяття  їх під варту.

 

Цивільні  позови потерпілих  ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

 

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7  на користь потерпілих ОСОБА_4  40500 ( сорок тисяч п'ятсот ) гривень - розмір заподіяної матеріальної шкоди та 20000 ( двадцять тисяч) гривень - моральної (немайнової ) шкоди, ОСОБА_3 2500 ( дві тисячі п'ятсот ) гривень - розмір заподіяної матеріальної шкоди та 60000 ( шістдесят тисяч ) гривень - моральної (немайнової ) шкоди і  на користь ОСОБА_11  120000 ( сто двадцять тисяч ) гривень  -  розмір моральної ( немайнової ) шкоди.

 

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по  973 (дев'ятсот сімдесят три ) гривні 69 коп. у доход держави - судові витрати за проведені по справі дактилоскопічні, балістичні, авто товарознавчі, психіатричні та хімічні експертизи.

 

Речові докази :  пачку та  акційний вкладиш з - під цигарок «Мальборо», запальничку, недопалки, сім-картку, пОСОБА_13етиленовий пакет, з учнівським зошитом із записами „ОСОБА_45 ( от бабушки )”, дві упаковки з - під сухариків «Флінт», пляшку з - під  горілки „Неміров”, упаковку з- під печива, пОСОБА_13етиленовий пакет чорно-зеленого кольору, пластмасову пляшку з- під пива «Рогань», 2 упаковки з - під чіпсів «Люкс», 2 упаковки з - під горішків «Козацька розвага», 3 одноразові пластмасові стакани, упаковки з - під батончика «Баунті», печива «Фламенка», печива «Золоте кільце», 2 упаковки з - під крабових паличок, пляшку від мінеральної води «Луганська», пляшку з - під пива «Бекс», чорний пОСОБА_13етиленовий пакет з написом «BOSS», гільзу 16-го калібру, кепку білого кольору, дерев'яну палицю - знищити, диплом кваліфікаційного робітника НОМЕР_8 від 04.02.2005 року, свідоцтво про базову середню освіту НОМЕР_9, паспорт  НОМЕР_4, посвідчення водія НОМЕР_6, талон тимчасової реєстрації автомобіля видані на ім'я ОСОБА_8 повернути потерпілому ОСОБА_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 видане на ім'я ОСОБА_4 повернути ОСОБА_4, паспорт  НОМЕР_14, виданий на ім'я ОСОБА_7 - передати в Перечинський РВ ГУМВС України в Закарпатській області,  паспорт  НОМЕР_13, виданий на ім'я ОСОБА_6 - передати в Луцький МВ ГУМВС України у Волинській області,  автомобіль  марки  ВАЗ -21013, реєстраційний номерний знак НОМЕР_12 залишити  ОСОБА_11, відеокасети з записом протоколів слідчих дій - залишити при справі, обріз  мисливської рушниці 16 калібру за № 95413 - 53 та чотири патрони 16 калібру - передати в ГУМВС України в Закарпатській області ( т. 2, а. с. 124, 170- 172; т. 3, а. с. 48 - 55 ;  т. 4, а. с. 34, 35, 39- 41 ; т. 5, а. с. 277, 278, 224- 227 ).

 

    На вирок може бути подане до Верховного Суду України через Апеляційний суд Закарпатської області прокурором касаційне подання та іншими учасниками процесу касаційні скарги протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженими касаційні скарги в той же строк і в тому ж порядку з часу одержання копії вироку.

 

 

Головуючий - суддя :  

       

Суддя :

     

Народні  засідателі :