А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
_________________________________________________________________________________
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Стана І.В.,
судді - Марчука О.П.,
народних засідателів - Гвоздак Т.В., Лопіт І.І., Синчук Л.І.,
при секретарі - Приймич В.В.,
за участю прокурора - Фотченка С.І.,
захисника - адвоката - ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2,
представника служби у справах дітей Воловецької РДА
ОСОБА_3 та законного представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, гр. України, не одруженого,
учня 6 - го класу Воловецької ЗОШ 1-3 ст., не судимого,
за ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 16 - й годині 30 хвилин в урочищі «Кичера», що знаходиться на окраїні смт. Воловець між неповнолітнім підсудним ОСОБА_5, малолітніми свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з однієї сторони, й малолітнім потерпілим ОСОБА_8, з іншої, на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка. Під час сварки, спочатку ОСОБА_5 наніс ОСОБА_8 удар взутою ногою в область черева, потім ОСОБА_5 удар рукою в ліве плече, а після того, як потерпілий упав на землю обличчям вверх, ОСОБА_7 наніс два удари каменем по голові зліва та обличчю. В зв'язку з нанесеними ударами ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої травми черева, забою ( підкапсулярної гематоми ) підшлункової залози, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, ОСОБА_6 - у вигляді садна лівого плечового суглобу, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 - по обличчю - у вигляді синців, саден чола, носа, забійно-рваної рани верхньої губи, закритого перелому кісток носа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та у голову у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійно-рваної рани чолової ділянки голови зліва, з обширними крововиливами в м'які тканини голови з внутрішньої сторони, закритого перелому чолової кістки зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення. Не припинивши злочинні дії малолітніх свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, підсудний ОСОБА_5, діючи умисно, з метою позбавлення життя малолітнього ОСОБА_8, достовірно знаючи, що останньому не виповнилось 14 років, обвив йому навколо шиї подвійною петлею туго-еластичний кабель і, затиснувши, задушив його, внаслідок чого умисно позбавив його життя.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України - в умисному протиправному позбавленні життя малолітнього ОСОБА_8, визнавав частково і дав такі показання. ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 16 - й годині 30 хвилин в урочищі «Кичера», що знаходиться на окраїні смт. Воловець між ним, малолітніми свідками братом ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з однієї сторони, й малолітнім потерпілим ОСОБА_8, з іншої, виникла сварка, під час якої ОСОБА_8 показував їм непристойні жести. Причиною сварки було те, що малолітній ОСОБА_8 з візка, на який вони склали металолом забрав «чекан» й кудись його викинув. Під час сварки вони нанесли йому декілька ударів, в тому числі він, його брат ОСОБА_5 та ОСОБА_7. При нанесенні ударів ОСОБА_8 вирвався від них і втік. Після цього, вони втрьох направились додому, а потерпілий втік у протилежну від них сторону й був живим. Одночасно, підсудний ОСОБА_5 також показував, що тілесні ушкодженні ні він, ні його брат, ні ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 не наносилили, життя його не позбавляв й позбавити його життя могли інші особи. Під час досудового слідства співробітники міліції застосовували до нього недозволені методи слідства, в зв'язку з чим обмовив себе в скоєнні інкримінованих йому дій, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні дій вказаних у постанові про пред'явлення йому обвинувачення. Розкаюється у вчиненому й просить його суворо не карати.
Окрім цього, підсудний ОСОБА_5 показав, що під час досудового слідства допитувався слідчим у присутності адвоката ОСОБА_1 та педагога ОСОБА_3, що вимоги ст. 63 Конституції України йому роз'яснювались.
Апеляційний суд, давши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, вважає, що показання підсудного ОСОБА_5 у судовому засіданні про його непричетність до умисного протиправного позбавлення життя малолітнього ОСОБА_8, а також про те, що як ОСОБА_5, так і ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не наносили потерпілому тілесні ушкодження й про застосування до нього під час досудового слідства працівниками міліції заходів фізичного й психологічного впливу, які привели до його самообмови, уваги не заслуговують і відхиляє їх, оскільки вони є непослідовними, містять у собі істотні суперечності, а це викликає сумніви в їх достовірності й направлені на його ухилення від відповідальності за вчинений злочин та оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних під час досудового слідства та перевірених у судовому засіданні доказів. Неодноразово змінюючи показання підсудний ОСОБА_5 переконливих пояснень з цього приводу навести не зміг.
Так, будучи допитаним під час досудового слідства 17 лютого та 01 квітня 2009 року, в якості обвинуваченого, ОСОБА_5 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_3, в другій половині дня, разом із свідками братом ОСОБА_6 та товаришем ОСОБА_7 направився на сміттєзвалище, що на околиці смт. Воловець за металобрухтом. З ними також пішов ОСОБА_8, хоча вони не хотіли, щоб він йшов з ними. Повертаючись додому, виявили, що на візку з металобрухтом відсутній «чекан», яким вони викопували із землі металолом. Зрозуміли, що «чекан» забрав і кудись викинув ОСОБА_8. Розсердившись на нього, вирішили його провчити й тому побігли за ним. Наздогнавши ОСОБА_8 нанесли йому декілька ударів, у тому числі він наніс удар взутою ногою по череву, брат ОСОБА_6 удар рукою по плечу, а після того, як ОСОБА_8 упав на землю обличчям вверх ОСОБА_7 наніс два удари каменями по голові. Одразу ж він обмотав ОСОБА_8 навколо шиї два рази кабель і затиснув його. Обмотуючи навколо шиї кабель бачив, що ОСОБА_8 живий. Затискаючи кінці кабелю не думав, що потерпілий помре. Злякавшись скоєного, побігли додому, залишивши потерпілого на місці події, де він і був виявлений працівниками міліції. Розкаюється у вчиненому ( т. 2, а. с. 49- 53, 71-73 ).
Такі ж показання ОСОБА_5 давав будучи допитаним в якості підозрюваного (т. 2, а. с. 37-38 ).
Вищевказані показання підсудний ОСОБА_5 самостійно, добровільно давав у присутності адвоката ОСОБА_1 та педагогів ОСОБА_3, ОСОБА_9, після повідомлення йому про те, що він підозрюється в учиненні злочину передбаченого ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України й роз'яснення змісту ст. 63 Конституції України, передбачених ст. 431 КПК України прав та обов'язків, в тому числі права давати показання щодо себе. Ці показання про обставини вчиненого ним злочину співпадають з іншими об'єктивними доказами, тому апеляційний суд вважає їх достовірними та приймає до уваги.
З протоколу відтворення обстановки та обставин події проведеного із застосуванням відеозйомки за участю підозрюваного ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_5 добровільно, самостійно, без будь-якого примусу й тиску, за участю адвоката ОСОБА_1 та педагога ОСОБА_3 підтвердив свої показання про час, місце та обставини, за яких він, його брат ОСОБА_5 та ОСОБА_7 наносили удари потерпілому ОСОБА_8, а також про обставини, за яких він задушив потерпілого. Вчинювані ним дії, ОСОБА_5 добровільно продемонстрував на манекені. Окрім цього, з протоколу вбачається, що яких-небудь зауважень щодо його змісту в підозрюваного ОСОБА_5, його захисника ОСОБА_1 та інших учасників слідчої дії не було ( т. 2, а. с. 39 -42).
Потерпілий ОСОБА_2 показав, що його син малолітній ОСОБА_8 від народження був глухонімим й спілкувався за допомогою жестів, однак усі в таборі, в тому числі діти, його добре розуміли. Товаришував з усіма і, зокрема з братами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 й не мав ворогів, оскільки був дитиною. Діти спілкувалися нормально, не ворогували, однак у свою компанію ОСОБА_8 не приймали через його ваду - глухоту та німоту. ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 9 -й годині ОСОБА_8 пішов з дому гуляти й більше живим додому не повернувся. Ввечері вони почали його шукати, ходили до сусідів, однак не знайшли його. Дружина заходила додому також до ОСОБА_5, де була вся родина, в тому числі діти, які відповіли, що ОСОБА_8 не бачили. Наступного дня вранці вони звернулись у міліцію й у цей же день сина знайшли вбитим. Приблизно чотири роки назад на очах у ОСОБА_5 невідомі в м. Львові жорстоко побили його батька, який помер на місці події. Просить при призначенні підсудному ОСОБА_5 покарання врахувати його молодий вік й суворо його не карати.
З перевірених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що, відпочиваючи в Карпатах, вранці 08 лютого 2009 року свідок направився прогулятись і сфотографувати краєвиди. Проходячи по стежці у невеликій ямі побачив труп дитини, на обличчі якої була кров. Поруч не було нікого. Про побачене повідомив гр. ОСОБА_11, а останній працівників міліції ( т. 1, а. с. 39 - 41 ).
Свідок ОСОБА_12 показала, що близько обіду ІНФОРМАЦІЯ_3 її онук ОСОБА_7 пішов з дому, а повернувся ввечері, коли на вулиці було темно. Про вбивство ОСОБА_8 довідалась наступного дня. Тоді ж з онуком поїхали в міліцію, де ОСОБА_7 розповів про те, як він разом з братами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ходили на сміттєзвалище за металобрухтом й де посварились у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 украв від них «чекан». Під час сварки вони наздогнали ОСОБА_8 й нанесли йому декілька ударів, а ОСОБА_5 задушив кабелем.
Свідок ОСОБА_13 показала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 13 -й годині її онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли гуляти. До свідка додому зайшов її племінник ОСОБА_8 й жестами попросив бутерброд, який вона йому зробила. Їй стало погано, тому ОСОБА_8 побіг до її доньки ОСОБА_14, яка знаходилась у церкві й хрестила новонароджену онучку та повідомив їй про її стан здоров'я. Після цього, ОСОБА_8 вона більше живим не бачила. Приблизно о 17 -й годині ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повернулись додому разом із сусідом ОСОБА_7. Наступного дня вранці в таборі почали кричати, що пропав ОСОБА_8. Через декілька годин вона почула крики про те, що ОСОБА_8 вбили. Через деякий час до них додому прийшли співробітники міліції. В її присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розповіли співробітникам міліції про те, що разом із ОСОБА_8 ходили за металобрухтом, що він украв від них «чекан», однак не вказували про те, що ОСОБА_5 позбавив його життя.
Свідок ОСОБА_15 показала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 її син ОСОБА_8 пішов гуляти, однак куди саме направляється їй не повідомив. Ввечері того ж дня вона шукала сина, ходила до сусідів, в тому числі до ОСОБА_5, які проживають неподалік, однак не знайшла його. Під час зустрічі брати ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також ОСОБА_7 повідомили їй про те, що ходили з ОСОБА_8 на сміттєзвалище за залізом, що він вихопив з їх візка «чекан» і втік в урочище «Кичери», що розташоване на відстані приблизно 300 - 400 метрів від будинку, в якому вони проживають. Більше вона його живим не бачила.
Свідок ОСОБА_16 показала, що її син ОСОБА_7 до школи не ходив, оскільки не хотів. Товаришував з усіма сусідами, в тому числі з братами ОСОБА_5 та ОСОБА_8. Останній бувало бив ОСОБА_7, однак це були звичайні сварки між хлопцями.
Свідок ОСОБА_17 показала, що є класним керівником 6-А класу, в якому навчався ОСОБА_5. Останній вчився слабо, часто хворів і тому до школи ходив несистематично, а з нового навчального року взагалі перестав ходити. В школі поводився нормально, дисципліну не порушував. Товаришував з однокласниками, неконфліктний.
Малолітні свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_7 показали, що ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 16 - й годині 30 хвилин в урочищі «Кичера», що розташоване на окраїні смт. Воловець між ними та неповнолітнім ОСОБА_5, з однієї сторони, й малолітнім потерпілим ОСОБА_8, з іншої, на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка, під час якої ОСОБА_8 показував їм непристойні жести. Сварка виникла в зв'язку з тим, що ОСОБА_8 з візка, на який вони складували металолом забрав «чекан» і кудись викинув. Під час сварки вони намагались наздогнати ОСОБА_8, однак він від них утік. Після цього вони втрьох направились додому, а потерпілий ОСОБА_8 - у протилежну від них сторону й був живим. Окрім цього, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 показали, що тілесні ушкодженні як вони, так і ОСОБА_5 ОСОБА_8 не наносили, ОСОБА_5 життя його не позбавляв й позбавити його життя могли інші особи. Під час досудового слідства співробітники міліції застосовували до них недозволені методи слідства, в зв'язку з чим обмовили себе та ОСОБА_5 в скоєнні дій, вказаних у постанові про пред'явлення ОСОБА_5 обвинувачення.
Колегія суддів відхиляє показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які вони давали під час розгляду справи апеляційним судом, оскільки вони спростовуються сукупністю інших здобутих по справі доказів, а також показання свідка ОСОБА_13 про те, що в її присутності підсудний ОСОБА_5 не визнавав себе винуватим в умисному позбавленні життя потерпілого ОСОБА_8.
Зокрема, будучи допитаним під час досудового слідства в якості свідка ОСОБА_5 показав, що після 14 -ї години ІНФОРМАЦІЯ_3 він разом із братом ОСОБА_5 та товаришами ОСОБА_7 іОСОБА_8 направились на сміттєзвалище в смт. Воловці збирати металобрухт. З собою взяли саморобний візок, на який складували металобрухт, а також металеву палку - «чекан», якою витягували залізо із землі. Повертаючись додому виявили, що «чекана« на візку не має. ОСОБА_8 жестами показав їм, що викинув «чекан», кинув у них декілька разів камінням та став показувати їм непристойні жести. Розізлившись, кинулись наздоганяти його, з метою провчити. Наздогнавши ОСОБА_8 в урочищі «Кичера», спочатку брат ОСОБА_5 наніс ОСОБА_8 удар ногою в черево, потім він наніс удар кулаком у ліве плече й штовхнув. Після того, як ОСОБА_8 упав на землю обличчям вверх, ОСОБА_7, піднявши з землі два камені, наніс ними два удари ОСОБА_8 по голові й викинув їх біля нього. Відразу ж після цього, ОСОБА_5 два рази обмотав навколо шиї лежачого на землі ОСОБА_8 кабель і закрутив кінці. ОСОБА_8 захрипів і перестав подавати ознаки життя. Злякавшись, вони побігли додому. В цей же вечір мати ОСОБА_8 розпитували у них про сина, однак вони їй нічого не повідомили. Кабель, яким ОСОБА_5 задушив ОСОБА_8 залишився у нього на шиї. Окрім цього, з показань ОСОБА_6 вбачається, що після скоєного вони домовились нікому не розповідати про вчинене ( т. 1, а. с. 55- 57, 62 - 63 ).
Будучи допитаним під час досудового слідства в якості свідка ОСОБА_7 дав показання аналогічні до показань, які ОСОБА_5 давав в якості свідка ( т. 1, а. с. 76 -77 ).
Вищевказані показання свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_7 самостійно, добровільно давали в присутності адвоката, після роз'яснення їм змісту ст. 63 Конституції України, передбачених ст. 431 КПК України прав та обов'язків, в тому числі права давати показання щодо себе. Ці показання про обставини вчиненого ОСОБА_5 злочину та скоєних свідками дій співпадають з іншими об'єктивними доказами, тому апеляційний суд вважає їх достовірними та приймає до уваги.
З протоколів відтворення обстановки та обставин події проведеного з застосуванням відеозйомки за участю свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7, кожний окремо, самостійно, добровільно, без будь-якого примусу й тиску, за участю адвоката ОСОБА_1, педагога ОСОБА_3 підтвердили свої показання про час, місце та обставини, за яких ОСОБА_5 разом із ними наносив удари потерпілому ОСОБА_8, а також про обставини, за яких ОСОБА_5 задушив потерпілого. Вчинені ними дії, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 добровільно продемонстрували на манекені. Окрім цього, з протоколу вбачається, що яких-небудь зауважень щодо змісту протоколу в свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших учасників слідчої дії не було ( т. 1, а. с. 58 - 61, 72-75).
Колегія суддів також відхиляє показання свідка ОСОБА_13 у судовому засідання про те, що в її присутності під час досудового слідства ОСОБА_5 та ОСОБА_5 не вказували про те, що ОСОБА_5 умисно задушив потерпілого ОСОБА_8, оскільки свідок переконливих пояснень з приводу зміни нею показань навести не змогла й ці показання визнає такими, що направлені на сприяння онуку свідка ОСОБА_5 в ухиленні від відповідальності за вчинений злочин.
Висновком судово-медичної експертизи № 16 від 08.02.2009 року та поясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_18 підтверджено, що причиною смерті малолітнього ОСОБА_8 явилась механічна асфіксія внаслідок здавлення органокомплексу шиї подвійною петлею в результаті задушення сторонньою особою. Дана причина смерті підтверджується наявністю подвійної,косо-горизонтальної, рівномірно вираженої, замкнутої, прижиттєвої странгуляційної борозни на шкірних покривах середньо-задньої частини шиї, наявністю крововиливів у м'які тканини органів шиї (щитовидної залози, лімфовузлів, м'язів шиї) по ходу странгуляційної борозни, наявністю рідкого стану крові в порожнинах серця, крупних магістральних судинах, множинних дрібно крапкових крововиливів під легеневою плеврою, епікардом, в кон'юктиві очей, та даними судово-гістологічного дослідження шматочків внутрішніх органів.
При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження наступного характеру та локалізації :
а) подвійної, замкнутої, косо-горизонтальної, рівномірно вираженої, прижиттєвої странгуляційної борозни на шкірних покривах середньо-задньої частини шиї, з крововиливами в м'які ткані, м'язи, органи шиї по ходу странгуляційної борозни, які виникли внаслідок дії туго-еластичного предмета, яким міг бути фрагмент кабелю, обвитого навколо шиї у вигляді подвійної петлі сторонньою особою, по механізму стиснення, за своїм характером спричинені прижиттєво за короткий проміжок часу (кількох хвилин) до настання смерті і за ступенем тяжкості кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження й такі, що знаходяться в прямому причинно - наслідковому зв'язку з настанням його смерті ;
б) закритої черепно-мозкової травми, забійно-рваної рани чолової ділянки голови зліва, з обширними крововиливами в м'які тканини голови з внутрішньої сторони, закритого перелому чолової кістки зліва, які виникли прижиттєво, за короткий проміжок часу ( кількох хвилин) до настання смерті, від дії тупого твердого предмета з переважаючою плоскою (нерівною) травмуючою поверхнею, яким міг бути камінь, по ударному механізму дії, заподіяні від одноразового нанесення удару і за ступенем тяжкості стосовно живих осіб кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя й не знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ;
в) синців, саден чола, носа, забійно-рваної рани верхньої губи, закритого перелому кісток носа, які виникли прижиттєво, за короткий проміжок часу ( кількох хвилин) до настання смерті від дії тупого, твердого предмета з переважаючою плоскою ( нерівною) травмуючою поверхнею, яким міг бути камінь, по ударному механізму дії, заподіяні від одноразового нанесення удару сторонньою особою і за ступнем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я й не знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ;
г) тупої травми черева, забою ( підкапсулярної гематоми) підшлункової залози, які виникли прижиттєво за короткий проміжок часу (кількох хвилин) до настання смерті від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути затиснуті в кулак руки та взуті ноги сторонньої особи по ударному механізму дії, - заподіяно не менше 1 - 2 ударів в область живота, за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я й не знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ;
д) саден передньо-бокових ділянок шиї, лівої вушної раковини, лівого плечового суглобу, які виникли прижиттєво, за короткий проміжок часу до настання смерті, від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути нігті пальців сторонньої особи ( не виключно, нігті пальців потерпілого ОСОБА_8), кінці фрагмента кабелю, або інші подібні до них предмети, по механізму стиснення, тертя, за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, і такі, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності й не знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого.
Враховуючи характер, локалізацію наявних у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, вони могли утворитись за обставин, вказаних ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, тобто в ділянку живота могло бути нанесено удари кулаками рук, не виключено взутою ногою; в область голови могли бути нанесені удари каменем, а ушкодження в області шиї (задушення) могло бути спричинено фрагментом кабеля й можна припустити, що всі вказані тілесні ушкодження спричинені в скорій послідовносі одне за одним, першими, найбільш ймовірно, могли бути заподіяні ушкодження в області черева, другими - в області голови шляхом нанесення ударів сторонньою особою каменем, і останніми були заподіяні тілесні ушкодження в області шиї - задушення петлею з фрагмента кабелю. Смерть ОСОБА_8 наступила за короткий проміжок часу після задушення петлею на протязі 2 - 5 хвилин, і з моменту смерті до моменту судово-медичного дослідження трупа пройшло менше доби, біля 18 - 24 годин, що вкладається в час події - ІНФОРМАЦІЯ_3. Приймаючи до уваги характер, локалізацію трупних змін, після настання смерті поза трупа не змінювалась ( т. 1, а. с. 111 - 118 ).
З протоколу огляду місця події з приєднаними до нього фотографіями вбачається, що 08 лютого 2009 року в урочищі «Кичера» неподалік смт. Воловець виявлено труп малолітнього гр. ОСОБА_8, одягнутого в джинсову куртку біло - синього кольору, напівсинтетичну кофту голубуватого кольору, штани спортивні й взутого в резинові чоботи. Волосся на голові пропитано згустками крові. З отворів рота і носа відходять сліди виділення темно-червоної крові, які стікають на передньо-бокові ділянки шиї, обличчя та вушні раковини. В ділянці чола виявлено рану продовгуватої форми із згустками крові зі слідами стікання на тім'яно-потиличну ділянку. В ділянці чола, потилиці, перенісся виявлено обширний синець червоно - синюшного кольору з множинними осадненнями по центру. Аналогічного характеру синець виявлено на спинці носа. На шкірних покровах шиї виявлено замкнуту подвійну странгуляційну борозну, верхня частина якої синюшно-червоного кольору, а нижня - червоно-рожевого, з ознаками осаднення шкіри. На землі біля трупа виявлено обширні плями темно - червоного кольору у вигляді калюжі. Біля лівої серцево-тім'яної ділянки голови виявлено камінь з плямами темно-червоного кольору, схожими на кров та волоссям сірувато - коричневого кольору, подібного до волосся на голові трупа. На правій боковій поверхні грудної клітки також виявлено камінь з плямами та волоссям, аналогічними до виявлених на першому камені. На відстані 100 метрів від трупа виявлено дерев'яну палицю з декількома плямами червоного кольору ( т. 1, а. с. 6 - 18 ).
Постановами та протоколами відібрання зразків для експертного дослідження та висновками судово - імунологічних експертиз № № 40, 54 підтверджено, що кров виявлена у слідах на кофті та куртці потерпілого ОСОБА_8 ( об'єкти № 1 - 3, 4 - 7 ), може походити від потерпілого й не може походити від підсудного ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ( т. 1, а. с. 102 - 107, 140 - 142, 148 - 152 ).
Постановами та протоколами відібрання зразків для експертного дослідження та висновком судово - імунологічної експертизи № 51 від 27 лютого 2009 року підтверджено, що кров виявлена на двох каменях та сухих листках дерев, вилучених з місця події, найбільш імовірно може походити від потерпілого ОСОБА_8 й не може походити від ОСОБА_5 та ОСОБА_6. На дерев'яній палиці, вилученій з місця події, слідів подібних до крові не виявлено ( т. 1, а. с. 102 - 107, 158 - 162 ).
З висновку судово - імунологічної експертизи № 52 від 03 березня 2009 року вбачається, що десять об'єктів, знятих з каменя на місці події, є волоссям, походять з голови людини й відділені від голови дією тупого твердого предмета, про що свідчить характер кореневих кінців волосин ( переважно розчавлені ) ( т. 1, а. с. 169 - 171 ).
З висновку судово-цитологічної експертизи № 25 від 05 березня 2009 року вбачається, що на кабелі, вилученому з місця події, виявлена кров та епітеліальні клітини, генетичну стать яких встановити не вдалось, можуть походити за рахунок крові та епітеліальних клітин потерпілого ОСОБА_8 та від ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, при наявності у трьох останніх зовнішньої кровотечі ( т. 1, а. с. 102 - 107, 177 - 183 ).
Постановами та протоколами відібрання зразків для експертного дослідження та висновком судово - цитологічної експертизи № 23 від 03 березня 2009 року підтверджено, що знайдені в піднігтьовому вмісті пальців рук потерпілого ОСОБА_8 епітеліальні клітини, генетичну стать яких встановити не вдалося, можуть походити за рахунок епітеліальних клітин його піднігтьового ложа, а також не виключена можливість домішку епітеліальних клітин від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 й не можуть походити за рахунок епітеліальних клітин ОСОБА_7. Кров та текстильні волокна в піднігтьовому вмісті пальців рук потерпілого ОСОБА_8 не знайдені ( т. 1, а. с. 90, 91, 94, 95, 98, 99, 189 - 194 ).
Постановами та протоколами відібрання зразків для експертного дослідження та висновком судово-цитологічної експертизи № 24 від 04 березня 2009 року підтверджено, що знайдені в піднігтьовому вмісті пальців рук ОСОБА_5 та ОСОБА_6 епітеліальні клітини, генетичну стать яких встановити не вдалося, можуть походити за рахунок епітеліальних клітин їх піднігтьового ложа, а також за рахунок домішку епітеліальних клітин потерпілого ОСОБА_8. Епітеліальні клітини, виявлені в піднігтьовому вмісті пальців рук ОСОБА_7 можуть походити за рахунок власного піднігтьового ложа, а також за рахунок домішку епітеліальних клітин потерпілого ОСОБА_8. В піднігтьовому вмісті пальців рук ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кров та текстильні волокна не знайдені ( т. 1, а. с. 90, 91, 94, 95, 98, 99, 200 - 206 ).
З рапорту оперативного чергового Воловецького РВ ГУ МВС України в Закарпатській області ОСОБА_19 вбачається, що 08 лютого 2009 року поступило повідомлення про виявлення трупа дитини ( т. 1, а. с. 5 ).
Речовими доказами - кабелем, двома каменями, сухими листками з дерев та одягом потерпілого ОСОБА_8, вилученими під час досудового слідства, в тому числі під час огляду місця події, відеокасетою із записом відтворення обстановки та обставин події, протоколами їх огляду, підтверджена об'єктивність показань ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які вони давали під час досудового слідства про час, місце та обставини, за яких вчинено злочин (т. 1, а. с. 86-87 ; 89 ; т. 2, а. с. 170 ).
Перевіривши у судовому засіданні зібрані по справі докази колегія суддів не встановила будь-яких даних про те, що у свідка ОСОБА_12 були підстави для обмови підсудного ОСОБА_5 й на такі не вказував останній під час розгляду справи апеляційним судом.
Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 36 ОСОБА_5 у період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння психічними захворюваннями не страждав і не страждає ними в теперішній час. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Може постати перед слідством та судом ( т. 2, а. с. 4 - 6 ).
Показання підсудного ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про застосування до них працівниками міліції недозволених методів ведення слідства, а саме заходів фізичного та психологічного впливу, які привели до їх самообмови та обмови один одного у вчиненні дій вказаних у постанові про пред'явлення ОСОБА_5 обвинувачення спростовуються такими доказами.
Свідки ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 - співробітники Воловецького райвідділу міліції показали, що після виявлення трупа ОСОБА_8 приймали участь у проведенні оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, спрямованих на з'ясування обставин та осіб причетних до вбивства потерпілого ОСОБА_8. По підозрі у вчиненні злочину був затриманий ОСОБА_5, а також ними опитувались ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які були доставлені до райвідділу міліції. Під час опитування, при відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, кожний окремо, добровільно, самостійно розповіли про обставини, за яких було позбавлено життя потерпілого. Недозволені методи слідства, які привели до самообмови або обмови у вчиненні злочину до підсудного ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 під час досудового слідства не застосовували, про застосування таких підсудний та свідки їм не повідомляли й видимих тілесних ушкоджень у них не бачили. Окрім цього, свідки ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 показали, що допити підсудного ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 проводились слідчими за участі їх законних представників, захисника та педагога.
Свідок ОСОБА_23 - слідчий СУ ГУМВС України в Закарпатській області показала, що приймала участь у розслідуванні кримінальної справи порушеної щодо підсудного ОСОБА_5, в тому числі при огляді місця події, допитах підозрюваного та обвинуваченого, відтворенні обстановки та обставин події. Недозволені методи слідства, до осіб причетних до вчинення злочину не застосовувала, про застосування таких підсудний та свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_7 їй не заявляли. Під час допитів в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_5 та свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7, при відтворенні обстановки та обставин події проведених за їх участі, в присутності їх законних представників та захисника, кожний окремо, добровільно, самостійно розповідали про обставини, за яких спричинили тілесні ушкодження малолітньому потерпілому ОСОБА_8 й за яких ОСОБА_5 умисно позбавив його життя. При допитах, при відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вказували на такі дані, які могли бути відомими тільки особам, що безпосередньо приймали участь у вчиненні злочину й ці дані узгоджувались з іншими доказами по справі. Окрім цього, свідок ОСОБА_23 показала, що свідок ОСОБА_13 показання давала добровільно, самостійно, в тому числі вказувала про те, що саме в її присутності ОСОБА_5 визнавав себе винуватим в умисному позбавленні життя потерпілого ОСОБА_8
Аналогічні до вищевказаних дали показання свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 - слідчі Воловецького РВ ГУ МВС України в Закарпатській області.
З висновків судово-медичних експертиз № 31, 30, 32, проведених під час досудового слідства, вбачається, що під час судово-медичного освідчення у ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено (т. 1, а. с. 124 - 125, 129 - 130, 134 - 135), що спростовує їх показання про застосування до них недозволених методів ведення слідства, які привели до їх самообмови у вчиненні злочину.
Медичною довідкою, виданою начальником пункту охорони здоров'я Закарпатської УВП № 9 від 20 травня 2009 року підтверджено, що у ОСОБА_5 не виявлено тілесних ушкоджень при поступленні в Закарпатську УВП № 9, а довідкою, виданою завідувачем притулку для дітей служби у справах дітей Закарпатської обласної державної адміністрації від 20 травня 2009 року підтверджено, що у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не виявлено тілесних ушкоджень при їх поступленні в притулок.
Матеріалами службового розслідування заяв ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по факту застосування до них співробітниками міліції недозволених методів слідства, які привели до самообмови та обмови один одного у вчиненні дій вказаних у постанові про пред'явлення ОСОБА_5 обвинувачення не встановлено неправильних дій з боку оперуповноважених сектору карного розшуку та кримінальної міліції в справах неповнолітніх Воловецького РВ ГУМВС України в Закарпатській області, відповідно, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, а також слідчого СУ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_23.
Постановою старшого прокурора відділу прокуратури Закарпатської області від 22 травня 2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за заявами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по факту застосування до них співробітниками міліції недозволених методів слідства, які привели до самообмови та обмови один одного у вчиненні дій вказаних у постанові про пред'явлення ОСОБА_5 обвинувачення ( т. 2, а. с. 216 ).
Ксерокопіями свідоцтв про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2, виданими відділом РАЦС Воловецького районного управління юстиції підтверджено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( т. 1, а. с. 54, 68 ), а ксерокопією свідоцтва про смертьНОМЕР_3, виданою відділом РАЦС цього ж органу підтверджено, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 10 років, тобто, що покійний на час вчинення злочину був малолітнім ( т. 1, а. с. 32 ).
Постановою слідчого кримінальна справа щодо ОСОБА_7 закрита в зв'язку з недосягненням особою віку, з якого настає кримінальна відповідальність на підставі ч. 4 ст. 7 - 3 КПК України й щодо ОСОБА_6 - відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів передбачених ст. ст. 115, 296 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
Колегія суддів вважає, що окремі розбіжності у показаннях підсудного ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які вони давали під час досудового слідства є наслідком їхнього сприйняття вчинюваних ними дій, пов'язані із загальним рівнем їх розвитку, а також такі є намаганням ОСОБА_5 уникнути відповідальності за скоєне.
Вищевказані докази в їх сукупності підтверджують що підсудний ОСОБА_5 , накинувши малолітньому потерпілому ОСОБА_8 кабель на шию і, здавлюючи ним органокомплекс шиї, умисно позбавив його життя.
При викладених обставинах, колегія суддів доведеною вважає винуватість підсудного ОСОБА_5 в умисному протиправному позбавленні життя малолітнього потерпілого ОСОБА_8 й кваліфікує його дії за ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України.
З врахуванням вищенаведених доказів, колегія суддів також відхиляє доводи адвоката ОСОБА_1 про перекваліфікацію дій ОСОБА_5 зі ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України на ст. 116 КК України, оскільки як під час досудового слідства, так і під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто доказів у підтвердження факту перебування ОСОБА_5 у стані сильного душевного хвилювання й на такий не вказував підсудний. По справі не здобуто доказів й про те, що потерпілий ОСОБА_8 систематично знущався з підсудного ОСОБА_5 або тяжко його образив.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 колегія суддів враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу : раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризуються за місцем навчання ( т. 2, а. с. 10 ; 11 ).
Cвідоцтвом про народження НОМЕР_4, виданим відділом РАЦС Воловецького районного управління юстиції 13.05.2005 року підтверджено, що ОСОБА_5 народився 02 лютого 1995 року ( т. 2, а. с. 9 ).
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_5 колегія суддів визнає часткове визнання ним вини й розкаяння у вчиненому, активне сприяння під час досудового слідства розкриттю злочину, вчинення злочину в неповнолітньому віці.
Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати - відсутні.
Речові докази : одяг потерпілого ОСОБА_8, два камені, сухі листки, дерев'яну палицю та кабель - знищити, - відеокасету з записом слідчих дій - залишити при справі.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, апеляційний суд, -
З А С У Д И В :
Визнати винним та призначити ОСОБА_5 за ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на десять років.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою, а строк відбуття покарання йому рахувати з 08 лютого 2009 року, - з часу затримання по підозрі в скоєнні злочину.
Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати - відсутні.
Речові докази : одяг потерпілого ОСОБА_8, два камені, сухі листки, дерев'яну палицю та кабель - знищити, - відеокасету з записом слідчих дій - залишити при справі.
На вирок може бути подане до Верховного Суду України через Апеляційний суд Закарпатської області прокурором, адвокатом та потерпілою касаційні подання протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим касаційна скарга в той же строк і в тому ж порядку з часу одержання копії вироку.
Головуючий - суддя :
Суддя :
Народні засідателі :