Судове рішення #5650326

                                                                                                  Справа 2а-1412/2009 р.                                                

                                                           

                          П О С Т А Н О В А

                                              І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И                                                                

    31 липня  2009 року                                                 смт. Іваничі

                            Іваничівський районний суд Волинської області

     в складі:  головуючого - судді                                 Шумського А.А.

                 за участю секретаря                                             Вишневської Л.Л.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іваничі справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації  про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з адміністративним позовом, визнання дій відповідача неправомірними,  перерахунок та виплату недоплачених сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

                              В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим,  що вона є матір’ю малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 і  з дня її народження здійснювала за нею догляд та має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом. Однак, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року їй не в повному обсязі  нараховувалася та виплачувалася допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно довідки відповідача  про розмір  щомісячної допомоги, хоча повинна була виплачуватися щомісячно  у такому розмірі :  з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн., з 1 січня 2008 року  - 526 грн., з  1 квітня  2008 року -538 грн., з  1 липня 2008 року – 540 грн., з 1 жовтня 2008 року – 557 грн.    

Рішенням  Конституційного Суду України 09.07.2007 року визнано неконституційним положення  Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. про зупинення на 2007 рік дії статей законів України щодо встановлення розміру державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку були визнані неконституційними. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.   Позивач просить визнати незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації у перерахунку державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у виплаті заборгованості, виходячи  з розміру прожиткового мінімуму  для дітей віком до 6 років і зобов’язати  відповідача  зробити перерахунок та виплатити  суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та рішень Конституційного суду № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року, № 10 рп/2008 від 22.05.2008 року виходячи із встановленого розміру прожиткового мінімуму  для дітей віком  до 6 років  за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.    

Позивач в судове засідання не з’явилася, від неї надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги підтримує.    

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність,  а також  заперечення на позовну заяву, в якому  позов не визнає  з тих підстав,  що відповідно до ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідно субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабміном України . Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України. Згідно ст.. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальнодоступні потреби, розміри і цільове спрямування цих видатків. Як вбачається із ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних призначень. Управління при використанні коштів державного бюджету на виконання соціальних програм як Головний розпорядник керується виключно нормами чинного законодавства. Тому допомога позивачу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена та виплачена вірно.

В зв’язку з тим, що сторонами подані клопотання про розгляд справи без їх участі і судом задоволено ці клопотання, тому судовий розгляд суд здійснював в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.                                 В судовому засіданні встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1,  тобто є особою, на яку поширюється дія статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-ІІІ від 18.01.2001 р., та має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом. Згідно ст. 43 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Дію статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» зупинено пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007» від 19 грудня 2006 року. Статтею 56 Закону «Про державний бюджет України на 2007»  встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»   здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.                 Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 7 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.        

Дію статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» зупинено підпунктом 12 пункту 25 Розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VІ. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 визнано неконституційним положення підпункту 12 пункту 25 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.   в частині зупинення на 2008 рік дії статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.                                         Відповідно  до рішення Конституційного Суду України  від 27 листопада 2008 року  № 26-рп/2008 року по справі № 1-37/2008  (про збалансованість бюджету) Конституційний суд  виходить із правових позицій, висловлених ним, зокрема у Рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп 2007 рік та  рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. Ці позиції  полягають у тому, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів. Цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом  інших законів України. Законом  про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних  причин це створює  протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини та громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватись окремі закони.

Згідно до ст.150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними  і не можуть бути оскаржені.  

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.             Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб, то втрачання чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно і поновленням прав та обов'язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.                     При цьому статтею 74 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. А тому вимога про перерахунок розміру державної допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за  період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підставна та підлягає до задоволення.

Суд  вважає, що відповідач зобов’язаний  нарахувати та виплатити позивачу допомогу відповідно  до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»  включно з розрахунку,  встановленого законом на відповідний рік прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно із ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного  суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється із дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено ст.ст.100,102 КАС України, якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду  поважною, адміністративна справа  розглядається і вирішується  в порядку, встановленому цим Кодексом, а пропущений  з поважних причин процесуальний строк може бути поновлений.

 Як  зазначає позивач, вона дізналася про порушення своїх прав у червні 2008 року, тому не звернулася своєчасно до суду з позовом. Суд вважає причину  пропуску строку звернення до суду поважною і поновлює даний процесуальний строк.

 Таким чином, в суді встановлено факт неправомірних дій щодо призначення  і виплати допомоги по догляду за  дитиною позивачу, належної згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», з дня ухвалення рішення Конституційним Судом  України  про визнання неконституційними положення Закону, що зупиняв дію зазначеної норми.

Виходячи  із встановленого , суд задовольняє  адміністративний позов  і визнає дії відповідача –суб’єкта владних повноважень – неправомірними і зобов’язує нарахувати та виплатити суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Крім того, з Державного бюджету України на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ч.2 ст. 11, ст. ст. 122, ч. 3, 159-163 КАС України  ст.ст. 22, 152 Конституції України, Законом України "Про Конституційний Суд України",  Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-ІІІ від 18.01.2001 р. ,  Законом України «Про державний бюджет України на 2007» від 19 грудня 2006 року,  Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-У1, Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/ 2007 року , Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року, Рішенням Конституційного Суду України  від 27 листопада 2008 року  № 26-рп/2008, суд,

                       П О С Т А Н О В И В :

  Поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

  Позов задовольнити повністю.

  Визнати неправомірними  дії Управління праці та соціального захисту населення  Іваничівської районної державної адміністрації  по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1  допомоги по догляду  за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Зобов’ язати Управління праці та соціального захисту населення  Іваничівської районної державної адміністрації  нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну  допомогу по догляду за  ОСОБА_2 починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», виходячи із встановленого розміру прожиткового мінімуму  для дітей віком  до 6 років.  

Стягнути з Державного бюджету України   на користь позивача   3 грн. 40 коп. судових витрат.

    Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду   через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

                          Головуючий              /підпис/                  А.А. Шумський

                          З оригіналом згідно

                 Суддя                                                   А.А.Шумський

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація