Справа № 653/1936/16-ц

Провадження № 2/653/680/16

РІШЕННЯ

іменем України

"29" червня 2016 р. м. Генічеськ

Генічеський районний суд  Херсонської області в складі:

головуючого - судді             Калімбет Л.І.,

секретаря                               Соколович О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Генічеськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому зазначає, що вона відповідно до ст.. 60 СК України є власником двокімнатної квартири №38, розташованої по вул.. 40 років Перемоги, 7 А в м. Генічеськ Херсонської області. Вказує, що станом на 2010 рік у вказаній квартирі були зареєстровані діти позивача: дочка ОСОБА_8, дочка ОСОБА_9, а також співмешканець дочки ОСОБА_4 та їхні діти.

Як зазначає позивач, починаючи з 2010 року її старша дочка ОСОБА_8 та відповідно її співмешканець ОСОБА_4 з їхнім сином ОСОБА_3 виїхали на постійне місце проживання за кордон та з того часу у вказаній квартирі не проживають, а менша дочка ОСОБА_5 та її діти: ОСОБА_10, ОСОБА_11 продовжували проживати у вказаній квартирі до 2011 року, після чого змінили місце проживання та починаючи з липня 2011 року по теперішній час проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 за іншою адресою.

Позивач, будучи власником квартири та відповідно особою яка несе витрати по оплаті комунальних послуг, утримання будинку та прибудинкової території сплачує на даний час комунальні витрати за осіб, які фактично в квартирі не проживають та в добровільному порядку знятися з реєстрації не бажають. Вказує, що реєстрація відповідачів у належній їй квартирі порушує її права як власника нерухомого майна та тягне за собою матеріальну шкоду.

Позивач в судове засідання не прибув, але надіслав заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, вимоги позову підтримує.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися, подавши заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_5, також будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, подавши заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності. Додатково пояснила, що дійсно зі своїми неповнолітніми дітьми тривалий час проживає в м. Генічеськ за іншою адресою.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази по справі вважає, що позов підлягає задоволенню.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , до якої Україна приєдналася 17 липня 1997року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997р "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права власності , який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним майном, на власний розсуд учинити щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316,317,319,321 ЦК України).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім"ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її неповнолітні діти ОСОБА_6, ОСОБА_7 зареєстровані в квартирі №38, розташованої по вул.. 40 років Перемоги, 7 А в м. Генічеськ Херсонської області, яка належить ОСОБА_1,, але фактично вище перелічені особи у житловому приміщенні не проживають з 2011 року з причин зміни міста проживання.

Перешкод відповідачам в користуванні житловм з боку позивача не відбувалося.

Згідно ст.150 ЖК України – громадяни ,які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ними (нею) для особистого проживання і проживання  членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власність на свій розсуд : продавати, дарувати, заповідати, здавати і оренду, обмінювати, закладати, укладати та інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Суд вважає, що відповідачі без поважних на то причин в зазначеному житловому приміщенні не мешкають, тобто не використовують житло за цільовим призначенням - для проживання, і відповідно не реалізували своє право на проживання в будинку протягом встановленого законом строку, а тому згідно ст. 405 ЦК України втратили право користування двокімнатною квартирою №38, розташованою по вул.. 40 років Перемоги, 7 А в м. Генічеськ Херсонської області. Також судом визнається, що реєстрація відповідачів в зазначеному будинку, створює перешкоди в користуванні позивачем власністю.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати відповідачів такими, що втратили право користування будинком позивача.

Керуючись ст.ст.3,4, 10,11,60,61,88, 209,212-215,223 ЦПК України, 379, 384, 405 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - задовольнити.

          Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, такими, що втратили право користування жилим приміщенням - двокімнатною квартирою №38, розташованою по вул.. 40 років Перемоги, 7 А в м. Генічеськ Херсонської області.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Генічеського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_12