Справа № 2-а-5474/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 січня 2012 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

В складі судді Ганкіної І.А.

При секретарі Жигаровій Д.О.

Позивачі ОСОБА_1

Пред-ві позивача: ОСОБА_2

Пред-ві відповідача ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниця справу за адміністративним позовом:

ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення Якушинецької сільської ради 8 сесії 6 скликання від 30.06.2011р., -

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Якушинецької сільської Вінницького району та області про визнання рішень сільської ради незаконними та такими, що порушують конституційні права громадянина та їх скасування та поновлення пропущеного строку , мотивуючи свої вимоги тим, що в 1993 році Якушинецька сільська рада Вінницького району своїм рішенням надала йому, позивачу по справі в користування земельну ділянку в розмірі 0,192 га в с. Березина по вул. Сонячній Вінницького району та області, а в 1996 році управлінням містобудування та архітектури Вінницької області йому було надано дозвіл на забудову вищевказаної земельної ділянки відповідно до кадастрового плану району з урахуванням лісозахисної зони та виїзду до забудови. В 1997 році відповідно до Державного акту на право приватної власності від 03.06.1997 року відповідна земельна ділянка була ним, ОСОБА_1 приватизована. Як вказує позивач в своїй заяві, рішенням 45 сесії 5 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району від 10 серпня 2010 року йому був наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,03 га з них 0,03 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель житлової забудови, яка розташована в с. Березина вул.Сонячна Вінницького району та області . Однак, згідно рішення 3 сесії 6 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 13.12.2010 року на підставі ст.12 п.12 розділу 10 “Перехідних положень”ЗУ України, рішення Конституційного Суду України № 7- рп 2009 від 16.04.2009 року , рішенням виконкому Якушинецької сільської ради, враховуючи заяву мешканців вулиці Сонячної с. Березина та конфліктну ситуацію навколо вказаної ділянки, було призупинено дію рішення 45 сесії 5 скликання від 10.08.2010 року “Про надання дозволу йому, позивачу по справі, на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Рішенням 8 сесії 6 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району та області від 30 червня 2011 року сільська рада залишила своє рішення від 13.12.2010 року без змін, мотивуючи рішення тим, що можливо будуть порушені права третіх осіб, не вказавши кого конкретно і чиї права та заяви розглядались.

Другим пунктом сільська рада постановила переглянути рішення після затвердження генерального плану забудови селища, з метою узаконення незаконно побудованої дороги –виїзду з с. Березина на трасу Вінниця –Могилів- Подільський і стосовно якої порушено та ведеться кримінальна справа СО Вінницького РВ УМВС. Однак, як зазначено в позовній заяві позивачем ОСОБА_1, земельна ділянка , розміром 0,03 га, про яку йде мова у рішеннях сільської ради знаходиться у нього в користуванні з 1993 року , тобто вже більше 15 років, з моменту отримання основної ділянки. Рішення про приватизацію даної земельної ділянки було надано в 2010 році. Згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,1920 га від 03.06.1996 року та план –схеми до нього і земельна площею 0,03 га знаходиться з боку лісосмуги, на плані позначена вигнутою в середину ділянки межею, вона була захаращена сміттям та з ямами. Він, же позивач по справі засипав дані ями на земельній ділянці, розрівняв її, привів до стану, придатного для використання та з дозволу сільської ради, поставив паркан. По прямій лінії.

Крім того, як вказує позивач в своїй заяві, що із-за побудови самовільного виїзду на трасу “Вінниця –ОСОБА_4”, самовільного вирубання 48 дерев Державної лісосмуги відносно громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, Вінницьким районним судом було порушено кримінальну справу. Саме на вказаних осіб сільська рада визначає, як “інтереси третіх осіб”, чим допомагає у відібрані вказаними громадянами у позивача належної йому ділянки, площею 0,03 га. На що існують чисельні протести прокурора.

Виходячи з вищевикладеного позивач був змушений звернутися до суду з даним адміністративним позовом та просить відновити його порушене право у судовому порядку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 вимоги, викладені в адміністративному позові підтримали, дали покази, аналогічні позовній заяві, просять їх задоволити.

Представник Якушинецької сільської ради ОСОБА_3 проти позову заперечив та суду показав, що рішення ради були прийняті на законних підставах, в зв”язку з тим, що позивач самовільно захопив земельну ділянку лісосмуги та чинив перешкоди у користуванні земельною ділянкою належною територіальній громаді. В зв”язку з тим, що генеральний план ОСОБА_7 ще не є затвердженим в зв”язку з протестом прокурора та тим, що частина громадян села просить розглянути питання щодо влаштування можливого проїзду, сільською радою було прийнято рішення про зупинення питання щодо наділу позивачу спірної земельної ділянки, тому на думку представника відповідача оспорювані позивачем рішення прийняти у відповідності до прав наданих представникові інтересів територіальній громаді і прав позивача оспорювані рішення не порушують.

Щодо вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення ради від 13.12.2010р. представник відповідача просить застувати ст.100 КАС України.

В судовому засіданні судом було постановлено ухвалу за якою в задоволенні клопотання позивача щодо відновлення строку на оскарження рішення ради від 13.12.2010р. відмовлено. Позов в частині визнання неправомірним та оскарження рішення Якушинецької сільської ради від 13.12.2010р. залишено без розгляду. Ухвала суду набула чинності 10.01.2012р.

Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи що в 1993 році Якушинецька сільська рада Вінницького району своїм рішенням надала позивачу по справі в користування земельну ділянку в розмірі 0,192 га в с. Березина по вул. Сонячній, Вінницького району та області.

В 1996 році Управління містобудування та архітектури Вінницької області позивачу було надано дозвіл на забудову вищевказаної земельної ділянки відповідно до кадастрового плану району з урахуванням лісозахисної зони та виїзду до забудови (а.с.17-19).

3.06.1997р. позивачем було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,1920 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарським споруд та будівель на підставі рішення Якушинецької сільської ради від 4.12.1996р.(а.с.16).

Рішенням 45 сесії 5 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району від 10 серпня 2010 року позивачу був наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,03 га, з них 0,03 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель житлової забудови, яка розташована в с. Березина вул.Сонячна Вінницького району та області (а.с.13).

Однак, згідно рішення 3 сесії 6 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 13.12.2010 року на підставі ст.12 п.12 розділу 10 “Перехідних положень”ЗУ України, рішення Конституційного Суду України № 7- рп 2009 від 16.04.2009 року , рішенням виконкому Якушинецької сільської ради, “… враховуючи заяву мешканців вулиці Сонячної с. Березина та конфліктну ситуацію навколо вказаної ділянки…”було призупинено дію рішення 45 сесії 5 скликання від 10.08.2010 року “Про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (а.с.12).

Рішенням 8 сесії 6 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району та області від 30 червня 2011 року сільська рада залишила своє рішення від 13.12.2010 року без змін, мотивуючи рішення тим, що можливо будуть порушені права третіх осіб, не вказавши кого конкретно і чиї права та заяви розглядались (а.с.14).

Другим пунктом даного рішення сільська рада постановила переглянути рішення після затвердження генерального плану забудови селища, з метою узаконення незаконно побудованої дороги –виїзду з села ОСОБА_7 на трасу Вінниця –Могилів- Подільський і стосовно влаштування якої порушено та ведеться кримінальна справа СО Вінницького РВ УМВС.

Визначаючись щодо законності прийняття вищевказаного рішення ради від 30.06.2011р. суд виходить з того, що вказане рішення було прийнято на підставі лише заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_8, до затвердження генерального плану при відсутності погодження самовільного проїзду влаштованому через лісосмугу громадянами ОСОБА_7. Наявність заяв третіх (зацікавлених) осіб по питанню піднятому в заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_8, суду відповідачем не доведена.

Фактом того, що вказаний проїзд був влаштований самовільно і тому не може прийматися до уваги, підтверджують надані суду: відповідь Управління містобудування та архітектури за №27-А-33-2 від 30.11.2011р., відповідь Державної служби автомобільних доріг України за №4/7.1-7-В/226 від 30.11.2011р., Управління МВС України у Вінницькій області Управління ДАІ №9/В-542 від 4.11.2011р., Служби автомобільних доріг у Вінницькій області від 7.10.2010р. за №961, що свідчать про самовільність облаштування проїзду по спірній земельній ділянці та відсутності законності закріплення вищевказаного проїзду на генеральному плані населеного пункту, а також, відповідь Прокуратури Вінницької області за №04-1/210-10 від 10.06.2011р., яка підтверджує факт проведення незаконної вирубки лісу для обладнання самовільного проїзду.

Як встановлено з показів представника відповідача саме неврегульованість вказаного питання з проїздом стала однією з підстав винесення рішення ради від 30.06.2011р., оскільки частина мешканців ОСОБА_7 клопотала перед радою щодо вирішення питання щодо облаштування проїзду. При цьому, як пояснив представник відповідача на існуючому проекті генерального плану населеного пункту такий проїзд відсутній.

Оцінюючи ці покази, суд виходить з того, що відповідно до листа Державноїслужби Автомобільних доріг України від 30.11.2011р. комісією у складі представників Служби автодору, Державтоінспекції та інших зацікавлених установ, облаштування даного проїзду було визнано незаконним. В підтвердження цього, згідно листа Прокуратури Вінницької області від 10.06.2011р. особу, якою було проведено незаконну вирубку дерев ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.65-1 КУпАП, було складено акт Державною екологічною інспекцією завиявленим фактом незаконного знесення зелених насаджень відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_5

Тому, враховуючи вказане, суд вважає посилання сільської ради в рішенні від 30.06.2011р. на “врахування інтересів третіх осіб”без достатньої аргументації та законних підстав є таким, що проведено в порушення чинного законодавства.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, забов”язані діяти лише на підставі, і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 16.04.2009р. за №7-рп-2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в п.5 зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з

мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Конституційний Суд України також зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року.

Враховуючи вказане нормативне положення, суд вважає дії Якушинецької сільської ради якими було підтримане попереднє рішення від 13.12.2010р. постановленням рішення 8 сесії 6 скликання від 30.06.2011р. незаконними, постановлене рішення від 30.06.2011р. протиправним та таким, що підлягає до скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,105, 159-163,171 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Якушинецької сільської ради 8 сесії 6 скликання від 30.06.2011р. прийнятого за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_8 за яким було вирішено “В зв”язку з можливим порушенням прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, залишити рішення 3 сесії 6 скликання Якушинецької сільської ради від 13.12.2010р. без змін. Переглянути вказане рішення після виготовлення та затвердження генерального плану забудови селища Березина Вінницького району Вінницької області”.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги.

Суддя: