Справа №22ц-801/09                Головуючий у 1-й інстанції Павлова Ж.П.

Категорія 6                                 Доповідач апеляційного суду Буренкова К.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         09 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

          головуючого Паліюка В.П.,

          суддів Буренкової К.О., Мурлигіної О.Я.,

          при секретарі судового засідання Дудник Ю.П.,

          за участю позивачки ОСОБА_1, прокурора Брезіцького В.С.,

          розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

прокурора Заводського району м. Миколаєва

в інтересах Миколаївської міської ради

          на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2008 року, ухвалене  за позовом ОСОБА_1 до адміністрації Заводського району Миколаївського міськвиконкому про визнання права власності на самочинне будівництво,

                                                          в с т а н о в и л а :

         В березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до адміністрації Заводського району Миколаївського міськвиконкому про визнання  права власності на самочинне будівництво.

         Позивачка свої вимоги мотивувала тим, що є власником квартириАДРЕСА_1 у м. Миколаєві. З метою покращання житлових умов вона самочинно побудувала за вказаною адресою житловий будинок.

         Посилаючись на наведені обставини, а також на те, що вказана забудова відповідає вимогам будівельних, санітарно-епідеміологічних, архітектурних норм та правил і не порушує права та законні інтереси інших осіб, просила суд визнати за нею право власності на зазначену споруду.

         Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2008 р. позов ОСОБА_1 задоволено.

         В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення  суду скасувати, а справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема, прокурор зазначає, що спір вирішено за участі неналежного відповідача.

         Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

         Задовольняючи позовні вимоги, суд вважав, що оскільки самочинне будівництво позивачкою  в подальшому погоджено  з компетентними органами і особами, на права та законні інтереси яких  могло вплинути самочинне будівництво, то є передбачені ст. 376 ЦК України підстави для визнання права  власності на спірне нерухоме майно.

         Проте такий висновок не відповідає вимогам процесуального права і положенням Цивільного кодексу.

         З матеріалів справи вбачається, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 у м. Миколаєві. За вказаною адресою вона самовільно збудувала жилий будинок.

         Проте право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може за рішенням суду бути визнано лише у встановлених ст.376 ЦК України випадках: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб.

         З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій розташована самочинна будівля і яка знаходиться в межах міста Миколаєва, не є власністю позивача й не виділялася йому в користування у передбаченому законом порядку. Тобто ця земельна ділянка належить територіальній громаді міста.

         За таких обставин вказаним рішенням порушуються права територіальної громади, яка в силу ст.83 ЗК України, є власником земельної ділянки, на якій розташований спірний самочинно зведений будинок.

         Суд не звернув увагу на вказані обставини, і помилково вважав належним відповідачем по справі Заводську районну адміністрацію Миколаївської міської ради та в порушення вимог ч.1 ст.33 ЦПК України  не вирішив питання про залучення до участі у справі Миколаївську міську раду, до виключної компетенції якої відповідно до ст.10, п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» відноситься вирішення в інтересах територіальної громади питань регулювання земельних  відносин.

          З урахуванням вимог п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України допущені судом порушення є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

          При новому розгляді суду необхідно взяти до уваги наведене, вирішити питання про залучення до участі у справі Миколаївську міську раду та вирішити спір відповідно до вимог закону.

          Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

                                                            у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу прокурора Заводського району м. Миколаєва в інтересах Миколаївської міської ради задовольнити.

          Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2008 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд  до того ж суду, але іншому судді.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

           Головуючий                                                                  Судді