Справа №22ц - 789/09 р.        Головуючий по 1-й інстанції: Костюченко Г.С.

Категорія 52                            Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

                                                             У Х В А Л А

                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                    26 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області:

           головуючого Паліюка В.П.,

           суддів Буренкової К.О., Мурлигіної О.Я.,

           при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В.,

           за участю позивача ОСОБА_1. і представника відповідача Семещенко М.О.,

           розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

                        Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс

                                    газотурбобудування» «Зоря» - «Машпроект»                                    

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2009 р., ухвалене за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування» «Зоря» - «Машпроект»  

                                                          про    

поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного            

                                                      прогулу,

                                                в с т а н о в и л а :

           В грудні 2008 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства  «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування» (далі - ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект») про поновлення на роботі, стягнення  середнього  заробітку за час вимушеного  прогулу.

          Позивач зазначав, що з 21 липня 2000 р. працював в ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» полірувальником 3-го розряду цеху №200. Наказом відповідача від 17 листопада 2008 р. його звільнено з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.

          Посилаючись на те, що його звільнення з роботи проведено з порушенням трудового законодавства, позивач просив поновити його на посаді полірувальника і стягнути на його користь з відповідача 3479 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

          Рішенням  Ленінського районного суду м. Миколаєва  від 22 січня 2009 р. позов ОСОБА_1. задоволено.

          Постановлено поновити ОСОБА_1. на посаді полірувальника 3-го розряду ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект».

          Стягнуто  на користь ОСОБА_1.  з ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект»  3479 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 листопада 2008 р. по 21 січня 2009 р.

          Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

          Стягнуто на користь держави з ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» 51 грн. судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

           В апеляційній скарзі в.о. генерального директора ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1. відмовити. Відповідач посилається на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, наявним в ній доказам і положенням трудового законодавства.

           Перевіривши матеріалами справи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

           Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом  у разі вчинення прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого часу) без поважних причин.

           Судом встановлено, що 17 жовтня 2008 р. ОСОБА_1. своєчасно з'явився на роботу у другу зміну. Проте службовою охороною відповідача він не був допущений до роботи, оскільки напередодні, тобто 16 жовтня 2008 р. у нього була вилучена перепустка. З 20 жовтня 2008 р. він приступив до роботи. Вказані обставини відповідачем не заперечувалися.

           Проте наказом ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект» від 17 листопада 2008 р. позивач звільнений з роботи за  допущений 17 жовтня 2008 р. прогул без поважних причин.

           Встановивши наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1. не вчиняв прогулу без поважних причин, у зв'язку з чим адміністрація  відповідача не мала підстав для його звільнення за п.4 ст. 40 КЗпП.

           Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1.  був звільнений за прогул на роботі 17 жовтня 2008 р. без поважних причин в зв'язку з появою на роботі в нетверезому стані  не ґрунтуються на законі, оскільки  п. 7 ст. 40 КЗпП  передбачені самостійні підстави для розірвання трудового договору з працівником  в разі його появи на роботі в нетверезому стані. Крім того, відповідач не надав безперечних доказів на підтвердження того, що 17 жовтня 2008 р. позивач  не був допущений до роботи в зв'язку з появою в нетверезому стані.

            Оскільки рішення ухвалено з додержанням положень матеріального права і вимог процесуального права, то колегія не вбачає підстав для його скасування.

           Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 315  ЦПК України, колегія суддів

                                                                 у х в а л и л а:

           Апеляційну скаргу  ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект»  відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2009 р. залишити без змін.

          Ухвала апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

           Головуючий                                                       Судді