Справа № 2-220/11

2011 рік

З а о ч н е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

21 березня 2011 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого –одноосібно судді Толкаченко О.О.,

при секретарі –Ткаченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 селищної ради до ОСОБА_2, третя особа –ОСОБА_3 про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 селищна рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа –ОСОБА_3 про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки, а саме просить суд зобов’язати ОСОБА_2 знести самовільно побудований садовий будинок з мансандрою літ. “Є”, господарську споруду, що розташована на самовільно захопленій земельній ділянці прилеглій до земельній ділянки № 397 в СК “Буревесник”Лиманського району смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 селищної ради державне мито у сумі 51 грн. на такі банківські реквізити: ОСОБА_1 селищна рада 04527052, поточний рахунок 35416053002293, Банк УДК в Білгород-Дністровському районі, код 23215016, МФО 828011.

Представник позивача - ОСОБА_1 селищна рада - ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, але надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати в заочному порядку, та зазначила, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, причина неявки суду невідома.

Третя особа –ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, причина неявки суду невідома.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей при причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів постановляє заочне рішення. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що у власності ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка № 397 у садівничому кооперативі “Буревесник”у Лиманському районі смт. Затока, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії 1-ОД № 038745. Відповідачем самовільно зайнята земельна ділянка загального користування смт. Затока площею 0,04 га вздовж автомобільної дороги державного значення “Одеса-Ізмаїл”.

Під час обстеження земельної ділянки № 397 садівничого кооперативу “Буревесник”спеціалістами ОСОБА_1 селищної ради, встановлено що відповідачем самовільно зайнята земельна ділянка приблизною площею 0,04 га, про що на адресу відповідача направлявся припис стосовно необхідності в строк до 01.06.2008 року звільнити самовільно захоплену земельну ділянку та усунути огорожу.

Попередження ОСОБА_1 селищної ради також відправлявся на адресу Придністровського міжрайонного відділу контролю за використанням та охороною земель та в Білгород-Дністровську міжрайонну прокуратуру.

Перевіривши документи стосовно самовільно захопленої земельної ділянки з’ясувалося, що вона належить відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_3.

До того ж відповідачем ОСОБА_2 на самовільно захопленій земельній ділянці самовільно побудовані гараж літ. “Ж”та мансандра літ. “Ж1”.

Відповідно до ст.22 Закона України “Про основи містобудування” встановлено, що забудова земельних ділянок, котрі надаються для містобудівної мети, здійснюється після виникнення права власності чи право користування земельною ділянкою, в порядку передбаченому законом, та отримання дозволу на проведення будівельних робіт.

Відповідно до ст. 23 Закону України “Про планування та забудову територій”та ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність”встановлено, що забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об’єктів містобудування, здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про планування та забудову територій”встановлено, що фізичні або юридичні особи, котрі мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних, ділянках, що належать їм на праві власності чи користування зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об’єкта містобудування.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про планування та забудову території”встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

В порушення ст. 22 Закону України “Про основи містобудування”, ст.ст. 23, 24, 29 Закону України “Про планування та забудову території”, ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність”відповідачем здійснено самовільне будівництво садового будинку з мансардою літ. “Є”, тераса літ. “а1”, мансарда літ. “А1”, госпблок літ. “З”, альтанка літ. “І”, мансарда літ. “Г1”, сауна літ. “Г”, а самовільно збудовані гараж літ. “Ж”та мансарда літ. “Ж1”взагалі знаходяться на самовільно захопленій земельній ділянці, яка належить ОСОБА_3 відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку.

Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України визначається , що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 селищної ради до ОСОБА_2, третя особа –ОСОБА_3 про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 22 Закону України “Про основи містобудування”, ст.ст. 23, 24, 29 Закону України “Про планування та забудову території”, ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність”, ст. 376 ЦК України, 212, ч.2 152 ЗК України, ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 селищної ради до ОСОБА_2, третя особа –ОСОБА_3 про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки –задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2 знести самовільно побудований садовий будинок з мансандрою літ. “Є”, господарську споруду, що розташована на самовільно захопленій земельній ділянці прилеглій до земельній ділянки № 397 в СК “Буревесник”Лиманського району смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 селищної ради державне мито у сумі 51 грн. на такі банківські реквізити: ОСОБА_1 селищна рада 04527052, поточний рахунок 35416053002293, Банк УДК в Білгород-Дністровському районі, код 23215016, МФО 828011.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.О. Толкаченко