Справа № 2-400/11

2011 рік

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

05 вересня 2011 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого одноосібно –судді Толкаченко О.О.,

при секретарі –Ткаченко О.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2,

представника позивача –ОСОБА_3,

представника відповідача –ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування житлом та вселення, яка об’єднана в одне провадження з позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, відділу державного департаменту громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб при Білгород-Дністровському МВ ГУМВС України в Одеській області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, у зв’язку з відсутністю у ньому понад 6 місяців без поважних причин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 про визначення порядку користування житлом та вселення.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уточнили свій позов.

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, відділу державного департаменту громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб при Білгород-Дністровському МВ ГУМВС України в Одеській області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, у зв’язку з відсутністю у ньому понад 6 місяців без поважних причин.

07 червня 2011 року зазначені позови об’єднані в одне провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 та її представник –адвокат ОСОБА_3 підтримали уточнений позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та просили його задовольнити, заперечували проти задоволення позову ОСОБА_5 в повному обсязі. Так, ОСОБА_1 пояснила, що до 20.06.2009 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 ОСОБА_6 (до одруження Головченко) є її донькою від першого шлюбу. Під час шлюбу з ОСОБА_5, а саме 16 січня 2002 року ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 була приватизована квартира № 22 в мікрорайоні Райдужний, 3 пгт. Затока м.Білгород-Дністровський Одеської області. Всі члени родини стали власниками вказаної квартири в рівних долях.

Після розлучення 20 червня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили проживати у квартирі № 22 в мікрорайоні Райдужний, 3 пгт. Затока м.Білгород-Дністровський Одеської області, у зв’язку з поганими відносинами з відповідачем.

На теперішній час, у зв’язку з відмовою відповідача встановити порядок користування житловим приміщенням, виникла необхідність у вселенні позивачів у житло, яке знаходиться в їх спільній власності з відповідачем та встановленні порядку користування ним.

Позов ОСОБА_5 щодо визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, у зв’язку з відсутністю у ньому понад 6 місяців без поважних причин ОСОБА_1 вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, у зв’язку з тим, що викладені в ньому обставини не відповідають дійсності, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не є квартиронаймачами, а є співвласниками спірного житла, та крім того вони не мешкають у спірній квартирі по причині того, що між позивачами та відповідачем є спор з приводу порядка користування житлом.

Представник ОСОБА_5 –адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення уточненого позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просив задовольнити позов ОСОБА_5 у повному обсязі. У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що його довіритель оспорює в порядку КАС України приватизацію спірної квартири, яка відбулася 16 січня 2002 року. ОСОБА_4 та його довіритель сподівалися, що до судового засідання по даній справі буде скасоване свідоцтво про приватизацію № 88 від 16 січня 2002 року (а.с. 38), однак цього не сталося, тому ОСОБА_4 вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову його довірителя ОСОБА_5, однак ОСОБА_4 все одно наполягає на задоволенні позову ОСОБА_5 та просить відмовити у позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Від представника відділу державного департаменту громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб при Білгород-Дністровському МВ ГУМВС України в Одеській області до суду надійшов лист, в якому він просить розглядати справу за його відсутності (а.с. 139).

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що уточнений позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування житлом та вселення підлягає задоволенню в повному обсязі, а позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, відділу державного департаменту громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб при Білгород-Дністровському МВ ГУМВС України в Одеській області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, у зв’язку з відсутністю у ньому понад 6 місяців без поважних причин задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, в ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_1 та Головченко (після одруження ОСОБА_2) ОСОБА_8 в рівних долях належить квартира № 22 в мікрорайоні Райдужний, 3 пгт. Затока м.Білгород-Дністровський Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданого 16 січня 2002 року органом приватизації державного житлового фонду виконкому Затоківської селищної ради (а.с. 37).

Квартира, що є об’єктом спільної власності ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складається з житлової кімнати - 2, площею 13,0 м2, лоджії - 3, площею 1,4 м2, житлової кімнати - 4, площею 13,3 м2, житлової кімнати - 5, площею 18,8 м2, коридору - 1, площею 14,8 м2, туалету - 6, площею 1,3 м2, ванної - 7, площею 3,2 м2, кухні - 8, площею 7,9 м2, лоджії - 9, площею 2,6 м2.

Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ЖД № 076179 від 20 червня 2009 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області (а.с.11).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили проживати у спірній квартирі, що не заперечується сторонами по справі.

На теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили вимогу щодо встановлення порядку користування квартирою № 22 в мікрорайоні Райдужний, 3 пгт. Затока м.Білгород-Дністровський Одеської області відповідно до належних їм часток у спільному майні.

З метою визначення варіантів встановлення порядку користування квартирою № 22 в мікрорайоні Райдужний, 3 пгт. Затока м.Білгород-Дністровський Одеської області, судом було призначено по справі судову будівельно технічну експертизу.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 08/02 від 01 квітня 2011 року (а.с. 92-101), на розгляд суду запропоновано єдиний найбільш доцільний варіант порядку користування спірною квартирою спільною трикімнатною квартирою № 22 по вулиці Райдужній, 3 в смт. Затока міста Білгород- Дністровський Одеської області, виділивши позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільне користування житлову кімнату - 2, площею 13,0 м2, лоджію - 3, площею 1,4 м2, житлову кімнату - 4, площею 13,3 м2, житловою площею 26,3м2, загальною площею 27,7 м2, що складає 59,6% чи 60/100 реальних частки.

Відповідачу ОСОБА_5 виділити житлову кімнату - 5, площею 18,8 м , що складає 40,4% чи 40/100 реальних частки.

У загальному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 залишити наступні приміщення:

- коридор - 1, площею 14,8 м2;

- туалет - 6, площею 1,3 м2;

- ванну - 7, площею 3,2 м2;

- кухню - 8, площею 7,9 м2;

- лоджію - 9, площею 2,6 м2;

Відповідно до ст. 382 ЦК України - Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ч.1 ст. 155 ЦК України - Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України - Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу України - громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст. 155 Житлового кодексу України - жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Таким чином суд вважає, що є всі законні підстави для задоволення уточнених позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 щодо визначення порядку користування житлом та вселення.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України - Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України - Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Так, позивачем документально підтверджено витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 1800 гривень (квитанція на а.с. 123), тому позовна вимога в частині стягнення з відповідача цих витрат підлягає задоволенню.

В свою чергу позовні вимоги ОСОБА_5 щодо визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, у зв’язку з відсутністю у ньому понад 6 місяців без поважних причин не обґрунтовані позивачем, суперечать фактам, встановленим під час судового розгляду справи та не спираються на норми діючого законодавства, том не підлягають задоволенню.

Так, ОСОБА_5 у своєму позові, в обґрунтування своїх вимог, посилається на ст. 72 Житлового кодексу України, та зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були лише зареєстровані у спірній квартирі але ніколи не проживали в ній, тобто були наймачами спірної квартири. Однак, як зазначено вище, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 міста Білгород-Дністровський Одеської області, тому суд вважає, що положення ст. 72 Житлового кодексу України не можуть бути застосовані в даному випадку.

ОСОБА_5 у своєму позові не зазначив причини того, чому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживають у спірній квартирі. В ході судового розгляду справи встановлено, що між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 існує спір про порядок користування спірним житлом.

Крім того, в порушення ч.5 ст. 119 ЦПК України, ОСОБА_5 при подачі позовної заяви та при подальшому її розгляді не було надано суду квитанції про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тому суд вважає, що ці судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_5

Враховуючи викладене, керуючись ч.1 ст. 155, ст. 382, ЦК України, ст.ст. 150, 155 Житлового кодексу України, ст.ст. 79, 88, 209, 212-216 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування житлом та вселення –задовольнити повністю.

Встановити порядок користування спільною трикімнатною квартирою № 22 по вулиці Райдужній, 3 в смт. Затока міста Білгород-Дністровський Одеської області, виділивши позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільне користування житлову кімнату - 2, площею 13,0 м2, лоджію - 3, площею 1,4 м2, житлову кімнату - 4, площею 13,3 м2, житловою площею 26,3м2, загальною площею 27,7 м2, що складає 59,6% чи 60/100 реальних частки.

Відповідачу ОСОБА_5 виділити житлову кімнату - 5, площею 18,8 м , що складає 40,4% чи 40/100 реальних частки.

У загальному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 залишити наступні приміщення:

- коридор - 1, площею 14,8 м2;

- туалет - 6, площею 1,3 м2;

- ванну - 7, площею 3,2 м2;

- кухню - 8, площею 7,9 м2;

- лоджію - 9, площею 2,6 м2;

Вселити позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в квартиру № 22 по вулиці Райдужній в смт. Затока мікрорайон Райдужний, міста Білгород- Дністровський Одеської області.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати, пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 1800 гривень.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, відділу державного департаменту громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб при Білгород-Дністровському МВ ГУМВС України в Одеській області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, у зв’язку з відсутністю у ньому понад 6 місяців без поважних причин –відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави державне мито, яке він повинен був сплатити при подачі позовної заяви, у розмірі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 37 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.О. Толкаченко