Справа № 1-25 /2008 р

 ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7    лютого 2008 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді     Терещенко O.I.

при секретарі     Павленко О. Г.

з участю прокурора     Топоркова А.В.

потерпілого     ОСОБА_1

представника потерпілого     ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі справу про обвинувачення

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,  українця,  громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  не одруженого,  працюючого зварником ПП "Проміндустрїя" м.  Київ,  уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3,  раніше не  судимого - за ст. 189 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

2 жовтня 2007 року ОСОБА_3,  достовірно знаючи,  що неповнолітній ОСОБА_1 отримує стипендію в Білопільському ПЛЗТ,  заявив ОСОБА_1,  що останній повинен платити щомісячно йому кошти за те,  що ОСОБА_3 буде його захищати. Також ОСОБА_3 висловив погрози в адрес ОСОБА_1 за те,  якщо останній відмовиться платити кошти.

14 жовтня 2007 року приблизно о 20 годині ОСОБА_3,  перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння,  за попередньою змовою з особою,  відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження,  продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру,  який виник на початку жовтня 2007 року,  з корисливих спонукань та з метою вимагання грошей поєднаного з насильством,  небезпечним для життя чи здоров'я,  у неповнолітнього ОСОБА_1,  маючи при цьому домовленість з особою,  відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження,  на вчинення дій,  які зламають волю до опору ОСОБА_1 до ненадання грошей,  за передбачені чинним законодавством послуги захисту,  які перед цим ОСОБА_3 нав’язував ОСОБА_1 прибули на перехрестя вулиць Ломоносова та Дибенка,  де зустріли останнього.

Перебуваючи на вказаному вище перехресті ОСОБА_3,  реалізуючи свій злочинний намір,  узгоджений з особою,  матеріали відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження,  підійшов до ОСОБА_1 та за підтримки зазначеної вище особи,  що надавала впевненості його діям своєю присутністю,  і з метою залякування та вимагання грошей,  поєднаного з насильством,  небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_1,  наніс останньому удар рукою в обличчя,  а коли ОСОБА_1 впав,  то ОСОБА_3 наніс ще декілька ударів руками в область тулуба. Після цього ОСОБА_3 насильно посадив ОСОБА_1 в автомобіль,  яким керувала особа,  відносно якої матеріали справи виділені,  та поїхали по вулиці Дибенка у бік Білопільського ПЛЗТ.

По шляху слідування ОСОБА_3 за попередньою домовленістю з особою,  відносно якої матеріали справи виділені,  з метою подальшого залякування та вимагання грошей у ОСОБА_1 став з’ясовувати у особи,  відносно якої матеріали справи виділені,  щодо наявності ножа,  а коли остання особа,  діючи узгоджено з ОСОБА_3,  дала підтвердження про наявність у нього ножа,  якого насправді не було,  ОСОБА_3 висловив намір за допомогою даного ножа позбавити життя ОСОБА_1 або спричинити останньому тілесні ушкодження.

Коли ж ОСОБА_1 почув висловлювання ОСОБА_4 та особи,  відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження,  в яких містилась загроза його життю та здоров"ю і які він сприймав реально,  під час руху автомобіля вискочив з нього і почав втікати. Але

2

ОСОБА_4 з особою зупинили автомобіль і погнались за ОСОБА_1 Наздогнавши останнього,  особа,  матеріали відносно якої виділені,  штовхнула ОСОБА_1 від чого той впав. А ОСОБА_3 схопив ОСОБА_1 за волосся та повів до автомобіля,  де продовжуючи застосовувати силу посадив ОСОБА_1 в автомобіль.

В подальшому ОСОБА_3 та особа,  відносно якої матеріали справи виділені,  примусово утримуючи ОСОБА_5  поїхали на спортивний майданчик Білопільського ШТЗТ,  де ОСОБА_3 вивів з автомобіля ОСОБА_1,  підвів до лавки та поклав останнього на лавку. Потім ОСОБА_3,  продовжуючи реалізацію,  спільно з особою,  відносно якої матеріали справи виділені,  злочинного наміру,  за підтримки цієї особи,  яка знаходилась поряд,  висловлюючи погрози щодо позбавлення ОСОБА_1 життя вбивством,  з метою подальшого залякування та вимагання грошей у останнього,  став наносити йому удари рукою в обличчя,  після чого,  утримуючи ОСОБА_1,  сказав особі,  відносно якої матеріали справи виділені,  принести ЦПК,  за допомогою якого він буде реалізувати свої наміри.

Особа,  матеріали справи відносно якої виділені,  діючи узгоджено з ОСОБА_3 та виконуючи прохання останнього,  надала ОСОБА_3 предмет схожий на ЦПК,  який останній тримав біля шиї ОСОБА_1,  що напівлежачи знаходився на лавці,  та висловлював погрози на вбивство останнього. ОСОБА_1 погрози ОСОБА_3 сприймав як реальні та мав усі підстави побоюватись їх реалізації.

В подальшому ОСОБА_3,  продовжуючи реалізацію свого злочинного замислу,  спрямованого на вимагання грошей у ОСОБА_1,  поєднаного із насильством,  небезпечним для життя чи здоров'я останнього,  висловив наміри щодо позбавлення життя ОСОБА_1 реалізуючи в іншому місці,  після чого,  застосовуючи силу,  посадив ОСОБА_6 в автомобіль.

Перед тим,  як посадити ОСОБА_1 в автомобіль,  ОСОБА_3 та особа,  матеріали відносно якої виділені в окреме провадження,  продовжуючи реалізувати свої злочинні наміри,  спрямовані на вчинення дій,  що зламають волю до опору ОСОБА_1 до ненадання грошей за нав"язувані ОСОБА_3 послуги охорони,  нанесли декілька ударів останньому.

При цьому ОСОБА_3 наніс удар ОСОБА_1 рукою в обличчя,  в результаті чого останній впав з лавки на землю. В подальшому ОСОБА_3 разом з особою,  матеріали відносно якої виділені,  стали наносити удари ногами по тулубу та кінцівкам ОСОБА_1,  в тому числі і руками.

В результаті нанесеного ОСОБА_3 удару ногою по правій руці ОСОБА_1 останньому було спричинено тілесне ушкодження у вигляді перелому II пястної кістки правої кисті.

Продовжуючи свої протиправні дії,  направлені на залякування та вимагання грошей у ОСОБА_1,  ОСОБА_3 насильно посадив останнього в автомобіль,  яким керувала особа,  відносно якої матеріали справи виділені,  та узгодивши свої дії,  поїхали зі спортивного майданчику Білопільського ПЛЗТ в напрямку топливного складу.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру,  особа,  матеріали відносно якої виділені,  діючи узгоджено з ОСОБА_3 зупинив автомобіль між зарослями кущів поблизу топливного складу,  де ОСОБА_7  в присутності зазначеної особи,  з корисливих мотивів,  погрожуючи вбивством,  та з метою вимагання грошей,  поєднаного з насильством,  небезпечним для життя чи здоров'я,  наніс ОСОБА_1 удари в грудну клітину. Після чого,  зрозумівши,  що воля до опору у ОСОБА_1 щодо ненадання грошей за нав"язуват непередбачені чинним законодавством послуги охорони вже зламана,  почав у присутності особи,  відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження,  вимагати у ОСОБА_1 передачі ОСОБА_3 або зазначеній особі гроші у сумі 50 грн. зі стипендії,  яку він отримував у ліцеї,  кожного місяця на протязі 10 місяців,  а всього в загальній сумі 500 грн. При цьому ОСОБА_3 висловив погрозу про вбивство ОСОБА_1,  якщо той будь-кому розповість про події,  які відбулись того вечора між ними.

В результаті нанесених ОСОБА_3 та особою,  матеріали відносно якої виділені в окреме провадження,  потерпілому ОСОБА_1 ударів останньому спричинено тілесні ушкодження: садно над крилом правої клубової кістки,  синці на лівій вушній раковині,  на груднині та на задній поверхні правої кисті,  припухлість м"яких тканин правої кисті,  забиття м"яких тканин голови,  перелом II пястної кістки правої кисті; закрита тупа травма носа.

Ушкодження у вигляді перелому II пястної кістки правої кисті відносяться до категорії середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я більше 21 дня.

3

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_3 винним себе визнав повністю і дав покази,  які повністю співпадають з обставинами вчинення злочину,  зазначеними у мотивувальній частині вироку. У вчиненому щиро розкаюється.

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

За таких обставин суд дії ОСОБА_3 кваліфікує за ч. 3  ст.  189 КК України оскільки він вчинив вимогу передачі чужого майна ( вимагання),  вчинене за попередньою змовою групою осіб з погрозою вбивства та поєднане з насильством,  небезпечним для життя чи здоров'я особи.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу підсудного,  який позитивно характеризується за місцем проживання,  обставини,  що пом’якшують покарання - щире каяття,  повне визнання своєї вини,  вперше притягується до кримінальної відповідальності,  сприяння розкриттю злочину,  проживає з матір"ю,  яка є інвалідом 2 групи; обставини,  що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння,  тому суд вважає,  що необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Оскільки санкція ч. 3  ст.  189 КК України передбачає обов’язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна,  але згідно  ст.  77 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням не застосовується. Тому до ОСОБА_3 додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  с.  323,  324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3,  визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.3  ст.  189 КК України,  і призначити йому покарання у виді 5-ти років позбавлення волі.

На підставі  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Згідно п. п. 2, 3, 4 ч. 1  ст.  76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця проживання і з"являтися для реєстрації в цей орган.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази - журнал "Зустрічна смуга",  який зберігається в камері схову речових доказів Білопільського РВ УМВС України,  знищити,  мобільний телефон "Моторола" С 350 залишити ОСОБА_1,  автомобіль ВАЗ 21063 залишити ОСОБА_8  ( а. с.  137, 141, 150).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.