Справа №2-345/2009

                                   Р І Ш Е Н Н Я

                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2 липня 2009 року            Миронівський районний суд Київської області в складі  головуючої судді      –      Капшук Л.О.

при секретарі         –      Скринській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миронівка цивільну справу за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області, поданої в інтересах держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в місті Києві та Київській області, Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства,

                     В С Т А Н О В И В :

прокурор  звернувся  до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, який обгрунтував тим, що відповідач, не маючи належного дозволу, порушуючи Правила любительського і спортивного рибальства, 12 березня 2009 року на Канівському водосховищі поблизу села Малий Букрин Миронівського району Київської області здійснював вилов риби спінінгом на блешню із моточовна «Пема».  При цьому виловив 18 штук судака, який  відноситься до риби цінного виду та вартість однієї штуки якого становить 51 гривня.

                       За вчинення вказаного правопорушення постановою судді Миронівського районного суду Київської області від 7 квітня 2009 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч.4 КУпАП.

                        Головне держуправління, в інтересах якого пред»явлено позов, керуючись встановленою методикою, розрахувало розмір шкоди, завданої відповідачем порушенням природоохоронного законодавства. В добровільному порядку шкода відповідачем не відшкодована, а тому  прокурор, який звернувся до суду з метою захисту державних інтересів, просив стягнути з нього в примусовому порядку на користь держави 918 гривень спричиненого збитку та судові витрати.

                        В судовому засідання прокурор Гут Г.В. заявлені вимоги підтримала, в поясненнях зіслалася на обставини, викладені в поданій до суду заяві.

       Відповідач  пред»явлені позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно здійснював вилов риби при обставинах, на які посилається позивач, проте виловив лише три судака. Протокол про адміністративне правопорушення містить неправдиву інформацію про правопорушення, при розгляді адміністративної справи  вказані обставини не повідомляв, оскільки не усвідомлював наслідків щодо відшкодування шкоди, які настали, в даний час має намір оскаржувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч.4 КУпАП.  

      Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані  ними  документи і матеріали,  всебічно та повно з»ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, об»єктивно оцінивши в  сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов  підлягає задоволенню.

                        Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов»язком держави.

                       Статтею 37 Закону України «Про тваринний світ» передбачено забезпечення  охорони тваринного світу шляхом встановлення правил, заборон та обмежень при використанні об»єктів  тваринного світу, охорони їх від самовільного використання.

                      Рибальство здійснюється відповідно до Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року № 1192, Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Укрдержрибгоспу від 15.02.1999 року.

                      Відповідно до встановлених правил рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов  водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову є грубим порушенням рибальства.

      В судовому засіданні встановлено, що  відповідач ОСОБА_1 12 березня 2009 року на Канівському водосховищі ловив рибу спінінгом на блешню з моточовна «Пема», не маючи відповідного дозволу,  здійснив вилов судака, який відноситься до цінних видів риби, в кількості 18 штук, що перевищує добову норму вилову.

    Вказаними діями відповідач порушив Правила любительського і спортивного рибальства, а тому відносно нього старшим державним інспектором рибоохорони було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.85 ч.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

   Відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 85 ч.4 КУпАП  постановою судді Миронівського районного суду від 07.04.2009 року. Даною постановою до   нього застосовано адміністративне стягнення за вчинене  правопорушення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. При розгляді адміністративної справи було встановлено факт порушення відповідачем вимог пунктів 4.1., 4.6., 4.11. Правил любительського і спортивного рибальства..

  Зазначені обставини підтверджуються  постановою судді   Миронівського районного суду від 07.04.2009 року, яка набрала законної сили.  

  Вказані  встановлені обставини щодо протиправних дій відповідача є  обов»язковими для суду відповідно до  положень ч.4 ст. 61 ЦПК України, за якою  постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов»язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії, та чи вчинені вони цією особою.

 За правилами, встановленими ст. 63 Закону України «Про  тваринний світ», підприємства, установи, організації та  громадяни зобов»язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Аналогічне правило  про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища міститься в ч.4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

                Згідно ч.5  вказаної статті  застосування заходів  адміністративної відповідальності не звільняє винних від компенсації спричиненої шкоди.

               Як передбачено ст. 69 Закону України « Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.

                В судовому засіданні встановлено, що виловлена відповідачем риба була передана йому на зберігання та не була конфіскована, що свідчить про те, що вона не  реалізовувалась, отже дохід до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища  за правилами ст. 68 Закону України «Про  охорону навколишнього природного середовища» в зв»язку з його відсутністю не спрямовувався.

                 За загальними правилами відшкодування шкоди, встановленими ст. 1166 ЦК України  майнова шкода, завдана протиправними діями особи, відшкодовується в повному обсязі  особою, яка її завдала.

                 Що стосується розміру спричиненої шкоди, то він позивачем розрахований вірно згідно з додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року № 32 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риб та інших об»єктів водного промислу» Згідно вказаного додатку розмір шкоди, спричиненої незаконним добуванням або знищенням  одного судака не залежить  від його розміру та ваги  і становить  три неоподатковувані мінімуми доходів громадян, тобто 51 гривня.

                 Таким чином встановлені в судовому засіданні обставини щодо спричинення відповідачем шкоди державі та відмови  відшкодувати  шкоду  в добровільному порядку свідчать про обґрунтованість вимог  позивача. В рахунок відшкодування шкоди кошти в сумі 918 гривень мають бути спрямовані  на розрахунковий рахунок спеціального місцевого  фонду охорони навколишнього природного середовища Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області.

                На підставі ст. 81 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

              Відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»  відповідач  звільняється  від сплати судового збору.

             На підставі викладеного,  ст. 1166 ЦК України, ст..ст. 11,37,63 Закону України «Про тваринний світ», ст..ст. 47,68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , керуючись ст.ст.  10, 11, 15, 60, 209, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд

                                            В И Р І Ш И В :

            позов задоволити.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок спеціального місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області  шкоду, спричинену порушенням природоохоронного законодавства,  в розмірі  918 грн.

            Стягнути з ОСОБА_1 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

             Звільнити  ОСОБА_1 від сплати на користь держави  судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

            Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                     Суддя                             підпис              ОСОБА_2

Згідно з оригіналом.

    Суддя                                                        Л.О.Капшук