Справа №11-364/08                           Головуючий у суді 1-ї інстанції Свінцицький Л.В.

Категорія ст. 185 ч.3 КК України        Доповідач Крижанівський В.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

Іменем України

27 травня 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді                          Крижанівського В.В.

суддів:                                                 Михайловського В.І., Захарчука С.В.

з участю прокурора                           Воронухи Д. С.

засудженого                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 березня 2008 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця с Заболоть Радомишльського району, жителя с. Мала Рача Радомишльського району, непрацюючого,-

засуджено за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.

ОСОБА_1 засуджений за те, що близько 21 години 13 грудня 2007 року, проник в літню кухню ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав: гумовий двохмісний човен, вартістю 490 грн.; гумовий одномісний човен, вартістю 300 грн.; рибальський костюм, вартістю 120 грн.; рибальський костюм, вартістю 48 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 958 грн.

В апеляції, засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи правильності кваліфікації його дій, просить змінити вирок суду, пом'якшити призначене йому покарання, призначити його без позбавлення волі. Вважає дане покарання таким, що не відповідає тяжкості злочину та особі винного. Також суд призначаючи йому покарання, не в повній мірі врахував те, що він повністю визнав свою вину, щиро кається у вчиненому, відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду, а наданням правдивих показів, активно сприяв розкриттю злочину.

Заслухавши доповідь судді, засудженого, який просив задовольнити його вимоги, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_1 покарання, дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і обрав мінімальне покарання, яке передбачене санкцією ч.3 ст. 185 КК України.

Посилання в апеляції на відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, та визнання цієї обставини, пом'якшуючою покарання, є безпідставним, тому що викрадені у потерпілого речі, були виявлені працівниками міліції та повернуті останньому. А визнання засудженим своєї вини, є складовою щирого каяття, яке було визнано судом, як пом'якшуюче покарання та враховане при призначенні йому покарання.

За наведених обставин підстав для зміни чи скасування вироку немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 березня 2008 року щодо нього-без зміни.