УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді Гандзюка В.П.,
суддів: Шайди С.М., Шкрібляка Ю.Д.,
з участю: прокурора Вирсти Т.П.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Тисменицького району Каляндрук А.В., захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2. на вирок Тисменицького районного суду від 25 березня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, який має повну загальну середню освіту, одружений, не працює, інвалід третьої групи, судимий Тисменицьким районним судом 11.06.2004 року за ч.3 ст.185,ч.2 ст.185, ч.2 ст.350 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, згідно постанови Долинського районного суду від 10.01.2007 року умовно-достроково звільнений на невідбутий термін 6 місяців 29 днів, громадянин України,-
засуджений:
за ч.2 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі;
_________________________________________________________________________________
Справа № 11-334/2009р. Головуючий у 1-й інстанції Хоминець М.М.
Категорія ст.186 ч.3 КК України Доповідач Гандзюк В.П.
за ч.3 ст.186 КК України на чотири роки один місяць позбавлення волі;
за ч.2 ст.186 КК України на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено за сукупністю злочинів чотири роки один місяць позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України присуджено частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та призначено ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків - чотири роки два місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому - тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу залишено без зміни.
Строк відбування покарання визначено обчислювати з 14.03.2008 року.
Цивільний позов постановлено задовольнити частково.
Присуджено стягнути із засудженого ОСОБА_2. на користь потерпілої ОСОБА_3 3949грн. 07коп. матеріальної шкоди, 1000грн.моральної шкоди, 150грн. судових витрат, всього 5099грн. 07коп.
За вироком суду ОСОБА_2. визнано винним в тому, що він таємно викрав чуже майно, відкрито з проникненням в житло викрав чуже майно повторно та відкрито викрав чуже майно повторно.
Як встановив суд, ці злочини було вчинено за таких обставин.
У липні 2007 року в нічний час ОСОБА_2. викрав з автомобіля марки ВАЗ-21013, який знаходився на подвір'ї господарства потерпілого ОСОБА_4, що по АДРЕСА_2, автомагнітолу та акумуляторну батарею, на загальну суму 700 грн.
06.08.2007 року о 2 годині ночі ОСОБА_2., проникнувши через відкрите вікно у помешкання сім'ї ОСОБА_4, що по АДРЕСА_2, відкрито заволодів іноземною валютою потерпілої ОСОБА_5. на суму 1515 грн.
21.11.2007 року близько 19 години, засуджений, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в центральній частині с. Рошнів Тисменицького району Івано-Франківської області, вирвавши у потерпілої ОСОБА_3. сумку-портфель, відкрито заволодів її майном на загальну суму 2738,64 грн.
У своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і постановити новий вирок, у якому призначити більш суворе покарання в межах санкцій статей, за якими його засуджено. В судовому засіданні апеляція прокурора відкликана.
У своїй апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_2. захисник ОСОБА_1. просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд для дослідження обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи
Заслухавши доповідь судді, засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію, прокурора, який заперечив апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту апеляції захисника, належно здобутих та допустимих доказів причетності засудженого до злочинів, за які він засуджений, немає. Сумніву піддано всі докази, що здобуті на досудовому слідстві та в суді. При цьому, захисник вважає що органи досудового слідства та суд діяли упереджено, чим грубо порушили принципи кримінально-процесуального закону.
Однак, такі покликання апелянта є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи.
Суд належним чином та з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону розглянув справу, повно дослідив всі наявні докази в сукупності та дав їм відповідну юридичну оцінку. Висновки суду належним чином обґрунтовані та відповідають встановленим в суді обставинам, за яких були вчинені злочини.
Насамперед, потерпілі по справі ОСОБА_5., ОСОБА_4. та ОСОБА_3. прямо вказали на засудженого і ствердили те, що ОСОБА_2., якого вони знали, вчинив відкриті пограбування щодо них.
Свідки ОСОБА_6. та ОСОБА_7. підтвердили, що влітку 2007 року вночі вони бачили засудженого, який швидко ішов по вулиці від господарства ОСОБА_4 . Коли ОСОБА_7. під'їхав до будинку потерпілих, то вони повідомили про щойно вчинену крадіжку з їх автомобіля.
Будь-яких підстав ставити вказані показання під сумнів, як про це наголошується апелянтом, немає.
Сам засуджений на досудовому слідстві не заперечував цих фактів, дав відповідні пояснення та показання, написав явки із зізнанням.
Подальші заперечення цих обставин та вказівка на те, що явки із зізнанням та пояснення він дав під неправомірним тиском працівників міліції, були предметом судового дослідження та спростовані.
Апелянт вказує в апеляції на те, що зазначені явки не були добровільними. Однак, таке твердження спростоване доказами. Сама по собі відмова від зізнання вказує на те, що вона не може свідчити про щире каяття підозрюваного у вчиненому злочині, але не спростовує викладених в ньому фактів.
В апеляції є ряд покликань на те, що певні докази, які лягли в основу обвинувачення, здобуті незаконним шляхом. Разом з тим, в чому саме полягає порушення процесуального закону при їх збиранні та фіксуванні в апеляції не зазначено, як і доказів того, що органи досудового слідства та суд діяли упереджено.
Як видно із даних судово-психіатричних експертиз, ОСОБА_2., незважаючи на олігофренію в ступені легко - вираженої дебільності, перебував і перебуває у стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляції є безпідставними і такими, що направлені на уникнення винного від кримінальної відповідальності.
За таких умов, апеляційних підстав для скасування вироку немає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Тисменицького районного суду від 25 березня 2009 року щодо нього - без змін.
Головуючий В.П. Гандзюк
Судді: С.М. Шайда
Ю.Д. Шкрібляк
Згідно з оригіналом
Суддя В.П. Гандзюк