АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1017/2008 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 37 Дудніченко В.М.
Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2008 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Василенко Л.І., Скіця М.І.
при секретарі Наконечна М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 05 березня 2008 року по справі за заявою ОСОБА_2до ОСОБА_3, Чемериської сільської Ради про визнання права власності на спадкове майно. Вивчивши матеріали справи, колегія суддів,-
встановила:
11 лютого 2008 року представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_3, Чемериської сільської Ради про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1померла його мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина. Спадкове майно складається з житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1, земельної частки (паю) розміром 2,59 га, державний акт серії ЧР № 427358, земельної частки (паю) розміром 2,98 га, державний акт серії ЧР № 427374, які розташовані в межах Чемериської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Гончарука с.Чемериське Звенигородського району Черкаської області. Все спадкове майно відповідно заповіту, зареєстрованого Чемериської сільською Радою 11 грудня 1998 року, належить в рівних частинах ОСОБА_5, ОСОБА_2. та ОСОБА_3
ОСОБА_5. відмовився від своєї частки у спадщині на користь позивача ОСОБА_2
На протязі шести місяців після смерті матері ОСОБА_2. фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки вирішував питання із орендарем земельних часток (паю) ПСП ім. Гончарука с Чемериське ОСОБА_6щодо їх правових становищ використання та отримував від нього орендну плату за користування землею, здійснював поточний ремонт будинку, а також обробляв земельну ділянку біля будинку.
Він звернувся до Звенигородської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, враховуючи викладені обставини йому було рекомендовано звернутися до суду.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2008 року позовна заява представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2. залишена без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, поданої без дотримання вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: надання зазначених ним доказів.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 05 березня 2008 року позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Чемериської сільської Ради про визнання права власності на спадкове майно визнано неподаною та повернуто позивачу, так як він не усунув в наданий судом термін недоліків позовної заяви.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 05 березня 2008 року та направити на новий розгляд до суду першої інстанції, так як вважає, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду про визнання права власності на спадкове майно, яке фактично прийняв після смерті матері, крім того звернувся до Звенигородської державної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, де йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду.
Надаючи строк для усунення недоліків позовної заяви, а потім залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України. Проте такі висновки суду першої інстанції є помилковими, а вказівки про усунення недоліків не обґрунтовано на вимогах ч.2 ст. 119 ЦПК України, яка визначає лише зазначення доказів у позовній заяві, а не їх надання.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 Постанови № 9 від 21 грудня 1990 року з наступними змінами «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції», заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.
В позовній заяві позивач навів факти в чому заключається спір між ним та ОСОБА_3, Чемериської сільською Радою; були долучені до позовної заяви: довідка з Чемериської сільської Ради проте, що не заперечую проти прийняття спадкового майна ОСОБА_2; характеристика будівель та споруд і їх вартість станом на 21 травня 2007 року; копію рішення виконавчого комітету Чемериської сільської Ради та договір -доручення про надання юридичної допомоги, в якому передбачено бути представником ОСОБА_1 представляти інтереси ОСОБА_2 про ведення справ в усіх судових органах. Отже позовна заява представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307. 312. 315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 05 березня 2008 року - задоволити.
Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 05 березня 2008 року скасувати, а матеріали справи направити до Звенигородського районного суду Черкаської області для вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.