справа № 2-1768/2009
категорія № 4
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(повній текст)
10 липня 2009 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого судді – Кравченко В.Є. при секретарі – Володиній К.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Севастопольської міської державної адміністрації та Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Севастопольської міської державної адміністрації та Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права власності на 1/2 частку домоволодіння № 15, яке розташовано по вулице Переяславська в м. Севастополі. Позовні вимоги позивача мотивовані тім, що вона є власником зазначеного домоволодіння в цілому на двох правових підставах, а саме: 1/2 частка домоволодіння належить її на підставі рішення Народного суду Північного району м. Севастополя від 14.07.1954 року, а право власності на другу половину домоволодіння вона набула на підставі рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 18.10.2007 року. Разом з цим, у зв’язку зі втратою оригінала рішення Народного суду Північного району м. Севастополя від 14.07.1954 року позивач на цей час позбавлена можливості розпоряджатися своєю власністю, у зв’язку з чим, вважає, що її право підлягає захисту, шляхом його визнання на підставі статей 317,392 ЦК України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав підстави заявленого позову, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, проте, уточнив її вимоги, просив задовольнити заявлений позов шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на Ѕ частку домоволодіння № 15, яке розташовано по вулице Переяславська в м. Севастополі, на підставі рішення Народного суду Північного району м. Севастополя від 14.07.1954 року у справі № 2-476/1954.
Відповідачі в судове засідання не з’явились, повідомлялись про час і місце судового розгляду належним чином. Севастопольська міська державна адміністрація спрямувала на адресу суду клопотання про можливість розгляду справи за відсутністю її представника, заперечень на позов не надали, питання про вирішення спору по суті залишають на розсуд суду.
Суд, керуючись ст.ст. 157,169 ЦПК України, вважає, що наявні у справі матеріали достатні для розгляду справи по суті за відсутністю відповідачів.
Вислухав пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 є власником спірного домоволодіння в цілому на двох правових підставах, а саме: 1/2 частка домоволодіння належить її на підставі рішення Народного суду Північного району м. Севастополя від 14.07.1954 року у справі №2-476/1954, про розділу спільного майна, нажитого за час шлюбу з ОСОБА_3. На час розділу вказаного будинку його адреса значилась як - вул. Продольна, 7-а, проте у теперішній час адреса будинку перейменована на-вул. Переяславська, 15, що підтверджується довідкою Управляння міського будівництва и архітектури від 20.10.2005 року № 2160/5-2.
Решта домоволодіння № 15 по вул. Переяславській в м. Севастополі належить заявникові в силу рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 18.10.2007 року по справі № 22ц-1361/2007 від 18.10.2007 року за позовом ОСОБА_2 до Севастопольської міської державної адміністрації, ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частку домоволодіння у порядку спадкування.
Зазначені судові рішення набули законної сили та , відповідно до статті 14 ЦПК України, обов’язкові для виконання.
Підставою звернення позивача до суду з позовом про визнання власності на 1 /2 частку домоволодіння, набутого позивачем за рішенням Народного суду Північного району м. Севастополя від 14.07.1954 року є обставини того, що оригінал цього судового рішення був втрачений, ОСОБА_2 у зв’язку з тривалістю часу та відсутністю у Державному міському архіві матеріалів даної цивільної справи, повторно копію рішення одержати не може. (архівна довідка № 105 від 08.11.2007 р.). Отже, відсутність правовстановлюючого документа на нерухоме майно позбавляє позивача можливості за власним розсудом використовувати всі повноваження власника, встановлені законом.
Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Положеннями ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном за власним розсудом. Власник має право здійснювати відносно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
В силу приписів статей 15,16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути у тому числі - його визнання.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 41 Конституції передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Суд вважає встановленим факт того, що ОСОБА_2 набула право власності на Ѕ частку домоволодіння № 15, яке розташовано по вулице Переяславська в м. Севастополі, на підставі рішення Народного суду Північного району м. Севастополя від 14.07.1954 року, яке набуло законної чинності.
Враховуючи те, що законом передбачено такий спосіб захисту - як визнання права власності у зав’язку зі втратою правовстановлюючого документа, суд знаходить необхідним захистити її права, тому позовні вимоги ОСОБА_2 визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На відшкодуванні судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, представник позивача у судовому засіданні не наполягав.
Керуючись ст.ст. 13, 41 Конституції, ст. ст. 15, 16, 317, 319, 392 Цивільного кодексу України ст. ст. 10, 11, 30, 60, 79, 88, 169, 179, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку домоволодіння № 15, яке розташовано по вулице Переяславська в м. Севастополі, на підставі рішення Народного суду Північного району м. Севастополя від 14.07.1954 року у справі №2-476/1954.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.
Суддя -/підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Нахімовського районного
суду м. Севастополя В.Є. Кравченко