АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-998 2008 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 46,48 Гончарук І.М.
Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Скіця М.І., Сіренка Ю.В.
при секретарі Шанауріній І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
встановила:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, в обґрунтування позову зазначаючи, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого має повнолітню доньку ОСОБА_3. Після розірвання шлюбу донька проживає з позивачкою, перебуває на її утриманні, а відповідач сплачував аліменти на утримання доньки на підставі рішення Корсунь-Шевченківського районного суду до досягнення донькою повноліття. Оскільки їх донька навчається на третьому курсі Черкаського медичного коледжу, не працює, не заміжня та потребує матеріальної допомоги і підтримки, просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти щомісячно у розмірі 1А частини всих видів заробітку, але не менше 1/3 прожиткового мінімуму до закінчення навчання дитини, але не більше, ніж до досягнення дитиною 23 років.
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду від 05 грудня 2007 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, яка продовжує навчання, в частці від заробітку в розмірі 1/18 частини всіх видів заробітку щомісячно до 01.07.2009 року, але не більше чим до досягнення дитиною 23 років.
Вказане рішення ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неправильного їх застосування, неповного та неправильного встановлення обставин та фактів, що мають значення для справи в частині розміру стягнення аліментів. Вказала, що має мізерну заробітну плату і не в змозі повноцінно утримувати свою доньку, оскільки після оплати всіх комунальних послуг, її не вистачає навіть для повноцінного харчування, не говорячи про купівлю одягу чи взуття. Підсобного господарства вона не має, підприємницькою діяльністю ні вона, ні донька не займаються. Всі ці факти були відомі суду, проте не були враховані при винесенні рішення, так як і довідка з Корсунь-Шевченківської центральної районної лікарні про часті хвороби доньки.
Просила скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду від 05 грудня 2007 року в частині розміру стягнених аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 всіх видів заробітку, але не менше 1/3 прожиткового мінімуму з дня пред'явлення позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши сторони, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а рішення до скасування із закриттям провадження у справі з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Корсунь-Шевченківським районним судом 12 квітня 2006 року було винесено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_1, про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, тобто з тими ж сторонами у справі і за тими ж позовними вимогами, що і даний позов (а.с. 37). У своїх поясненнях (а.с. 24-25) відповідач просив суд врахувати, що з 01 вересня 2006 року він сплачував аліменти у сумі 120 грн. згідно рішення Корсунь-Шевченківського районного суду від 12 квітня 2006 року. Тобто, існує дві цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до вимог ст. 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, визначених у ст. 182 СК України.
Тому, рішення суду не може залишатися в силі, і згідно п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Керуючись ст. 205, ст. 303, п. 4. ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 310, ЦПК України, ст. 192, 199 Сімейного кодексу України, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2007 року скасувати та закрити провадження по справі.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.