ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"01" червня 2016 р. м. Київ К/800/35539/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Швеця В.В., Штульман І.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (далі - УПФ) про визнання дій неправомірними та зобов`язання провести перерахунок пенсії як особі, яка працювала в районах Крайньої Півночі за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 червня 2015 року, Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

визнати неправомірними дії УПФ щодо відмови в перерахунку пільгового обчислення стажу роботи з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на один рік і шість місяців за період роботи з 01.09.1986 р. по 31.12.1990 р.;

зобов'язати здійснити обчислення пільгового стажу за вказаний період роботи та провести перерахунок пенсії і сплатити недоотримані пенсійні виплати з 24.10.2014 р.

Посилалась на незаконність відмови у перерахунку пенсії із застосуванням пільгового обчислення стажу роботи.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 червня 2015 року, залишеною без змін Донецьким апеляційним адміністративним судом від 14 липня 2015 року, позовні вимоги задоволено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив наявності правових підстав для зарахування до пільгового стажу період роботи з 01.09.1986 р. по 01.01.1996 р. в районах Крайньої Півночі з розрахунку один рік роботи до одного року шести місяців та здійснити перерахунок пенсії. Обов'язкової умови - наявність строкового договору, в даному випадку не потребується.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що обов'язковою умовою для пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі необхідно наявність трудового договору та довідки, в якій зазначені відомості про користування пільгами. Таких документів позивачка не надала.

Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення пенсії, є Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

За правилами, викладеними в абзацах першому та другому пункту 5 Прикінцевих положень цього Закону, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ Президії ВР СРСР № 148).

Указом Президії ВР СРСР № 148 передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більше як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаю надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1 - 4)

Статтею 5 встановлено надання додаткових пільг, в тому числі, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводилися, направлялися або запрошувалися на роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року № 1908-VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» встановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачені Указом Президії ВР СРСР № 148, з п'яти до трьох років на надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціатив, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користуються пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювала в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року (далі - Тимчасова Угода), громадяни Сторін, що домовилися, які працювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію за віком: чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. У випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовилися, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на третьої держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

При тлумаченні положень згаданих нормативних актів, Верховний Суд України в постанові від 1 грудня 2015 року (справа № 524/11590/14-а) прийшов до висновку про те, що особи, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, мають право на призначення пенсії за віком у разі настання умов (досягнення пенсійного віку, напрацювання стажу), за яких відповідно до положень частини першої статті 1 Тимчасового Угоди виникає право на призначення такої пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи висновком Верховного Суду України, викладений у вищезгаданій постанові, положення нормативних актів, для зарахування при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком і по інвалідності, одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за один рік шість місяців, необхідно наявність трудового договору, укладеного на строк не менше трьох років, відомості про період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, користування пільгами, передбаченими діючим на час роботи законодавством, які повинні бути зазначені в трудовій книжці, або довідці чи в письмовому трудовому договорі, наявність вислуги років.

При цьому, з вересня 1967 року для надання вказаних пільг не потребувалась як обов'язкова умова - переведення, направлення або запрошення на роботу в зазначені райони.

Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, зокрема запису в трудовій книжці, ОСОБА_4 в період з 01.09.1986 р по 15.01.1996 р. працювала викладачем у ПТУ № 12 м. Нерюнгрі Якутської АССР, який знаходиться в районах Крайньої Півночі. Згідно довідки про заробітну плату в указаний період, позивачка користувалася пільгами, в тому числі районним коефіцієнтом та надбавками за роботу на півночі.

Посилання відповідача лише на відсутність записів про наявність строкового трудового договору за вказаний період є безпідставними.

У частині 2 Інструкції «Про надання пільг особам, що працюють в районі Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі», затвердженої Постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати 16.12.1967 № 530/П-28, зазначено, що пільги, передбачені статтями 1,2,3,4, Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Проте судом першої інстанції не з'ясовано питання про наявність вислуги років у позивачки, які б давали право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Як зазначалося вище, згідно вимог, викладених в частинах першій та третій статті 1 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювала в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року (далі - Тимчасова Угода), громадяни Сторін, що домовилися, які працювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію за віком: чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. У випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовилися, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на третьої держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

Апеляційний суд порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, не виправив, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи), з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 КАС України позбавлений права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області задовольнити частково.

Скасувати судові рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 червня 2015 року, Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

В.В. Швець

І.В. Штульман