Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #56295623

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


У Х В А Л А

про витребування доказів

та зупинення провадження у справі


14 червня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/338/16-а


Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К., суддів Спіжавки Г.Г., Дембіцького П.Д.

за участю:           

секретаря судового засідання Пелехатої А.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідачі - не з’явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Чернівецькій області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.


встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 13.05.2016 р. №1939-о про звільнення його з посади начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області 13.05.2016 р.; поновити його на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області з 13.05.2016 р.; стягнути з Головного управління ДФС у Чернівецькій області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу – з дня звільнення по день поновлення на посаді; рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місця допустити до негайного виконання.

13.06.2016 р. представником Державної фіскальної служби України подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі 824/338/16-а до надходження витребуваних доказів.

В обґрунтування посилався на те, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.05.2016 у ДФС витребувано довідку Головного управління внутрішньої безпеки від 13.05.2016, матеріали, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 13.05.2016 № 1939-0.

Разом з тим зазначив, що відповідно до Переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС, затвердженого наказом ДФС від 28.08.2014 № 88, зазначена у довідці від 13.05.2016 № 20/8/24-13-22-01-20дск інформація віднесена до службової, витребувана судом довідка є документом з обмежувальним грифом “Для службового користування”, особливий правовий режим доступу до такої інформації та її поширення визначається законом. Доступ та використання документів з грифом “Для службового користування” у ДФС здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.1998 р. № 1893 “Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію” (далі - Інструкція).

На підставі викладеного, просив зупинити провадження у справі № 824/338/16-а шляхом постановлення відповідної ухвали до отримання документів, що містять інформацію з обмеженим доступом, з дотриманням встановленого Інструкцією порядку.

У судовому засіданні позивач та представник позивача не заперечували проти зупинення провадження у справі до надходження витребуваних документів.

Водночас, позивач наполягав на витребуванні довідки Головного управління внутрішньої безпеки від 13.05.2016 р. № 20/8/24-13-22-01-20дск та матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 13.05.2016 № 1939-0.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, причини неприбуття не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          Враховуючи приписи ст. 128 КАС України, суд вважає, що немає перешкод для розгляду поданих клопотань за відсутності відповідачів належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду.


Розглянувши подані клопотання, заслухавши думку позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд, зазначає наступне.

В силу вимог ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною 5 ст. 11 КАС України встановлено, що суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ч. 3 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.


Частиною 2 ст. 6 Закону України “Про інформацію” від 02.10.1992 р. № 2657-XII (далі – Закон № 2657-XII) визначено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 2657-XII).

Згідно ч. 1 та 3 ст. 21 Закону № 2657-XII, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Приписами ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 р. № 2939-VІ (далі - Закон № 2939-VІ) передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною 2 ст. 6 Закону № 2939-VІ встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам:

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

У ч. 1 ст. 9 Закону № 2939-VІ встановлено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 9 Закону України № 2939-VІ, документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф" для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Згідно п. 37 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.1998 р. № 1893 (далі - Інструкція) представники інших організацій допускаються до ознайомлення і роботи з документами з грифом "Для службового користування" з дозволу керівників організацій (структурних підрозділів), у володінні та розпорядженні яких перебувають ці документи, за наявності письмового запиту організацій, в яких вони працюють, із зазначенням характеру завдання, що виконується. Виписки з документів і видань з грифом "Для службового користування", що містять відомості обмеженого поширення, робляться у зошитах, що мають аналогічний гриф, які після закінчення роботи надсилаються на адресу організації, яка давала дозвіл на ознайомлення і роботу з документами з грифом "Для службового користування".

Так, положеннями п. 39 Інструкції передбачено, що зняття копій, а також здійснення виписок з документів з грифом "Для службового користування" співробітниками організації, де перебувають документи, проводиться з дозволу керівника організації (структурного підрозділу). Копіювання для сторонніх організацій документів з грифом "Для службового користування", одержаних від інших організацій, здійснюється за погодженням з організаціями-авторами цих документів.

При цьому суд зазначає, що в розумінні приписів Інструкції № 1893 суд є представником інших організацій, якому не може бути відмовлено в допуску до документів з грифом "Для службового користування".

Оскільки, предметом адміністративного позову є вимога про визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України від 13.05.2016 р. №1939-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області 13.05.2016 р., який прийнятий на підставі довідки Головного управління внутрішньої безпеки від 13.05.2016 р. № 20/8/24-13-22-01-20дск, суд вважає, що необхідно витребувати з Державної фіскальної служби України наступні докази: довідку Головного управління внутрішньої безпеки від 13.05.2016 р. № 20/8/24-13-22-01-20дск, з додатками, які є її невід’ємною частиною; матеріали, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 13.05.2016 р. № 1939-о.

Згідно ч. 3 ст. 79 КАС України письмові докази, які витребовує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядається та вирішується протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Беручи до уваги приписи ст. 122 КАС України, суд зобов'язує Державну фіскальну служби України надати витребувані докази в п’ятиденний строк з дати отримання копії ухвали.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Принцип обов’язковості судових рішень закріплений і у ст. 14 КАС України, відповідно до змісту якої постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду, що виражається, серед іншого, і в ухиленні від явки в суд свідка, і в ухиленні від надання витребуваних судом доказів.

Статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили або перешкоджання його виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.


Вирішуючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони, або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - до терміну, встановленого судом.

Враховуючи, що для надання витребуваних судом доказів потрібен час, а також те, що вони можуть мати істотне значення для всебічного та повного розгляду всіх обставин у сукупності, суд вважає, що клопотання про зупинення провадження підлягає задоволенню, а розгляд справи зупиненню до дати надходження витребуваних доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 71, 79, 156, 160 та 165 КАС України, суд,-


У Х В А Л И В:

1. Клопотання задовольнити.

2. Витребувати з Державної фіскальної служби України наступні докази:

- довідку Головного управління внутрішньої безпеки від 13.05.2016 р. № 20/8/24-13-22-01-20дск, з додатками, які є її невід’ємною частиною;

- матеріали, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 13.05.2016 р. №1939-о.

3. Для подання до суду витребуваних доказів встановити Державної фіскальної служби України п’ятиденний строк з дати отримання копії ухвали.

4. Покласти персональну відповідальність за виконання п.2 та 3 резолютивної частини ухвали на керівника Державної фіскальної служби України (особу, яка виконує його обов’язки).

5. Зупинити провадження у справі № 824/338/16-а до дати надходження витребуваних доказів у справі.


Ухвала в частині зупинення провадження відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з моменту проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали згідно ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала в частині витребування доказів по справі оскарженню не підлягає.


Головуючий суддя В.К. Левицький

Судді Г.Г. Спіжавка


                                                                       ОСОБА_3



Ухвала в повному обсязі виготовлена 21.06.2016 р.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація