У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ===================================================== Справа №11-588- 2009 року Головуючий у 1-й інстанції Марущак Р.М.. Категорія ч.2 ст.286 КК - Т.З. Доповідач Кисіль А.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року серпня місяця 12 дня. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі :
головуючого - судді: Давиденка Є.В. суддів - Кисіля А.М. ,Тараненка Ю.П.
за участю прокурора - Рибачук Г.А. обвинуваченого ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_1
потерпілих : ОСОБА_3, ОСОБА_4, і представника ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляційним поданням помічника прокурора Глобинського району Полтавської області та потерпілої ОСОБА_3 на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2009 року.
Цією постановою кримінальну справу відносно :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, одруженого, освіта вища, працюючого виконуючим директором ВО обласних організацій роботодавців підприємств металургійного комплексу «Федерація металургів України», раніше не судимого, обвинуваченого за ч.3 ст. 286 КК України, направлено на додаткове досудове слідство .
Він обвинувачується у тому, що 14.12.2005 року близько 7 год.30 хв. під час керування автомобілем MAZDA по автошляху Бориспiль-Днiпропетровськ поблизу с. Кагамлик Глобинського району, при наявностi технічної можливості, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкостi руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобiлем ЗАЗ-1102, днз. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Внаслідок зіткнення ОСОБА_7 - пасажир автомобiля MAZDA і водiй ОСОБА_6 отримали тяжкi тiлеснi ушкодження, небезпечнi для життя в момент спричинення, якi потягли їх у подальшому смерть.
Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення ОСОБА_2 вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України.
Провівши судове слідство, місцевий суд прийшов до висновку, що справа підлягає поверненню прокурору для організації додаткового розслідування, внаслідок неповноти слідства, тому що на думку суду не було встановлено чиїми саме діями було створено аварійну обстановку.
Показання ОСОБА_2в частині механізму пригоди та обставин ДТП слідчими органами належним чином не перевірені, на наявнiсть перешкоди для руху його автомобiля зi сторони невстановленого велосипедиста і втручання у керування автомобілем його племінника, який загинув, не дано відповідної оцінки, чи міг водій автомобіля "Таврія" ОСОБА_6 уникнути зіткнення, коли інший автомобіль уже не рухався. 14.12.2005 року не був проведений технічний огляд стану автомобіля МАЗДА, а висновки авто-технічних експертиз є неповними і суперечливими .
Разом з тим, у обох експертних висновках констатується, що в момент зіткнення автомобiлів у дiях водiя ОСОБА_6 вiдсутнi будь-якi невiдповiдностi Правилам дорожнього руху, якi б з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з пригодою, а технiчна можливiсть уникнути зiткнення з автомобшем МАЗДА не визначалася його одностороннiми дiями, оскiльки вказаний автомобiль перебував у стадії заносу.
Зважаючи на вказані суперечності, суд зазначив, що органи слідства перевірили версію потерпілої ОСОБА_3, згiдно якої перешкоди у виді велосипедиста i втручання у керування водiя автомобiлем іншою особою не відбувалося.
У той же час, показання ОСОБА_2про те, що його автомобiль в момент перед зіткненням стояв, не було перевірено, що може на думку суду суттєво змiнити висновки обох експертиз, як щодо вiдповiдностей дiй ОСОБА_6 так i ОСОБА_2Правилам дорожнього руху України, а також, щодо наявностi технічної можливостi у обох водіїв попередити вказане зiткнення транспортних засобiв.
Невстановлення швидкості руху автомобіля «Таврія» і можливість ОСОБА_2 бачити вказаний авто за 250 метрів заважає суду дійти певного висновку. Для визначення вказаної швидкості необхідно провести комплексну авто-технічну та трасологічну експертизу за вказаними пошкодженнями.
Суд позбавлений був можливості дослідити долученi до справи речовi докази (т.1 а.с.241), якi стали порiвняльним матеріалом для проведення судово-почеркознавчої експертизи (т.2 а.с. 10)., не вдалося також встановити куди подiлися первинні пояснення, якi вiдбиралися в день подiї у ОСОБА_2та iнших осiб. Вказанi факти потребують, як вказав суд прокурорськот перевiрки та вiдповiдного реагування. Усунути неповноту досудового слiдства в судовому засiданнi суд не мав змоги.
З таким висновком суду не погодився прокурор, який приймав участь по справі і в поданій апеляції вказує, що кримінальна справа повернута на додаткове досудове слідство необґрунтовано, висновки суду не відповідають даним по справі, а виявлені на думку суду суперечності можливо усунути у ході судового слідства.
Такі ж доводи викладені і у апеляції потерпілої ОСОБА_3
Інші учасники постанову суду не оскаржили.
Заслухавши суддю доповідача, міркування прокурора і потерпілу ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5 про необхідність скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд, заперечення на апеляції ОСОБА_2та його адвоката ОСОБА_1, і потерпілого ОСОБА_4, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи викладені в апеляціях учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають повному задоволенню з таких мотивів.
Відповідно до ст. 281 КПК України та роз'яснень викладених у п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 11 лютого 2005 №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту учасників судового розгляду свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 3151 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК). За змістом чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 3151 КПК, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін. При цьому судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.
Ці вимоги закону місцевий суд не дотримав.
Приймаючи рішення про направлення справи на додаткове розслідування, суд не дав належної оцінки фактичним обставинам по справі, а саме показанням учасників слідчої групи, які проводили огляд місця ДТП та спілкувалися із обвинуваченим на місці, який не повідомляв про появу велосипедиста по шляху руху, не заявляв про втручання у керування автомобілем його племінника ОСОБА_7. Залишилися поза увагою суду і показання свідків, які вказували на домовленість обвинуваченого із іншими особами про створення такого механізму ДТП, на який він вказав у ході судового слідства, що виключало б його відповідальність у подальшому.
Місцевий суд не дав аналізу пояснень самого потерпілого ОСОБА_7. під час телефонної розмови із своєю дружиною про те, що під час руху автомобіля він спав на задньому сидінні, що не узгоджується із його поясненням ніби-то даними слідчому.
У той же час, колегія суддів вважає, що показання ОСОБА_2про те, що його автомобiль в момент зіткнення не рухався, можуть бути оцінені судом самостійно.
Так, у даній дорожній обстановці технічну можливість уникнути зіткнення водію автомобіля «Таврія» ОСОБА_6 визначалося тільки при умові гальмування зустрічного автомобіля «МАЗДА», а оскільки вказаний автомобіль перед зіткненням не гальмував, то незалежно від того, гальмував би автомобіль «Таврія» до зіткнення чи ні, останнє було б неминуче, тому що ОСОБА_2, керуючи автомобілем МАЗДА, міг допустити зіткнення навіть при умові зупинки автомобіля «ЗАЗ» до місця зіткнення. (Т.1 а.с. 187-191)
За таких обставин місцевий суд навіть не дав оцінки технічній можливості уникнути зіткнення зі сторони водія ОСОБА_6, які не визначалися його односторонніми діями, а тому слід визнати, що у його діях відсутні будь які невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з пригодою.
А тому посилання суду на необхідність проведення комплексної автотехнiчної та трасолоriчної експертизи з метою встановлення швидкості руху автомобіля «Таврія» є неправильним і на думку колегії суддів зайвим, більш того, такий висновок спеціаліста у справі вже мається, а у разі сумніву суд вправі такі доводи перевірити самостійно.
У ході дослідження матерiалiв справи, як зазначено у протоколі судового засідання від 11.05.2009 року адвокат ОСОБА_1 та його підзахисний при вирiшеннi питания про доповнення судового слiдства навіть не підтримали думку суду щодо з'ясування швидкості руху автомобіля Таврія, вважаючи його непотрібним.
Місцевий суд при виходi з нарадчої кiмнати 12.05.2009 року без участi потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та їx представникiв ОСОБА_5 та ОСОБА_9 відновив судове слiдство в межах з'ясування питания щодо направлення кримiнальної справи на додаткове розслiдyвання, без їх участі, що є порушенням їх прав як потерпілих по справі.
Таким чином, питання, поставлені судом перед органами досудового слiдства,
на думку колегії суддів можливо усунути у ході судового слідства, а тому пiдстав для повернення справи на додаткове розслiдyвання немає, постанова суду підлягає скасуванню, а справа направлена на новий судовий розгляд в той же суд. На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст. 365,366,382 КПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
апеляції помічника прокурора Глобинського району Полтавської області та потерпілої ОСОБА_3 задовольнити, а постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 12 травня 2009 року щодо повернення кримінальної справи відсноно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 286 КК України на додаткове досудове слідство - скасувати, а справу повернути у той же суд на новий судовий розгляд.
С У Д Д І:
Давиденко Є.В. Кисіль А.М. Тараненко Ю.П.