ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" липня 2006 р. | Справа № 27/87-06-3293 |
За позовом Акціонерне товариство закритого типу "Виробниче об`єднання "Облпаливо";
ддо відповідача Державне підприємство "Одеська залізниця" Відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика"Нагольчанская"
про стягнення суми збитків 675грн.
Суддя Семенюк Г.В.
Представники:
Від позивача:Бевза К.І., довіреність від 10.01.2006 року;
Від відповідачів: 1) не з’явився;
2) Македонський І.Д., доручення № 05/533 від 12.05.2006 року;
СУТЬ СПОРУ:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці –675 грн.
У судовому засіданні від 12.05.2006 року Одеська залізниця надала до господарського суду пояснення до позову, у яких із посиланням на ст. 37, п. "а" ст. 111 Статуту залізниць України, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості нестачі та судових витрат.
Також, у судовому засіданні від 12.05.2006 року представниками сторін було заявлено усне клопотання про залучення іншого відповідача по справі, на підставі того що, вантажовідправником за накладною № 52248542 є ВАТ ЦОФ „Нагольчанська”.
Ухвалою від „12” травня 2005 року господарський суд Одеської області, на підставі клопотання відповідача та ст. 24 ГПК України, залучив до участі по справі іншого відповідача - ВАТ ЦОФ „Нагольчанська”, 94638, м. Антрацит, п. Дубовський, Луганська обл. (код 00179648)
06.06.2006 року за вх. № 12030 та 20.06.2006 року за вх. № 12997 ВАТ ЦОФ „Нагольчанська” надало до господарського суду Одеської області відзив на позов, в якому із посиланням на ст.ст. 110, 111 Статуту залізниць України, своєї провини у нестачі вантажу не визнає.
Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників відповідача та відповідача, суд, встановив.
Відповідно до Договору № 23 від «30»червня 2005 року, укладеного між АТЗТ „ВО „Облпаливо” та ТОВ „ЮТК-А”, відправник вантажу відпустив зі станції відправлення «Карахаш»в адресу позивача вугілля марки АМ у вагоні № 67381210 за залізничною накладною № 52248542 в обсязі 69000 кг. однак фактично на Затишанський паливний склад у вказаному вагоні прибуло в об’ємі 67000 кг.
Відповідно до специфікації № 7 від 01.10.2005 рок до Договору № 23 від «30»червня 2005 року, укладеного між АТЗТ „ВО „Облпаливо” та ТОВ „ЮТК-А”, ціна однієї тонни вугілля марки АМ становить 337,50 грн. за одну тонну вугілля з урахуванням ПДВ.
За поставку вугілля (у тому числі в зазначеному вагоні) АТЗТ „ВО „Облпаливо” здійснило платіж на поточний рахунок ТОВ „ЮТК-А” у розмірі 207720 грн. відповідно до платіжного доручення № 3403 від 03.10.2005 року.
При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 67381210 ПВ встановлена нестача вугілля в обсязі 2000 кг. на суму:
337,50 грн. [ціна однієї тонни вугілля марки АМ] x 2 т [кількість недостачі] = 675 грн.
Нестача вугілля підтверджується:
- комерційним актом серії БК № 041046*676/5 від 05.10.2005 року, у якому зазначено, що «на поверхні вантажу є поглиблення ліворуч за рухом потягу на 3 люком довжиною 1200 мм, шириною 1000 мм, глибиною 300 мм., поглиблення над сьомим люком ліворуч за рухом потягу довжиною 1500 мм, шириною 1000 мм, глибиною 300 мм. Течі вантажу немає. Люки щільно зачинені. Каток не застосовувався. Нанесене захисне маркування вапном, в місцях, де маються поглиблення, ліворуч за рухом потягу захисне маркування відсутнє...”;
- Актами загальної форми № 2560 від 04.10.2005 року та № 2565 від 05.10.2005 року.
При подачі позову позивачем не враховані вимоги ст. 114 Статуту залізниць України щодо обчислення збитків з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Так саме, відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;
в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з розрахунком позивача, наданим ним під час судового розгляду справи з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають –442,12 грн.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, - Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Прибуття на піввагону на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадення вантажу при перевезенні, оскільки згідно із статтею 111 Статуту позивач має довести вину перевізника.
Як вибачається із Листа начальника лінійного відділу на станції Знам’янка № 4/5096 від 27.10.2005 року, за фактом нестачі вантажу в вагоні № 67381210, відмовлено в порушенні кримінальної справи за п. 2 ст. 6 КПК України, за відсутністю складу злочину.
Вищенаведені обставини свідчать про те, що вина Одеської залізниці у нестачі 2000 кг. вугілля відсутня.
Таким чином, в стягненні збитків від нестачі вугілля з першого відповідача по справі (Одеської залізниці) позивачу слід відмовити, оскільки матеріалами справи вини цього підприємства у нестачі вантажу не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України, - відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Згідно п. 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, - вантажами, що містять дрібні фракції, є вантажі, з частками, розмір яких не перевищує 13 мм., тобто більше 13 мм. Із змісту цього пункту випливає, що вугілля марки AM, в якому наявні частки розміром 13 мм, є вантажем що містить дрібні фракції.
Таким чином, відправник повинен був вживати заходів, передбачених п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.
Для розрівнювання та ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
В комерційному акті серії БК № 041046*676/5 від 05.10.2005 року, відсутні відомості про застосування відправником ущільнення вантажу. Так, за Актом серії БК № 041046*676/5 від 05.10.2005 року каток не застосовувався.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач 2 (ВАТ ЦОФ „Нагольчанська”) при відправленні вантажу не підготував його для перевезення з умов схоронності.
Згідно із ст.ст. 31, 32, п. «а»ст. 111 Статуту залізниці України, відправник відповідає за недостачу, якщо не підготував вантаж з умов йото схоронності та відсутні ознаки втрати вантажу при транспортуванні.
За таких обставин, вартість нестачі вугілля в сумі 442,12 грн. слід віднести за рахунок ВАТ ЦОФ „Нагольчанська”.
До таких же висновків дійшов Одеській Апеляційний господарський суд у своїх Постановах від 25.10.2005 року зі справи № 8/203-05-5319 та від 07.02.2006 року зі справи № 12/360-05-8996.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з ВАТ ЦОФ „Нагольчанська” (94638, м. Антрацит, п. Дубовський, Луганська обл.), код ЄДРПОУ 00179648, р/р 26005301150552 в ПИБ, МФО 304331 на користь Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (65045, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 60), код ЄДРПОУ 30514975, р/р 26000340 у ТОВ КБ «СКБ», МФО 388313 –442,12 грн. основного боргу, 66,30 грн. держмита та 76,70 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.
3.В стягненні з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, збитків Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (65045, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 60), код ЄДРПОУ 30514975, р/р 26000340 у ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313 від нестачі вугілля, що мала місце при перевезенні в вагоні № 67381210 за залізничною накладною № 52248542 –відмовити.
4.В решті позову відмовити.
Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.
Суддя Семенюк Г.В.