Справа № 2-1056/09

                                                                                                                                                                                                         

                                                                                     

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

30 липня   2009 року                 Олександрійський міськрайонний суд Кірово-градської області в складі: головуючого – судді Паламарчука М.С., при секретарі Шаповал І.Ф., розглянувши в відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія»  про захист прав споживача,  

                                                      в с т а н о в и в :

    Позивач звернулася до суду з позовом, в якому прохає:

    1. Зобов’язати відповідача провести заміну автомобіля марки «Фольксваген транспортер комбі 2.5 ТДІ МТ», придбаного на підставі договору № 115 від 18.12.2008 р. на аналогічний автомобіль з належно оформленими документами.

    2. Стягнути з відповідача на її користь 48 000 грн. неустойки, 2500 грн. моральної шкоди, 1500 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

    В подальшому змінила свої вимоги і прохає:

    1. Розірвати договір купівлі-продажу № 115 від 18.12.2008 р.

    2. Стягнути з відповідача на її користь 216 000 грн. неустойки, 2500 грн. моральної шкоди, 1500 грн. витрат на послуги адвоката.

    Своє прохання мотивує тим, що зазначеного числа між ними було укладено спірний договір.  На виконання умов договору вона сплатила 240 000 грн., а відповідач поставив їй спірний автомобіль, який вона прийняла. Для державної реєстрації автомобіля їй видали довідку-рахунок та копію декларації про розмитнення.

    18 грудня 2008 р. вона звернулась в МРЕВ для реєстрації автомобіля. 25.12.2008 р. в реєстрації було відмовлено, так як дані на автомобіль в митній декларації не відповідають його фактичним даним, а саме, зазначено, що розмитнено мікроавтобус, який має 9 пасажирських місць, тоді як придбаний автобус має тільки 6 робочих місць. Без державної реєстрації придбаного транспортного засобу вона не може використовувати його за призначенням.

    Вважає це істотним недоліком товару.

    22 січня 2009 р. вона звернулася до відповідача з вимогою про усунення недоліків та надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків. Жодної відповіді від відповідача не отримала.

    Відповідно до вимог ч. 5 ст. 709 ЦК України за кожен день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару. Враховуючи, що відповідач не надав їй товар аналогічної марки на час усунення недоліків та те, що не усунув недоліки протягом 14 днів, вважає, що відповідач зобов’язаний сплатити на її користь неустойку в розмірі 1 % за кожен день прострочення.

    Діями відповідача їй також було завдано значної моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона не мала можливості вести звичний для неї спосіб життя, використовувати автомобіль для її власних потреб та потреб її сім'ї, змушена була відмовитися від поїздок до своїх родичів на різдвяні свята.

    В судовому засіданні позивач та її адвокат підтримали  позовні вимоги.

    Позивач додатково пояснила, що хотіла покупкою автомобіля зробити  приємне своєму чоловікові, для чого їй прийшлося багато працювати. Вона відмовилася отримувати виправлену митну декларацію, оскільки в ній не виправлений тип кузова, в зв’язку  з чим реєстрація автомобіля все рівно неможлива.  Про це її повідомили підчас  консультацій працівники реєстраційного органу, до яких вона зверталася з копією виправленої декларації та по телефону.

    Адвокат доповнила, що позивач 22.01.2009 р. зверталася до відповідача рекомендованим листом, слала телеграми. 28.01.2009 р. викликала телеграмою представника відповідача для вирішення спірних питань. Її чоловік особисто відвідував відповідача, але істотний недолік так і не усунутий.  Поставлений відповідачем транспортний засіб має 6 місць і не підпадає під категорію мікроавтобуса, а тому не може пройти державну реєстрацію.

    Представники відповідача з позовом не погодилися. Підтвердили факт укладення спірного договору. Пояснили, що позивачеві по акту були передані автомобіль і  всі документи. Позивач зауважень при цьому не мала.  30 січня 2009 р. товариство отримало від неї претензію, в якій вона повідомляла, що їй відмовлено в реєстрації автомобіля, оскільки в митній декларації зазначено, що розмитненим є мікроавтобус, який має 9 пасажирських місць, тоді як придбаний автомобіль має 6 місць; вимагала надати їй митну декларацію щодо розмитнення  автомобіля з даними, які б відповідали комплектації транспортного засобу. Разом з претензію товариство отримало і оригінал декларації. Копію декларації з відмовою в реєстрації відповідач отримав лише разом з позовною заявою.

    Позивач зверталася не в зв’язку з виявленням нею будь-якого недоліку товару, а в іншому  порядку та з інших підстав. Не надала продавцю ані сам товар, ані документ, який засвідчував факт його придбання, ані сервісну книжку, що об’єктивно виключало розгляд її претензії. Не ставила питання про заміну автомобіля чи розірвання договору.

    Товариство звернулося до офіційного імпортера автомобіля - ТОВ «Порше Україна», на якому згідно з договором, укладеним між ними,  лежить обов’язок розмитнювати автомобілі, та передало йому вантажно-митну декларацію для здійснення відповідних виправлень. Отримали відповідь, що декларація відновлюється і буде готова до 06.02.2009 р. і реєстрація автомобіля буде можлива після 20.02.2009 р. Листом від  05.02.2009 р. повідомили позивача, що питання з митною декларацією буде вирішено найближчим часом.  12.02.2009 р. отримали декларацію і того ж дня телефоном, а наступного рекомендованим листом, повідомили позивача та запропонували їй отримати декларацію. Листа вона отримала 19.02.2009 р. Однак, не відреагувала, не отримала декларацію.

    Співробітник товариства Волік І.В. прибув в м. Олександрію з метою вручити декларацію, але позивач відмовилася отримувати її, зазначивши, що пройшло багато часу і вона не бажає користуватися автомобілем, який має виправлення в документах.

    Описка (текстова помилка) в декларації, як супровідному документі на товар, не може бути визначена як істотний недолік цього товару. Дана описка на першу вимогу позивача відповідно до змісту її претензії була усунута.  Претензій до якості автомобіля вона не пред’являла. Відсутність в автомобілі передбачених законом ознак істотності недоліку товару, недотримання нею встановленого порядку пред’явлення претензії стосовно недоліку товару, виключає можливість задоволення вимог позивача щодо розірвання договору купівлі-продажу.

    Згідно з п. 32 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (затверджених постановою Кабінету Міністрів від 07.09.1998 р. № 1388) передбачена можливість тимчасової реєстрації до 3 місяців транспортного засобу в разі відсутності інформації про митне оформлення автомобіля. Тобто підрозділ ДАІ зобов’язаний був надати позивачеві тимчасовий реєстраційний талон і вона могла використовувати автомобіль за призначенням до отримання  виправленої декларації. А потім здійснила б постійну реєстрацію.

    Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що при пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його  пред’явлення або за згодою сторін в інший строк. Додатком № 2 до договору купівлі-продажу – угодою про гарантійні зобов’язання  - сторони визначили 30-денний строк гарантійного усунення недоліків.  Навіть якщо описку в  декларації вважати  недоліком, то він був виправлений менш ніж за 30 днів (з 30 січня до 13 лютого 2009 р.)

    Позивач взагалі не заявляла вимог  про надання їй аналогічного товару замість придбаного нею автомобіля. В постанові Кабінету Міністрів, який затвердив  перелік товарів, з яких створюється обмінний фонд, автомобілі не зазначені.

    Стягнення моральної шкоди передбачене лише в випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією.

    Представник третьої особи на стороні відповідача – ТОВ «Порше Україна»  підтримав пояснення представників товариства «Мрія».

    Заслухавши сторони, свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

    Договором № 115 від 18.12.2008 р. підтверджується факт придбання позивачем у відповідача спірного автомобіля за 240 000 грн. П. 10.4 зазначеного договору передбачено, що листування, пов’язане з виконанням, зміною, розірвання цього договору повинно здійснюватися рекомендованими листами, телеграмами, за допомогою кур’єрського зв’язку за підписом уповноважених осіб сторін. Того ж дня зазначена сума була внесена в касу відповідача, про що свідчить довідка-рахунок № 065061, і по акту приймання-передачі автомобіль було передано позивачу без будь-яких заперечень з її сторони. 25.12.2008 р. позивач звернулася до РЕГ Олександрійського МВ ДАІ з метою реєстрації придбаного автомобіля, але їй було відмовлено з посиланням на те, що в поданому на огляд автомобілеві  невірно зазначено кількість місць пасажирських 5 плюс місце водія, що не відповідає митній декларації, крім того в митній декларації з самого початку вказано невірно тип кузова «мікроавтобус» - місць 9, так як мікроавтобус повинен мати  від 9 до 16 місць, не включаючи водія.  Відповідно до експертного висновку № АВ – 38 від 29 січня 2009 р. придбаний позивачем автомобіль має 6 місць, включаючи місце водія.

    28.01.2009 р. позивач звернулася до відповідача з телеграмою про те, що придбаний автомобіль не відповідає митній декларації і щоб відповідач прислав свого представника.  Також нею 22.01.2009р. було подано претензію, в якій зазначалося, що придбаний нею автобус має тільки 6 робочих місць, а не 9 пасажирських місць, як зазначено в митній декларації, вимагала терміново надати митну декларацію з даними, які відповідають комплектації транспортного засобу.  Тексту відмови працівника ДАІ відповідачеві не надала. Претензію відповідач отримав 30.01.2009 р. А 13.02.2009 р. відповідач повідомив позивача  про отримання ним виправленої митної декларації та пропонував забрати її.  Повідомлення отримане позивачем 19.02.2009 р. В митній декларації було виправлено кількість місць з 9 на 6. Позивач за митною декларацією не з’явилася. Тому в м. Олександрія прибув представник відповідача Волік І.В., але позивач відмовилася отримувати оригінал декларації, зняла лише ксерокопію для подальших консультацій.  Митна декларація до цього часу знаходиться у відповідача.

    25.02.2009 р. позивач, вважаючи розбіжності між фактичними даними автомобіля і зазначеними в митній декларації істотним недоліком звернулася до суду.

    Згідно з п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотним недоліком вважається недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з неналежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Відповідно до ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону  у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника) товар. П. 9 цієї ж статті передбачено,  що при пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається ( з доставкою)  товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару. Відповідно до угоди про гарантійні зобов’язання, укладеної сторонами 18.12.2008 р. як додаток до договору купівлі-продажу, усі вимоги покупця розглядаються після пред’явлення останнім товару для виявлення недоліку, оригіналу сервісної книжки, копії паспорта покупця; датою звернення вважається дата передачі підприємству товару та оформленої належним чином заяви з додаванням документів (пункти  4.2, 4.3), термін виконання гарантійного ремонту не повинен перевищувати  30 календарних днів (п. 4.7).

    Всупереч зазначеним положенням позивач не надала відповідачеві заяву та інші передбачені сторонами документи, не повернула автомобіль. В своїй претензії не зазначала, що існують розбіжності в типові кузова і не надала відмову реєстраційного органу, з заявою про надання іншого автомобіля також не зверталась. Митну декларацію в межах претензії виправлено було в передбачені сторонами строки, але позивач відмовилась її отримувати, не зверталась з декларацією в офіційному порядку в реєстраційні органи, як - і до відповідача з вимогою внести зміни щодо типу кузова. Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

    При цьому судом також враховується, що п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» відшкодування моральної шкоди передбачене лише в випадку заподіяння її небезпечною для життя  і здоров’я людей продукцією.  Таке відшкодування не передбачене і ст. 711 ЦК України.

    Позивач була звільнена від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Оскільки в задоволенні позову відмовлено, ці витрати не можуть бути стягнуті з відповідача на користь держави.

    Керуючись статями 1, 4, 8, 9, 12, 17, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», 708, 709, 711 ЦК України, 209, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

    Відмовити в задоволенні позову.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду пода-ється до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                Суддя: